Справа № 420/5725/23
18 липня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним ОСОБА_1 до Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ №44 Начальника Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_2 від 25.02.2022 року, в частині призову за мобілізацією солдата ОСОБА_1 ; визнати протиправним, та скасувати наказ №19 від 25.02.2022 року ТВО командира Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25.02.2022 він був призваний на військову службу по мобілізації за наказом начальника Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 44, на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію». При цьому, на момент мобілізації станом на 24.02.2022 займав посаду вчителя математики та інформатики в Яковлівському ОЗЗСО Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, тобто не підлягав мобілізації, оскільки є педагогічним працівником закладу загальної середньої освіти, а міг бути призваний на військову службу тільки за згодою. Однак, позивач наголошує, що добровільної згоди на проходження служби не давав, а був викликаний до військового комісаріату після вручення повістки, де також повідомляв, що є вчителем математики, що зазначено у військовому квитку. Відтак, позивач зазначає, що оскільки дії щодо недотримання обов'язкових процедур щодо призову на військову службу, та направлення позивача на військову службу виразилися у прийнятті Наказу №44 Начальника Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_4 від 25.02.2022 року, та прийнятті на його підставі Наказу №19 ТВО командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 від 25.02.2022 року про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу, то саме цими наказами порушено права ОСОБА_1 , у зв'язку з чим просить суд визнати їх протиправними та скасувати.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, - залишено без руху.
Ухвалою суду від 14.04.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі № 420/5725/22 за позовом ОСОБА_1 до Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів.
Відповідачі - Роздільнянський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Військова частина НОМЕР_1 належним чином та своєчасно повідомлялись про встановлений Ухвалою суду від 13 червня 2023 року строк для подання відзиву на позовну заяву, проте станом на дату та час ухвалення рішення у справі, правової позиції, доказів по справі чи будь-яких інших клопотань, від відповідачів до суду не надходило.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 06.12.2004 працює в Яковлівському опорному закладі загальної середньої освіти Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області на посаді вчителя математики та інформатики, що підтверджується наявною в матеріалах справи Довідкою № 35 від 03.03.2023 року, виданою Яковлівським опорним закладом загальної середньої освіти Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області.
24 лютого 2022 року Президентом України, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, підписано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, а також Указ №69/2022 «Про загальну мобілізацію», затверджений Законом України від 3 березня 2022 року №2105-IX.
25.02.2022 начальником Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_4 видано Наказ № 44 "Про проведення призову резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час проведення мобілізації", відповідно до якого наказано направити 25.02.2022 року для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації нижчепойменованих резервістів та військовозобов'язаних запасу до складу військової частини НОМЕР_2 : солдата ОСОБА_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 25.02.2022 № 19 солдата ОСОБА_1 , призваного військовою частиною НОМЕР_3 на посаду стрільця 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 1-ої стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , з "25 " лютого 2022 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вказано вважати таким, що з "25" лютого 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2730 гривень на місяць (4 тарифний розряд), шпк «солдат», ВОС-100915А. Вказано виплачувати надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% до посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та щомісячну премію у розмірі 247%. Станом на "25" лютого 2022 року вислуга років становить 03 років 02 місяців 00 днів.
Не погодившись із Наказами начальника Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.02.2022 року № 44, а також командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 25.02.2022 № 19, позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо визнання їх протиправними та скасування.
Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, є такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні положення чинного законодавства.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
За приписами частин 1, 2 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно пункту цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Зокрема, відповідно до частин 3, 5 статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом пункту 7 цього Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
У силу пункту 12 цього Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до абзацу третього частини 2 статті 23 Закону №3543-XII (в редакції, чинній на дату видачі спірних наказів) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Статтею 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що заклад освіти, що забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти (далі - заклад освіти), - заклад загальної середньої освіти або заклад професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, що провадить освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявної у справі Довідки № 35 від 03.03.2023 року, виданої Яковлівським опорним закладом загальної середньої освіти Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, підтверджено, ОСОБА_1 з 06.12.2004 працює в Яковлівському опорному закладі загальної середньої освіти Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області на посаді вчителя математики та інформатики.
Прийняття позивача на роботу на посаду вчителя у Яковлівському опорному закладі загальної середньої освіти Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області з 06.12.2004, у тому числі, підтверджено відомостями, котрі містяться у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_4 .
При цьому, суд враховує, що згідно даних військового квитка серії НОМЕР_5 на сторінці 1 вказано основну спеціальність позивача водій, програміст, вчитель математики.
Таким чином, в силу абзацу третього частини 2 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та частини 8 статті 39-1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Частиною 3 статті 23 Закону №3543-XII встановлено, що особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
Отже, з системного аналізу приписів статті 23 Закону №3543-XII, вбачається, що виключно особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої статті 23 Закону №3543-XII, під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
Натомість, особи, зазначені в абзаці третьому частини другої статті 23 Закону №3543-XII, до яких відноситься, у тому числі, позивач, під час мобілізації, на особливий період не можуть бути призвані на військову службу навіть за їхньою згодою.
Відтак, навіть наявність згоди особи, зазначеної у абзаці третьому частини другої статті 23 Закону №3543-XII, під час мобілізації, на особливий період, не може бути підставою для призву такої особи на військову службу у зазначений період.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що здійснюючи призов позивача по мобілізації 25.02.2022 року, Роздільнянський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки діяв у порушення вимогам абзацу третього частини 2 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та частини 8 статті 39-1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Оскільки дії щодо не дотримання обов'язкових процедур щодо призову на військову службу, та направлення позивача на військову службу полягають у прийнятті спірного Наказу начальника Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_2 "Про проведення призову резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час проведення мобілізації" № 44 від 25.02.2022 року, відповідно до якого наказано направити 25.02.2022 року для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації нижчепойменованих резервістів та військовозобов'язаних запасу до складу військової частини НОМЕР_2 : солдата ОСОБА_1 , відповідно означений Наказ є протиправним, та підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивач про визнати протиправним, та скасування наказу №19 від 25.02.2022 року ТВО командира Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до приписів частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
З наведених процесуальних норм випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.
В контексті наведеного, суд зазначає, що командування Військової частини НОМЕР_2 не здійснювало призов позивача на військову службу по мобілізації, адже Наказ № 19 від 25.02.2022 року прийнятий на підставі Наказу начальника Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_2 від 25.02.2022 року № 44, який станом на 25.02.2022 був чинним, тому наведеним наказом військової частини жодним чином не порушено права позивача.
Натомість, позивач, з урахуванням висновків, окреслених у даному судовому рішенні, не позбавлений можливості у встановленому порядку звернутись до командування військової частини з відповідним рапортом про звільнення з військової служби, та у разі відмови в такому звільненні, набуде права на судовий захист.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а відтак позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з урахуванням вищенаведених правових акцентів суду.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, підлягають частковому задоволенню, з вище окреслених підстав.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Начальника Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки О.Панова №44 від 25.02.2022 року, в частині призову за мобілізацією солдата ОСОБА_1 .
3. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 09654861) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривні 80 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення складено 18.07.2023 р., з урахуванням знаходження судді Ю.В. Харченко у відпустці, у період часу з 12.05.2023 р. по 06.06.2023 р., а також на лікарняному - з 07.06.2023 р. по 14.06.2023 р., включно.
Суддя Ю.В. Харченко
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, - задовольнити частково
18.07.23.