Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 692/423/17
номер провадження 1-кп/695/10/23
19 липня 2023 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 та
сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення: прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 ,
сторони захисту: захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші кримінальне провадженню за обвинувальним актом стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бойківщина Драбівського району Черкаської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Драбів Черкаської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
У провадженні Золотоніського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_7 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та ОСОБА_6 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, що призначене до судового розгляду на 19.07.2023 року.
ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 12 листопада 2016 року близько 00.15 год. по вул. Центральній, 103 у смт. Драбів, перебуваючи на площі Драбівського районного ринку районного споживчого товариства, перед будівлею кафе-бару «На коня», бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, наніс численні удари руками по обличчю та голові ОСОБА_8 , внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді садна голови та синців обличчя, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 05-8-01/427 від 13.12.2016 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 заявили клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження стосовно нього, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурор у судовому засіданні стосовно клопотання сторони захисту не заперечувала, оскільки обвинувачений від слідства та суду не ухилявся, а строки давності притягнення його до відповідальності сплинули.
Представник потерпілого у судовому засіданні вирішення клопотання сторони захисту покладав на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Нормами ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно з ч. 4 ст. 12 КК України, в редакції, чинній станом на день ухвалення судового рішення, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке є кримінальним проступком. Судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що відбулося 12 листопада 2016 року, від явки до органів слідства, прокурора та суду в даному кримінальному провадженні не ухилявся, а строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення не зупинявся та не переривався, тобто відсутні обставини, що переривають чи зупиняють перебіг строків давності, які встановлені ч.,ч. 2-4 ст. 49 КК України.
Отже, вищенаведені обставини свідчать, що строк притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності закінчився.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, за змістом ст. 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є обов'язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності: 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового кримінального правопорушення.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові по справі №598/1781/17 від 17 червня 2020 року звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням.
Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою (Постанова ВС від 19.11.2019 року в справі № 345/2618/16-к).
Невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення (Постанова ВС ККС від 26.03.2020 справа № 730/67/16-к).
У зв'язку з цим суд вважає клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_6 обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення і приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження стосовно нього.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 49 КК України, ст.,ст. 284, 285-286, 288, 372, ст. 395 КПК України, суд -
ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України, а кримінальне провадження відносно нього, внесене ЄРДР за № 12016250120000453 від 12.11.2016 року за ч. 1 ст. 125 КК України, закрити на підставі ст. 49 КК України в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирати.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1