Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 2-3006/11
Номер провадження 6/711/50/23
17 липня 2023 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого - судді: Казидуб О.Г.
за участю секретаря судового засідання: Зайцевій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-тайс» про про заміну сторони у справі та у виконавчих листах,-
До Придніпровського районного суду м. Черкаси звернувся представник ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» - адвокат Грищенко О.М. з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, мотивуючи її тим, що відповідно до рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 01 грудня 2011 по справі №2-3006/11, котре набрало законної сили, підлягає до стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 75331 грн. 47 коп.
09 лютого 2012 року на виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 грудня 2011 року по справі № 2-3006/11, котре набрало законної сили, судом видано було відповідний виконавчий лист.
Заявник наголошує, що на сьогоднішній день рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 грудня 2011 року по справі № 2-3006/11, котре набрало законної сили та виконавчі листи по справі № 2-3006/11, видані 09 лютого 2012 року Придніпровським районним судом м. Черкаси, не виконані. На сьогодні, розмір невиконаного грошового зобов'язання ОСОБА_1 складає 75331 грн.47 коп.
Як зазначено, 09 березня 2023 року між КС «ФЕДЕРАЦІЯ» та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» укладено договір № 09-03-2023/8 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості.
Відповідно до п. 1.1. договору № 09-03-2023/85 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 09 березня 2023 року, метою Договору є оформлення результатів купівлі-продажу майнових прав бакрута КС «Федерація» на відкритих електронних торгах (аукціоні) у відповідності до чинного законодавства України, результати якого оформлено Протоколом про результати електронного аукціону № BRD001-UA-20230215-93338 від 27 лютого 2023 року.
Згідно з п. 1.2. договору № 09-03-2023/85 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 09 березня 2023 року, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець продає покупцю, а покупець придбаває (набуває) права вимоги до ОСОБА_1 , що іменується надалі “Боржник”, щодо виконання грошового зобов'язання у розмірі 75331 грн. 47 коп., набутих Продавцем та належних останньому на підставі договору кредиту №АЦ-00216 від 09 грудня 2006 року та рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 01 грудня 2011 року по справі №2-3006/2011.
Пунктом 1.3., 1.7. Договору № 09-03-2023/85 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 09 березня 2023 року, на умовах даного Договору та на підставі протоколу про результати електронного аукціону № BRD001-UA-20230215-93338 від 27 лютого 2023 року, Продавець зобов'язується передати Покупцю, за відповідним актом право вимоги до Боржника (дебіторська заборгованість) на підставі договору кредиту № АЦ-00216 від 09 грудня 2006 року та рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 01 грудня 2011 року по справі №2-3006/2011, котре набрало законної сили, та існує (винесене) у зв'язку із неналежним , несвоєчасним та/або неповним виконанням боржником грошового зобов'язання на підставі договору кредиту № АЦ-00216 від 09 грудня 2006 року, на суму 75331 грн. 47 коп.
За результатами укладення/підписання даного Договору, Покупець наділяється всіма правами Продавця, що випливають із договору кредиту № АЦ-00216 від 09 грудня 2006 року та рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 01 грудня 2011 року по справі №2-3006/2011, котре набрало законної сили, та існує (винесене) у зв'язку із неналежним , несвоєчасним та/або неповним виконанням боржником грошового зобов'язання на підставі договору кредиту № АЦ-00216 від 09 грудня 2006 року, на суму 75331 грн. 47 коп.
Відповідно до п. 2.1., 2.2. даного Договору, передача права вимоги Продавцем та прийняття його Покупцем здійснюється та оформлюється відповідним актом, де зазначається приймання - передача документів на підтвердження дійсності переданої (факту переходу) права вимоги, що є предметом даного договору, котрий спільно підписується Сторонами. Перехід права вимоги від Продавця до Покупця за даним Договором відбувається після повної оплати придбаних майнових прав щодо права вимоги на умовах, передбачених розділом 3 цього Договору та підписання Сторонами акту приймання-передачі документів.
Відповідно до доданих додатків до даної заяви, КС «ФЕДЕРАЦІЯ» були отримані у повному обсязі та вчасно грошові кошти на виконання розділу 3 даного договору, та протоколу про результати електронного аукціону №№ BRD001-UA-20230215-93338 від 27 лютого 2023 року.
На виконання умов договору № 09-03-2023/85 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 09 березня 2023 року, КС «ФЕДЕРАЦІЯ» передано ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на підставі акту перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання ОСОБА_1 обумовленого зобов'язанння.
У відповідності до п. 4.4. Договору, сторони погодили те, що сповіщення Боржника про поступку права вимоги за цією Угодою, Первісним кредитором відбувається на власний розсуд та не є обов'язковим, оскільки, при здійсненні порушеного зобов'язання у розумінні статті 518 ЦКУ відсутність письмового повідомлення не звільняє боржника від відповідальності за порушене зобов'язання.
Звертає увагу суду на те, що відчуження права вимоги до заявника було вчинено у межах процедури банкрутства, отже порушення, у даному випадку, загальних норм права щодо відступлення права вимоги та умов договору щодо заміни кредитора у зобов'язанні не може бути підставою для визнання недійсним договору, укладеного за результатами аукціону з продажу майна боржника, оскільки у такому випадку майно (право вимоги до боржника) вибуло з володіння КС «ФЕДЕРАЦІЯ» у примусовому порядку поза його волі згідно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
Таким чином, як вважає, заявнику передані зазначені вище вимоги, відповідно до норм чинного законодавства України та із дотриманням положень статті 514 ЦК України, а тому ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» є належним кредитором ОСОБА_1 при виконанні грошового зобов'язання на підставі рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 01 грудня 2007 року по справі №2-3006/11.
Вважає, що без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Крім того, заявник у заяві вказує про орієнтовний розрахунок судових витрат, а саме витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги у зв'язку із розглядом заяви про заміну сторони (позивача, стягувача) у справі під час виконання судового рішення від 14 листопада 2007 року та виконавчих листів № 2-3006/11.
Також зазначає, що у випадку настання існування/понесення судових витрат у даній справі, має намір скористатися правом подати відповідні докази, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи зазначені вище обставини, заявник просить замінити сторону (позивача, стягувача) у справі №2-3006/2011 під час примусового виконання рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 01 грудня 2011 року по справі № 2-3006/2011, котре набрало законної сили, та виконавчого листа по справі №2-2-3006/2011, виданого 09 лютого 2012 року на виконання рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 01 грудня 2011 року по справі №2-3006/2011 - Кредитну спілку «ФЕДЕРАЦІЯ» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС».
16 травня 2023 року ухвалою суду заяву ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» залишено без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків.
29 травня 2023 року через канцелярію суду від ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» надійшла заява про усунення недоліків, в якій просить:
-Замінити стягувача під час примусового виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 грудня 2011року по справі № 2-3006/2011, котре набрало законної сили та виконавчого листа по справі № 2-3006/2011, де боржником є ОСОБА_1 у розмірі коштів на суму 75331 грн. 47 коп. як заборгованість на підставі договору кредиту № АЦ-00216 від 09 грудня 2006 року та рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 01 грудня 2011 року по справі №2-3006/2011, котре набрало законної сили - КС «Федерація» на ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».
Вказана заява призначена до судового розгляду.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся судом про місце, день та час розгляду справи у встановленому законом порядку. У п. 3 прохальної частини заяви просить проводити розгляд справи без участі представника заявника - ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС».
Представник первісного стягувача КС «ФЕДЕРАЦІЯ» та боржник в судове засідання не з'явився, хоча судом повідомлялися про день, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомлено.
Відповідно до положень ч.ч. 3, 5 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження/боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Тож, суд, враховуючи відсутність відомостей про поважність причин неявки зазначених вище учасників справи, які повідомлялися судом у встановленому законом порядку про день, час, місце судового розгляду справи, ухвалив про проведення розгляду справи на підставі письмових доказів, що містяться у матеріалах справи. Неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питань, пов'язаних із виконанням судового рішення.
Крім того, питання про заміну сторони у справі та виконавчому листі розглянуте без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Враховуючи думку представника заявника, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 грудня 2011 року у справі № 2-3006/2011позовні вимоги КС «Федерація» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Федерація» борг в сумі 75211,47 грн. та сплачені позивачем судові витрати по справі в розмірі 120 грн., а всього 75331 грн. 47 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 752 грн. 11 коп. В частині позовних вимог КС «Федерація» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором відмовлено.
Відповідно до Листа завідуючого архівом суду від 12.04.2023 № 1.7./45/23-Вих/2-3006/2011, відповідно до Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого Наказом державної судової адміністрації України № 22 від 11.02.2010 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.03.2010 за № 201/17496 цивільна справа № 2-3006/2011 була знищена за терміном зберігання. Оригінал судового рішення по даній цивільній справі зберігається в архіві суду.
На виконання вказаного вище судового рішення у цій справі, яке набрало законної сили 07 лютого 2012 року, 09 лютого 2012 року Придніпровським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Федерація» борг в сумі 75211 грн. 47 коп. та сплачені позивачем судові витрати по справі в розмірі 120 грн. 00коп., а всього 75331 грн.47 коп. Строк пред'явлення даних виконавчих листів до виконання вказано - до 07 лютого 2013 року, про що свідчать копія виконавчого листа, яка знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до інформації з ЄДРПОУ, Кредитна спілка «ФЕДЕРАЦІЯ» (код 33209572) знаходиться у стані припинення з 23.02.2021, причина: внесення СР про визнання ЮО банкрутом.
З матеріалів справи також вбачається, що 09 березня 2023 року між КС «ФЕДЕРАЦІЯ» та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» укладено договір № 09-03-2023/8 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості, відповідно до умов якого метою даного Договору є оформлення результатів купівлі-продажу майнових прав банкрута Кредитної спілки «ФЕДЕРАЦІЯ» на відкритих електронних торгах (аукціоні) у відповідності до чинного законодавства України, результати котрого оформлено Протоколом про результати електронного аукціону №BRD001-UA-20230215-93338 від 27 лютого 2023 року (оператор, через електронний майданчик якого Покупцем подано пропозицію - ТОВ «Е-Тендер» (п.п. 1.1 Договору).
Пунктом 1.2. договору визначено, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець продає Покупцю, а Покупець придбаває (набуває) права вимоги до ОСОБА_1 , що іменуються надалі “Боржник”, щодо виконання грошового зобов'язання у загальному розмірі 75331 грн. 47 коп., набутих Продавцем та належних останньому на підставі договору кредиту №АЦ-00216 від 09 грудня 2006 року та рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 01 грудня 2011 року по справі №2-3006/2011, котре набрало законної сили, та існує (винесене) у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та/або неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання на підставі договору кредиту № АЦ-00216 від 09 грудня 2006 року.
Згідно з п.п. 1.3., 1.7. Договору на умовах даного Договору та на підставі протоколу про результати електронного аукціону № BRD001-UA-20230215-93338 від 27 лютого 2023 року, Продавець зобов'язується передати Покупцю, за відповідним актом право вимоги до Боржника (дебіторська заборгованість) на підставі договору кредиту №АЦ-00216 від 09 грудня 2006 року та рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 01 грудня 2011 року по справі №2-3006/2011, котре набрало законної сили, та існує (винесене) у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та/або неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання на підставі договору кредиту №АЦ-00216 від 09 грудня 2006 року на суму 75331 грн. 47 коп. За результатами укладення/підписання даного Договору, Покупець наділяється всіма правами Продавця, що випливають із договору кредиту №АЦ-00216 від 09 грудня 2006 року та рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 грудня 2011 року по справі № 2-3006/2011, котре набрало законної сили.
Відповідно до акту приймання-передачі права вимоги (приймання-передавання документів, що підтверджують право вимоги) згідно з договором №09-03-2023/8 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 09 березня 2023 року, КС «ФЕДЕРАЦІЯ» передано ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання ОСОБА_1 обумовленого зобов'язання, зокрема, і копія виконавчого листа по справі № 2-3006/2011, виданого 09 лютого 2012 року на виконання рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 01 грудня 2011 року по справі № 2-3006/2011, котре набрало законної сили.
Заявником не надано доказів того, що станом на дату розгляду даної справи у органах ДВС/приватних виконавців, на виконанні перебувають виконавчі провадження, де стягувачем є - КС «ФЕДЕРАЦІЯ» (ідентифікаційний код - 33209572), боржником - ОСОБА_1 .
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).
Статтею 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Як передбачено статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виходячи з норм чинного законодавства, зокрема, пункту 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
По своїй суті, правонаступництво можливе на будь-якій стадії виконання судового рішення.
Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
До того ж, виходячи зі змісту процесуального законодавства, - процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу чи групи доказів.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (виконавчого листа), тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Як вбачається із постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/3411/14, відповідно до частини першої статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Положення про процесуальне правонаступництво та про заміну сторони виконавчого провадження, які наведені у Цивільному процесуальному кодексі України (статті 55 та 442 цього Кодексу відповідно) та застосовувалися Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27.11.2019 у справі № 496/2685/13-ц, не відрізняються за своїм змістом від приписів ГПК України і передбачають підстави та умови заміни особи у правовідносинах, у яких виник спір, та наслідки вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (п.6.3 постанови).
Також відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив (п. 6.4 постанови).
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження. Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так у пункті 15 рішення ЄСПЛ у справі "Моргуненко проти України" від 06.09.2007 (заява № 43382/02) вказується таке: "Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. "Естіма Джордж проти Португалії" (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21.04.1998, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13.06.2006)." (п. 6.5 постанови).
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає у поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю (п.6.6. постанови).
Водночас, відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.
Така позиція викладена у Постанові Верховного Суду у справі № 910/10031/13 від 25.06.2019.
Враховуючи вищевикладене, суд вбачає наявність підстав зі встановлених у ході судового розгляду обставин, які вказують на необхідність заміни сторони (позивача) у справі № 2-3006/2011 за позовом Кредитної спілки «ФЕДЕРАЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, відповідно до ст. 55 ЦПК України, а саме, - Кредитної спілки «ФЕДЕРАЦІЯ» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС», у зв'язку з тим, що б новий учасник справи мав можливість користуватися процесуальними правами та виконувати відповідні обов'язки, які передбачені ЦПК України, зокрема вирішити ряд процесуальних питань, пов'язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів (зокрема, - знайомитися із матеріалами справи №2-3006/2011, мати право на оскарження судових рішень, подавати заяви з процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення у справі №2-3006/2011, тощо).
Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, у межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.ч. 1, 2, 6 ст.12 Закону).
При цьому, станом на час видачі виконавчого листа 28.12.2007 діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження», який втратив чинність 05.01.2017. За нормами цього Закону, у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. (частина четверта статті 11 у редакції Закону N 327-IV (327-15) від 28.11.2002).
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1, п. 1, 2 ч. 2 ст. 21 цього Закону, виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років (пункт 1 частини першої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 327-IV (327-15) від 28.11.2002). Для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень встановлюються строки - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. Для виконання рішень господарських судів встановлюються строки з наступного дня після набрання рішенням законної сили (пункт 2 частини другої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 327-IV (327-15) від 28.11.2002).
Слід звернути увагу заявника на те, що із заявою про заміну сторони, зокрема у виконавчому листі № 2-3006/2011, він звернувся до суду лише 10 квітня 2023 року, тобто після закінчення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Так, відповідно до змісту частини п'ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п'ятої статті 26, частини п'ятої статті 37 Закону «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.
Вчинення процесуальних дій безпосередньо у межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.
Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) у цьому контексті є отримання виконання судового рішення у межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.
Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Вказана позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10.
Тобто, з викладеного слідує, що за відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, немає і підстав для процесуального правонаступництва.
За результатами розгляду заяви, судом встановлено, що заявник одночасно із поданням цієї заяви не заявляв вимоги про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів №2-3006/2011 до виконання у межах строку, визначеного законодавством про виконавче провадження (у редакції від 21.04.1999 та у редакції від 02.06.2016); не зазначив про поважність причин пропуску такого строку.
Таким чином, на думку суду, заява ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про заміну сторони у справі та виконавчому листі підлягає до часткового задоволення.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 512 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 55, 258-261, 353, 354, 442 ЦПК України суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-тайс» про про заміну сторони у справі та у виконавчих листах - задовольнити частково.
Замінити сторону (позивача) у справі №2-3006/2011 за позовом Кредитної спілки «Федерація» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, - а саме, - Кредитної спілки «Федерація» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС».
Решті відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Головуючий: О. Г. Казидуб