Справа № 420/17437/23
17 липня 2023 року м. Одеса
суддя Одеського окружного адміністративного суду, Бжассо Н.В., дослідив адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 р та проведення перерахунку з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір № 33/36-2197 від 21.07.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року Державною установою» Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» з основним розміром 70%.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 80% відповідно сум грошового забезпечення та з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/36-2197 від 21.07.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року Державною установою» Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» у розмірі 80% грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
В прохальній частині позову позивач просить, зокрема, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 року.
Проте, позивач не вказує з якої саме дати мають бути визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80% відповідних сум грошового забезпечення до 70% під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 року.
Отже, позивачеві необхідно надати до суду уточнену позовну заяву з екземпляром для відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно частин 1, 2, 4 та 5 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Суд звертає увагу позивача, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивач у позові посилається на призначення пенсії позивачу у розмірі 80%, її зменшення з 80% відповідних сум грошового забезпечення до 70% під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 року та перерахунку з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/36-2197 від 21.07.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року Державною установою» Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області». Проте, доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем до суду не надано.
Тобто, доказів на підтвердження наведених у позові обставин позивачем до позову не додано.
На позивача як сторону судового процесу покладений обов'язок доведення обставин, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Зокрема, такий обов'язок установлений ч.1 ст.77 КАС України.
Суд звертає увагу позивача та зазначає, що вимоги ст.160 КАС України є обов'язковими до виконання. Водночас, необхідною умовою для вжиття судом відповідних заходів з метою відновлення порушеного права, є існування порушеного права на момент прийняття судом відповідного рішення, обов'язок підтвердження відповідними доказами якого лежить на позивачеві (представникові позивача).
Отже, позивачеві необхідно надати до суду всі докази на підтвердження зазначених у позові обставин.
Поряд з позовом представником позивача надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В прохальній частині заяви представник позивача просить визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити позивачеві процесуальний строк на звернення до суду із даним адміністративним позовом. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник зазначає про право особи на соціальний захист, можливість отри мання пенсії у більшому розмірі. Також представник посилається на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/12704/18 від 14 травня 2019 року.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені строків звернення з позовом до суду.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Таким чином, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Підставою для звернення позивача з даним адміністративним позовом стали протиправні дії щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 80% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 у та проведення перерахунку з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/36-2197 від 21.07.2021 року.
Отже, про порушення своїх прав позивач мав дізнатись після проведеного перерахунку пенсії на підставі Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року та після проведеного перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/36-2197 від 21.07.2021 року відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду № 420/5468/22 від 10.06.2022 року.
До суду з даним позовом позивач звернувся 12.07.2023 року.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям: існують обставини, які унеможливлювали або ускладнили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди для звернення до суду; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути врахована судом лише у випадку наявності обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 року у справі №826/17879/17.
Представник позивача не зазначає коли саме позивач він дізнався про порушення його прав та наявність підстав для звернення до суду із цим позовом, як і не надає доказів на підтвердження таких обставин. Представник лише зазначає про поважність причин пропуску строку звернення до суду цитуючи рішення Верховного Суду у справі №520/11178/2020 від 26.01.2021 року без взаємозв'язку правових висновків Верховного Суду до конкретних обставин даного спору.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суддя звертає увагу, що обставини, на які посилається позивач у заяві від представник позивача не свідчать про існування будь-яких об'єктивних перешкод у реалізації права на судовий захист з метою відновлення порушених прав, свобод чи законних інтересів у публічно-правових відносинах у встановлений законом строк.
У вказаній заяві представник не навів жодних причин пропуску строку звернення до суду, що є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені положеннями ст.123 КАС України
Відповідно до ч. 1-2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доводи представника позивача викладені в заяві не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
За таких обставин суддя дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення та відмову в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду всіх доказів на підтвердження зазначених у позові обставин в тому числі і тих, що зазначені в даній ухвалі суду; уточненої позовної заяви з екземпляром для відповідача; заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причинам пропуску строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 160,161, 169 КАС України, суддя
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду.
Залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Повідомити позивача про необхідність у термін протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення адміністративного позову без руху усунути недоліки та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду не належить до оскарження.
Суддя Н.В. Бжассо