Справа № 420/15181/23
18 липня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., вивчивши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеси) Косюти В.І. від 26.04.2023 ВП № 71350001 про накладення штрафу в розмірі 5 100,00 грн.
Ухвалою від 03.07.2023 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
До суду, на виконання ухвали від 13.07.2023 року про залишення позову без руху, від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що представник пенсійного органу, у період з 02.06.2023 по 30.06.2023 відповідно до наказів № 240-В від 16.05.2023 та № 262-В від 29.05.2023 перебувала у щорічній основній відпустці, що унеможливило відстеження стану розгляду справи (ксерокопія наказу додається). З наведеного вбачається, що спеціаліст Рикіна Ю.І. була переконана у тому, що ухвала суду виконана в повному обсязі та подана через систему Електронний суд у строки, визначені судом і як наслідок не повідомляла спеціаліста, який її заміщував, про необхідність відстеження стану розгляду заяви. Спеціаліст, який заміщував ОСОБА_1 відпрацьовував тільки документи, що надходили у період відпустки, в наслідок чого про невиконання ухвали суду від 15.05.2023 стало відомо лише після надходження ухвали від 13.06.2023 про повернення позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає про наявність підстав для поновлення Головному управлінню строку на подання позовної заяви до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 71350001.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду та матеріали справи в частині поданої заяви, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини не є поважними для поновлення строку звернення до суду, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 05.05.2023 року, тобто в межах десятиденного строку, Головним управлінням подано позовну заяву про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови державного виконавця.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року по справі № 420/10117/23 позовну заяву Головного управління залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
Ухвалою від 13.06.2023 року по справі № 420/10117/23 позовну заяву Головного управління повернуто позивачу у зв'язку з закінченням строку на усунення недоліків.
Зазначена ухвала позивачем у визначений Кодексом адміністративного судочинства України строк не оскаржена.
Проте, в якості підстави для визнання поважності строку звернення до суду з даним позовом позивач зазначає, що заява про усунення недоліків позовної заяви по справі №420/10117/23 була направлена лише сторонам по справі та не була доставлена до суду. При цьому представник ГУ ПФУ був переконаний у тому, що заяву направлено до суду.
В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Позивач, які ініціатор судового розгляду повинен активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").
Факт того, що позивач, як суб'єкт владних повноважень, який звернувся до суду за захистом своїх прав та, отримавши ухвалу від 15.05.2023 року про залишення позову без руху, не цікавився станом розгляду позовної заяви майже місяць, не може вважатися поважною причиною та підставою для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Оцінивши вказані доводи, суд дійшов висновку, що наведені підстави для поновлення строку звернення до є неповажними. Знаходження представника пенсійного органу, у відпустці, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. При цьому, позивач не надав до суду інших жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку звернення до суду з даним позовом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду не є такими, що не залежали від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч.5,6,8 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Враховуючи вищевикладене, відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позов підлягає поверненню.
Керуючись ст.169 КАС України, суддя
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови - повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Г.П. Самойлюк