19 липня 2023 р. № 400/4747/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
про:стягнення податкового боргу у сумі 9 815,65 грн,
01 травня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про стягнення з відповідачки на користь Держави в рахунок погашення податкового боргу в загальній сумі 9815,65 грн, а саме: з податку на доходи з фізичних осіб 8519,65 грн, військового збору 1296,00 гривні.
Позов обґрунтовано позивачем тим, що в результаті неналежного виконання покладених законом на платника податків обов'язків у відповідачки наявна непогашена податкова заборгованість у сумі 9815,65 грн з податку на доходи фізичних осіб і військового збору. Зазначений податковий борг всупереч вимогам чинного законодавства відповідачка не сплатила.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Копію ухвали від 08.05.2023 суд надіслав відповідачці на її поштову адресу місця проживання, яку вона не отримала у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 5400501413956 (Ф. 119) і довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) від 15.06.2023 (а.с. 52). Отже, зазначена копія ухвали суду не була вручена відповідачці з незалежних від суду причин.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 частини шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак слід вважати, що копія вищенаведеної ухвали вручена відповідачці належним чином.
Відповідачка правом на подання відзиву не скористався.
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідачка подала 28.05.2020 контролюючому органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік на суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб 13019,65 грн та з військового збору 3905,90 грн (а.с. 11-13).
Позивач виставив відповідачці податкову вимогу від 06.10.2020 № 687-13 (форма «Ф») на суму 9815,65 грн (а.с. 19), яку вона не отримала у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 5400141690180 (Ф. 119) і довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) (а.с. 20).
Зазначену податкову вимогу відповідачка в адміністративному або судовому порядку не оскаржила.
Загальний розмір податкового боргу відповідачки на день звернення позивача до суду щодо сплати податку з доходів фізичних осіб і військового збору становив 9815,65 грн, що підтверджується відповідним розрахунком позивача (а.с. 41) та витягами з інтегрованої картки платника (а.с. 8-10, 37).
З метою стягнення з відповідачки відповідного податкового боргу позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України закріплено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Суд встановив, що 28.05.2020 відповідачка подала контролюючому органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік на суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб 13019,65 грн та з військового збору 3905,90 грн (а.с. 11-13), які вона відповідно до пункту 179.7 статті 179 ПК України зобов'язана була сплатити до 01.08.2020.
Враховуючи пункт 56.11 статті 56 ПК України, вищезазначені грошові зобов'язання вважається узгодженими, і вони не підлягають оскарженню.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв'язку з виникнення у відповідачки податкового боргу позивач виставив їй податкову вимогу від 06.10.2020 № 687-13 (форма «Ф») на суму 9815,65 грн (а.с. 19), яку вона не отримала у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 5400141690180 (Ф. 119) і довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) (а.с. 20).
Відповідно до абзацу другого пункту 42.5 статті 45 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Тому вказана податкова вимога вважається врученою відповідачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Ця податкова вимога на цей час не відкликана. Відповідачка не зверталася до позивача із заявами про розстрочення або відстрочення податкового боргу.
Будь-яких доказів на підтвердження сплати відповідачкою заборгованості станом на день розгляду цієї справи до суду ні з боку відповідачки, ні з боку позивача не надійшло.
Тому суми грошових зобов'язань відповідачки з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 8519,65 грн і з військового збору в розмірі 1296,00 грн вважаються узгодженими та є податковим боргом.
Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України до контролюючих органів відносяться податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).
Отож позивач має повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Податкова вимога отримана відповідачкою у 2020 році (а.с. 20), а позов поданий - 20.01.2023.
Таким чином, позивач звернувся до суду з цим позовом з дотриманням вимог статті 95 ПК України.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді, а тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави в рахунок погашення податкового боргу в загальній сумі 9815 (Дев'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять) гривень 65 копійок, а саме: з податку на доходи з фізичних осіб 8519 (Вісім тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) гривень 65 копійок, військового збору 1296 (Одна тисяча двісті дев'яносто шість) гривень 00 копійок.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 19 липня 2023 року