Справа № 621/1640/23
Провадження № 2/621/578/23
Іменем України
20 липня 2023 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Вельможної І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лацько А.В.
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши за відсутності учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
19.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу в якій просив розірвати шлюб, зареєстрований 22 березня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Зміївського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 31.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 22 березня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Зміївського районного управління юстиції у Харківській області було зареєстровано шлюб з ОСОБА_2 , актовий запис №31.
До реєстрації шлюбу у сторін народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем по справі ОСОБА_1 .
Шлюбні відносини між сторонами припинено остаточно, спільне господарство не ведеться. Спір про місце проживання дитини та про поділ майна між сторонами на час подання вказаного позову до суду відсутній Позивач зазначає, що подальше збереження шлюбу неможливе та суперечать його інтересам.
У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 вирішив звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25 травня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.06.2023.
14.06.2023 та 10.07.2023 судові засідання відкладено у зв'язку з неявкою відповідача.
20.07.2023 належним чином повідомлені учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 разом з позовом до канцелярії суду подав заяву відповідно до якої просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, рекомендованими листами, направленими на її останню відому адресу місця реєстрації судом, та шляхом публікації оголошення про виклик в суд на офіційному сайті Судової влади України. Причин неявки суду ОСОБА_2 не повідомила, відзиву на позов не надавала, будь яких заяв чи клопотань з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі змінами, внесеними Протоколом №11, стаття 5, кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Згідно частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
У відповідністю зі статтею 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Даними копії Свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого 22 березня 2013 року, підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 22 березня 2013 року, актовий запис № 31 (а.с. 3).
Сторони мають спільну дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , копія Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , актовий запис № 03 (а.с. 8).
Частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
З позовної заяви слідує, що після фактичного припинення сторонами шлюбних стосунків подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача. Відповідачем зазначені обставини не заперечувалися.
За змістом встановлених судом обставин, фактично сторони припинили шлюбні стосунки, подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
Спору про поділ майна між сторонами у цій справі немає.
На підставі викладеного, суд вбачає підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до другого речення частини 5 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до другого речення частини 5 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки позивач не вимагав відшкодування судових витрат понесених нею по сплаті судового збору питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалося.
Керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, 142, 206, 211, 223, частиною 2 статті 247, статтями 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22 березня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Зміївського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 31- розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище сторін залишити без змін.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, враховуючи п.п. 15.5 п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено - 20.07.2023.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий: