Справа № 161/22622/21
Провадження № 1-кп/161/338/23
19 липня 2023 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030580002294 від 21 вересня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, розлученого, не працює, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст.121 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,.,
захисника ОСОБА_7 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 , 23 вересня 2021 року, приблизно о 11 год. 00 хв. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), знаходячись в приміщенні квартири, за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом, керуючись метою нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, в ході словесного конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, кулаками рук та ногами умисно наніс потерпілому ОСОБА_8 не менше чотирьох ударів в ділянку грудної клітки та плечового суглобу з правої сторони, двох ударів в ділянку грудної клітки та плечового суглобу з лівої сторони та не менше 8 ударів в область голови, обох кистей рук та правого передпліччя.
Внаслідок вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_8 спричинено прижиттєві тілесні ушкодження, які відповідно до висновку експерта № 426 від 16 листопада 2021 року відносяться: садна та синці тіла - до легких тілесних ушкоджень, закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку та злам кісток носа - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, так як для їх загоєння необхідний термін більше 6 діб, але не більше 21 доби, закрита тупа травма органів грудної клітки у вигляді зламів 1-11 ребер справа із розривами пристінкової плеври, зламів 8-12 ребер зліва, зламів акроміальних відростків обох лопаток, зламу правої ключиці, забою легень із розвитком після травматичного запалення легень, крововиливів у діафрагму з обох сторін, двобічного гемотораксу, двобічного пневмотораксу, двобічної підшкірної емфіземи, двох синців по правій боковій поверхні грудної клітки, крововиливу у праву надниркову залозу та навколониркову жирову клітковину справа, до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, які в своєму клінічному протіканні призвели до розвитку травматичного шоку, який являється безпосередньою причиною смерті потерпілого ОСОБА_8 та яка наступила 24 вересня 2021 року о 00 год. 24. хв. в приміщенні реанімаційного відділення КП "Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади".
За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні умисних дій, які виразились в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, та дані його дії кваліфікує, як вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині), передбаченому ч. 2 ст. 121 КК України не визнав та показав, що того дня, у нього та ОСОБА_9 був конфлікт через викрадення в нього особистих речей, однак тяжких тілесних ушкоджень він йому не наносив, а лише оборонявся, при цьому боровся, падав на підлогу разом з потерпілим під час того, як він забирав ніж у ОСОБА_10 з рук, яким потерпілий погрожував присутнім в квартирі. Зазначив, що він і не міг наносити тілесні ушкодження через наявні у нього фізичні вади кисті руки, яка добре не згинається в кулак. Показав, що потерпілий після конфлікту самостійно покинув приміщення квартири і міг отримати тілесні ушкодження поза її межами від інших осіб, оскільки з часу конфлікту до моменту його виявлення на лавці поряд з магазином пройшов тривалий час, а потерпілий був агресивно налаштований і планував зустріч ще з кимось біля смітників.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому органами досудового розслідування кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, його винність у його вчиненні повністю підтверджується, зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами в кримінальному провадженні.
Так, потерпіла ОСОБА_5 , дочка покійного, суду показала, що її чоловіку у п'ятницю, орієнтовно о 12-13 год. зателефонував її дядько і сказав, що батька вбили.
Вказала, що батько був виключно спокійною, неконфліктною людиною, який завжди спокійно реагував на зауваження щодо припинення зловживання алкоголем, навіть будучи в стані алкогольного сп'яніння. Батько ніколи не приймав участі в бійках, а тілесні ушкодження на ньому почали з'являтись після його знайомства з ОСОБА_11 , в компанії якої останнім часом він вживав алкогольні напої. Під час похорон побачила, що голова побита і тітка казала, що поламані також руки та побиті ребра. Вважає, що такі тілесні ушкодження могли призвести до смерті її батька, його жорстоко вбили. У вирішенні призначення покарання покладалась на розсуд суду.
Допитана в суді потерпіла ОСОБА_6 показала, що у четвер 23 вересня 2021 року її брат встав зранку і сказав, що йде до церкви десь о 9-10 год. Вона говорила йому змінити життя, а він сказав, що хоче, але щоб вона йому допомогла, після чого вона його не бачила. 24 вересня 2021 року десь біля 11 ранку до неї прийшли з поліції, запитали ким їй приходиться загиблий і показали фотографії, де він вже мертвий і запитали чи вона впізнала його. Зазначила, що її брат останнім часом проводив весь свій час з ОСОБА_12 за її місцем проживання, звідки майже завжди повертався в стані алкогольного сп'яніння, а останнім часом - з видимими тілесними ушкодженнями - синцями, розбитою головою, про походження яких він нічого не повідомляв. Сам ОСОБА_13 за життя, навіть у стані алкогольного сп'яніння, був людиною не конфліктною, ніколи ні з ким не бився. Востаннє побитим, з розбитою головою бачила його на початку вересня, коли він повернувся від ОСОБА_14 і близько двох тижнів був вдома та нікуди не виходив. У вирішенні призначення покарання покладалась на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_15 суду показала, що бачила загиблого напередодні, як він стояв у дворі десь о 6-7 год. вечора, був п'яний, не побитий, ходив часто у квартиру навпроти (до ОСОБА_16 ), звідки його то виганяли, то приймали. Наступного дня, до неї прийшли і сказали, що знайшли його мертвим, їй показали фотографії і вона впізнала його, але ім'я його не знала.
Допитаний свідок ОСОБА_17 показав, що 23 вересня 2021 року, близько 15.30 год., побачив потерпілого, який сидів на лавці перед продуктовим магазином "Їжачок" та за своїм зовнішнім виглядом вказував на те, що йому потрібна допомога, він сидів зігнувшись, на голові була кров. Дав попити потерпілому води, яку купив його онук в магазині та викликав швидку допомогу, яка приїхала за 20 хв. Не знає за яких обставин ним отримані тілесні ушкодження.
Свідок ОСОБА_18 показала, що 23 вересня 2021 року в магазин прийшов чоловік купив негазовану воду, потім знову зайшов взяв ще одну, приїхала швидка і вона вийшла подивитися, що сталося. Побачила, що на лавці сидів чоловік і йому поливали водою голову, в інший день колезі сказали, що цю людину забрала швидка і він надалі помер від побоїв. Про обставини за яких було нанесено ушкодження йому вона не знає, але вказала, що жодних звуків бійки, криків про допомогу того дня вона не чула, хоча лавка знаходиться поряд з магазином і вона б звернула увагу на це.
Допитаний свідок ОСОБА_19 показала суду, що бачила потерпілого, коли приїхала швидка допомога та почали надавати йому першу медичну допомогу, поряд був чоловік, який купував воду в магазині та поливав останньому голову.
Свідок ОСОБА_20 показала, що того дня, приїхала на виклик, побачила побитого чоловіка, в якого були старі травми і свіжі. Де були нанесені травми не знає, чоловік сказав, що його побили ті самі люди.
Свідок ОСОБА_21 зазначив, що привезли пацієнта у важкому стані, у якого були серйозні ушкодження. Пам'ятає, що зі слів потерпілого його били руками і ногами, обставини за яких були отримані травми не знає.
Допитаний свідок ОСОБА_22 показав, що 22 вересня 2021 року ввечері, ОСОБА_23 приніс йому за місцем проживання сумку з речами та документами, на ім'я ОСОБА_24 (співмешканця ОСОБА_25 ), які всі разом проживали у його знайомої ОСОБА_26 . На наступний день, 23 вересня 2021 року ОСОБА_23 до нього прийшов знову, через деякий час приїхала ОСОБА_25 з ОСОБА_24 та забрали речі, які попередньо залишив ОСОБА_23 , після чого, близько 11 год. вони всі разом кудись пішли. При цьому жодних тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_27 він не бачив.
Свідок ОСОБА_28 показав, що в той період, робили ремонт на 5 поверсі, до них прийшли працівники поліції і сказали що на 3 поверсі побили людину і вона в лікарні, треба бути свідками. При огляді в квартирі було все розкидано, безпорядок.
Допитаний свідок ОСОБА_29 показав, що на передодні, 22 вересня 2023 року, ввечері був у квартирі ОСОБА_26 , де вони разом з ОСОБА_25 вживали спиртні напої та там познайомився з обвинуваченим, який вів себе агресивно по відношенню до ОСОБА_14 , наніс йому один удар по обличчю та прогнав з квартири, крім того, замахувався на потерпілого ОСОБА_30 , який від замаху закрився руками. В той час сам ОСОБА_31 вів себе спокійно та особисто жодної агресії не проявляв.
Свідок ОСОБА_32 показав, що живе у сусідній квартирі на одній площадці, але нічого по обставинах справи не знає, бо ночував не вдома, коли повернувся додому, то працівники поліції показали фото загиблого і він сказав, що його, бачив раніше, як той приходив у сусідню квартиру.
Допитана свідок ОСОБА_33 показала, що конкретно обставин події не знає, але вона неодноразово чула з квартири ОСОБА_26 звуки криків, конфліктів, нецензурної лайки.
Свідок ОСОБА_34 показала, що того дня, ОСОБА_35 і ОСОБА_36 прийшли за сумкою до ОСОБА_16 , їм подзвонили. Був якийсь конфлікт, вона стукнула по животі, а ОСОБА_37 дала по лиці і штовхнула за плече і ОСОБА_31 впав. Причиною було те, що померлий сказав, що це вона вкрала сумку, впав і розбив носа, потім він піднявся. ОСОБА_36 бив вже потерпілого після них, по плечі рукою, один удар, після чого вона відкрила двері і потерпілий пішов, але перед тим як йти, вони ще випили. Був ще свідок події, але він помер, який бачив, як потерпілого били палкою напередодні, а ОСОБА_38 в смерті не винний. Зазначила, що потерпілий на кухні взяв ножа та хотів зарізати ОСОБА_39 , а вона забрала ніж, після чого, кинула банку варення в потерпілого. Раніше говорила, що ОСОБА_40 винен в нанесенні тілесних ушкоджень, але це не так, вона говорила через помсту останньому, адже думала, що вагітна від нього, але потім це не підтвердилось.
Допитана свідок ОСОБА_41 показала, що в той день, до неї в квартиру прийшов ОСОБА_36 і шукав документи, бо до його дружини подзвонив ОСОБА_42 і сказав, що потерпілий приніс до нього документи в сумці. ОСОБА_43 сказав, що ОСОБА_37 вкрала сумку, після чого, вона почала сваритися з ним, що він наговорює. Потім побачила, що потерпілий з ножем накинувся на ОСОБА_39 , далі вони сіли пити і розпитувати в потерпілого, як він вкрав і де продав сумку. ОСОБА_43 казав, що це ОСОБА_37 підкинула речі ОСОБА_39 йому в комірку, де він жив. Потім померлий знов взяв ніж і налетів на ОСОБА_39 , після чого в нього забрали ніж і почали говорити за навігатори, які були викрадені. Через пару днів хтось ломився до квартири і вона зателефонувала до ОСОБА_39 , він сказав, що скаже ОСОБА_44 , щоб та подивилась. Це була поліція, оглянули квартиру, забрали ОСОБА_45 і сказали, що потерпілий помер. Зазначила, що почалася бійка на кухні, продовжувалася на коридорі, ОСОБА_35 ходила по потерпілому, як по асфальту, а він кричав, щоб його відпустили, потім він вставав і вони ще пили. Не бачила чи була в нього кров або ж травми, не звертала на це увагу взагалі. Пригадує, що ОСОБА_35 відкрила двері і він пішов, вони залишились втрьох відпочивати, а потім вже ОСОБА_35 і ОСОБА_38 пішли.
Допитана експерт ОСОБА_46 підтвердила свій висновок та зазначила, що тілесні ушкодження були нанесені одномоментно, тобто ймовірність їх отримання потерпілим пізніше експертизою виключається. Повторних тілесних ушкоджень потерпілому не наносилось, з такими ушкодженнями жити він міг нетривалий проміжок часу, як і рухатись на невеликі відстані, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння, який міг притуплювати больові відчуття потерпілого
Крім цього, винність ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, об'єктивно підтверджується також і іншими доказами у кримінальному провадженні.
Зокрема, протоколом огляду місця події від 24 вересня 2021 року, яким зафіксовано обстановку в морзі, місцезнаходження, положення, тілесні ушкодження, зовнішній вигляд трупа ОСОБА_8 .
Протоколом огляду місця події від 24 вересня 2021 року, яким зафіксовано місце виявлення потерпілого з тілесними ушкодженнями, а саме, за п'ять метрів від магазину "Їжачок", жодних слідів, які б вказували на спричинення йому тілесних ушкоджень у вказаному місці не зафіксовано.
Протоколом огляду трупа від 24 вересня 2021 року, яким зафіксовано зовнішній вигляд трупа ОСОБА_8 та наявні на ньому тілесні ушкодження.
Заявою ОСОБА_47 від 24 вересня 2021 року про дозвіл на проведення огляду її квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Протоколом огляду місця події від 24 вересня 2021 року, яким зафіксовано обстановку в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено жіночу нічну сорочку зі слідами крові, сліди рук, сумку, мобільний телефон та інші речі.
Протоколом проведення слідчого експерименту з доданим диском від 19 жовтня 2021 року, в ході якого, свідок ОСОБА_41 добровільно відтворила події, які мали місце 23 вересня 2021 року та розповіла деталі конфлікту.
Протоколом проведення слідчого експерименту з доданим диском від 19 жовтня 2021 року, в ході якого, свідок ОСОБА_34 добровільно відтворила події, які мали місце 23 вересня 2021 року та розповіла деталі конфлікту.
Протоколом одночасного допиту осіб з доданим диском від 11 листопада 2021 року, яким зафіксовано допит ОСОБА_3 та ОСОБА_34 з метою усунення розбіжностей у їх показах.
Протоколом одночасного допиту осіб з доданим диском від 11 листопада 2021 року, яким зафіксовано допит ОСОБА_3 та ОСОБА_47 з метою усунення розбіжностей у їх показах.
Висновком експерта № 426 від 16 листопада 2021 року, згідно якого, причиною смерті гр-на ОСОБА_8 , 1959 р.н., є закрита тупа травма органів грудної клітки у вигляді зламів 1-11 ребер справа із розривами пристінкової плеври, зламів 8-12 ребер зліва, зламів акроміальних відростків обох лопаток, зламу правої ключиці, забою легень із розвитком післятравматичного запалення легень, крововиливів у діафрагму з обох сторін, двобічного гемотораксу, двобічного пневмотораксу, двобічної підшкірної емфіземи, два синці по правій боковій поверхні грудної клітки, крововилив у праву наднирникову залозу та навколониркову жирову клітковину, яка в своєму клінічному протіканні привела до розвитку травматичного шоку, який і являється безпосередньою причиною смерті, на що вказує характерна патоморфологічна картина виявлена при дослідженні трупа, та відображена в описовій частині та судово-медичному діагнозі даного висновку. Смерть настала 24 вересня 2021 року о 00 год. 24 хв. Враховуючи ознаки тривалого переживання після отримання потерпілим тілесних ушкоджень, а саме виражені реактивні зміни кори головного мозку, в легенях ознаки розвитку посттравматичного запалення, 7 год. і 41 хв. перебування у стаціонарі лікарні, смерть потерпілого могла настати за 8-14 год. після заподіяння йому тілесних ушкоджень. При судово-токсикологічному досліджені крові від трупа ОСОБА_8 , 1959 р.н., виявлено етиловий спирт в кількості 0,72 %. (Акт судово - онкологічного дослідження № 1222 від 04.10.2021 року). Дана концентрація алкоголю в крові відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння, це після 7-ми годинної інтенсивної терапії у відділенні реанімації лікарні. При судово-імунологічному досліджені крові від трупа встановлено, що кров відноситься до групи А з ізогемаглютиніном - В системи АВО.
Висновком експерта № 125 від 09 листопада 2021 року, яким зафіксовано, що кров потерпілого ОСОБА_8 відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютинінами анти-В по системі АВ0.
Висновком експерта № 126 від 12 листопада 2021 року, згідно якого, кров потерпілого ОСОБА_8 відноситься до групи А(ІІ) з ізогемаглютинінами анти-В по системі АВО. На представлених на дослідження предметах, а саме: жіночій нічній сорочці (майці) виявлено кров у слідах. Кров виявлена належить людині. У крові встановлено груповий антиген А та виявлено антиген В по системі АВО. Виявлені сліди крові можуть походити від особи з групою крові AB(IV) або осіб з групами крові А(ІІ) та В(ІІІ) по системі АВО. Виявлені сліди крові можуть походити від ОСОБА_8 .
Висновком експерта № 91-МК від 29 листопада 2021 року, згідно якого, виявлені у потерпілого ОСОБА_8 тілесні ушкодження частково могли утворитися за обставин, на які вказують свідки ОСОБА_41 та ОСОБА_34 під час слідчого експерименту за їх участі від 19 жовтня 2021 року (не відповідають по кількості нанесених ударів). Виявлені у потерпілого ОСОБА_8 тілесні ушкодження (зокрема закрита тупа травма органів грудної клітки у вигляді зламів 1-11 ребер справа із розривами пристінкової плеври, зламів 8-12 ребер зліва, зламів акроміальних відростків обох лопаток, зламу правої ключиці, забою легень із розвитком після травматичного запалення легень, крововиливів у діафрагму з обох сторін, двобічного гемотораксу, двобічного пневмотораксу, двобічної підшкірної емфіземи, двох синців по правій боковій поверхні грудної клітки, крововиливу у праву надниркову залозу та навколониркову жирову клітковину справа) утворилися одномоментно, підтвердженням чому являються дані гістологічного дослідження, а саме: реактивні зміни кори головного мозку, ознаки розвитку посттравматичного запалення в легенях.
В судовому засіданні перевірялись показання обвинуваченого ОСОБА_3 з приводу того, що тяжке тілесне ушкодження він не наносив, а лише оборонявся та боровся, однак такі обставини не знайшли свого належного підтвердження в суді і спростовується дослідженими доказами у кримінальному проваджені та не узгоджуються із іншими доказами по справі, зокрема, показаннями потерпілих, свідків та експерта, які є послідовними та, на думку суду, правдивими і узгоджуються між собою та протоколами слідчих (розшукових) дій, відеоносіїв.
Питання про спрямованість умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події. Визначальним при цьому є і суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
Закріплене в ст. 36 КК України право кожної особи на необхідну оборону є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (ч. 3 ст. 27 Конституції України).
Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров'я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому, перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад: наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.
Отже, виходячи з наведеного, право на необхідну оборону виникає лише за певних умов, визначених законом. Згідно з положеннями ст. 36 КК України ці умови полягають у такому: оборона визнається необхідною лише у випадку, якщо дії, що становлять її зміст, вчинено з метою захисту охоронюваних законом: а) прав та інтересів особи, яка захищається; б) прав та інтересів іншої особи (фізичної чи юридичної); в) суспільних інтересів; г) інтересів держави; оборона може здійснюватись лише від суспільно небезпечного посягання, тобто діяння, ознаки якого передбачені КК; за загальним правилом необхідна оборона має бути своєчасною - право на неї втрачається після того, як посягання було припинено або закінчено, і необхідність застосування засобів захисту відпала; посягання має бути реальним, а не існувати лише в уяві того, хто захищається; шкода при необхідній обороні може бути заподіяна тільки тому, хто посягає; при необхідній обороні допускається заподіяння лише такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
Суд вважає, що в діях потерпілого ОСОБА_8 суспільно небезпечного посягання не було, будь-якими об'єктивними даними така обставина не підтверджується, що відповідно виключає і наявність підстав для будь-якого самозахисту з боку обвинуваченого ОСОБА_3 .
Таким чином, об'єктивних даних, які б свідчили на наявність боротьби між обвинуваченим та потерпілим немає. З огляду на це, а також беручи до уваги наявність в квартирі інших осіб, які у будь-який час могли негайно припинити протиправні дії потерпілого у випадку наявності реальної загрози для життя чи здоров'я обвинуваченого. В ході конфлікту із ОСОБА_3 потерпілий ОСОБА_8 не становив для нього будь-якої загрози і підстав для самозахисту або необхідності відвернення посягання на нього не виникало. При цьому, характер та локалізація, кількість завданих тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 в область грудної клітки та голови переконливо свідчать про те, що обвинувачений усвідомлював можливість настання негативних наслідків своїх дій, у тому числі і ті, що фактично настали, тобто його умисел був спрямований на заподіяння значної шкоди здоров'ю потерпілого ОСОБА_8 .
А тому для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов'язаного із спричиненням умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, необхідно здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
Врахувавши всі обставини вчиненого діяння у їх сукупності, зокрема спосіб вчинення, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку обвинуваченого та ОСОБА_8 , що передувала події, їх стосунки, факт вживання алкогольних напоїв, суд приходить до висновку про направленість умислу обвинуваченого ОСОБА_3 саме на заподіяння значної шкоди здоров'ю потерпілого ОСОБА_8 , а не наявності стану необхідної оборони.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про його особу та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не вбачає.
Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим, та наслідки, що відбулись у вигляді його смерті, інформацію про стан здоров'я обвинуваченого, який не перебуває на обліках у лікаря нарколога чи психіатра та за допомогою до них не звертався, відомості про вперше притягнення до кримінальної відповідальності, його вік, а також думку потерпілих, які у вирішенні призначення покарання покладались на розсуд суду.
З урахуванням наведеного, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, в межах санкції частини статті, за якою він засуджується, у виді позбавлення волі, яке не можливе без ізоляції від суспільства.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
Разом з цим, підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не знаходить.
У відповідності до вимог ст. 100 КПК України, суд вирішує долю речових доказів.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців.
Запобіжний захід застосований відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній у вигляді тримання під вартою.
Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_3 термін його попереднього ув'язнення з моменту фактичного затримання, тобто з 24 вересня 2021 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку, що одному дню тримання вартою відповідає один день позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 19 липня 2023 року, тобто з дня ухвалення даного вироку.
Речові докази: 2 кофти; штани сірого кольору; джинсову куртку; туфлі сірого кольору; кепку; шапку; пару шкарпеток, які поміщено у картонну коробку та опечатано, сліди рук на 3 липких стрічках з пластмасової пляшки на кухні, на 4 липких стрічках з рами дверей кухні та 2 липких стрічках з банки з варенням вилучено та поміщено до спеціального пакету № KIV3105770; сумку чорного кольору з надписом «SPORTS» вилучено та поміщено до картонної коробки, яку опечатано; 2 ніжки зламаного стільця з кухні вилучено та поміщено в картонну коробку, яку опечатано; жіночу майку білого кольору в чорну смужку зі слідом РБК вилучено та поміщено в картонну коробку, яку опечатано; фрагмент тканини зі слідами РБК з наволочки спальні вилучено та поміщено до паперового конверту та опечатано; 2 фрагменти тканини зі слідами РБК з простині білого кольору в чорну цятку поміщено в паперову коробку та опечатано; ганчірку білого кольору з візерунком блакитного кольору та слідами РБК поміщено в картонну коробку та опечатано - знищити;
мобільний телефон марки «SAMSUNG» в корпусі чорного кольору вилучено та поміщено в спеціальний пакет SUD1063854 - повернути за належністю ОСОБА_3 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2021 року, а саме, на сліди рук на 3 липких стрічках з пластмасової пляшки на кухні, на 4 липких стрічках з рами дверей кухні та 2 липких стрічках з банки з варенням вилучено та поміщено до спеціального пакету №KIV3105770; сумку чорного кольору з надписом «SPORTS» вилучено та поміщено до картонної коробки, яку опечатано; 2 ніжки зламаного стільця з кухні вилучено та поміщено в картонну коробку, яку опечатано; жіночу майку білого кольору в чорну смужку зі слідом РБК вилучено та поміщено в картонну коробку, яку опечатано; фрагмент тканини зі слідами РБК з наволочки спальні вилучено та поміщено до паперового конверту та опечатано; мобільний телефон марки «SAMSUNG» в корпусі чорного кольору вилучено та поміщено в спеціальний пакет SUD1063854; 2 фрагменти тканини зі слідами РБК з простині білого кольору в чорну цятку поміщено в паперову коробку та опечатано; ганчірку білого кольору з візерунком блакитного кольору та слідами РБК поміщено в картонну коробку та опечатано, які вилучено під час проведення огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_3 ; 2 кофти; штани сірого кольору; джинсову куртку; туфлі сірого кольору; кепку; шапку; пару шкарпеток, які поміщено у картонну коробку та опечатано, які вилучено під час проведення огляду місця події, за адресою: Волинська область, м. Луцьк, просп. Відродження, буд. 13, мобільний телефон марки «SAMSUNG» чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 ; куртку темно-коричневого кольору; кофту сіро-чорного кольору; джинси світло-синього кольору; кросівки трапчані темно-синього кольору, які вилучено під час затримання у порядку ч. 3 ст.208 КПК України ОСОБА_3 - скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку, через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1