Справа № 420/9896/23
17 липня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 03 травня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», в якій позивач просить суд:
1. Дії Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» щодо виплати позивачу грошової надбавки за науковий ступінь кандидата наук в розмірі 5% в період з 19 вересня по 05 листопада 2018 року визнати протиправними;
2. Зобов'язати Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» розрахувати виплатити (з та урахуванням раніше виплачених сум) грошове забезпечення позивачу за період з 19 вересня по 05 листопада 2018 року, виплат, належних при звільненні, виходячи з розміру надбавки за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15% від посадового окладу;
3. Зобов'язати Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» виготовити та направити оновлені грошовий атестат та довідку про розміри додаткових видів забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії позивача до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для перерахунку розміру його пенсії.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він проходив службу Науково-дослідному центрі Збройних Сил України «Державний океанаріум» (військова частина НОМЕР_1 ), який в подальшому був приєднаний до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія». З 2016 року позивач має науковий ступінь кандидата наук. Відповідно до Розпорядження та наказу Міністра оборони України з 19.09.2018 Науково-дослідний центр Збройних Сил України «Державний океанаріум» було реорганізовано шляхом приєднання, він перестав бути науковою установою і став частиною закладу вищої освіти Національного університету «Одеська морська академія». Нормативна база стосовно доплати за науковий ступінь та вчене звання в закладах вищої освіти відрізняється від нормативної бази з цього питання для наукових установ. Національний університет «Одеська морська академія» є закладом вищої освіти, а пунктом 8 Розділу XV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що науковий ступінь кандидата наук після набрання чинності цим Законом прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника до вченого звання старшого дослідника. На думку позивача, з 19 вересня 2018 року і до дати його виключення зі списків особового складу відповідач повинен був обраховувати розмір його грошового забезпечення, виходячи з 15%-ї надбавки від посадового окладу за наукову ступінь. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.11.2018 № 232 він був виключений зі списків особового складу. Військовою частиною було складено НОМЕР_1 Довідку про додаткові види грошового забезпечення, відповідачем було виписано грошовий атестат станом на день виключення позивача зі списків особового складу. На підставі грошового атестату та Довідки про додаткові види грошового забезпечення Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було визначено розмір пенсії позивача. Позивач оскаржує протиправні дії відповідача щодо виплати йому надбавки за науковий ступінь в заниженому розмірі, в період з 19.09.2018 по 05.11.2018 включно, виплат, проведених у цей період та належних по звільненню, а також правильністю тих документів, які були оформлені відповідачем при звільненні. Предметом у даному позові є перевірка законності/незаконності дій відповідача щодо встановлення розміру позивачу надбавки за науковий ступінь в спірний період.
Ухвалою судді від 08.05.2023 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку на звернення до суду із наведенням підстав для такого поновлення.
Ухвалою від 17.05.2023 вирішено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрити провадження у справі та проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Суд зазначає, що копія ухвали від 17.05.2023 була надіслана та доставлена Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» на електронну адресу, що зазначена самим представником відповідача - Пугач В.В., в заяві від 11.05.2023.
Однак, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про продовження строку для його подання до суду не надано.
Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2018 №232 ОСОБА_1 , головного наукового співробітника науково-дослідного управління (проблем охорони морських баз та узбережжя) звільненого наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 11.10.2018 № 542 у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з правом носіння військової форми одягу, вважати, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до Обласного військового комісаріату м. Одеса.
З 05 листопада 2018 року позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Вислуга у Збройних Силах України становить календарна 30 років 11 місяців, пільгова, 32 роки 06 місяців (а.с.8).
Згідно з Дипломом кандидата наук від 29.09.2016 серії ДК №038347 ОСОБА_1 є кандидатом економічних наук.
У період з березня 2018 року по жовтень 2018 року ОСОБА_1 виплачулась надбавка за науковий ступінь у розмірі 5% від посадового окладу, що вбачається з Довідки від 16.01.2019 № 43 про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії виданої ОСОБА_1 (а.с.9).
Не погоджуючись з діями відповідача щодо нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 19.09.2018 по 05.11.2018 виходячи з розміру надбавки за науковий ступінь у розмірі 15%, останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
За правилами ч.4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1. ст. 2 Закону України «Про вищу освіту» законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про вищу освіту» вищий військовий навчальний заклад (заклад вищої освіти із специфічними умовами навчання) - це заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад'юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Згідно з п.п. 1, 2, 3 розділу XV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук, якщо діяльність за профілем згідно з функціональними обов'язками за посадою відповідає їх науковому ступеню, щомісяця виплачується доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності у відсотках посадового окладу в таких розмірах: за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) - у розмірі 5 відсотків; за науковий ступінь доктора наук - у розмірі 10 відсотків.
За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем.
Відповідність наукового ступеня профілю діяльності військовослужбовця за займаною посадою визначається відповідно до військово-облікової спеціальності та функціональних обов'язків за посадою.
Військовослужбовцям, які мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника) або професора та обіймають посади, пов'язані з педагогічною або науковою діяльністю, якщо діяльність за профілем згідно з функціональними обов'язками за посадою відповідає їх вченому званню, щомісяця виплачується доплата за вчене звання у відсотках посадового окладу в таких розмірах: за вчене звання доцента (старшого наукового співробітника) - 5 відсотків; за вчене звання професора - 10 відсотків. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.
Відповідність наявного вченого звання профілю діяльності військовослужбовця за займаною посадою для виплати доплати визначається згідно з військово-обліковою спеціальністю та функціональними обов'язками за посадою.
Розмір доплати за науковий ступінь та за вчене звання встановлюється наказом керівника (начальника, командира) відповідного військового навчального закладу (наукової установи, організації, військової частини):
із дня вступу до виконання обов'язків за посадами, за якими встановлено виплату доплат, але не раніше дня видання наказу про призначення - військовослужбовцям, які до дня призначення на посади мають науковий ступінь та (або) вчене звання;
з дати видачі відповідного диплома (атестата) - військовослужбовцям, які займають посади, за якими встановлено виплати доплат, і які одержали науковий ступінь та (або) вчене звання в період виконання обов'язків за цими посадами, у тому числі вперше;
із дня прибуття до докторантури, але не раніше початку навчального року - військовослужбовцям, які мають науковий ступінь та (або) вчене звання і одержували доплати за науковий ступінь та (або) вчене звання до зарахування на навчання.
Підставами для видання наказу є копії документів, що підтверджують присвоєння (наявність) наукового ступеня чи вченого звання, та рапорт військовослужбовця.
З огляду на матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачу встановлено відповідно до розділу VX Порядку № 260 та Постанови КМУ №704 доплату за науковий ступінь кандидата наук в розмірі 5 % від посадового окладу.
Вищезазначений Порядок № 260 визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Порядок розроблено відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і «Про донорство крові та її компонентів» та постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», від 15 червня 1994 року № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», від 11 серпня 1995 року № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах», від 22 грудня 1995 року № 1037 «Про надбавки до посадових окладів осіб, зайнятих на шифрувальній роботі», від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Так, відповідно до п. 3 розділу XV Порядку № 260 визначено, що розмір доплати за науковий ступінь встановлюється наказом керівника (начальника, командира) відповідного військового навчального закладу (наукової установи, організації, військової частини.
В подальшому, приписами пп.2 п.6 Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 передбачено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право виплачувати доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або ж доктора наук із відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10% посадового окладу.
Зі змісту ж довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії №43 від 16.01.2019, вбачається, що розмір доплати за надбавку за науковий ступінь ОСОБА_1 встановлено саме у відповідності до Постанови №704 - у розмірі 5% посадового окладу.
Суд наголошує, що на ОСОБА_1 насамперед поширюється дія положень Закону №2262-XII та Постанови №704, зокрема, і правила визначення доплати за науковий ступінь, що встановлені пп.2 п.6 Постанови №704 відносно наукового ступеня, і такі, беззаперечно, є спеціальними щодо спірних правовідносин.
У свою чергу, позивач також посилається на ст.59 Закону України «Про вищу освіту», зазначаючи, що її дія поширювалась на нього з 19.09.2018 по день звільнення.
Згідно з ст.59 Закону України «Про вищу освіту», науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15% та 25% посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25% посадового окладу, професора - 33% посадового окладу.
Однак, суд не приймає до уваги зазначені доводи позивача, адже вказаний Закон встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях. Втім, у спірних правовідносинах, позивач перебував у структурі підпорядкування Міністерства оборони України, тому гарантії соціального і правового захисту встановлюються Законом №2262-XII та іншими нормативно-правовими актами, що були прийнятими на його виконання, у тому числі Постановою №704.
Разом з цим, за змістом положень постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 13.02.2008р. №45 та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393, довідка про складові грошового забезпечення для перерахунку пенсії складається за аналогічною посадою, яку обіймав військовий пенсіонер на момент його звільнення, та з урахуванням складових грошового забезпечення за нормами, чинними на час проведення перерахунку.
Суд звертає увагу позивача на тому, що на час спірного періоду (19.09.2018 по 05.11.2018) діяв пп.2 п.6 Постанови №704 від 30.08.2017, в якому зазначено, що розмір доплати за науковий ступінь встановлено у розмірі - 5% посадового окладу.
Правову оцінку цим діям/рішенням відповідача суд надає з огляду на вимоги статті 19 Конституції України та зважаючи на відповідність дій та рішень суб'єкта владних повноважень критеріям, установленим у частині другій статті 2 КАС України. Суд, зокрема, перевіряє, чи вони вчинені/прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та у їх задоволенні необхідно відмовити.
Відповідно до приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (65029, м. Одеса, вул.Дідріхсона, 8, код ЄДРПОУ 26614030).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
.