65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"13" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3202/22
За позовом: Акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ» (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, буд.39, код ЄДРПОУ - 01186691, електронна адреса: nchalian@ukrtelecom.ua)
До відповідача: Фізичної особи-підприємця Федюченка Дениса Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Богомолова В.С.
Представники сторін:
Від позивача: Чалян Н.А.- на підставі довіреності від 10.01.2023р.;
Від відповідача: Федюченко Д.С. - згідно паспорту.
Суть спору: Позивач - Акціонерне товариство «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ» (далі - АТ «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Одеської філії), звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Федюченка Дениса Сергійовича (далі - ФОП Федюченко Д.С.) про стягнення заборгованості за Договором оренди нерухомого майна №51Е100-969/21 від 19.07.2021р. у розмірі 38 607 грн 89 коп., пені по заборгованості по оплаті за користування нерухомим майном у розмірі 5 605 грн 90 коп., пені по заборгованості по оплаті за надання послуг з утримання орендованого майна у розмірі 2 001 грн 33 коп., 3% річних по заборгованості по оплаті за користування нерухомим майном у розмірі 395 грн 31 коп., 3% річних по заборгованості по оплаті за надання послуг з утримання орендованого майна у розмірі 127 грн 01 коп., інфляційних втрат за користування нерухомим майном у розмірі 750 грн 63 коп.
Ухвалою суду від 23.12.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, судове засідання призначено на 23.01.2023р. Ухвалою суду від 23.01.2023р. відкладено судове засідання на 14.02.2023р. Ухвалою суду від 14.02.2023р. відкладено розгляд справи на 09.03.2023р. Ухвалою суду від 09.03.2023р. відкладено розгляд справи на 30.03.2023р.
20 березня до відома суду відповідачем подано направлену на адресу АТ «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Одеської філії пропозицію укласти мирову угоду. Але, в ході розгляду справи мирову угоду сторонами у справі укладено не було.
Протокольною ухвалою від 30.03.2023р. судове засідання відкладено на 18.04.2023р.
В судовому засіданні 18.04.2023р. відповідач надав до суду заяву про визнання позову та надання розстрочення виконання судового рішення строком на 6 місяців рівними частинами від суми стягнення.
Протокольною ухвалою від 18.04.2023р. судове засідання відкладено на 16.05.2023р. Протокольною ухвалою від 16.05.2023р. відкладено розгляд справи на 04.07.2023р. Ухвалою суду від 04.07.2023р. відкладено розгляд справи на 13.07.2023р. з метою надання позивачем до суду доказів направлення відповідачу додаткових доказів у справі.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач, згідно заяви, що надійшла до суду 18.04.2023р. позов визнає у повному обсязі.
Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява №30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява №30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов'язків.
У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.
При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
Враховуючи введення в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та продовження строку його дії, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.
Позивач у справі - АТ «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Одеської філії, зазначив, що 19.07.2021р. між ним, як Орендодавцем, та ФОП Федюченко Д.С., як Орендарем, був укладений Договір оренди нерухомого майна №51Е100-969/21, відповідно до п.1.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 75,2 кв.м, розташоване на першому поверсі будинку №7, корпус А, по вул. Ак. Корольова у м.Одесі, з метою розміщення автомобільного демонстраційного майданчика. Межі нерухомого майна, що передається в оренду зазначено на план-схемі у додатках №1 до Договору.
Факт передачі об'єкта оренди Орендарю підтверджується Актом -приймання-передавання від 01.07.2021р.
Позивач зазначає, що відповідно до п.3.1 Договору за користування орендованим майном Орендар зобов'язаний сплачувати Орендодавцю орендну плату, що складається з: плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 336,88 грн за 1 кв.м за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 30 400 грн 05 коп. за 75,2 кв.м за місяць, та плати за надання Орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у додатку №2 до Договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором).
Додатковою угодою №1 до Договору, що була підписана сторонами 01.12.2021р., п.1.1.1 викладено у наступній редакції: «нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Ак. Корольова, на першому поверсі 1-поверхового будинку №7 літ. «А», загальною площею 75,2 кв.м, для використання у якості офісу, а також відкритий майданчик, загальною площею 200,0 кв.м, що знаходиться на подвір'ї.
Крім того, п.3.1.1 викладено у наступній редакції: за користування орендованим майном Орендар зобов'язаний сплачувати Орендодавцю орендну плату, що складається з: плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 336,88 грн за 1 кв.м за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 30 400 грн 05 коп. за 75,2 кв.м за місяць, та плати за користування нерухомим майном (відкритий майданчик), визначеної за орендною ставкою у розмірі 20 грн 84 коп. за 1 кв.м за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ становить 5 001 грн 60 коп. за 200,0 кв.м за місяць,
У зв'язку із зміною об'єкта оренди 01.12.2021р. сторонами був складений Акт приймання-передачі майна -1.
Додатковою угодою №2 до Договору, що була підписана сторонами 01.03.2022р., п.1.1.1. Договору було знов викладено у новій редакції, а саме: «нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Ак. Корольова, на першому поверсі 1-поверхового будинку №7 літ. «А», загальною площею 75,2 кв.м, для використання у якості офісу».
Крім того, п.3.1.1 викладено у наступній редакції: за користування орендованим майном Орендар зобов'язаний сплачувати Орендодавцю орендну плату, що складається з: плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 336,88 грн за 1 кв.м за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 30 400 грн 05 коп. за 75,2 кв.м за місяць,
У зв'язку із зміною об'єкта оренди 01.03.2022р. сторонами був складений новий Акт приймання-передачі майна.
Позивач зазначає, що згідно п.3.2 Договору Орендодавець має право в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати у разі збільшення розміру податків (в тому числі податку на нерухомість та земельного податку), зборів, інших обов'язкових платежів, цін і тарифів, що впливають на розмір орендної плати.
Пункт 3.3 Договору передбачає, що деталізація послуг з утримання орендованого майна наведена у додатку№2 до Договору. При цьому, відповідно до п.3.4 Договору Орендодавець в односторонньому порядку, без укладення будь-яких змін та доповнень до цього Договору, змінює плату за послуги з утримання орендованого майна у разі зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги.
Відповідно до п.3.6 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Зважаючи на дату передачі орендованого майна у користування та дату повернення його з користування, відповідно, перший та/або останній розрахункові періоди можуть бути меншими за календарний місяць. У такому випадку орендна плата нараховується пропорційно кількості календарних днів у відповідному розрахунковому періоді.
Згідно п.3.7 Договору орендна плата сплачується Орендарем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок Орендодавця у наступному порядку: орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця; плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Орендна плата сплачується на підставі рахунку -акту, що надсилається Орендодавцем Орендарю на його e-mail або за допомогою іншого узгодженого сторонами електронного сервісу обміну документами. У разі неотримання Орендарем рахунку-акту від Орендодавця, Орендар зобов'язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням передплати/недоплати Орендодавцем) (п.3.8 Договору).
За умовами п.3.11 Договору, починаючи з 2022р. кожного 1 липня кожного року дії Договору, орендна плата (за виключенням плати за послуги з утримання орендованого майна) автоматично індексується (збільшується) на 10% від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. При цьому, сторони погодили, що така зміна орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього Договору.
АТ «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Одеської філії, зазначає, що відповідно до п.5.3.12 Договору Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором, але в порушення зазначених положень Договору оплата Орендарем проводилась не у повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості. Факт наявності заборгованості, на думку позивача, підтверджується рахунками-актами №51008/2202-235 від 28.02.2022р., №51008/2203-441 від 31.03.2022р., №51008/2204-286 від 30.04.2022р. та актом звіряння від 31.08.2022р.
Позивач зазначає, що відповідно до п.11.6.4 Договору Договір може бути достроково розірваний Орендодавцем в односторонньому порядку за умови направлення Орендарю письмового повідомлення про дострокове розірвання Договору не менше ніж за 15 календарних днів до дати розірвання Договору у разі порушення строків оплати орендної плати та інших платежів за Договором більше ніж на 1 місяць або сплати їх не у повному обсязі.
У зв'язку із наявними порушеннями умов Договору щодо проведення оплати, 08.08.2022р. АТ «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Одеської філії направило на адресу ФОП Федюченко Д.С. лист-претензію за №217-37 з пропозицією погасити заборгованість у розмірі 38 607 грн 89 коп., яку відповідачем сплачено не було, у зв'язку із чим АТ «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Одеської філії звернулося до суду з даним позовом та просить суд стягнути з ФОП Федюченко Д.С. заборгованість у розмірі 38 607 грн 89 коп.
При цьому, при розрахунку суми позову позивач врахував як частину суми заборгованості сплачену Орендарем на підставі п.3.10 Договору оренди заставу у розмірі 36 784 грн 53 коп.
Крім того, позивач зазначив, що відповідно до п.6.2 Договору у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань Орендар на вимогу Орендодавця сплачує пеню, яка розраховується від суми простроченого зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.
На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення сплати орендної плати за користування нерухомим майном за період прострочення з 21.04.2022р. по 19.10.2022р., розмір якої складає 5 605 грн 90 коп., а також пеню за прострочення оплати за надання послуг з утримання орендованого майна за період з 21.05.2022р. по 10.10.2022р., розмір якої складає 2 001 грн 33 коп.
Також, на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних на суму заборгованості по оплаті орендної плати за користування нерухомим майном за період прострочення з 21.04.2022р. по 10.10.2022р., розмір яких складає 395 грн 31 коп., а також 3% річних на суму заборгованості по оплаті за надані послуги з утримання орендованого майна за період прострочення з 21.05.2022р. по 10.10.2022р., розмір яких становить 127 грн 01 коп., які також просить суд стягнути з відповідача.
Розмір нарахованих позивачем інфляційних втрат на суму заборгованості по оплаті орендної плати за користування нерухомим майном за період прострочення з 21.04.2022р. по 10.10.2022р. становить 750 грн 63 коп.
У якості нормативного обґрунтування позивач посилається також на положення ст.ст.525,526, 610,612 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідач у судовому засіданні просив суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами, справедливо та неупереджено. Проти наявної заборгованості не заперечує.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, судом встановлено, що АТ «УКРТЕЛЕКОМ» є власником об'єкта нерухомості, загальною площею 6191,5 кв.м, що розташований за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, буд.7, та складається з АТС-44,А; АТС-45,Г; будівлі трансформаторної підстанції, Д; будівлі дизельної, Е; гаражів, ЖЗО; складу, побутових кімнат, Л; споруд, 1-7,І-ІІІ.
19 липня 2021р. між АТ «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Одеської філії (Орендодавець) та ФОП Федюченко Д.С. (Орендар) був укладений Договір оренди нерухомого майна №51Е100-969/21, відповідно до п.1.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 75,2 кв.м, розташоване на першому поверсі будинку №7, корпус А, по вул. Ак. Корольова у м. Одесі, з метою розміщення автомобільного демонстраційного майданчика. Межі нерухомого майна, що передається в оренду зазначено на план-схемі у додатках №1 до Договору.
Факт передачі об'єкта оренди Орендарю підтверджується Актом-приймання-передавання від 01.07.2021р.
Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Отже, виходячи з зазначених положень законодавства, правовідносини, що виникли між сторонами за Договором, є орендними.
У п.11.1 Договору сторони домовились, що цей Договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 31.05.2024р. включно та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовилися, що згідно зі ст.631 Цивільного кодексу України умови Договору застосовуються до відносин, що виникли з 01.07.2021р.
Відповідно до п.3.1 Договору за користування орендованим майном Орендар зобов'язаний сплачувати Орендодавцю орендну плату, що складається з: плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 336,88 грн за 1 кв.м за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 30 400 грн 05 коп. за 75,2 кв.м за місяць, та плату за надання Орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у додатку №2 до Договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором).
Додатковою угодою №1 до Договору, що була підписана сторонами 01.12.2021р., п.1.1.1 викладено у наступній редакції: «нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, на першому поверсі 1-поверхового будинку №7 літ. «А», загальною площею 75,2 кв.м, для використання у якості офісу, а також відкритий майданчик, загальною площею 200,0 кв.м, що знаходиться на подвір'ї.
Крім того, п.3.1.1 викладено у наступній редакції: за користування орендованим майном Орендар зобов'язаний сплачувати Орендодавцю орендну плату, що складається з: плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 336,88 грн за 1 кв.м за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 30 400 грн 05 коп. за 75,2 кв.м за місяць, та плати за користування нерухомим майном (відкритий майданчик), визначеної за орендною ставкою у розмірі 20 грн 84 коп. за 1 кв.м за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ становить 5 001 грн 60 коп. за 200,0 кв.м за місяць,
У зв'язку із зміною об'єкта оренди 01.12.2021р. сторонами був складений Акт приймання-передачі майна -1, згідно якого Орендар прийняв у користування відкритий майданчик, загальною площею 200,0 кв.м, на подвір'ї будівлі за адресою: м.Одеса, вул.Ак.Корольова,7.
Додатковою угодою №2 до Договору, що була підписана сторонами 01.03.2022р., п.1.1.1. Договору було знов викладено у новій редакції, а саме: «нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, на першому поверсі 1-поверхового будинку №7 літ. «А», загальною площею 75,2 кв.м, для використання у якості офісу».
Крім того, п.3.1.1 викладено у наступній редакції: за користування орендованим майном Орендар зобов'язаний сплачувати Орендодавцю орендну плату, що складається з: плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 336,88 грн за 1 кв.м за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 30 400 грн 05 коп. за 75,2 кв.м за місяць.
У зв'язку із зміною об'єкта оренди 01.03.2022р. сторонами був складений новий Акт приймання-передачі майна, згідно якого Орендар повернув Орендодавцю відкритий майданчик, загальною площею 200,0 кв.м, на подвір'ї будівлі за адресою: м.Одеса, вул.Ак.Корольова,7.
Таким чином, у спірний період, починаючи з 01.03.2022р. об'єктом оренди за Договором оренди нерухомого майна №51Е100-969/21 є нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, на першому поверсі 1-поверхового будинку №7 літ. «А», загальною площею 75,2 кв.м, для використання у якості офісу, за користування яким Орендар зобов'язаний сплачувати Орендодавцю орендну плату, що складається з: плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 336,88 грн за 1 кв.м за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 30 400 грн 05 коп. за 75,2 кв.м за місяць.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з положень ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п.3.6 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Зважаючи на дату передачі орендованого майна у користування та дату повернення його з користування, відповідно, перший та/або останній розрахункові періоди можуть бути меншими за календарний місяць. У такому випадку орендна плата нараховується пропорційно кількості календарних днів у відповідному розрахунковому періоді.
Згідно п.3.7 Договору орендна плата сплачується Орендарем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок Орендодавця у наступному порядку: орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця; плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Орендна плата сплачується на підставі рахунку - акту, що надсилається Орендодавцем Орендарю на його e-mail або за допомогою іншого узгодженого сторонами електронного сервісу обміну документами. У разі неотримання Орендарем рахунку-акту від Орендодавця, Орендар зобов'язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням передплати/недоплати Орендодавцем) (п.3.8 Договору).
Як зазначає позивач у справі, ним було виставлено Орендарю Рахунок -Акт №51008/2202-235 від 28.02.2022р., згідно якого ним було надано послуги з: надання в оренду комерційного нерухомого майна за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, 7, площею 200 кв.м у період з 01.02.2022р. по 28.02.2022р. на суму 4 168 грн (без ПДВ), оренди комерційної нерухомості за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, 7, площею 75,2 кв.м, у період з 01.02.2022р. по 28.02.2022р. на суму 25 533 грн 36 коп. без ПДВ, послугу з енергозабезпечення за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, 7, у період з 01.02.2022р. по 28.02.2022р. на суму 11 884 грн 12 коп. без ПДВ, послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, 7, у період з 01.02.2022р. по 28.02.2022р. на суму 97 грн 45 коп. (без ПДВ).
Крім того, згідно зазначеного Рахунку-акту станом на 01.02.2022р. заборгованість складає 44 453 грн 45 коп., з урахуванням попередніх періодів, станом на 28.02.2022р. розмір заборгованості становить 94 232 грн 99 коп. (з ПДВ).
Згідно Рахунку-Акту №51008/2203-441 від 31.03.2022р. Орендодавцем надано Орендарю наступні послуги: оренда комерційної нерухомості за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, 7, площею 75,2 кв.м, у період з 01.03.2022р. по 31.03.2022р. на суму 12 666 грн 69 коп. без ПДВ, послугу з енергозабезпечення за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, 7, у період з 01.03.2022р. по 31.03.2022р. на суму 7 025 грн 06 коп. без ПДВ, послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: м.Одеса, вул. Ак.Корольова, 7, у період з 01.03.2022р. по 31.03.2022р. на суму 159 грн 00 коп. (без ПДВ).
Крім того, згідно зазначеного Рахунку-акту станом на 01.03.2022р. заборгованість становить 94 232 грн 99 коп., сплачено 50 000 грн. З урахуванням попередніх періодів, розмір заборгованості станом на 31.03.2022р. становить 68 053 грн 89 коп. (з ПДВ).
Згідно Рахунку-Акту №51008/2204-286 від 30.04.2022р. Орендодавцем надано Орендарю наступні послуги: оренда комерційної нерухомості за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, 7, площею 75,2 кв.м, у період з 01.04.2022р. по 15.04.2022р. на суму 6 333 грн 34 коп. без ПДВ, послугу з енергозабезпечення за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, 7, у період з 01.04.2022р. по 15.04.2022р. на суму 594 грн 09 коп. без ПДВ, послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, 7, у період з 01.04.2022р. по 15.04.2022р. на суму 21 грн 38 коп. (без ПДВ).
Крім того, згідно зазначеного Рахунку-акту станом на 01.03.2022р. заборгованість становить 94 232 грн 99 коп., сплачено 50 000 грн. З урахуванням попередніх періодів, розмір заборгованості станом на 30.04.2022р. становить 76 392 грн 46 коп. (з ПДВ).
Позивачем до матеріалів справи не надано повного та обґрунтованого розрахунку заборгованості з орендної плати, у зв'язку із чим розрахунок зроблено судом самостійно, виходячи з Рахунків -Актів, наданих позивачем.
Таким чином, виходячи з наданих позивачем Рахунків-Актів, за послуги з оренди Орендар мав сплатити 4 168 грн + 25 533 грн 36 коп.+ 12 666 грн 69 коп. + 6 333 грн 34 коп. = 48 701 грн 39 коп. без ПДВ, що з ПДВ становить 58 171 грн 67 коп.
За приписами ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Отже, прийнявши на себе зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати у встановленому Договором розмірі та у встановлені Договором строки відповідач мав виконувати прийняті на себе зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що відповідачем виконано не було.
За умовами п.5.3.12 Договору Орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.
Згідно п.3.10 Договору оренди будь-які грошові зобов'язання Орендаря перед Орендодавцем за цим Договором забезпечуються грошовою заставою у розмірі 36 784 грн 53 коп. Сума вказаної застави має бути перерахована Орендарем на банківський рахунок Орендодавця протягом 5 банківських днів з дати укладення Договору, але не пізніше ніж до моменту передачі орендованого майна у користування. У випадку здійснення Орендодавцем задоволення своїх вимог до Орендаря з суми застави, Орендодавець зобов'язаний письмово повідомити про це Орендаря, а останній зобов'язується відновити визначений Договором розмір грошової застави шляхом перерахування відповідної суми протягом 7 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення від Орендодавця. При закінченні строку дії Договору сума застави за рішенням Орендодавця може бути зарахована в рахунок оплати платежів, належних з Орендаря на дату повернення орендованого майна з користування (як правило, на оплату послуг з утримання орендованого майна).
Як вбачається з наданого позивачем до матеріалів справи акту звіряння станом на 31.08.2022р. (односторонній бухгалтерський документ) грошові кошти у розмірі 36 784 53 грн. були враховані Орендодавцем, у зв'язку із чим розмір заборгованості з орендної плати визначено у розмірі 27 801 грн 64 коп.
В ході розгляду справи судом, з пояснень представника позивача не вдалося встановити, яку саме суму застави було враховано Орендодавцем у погашення заборгованості з орендної плати, адже частину застави було враховано у погашення заборгованості по оплаті послуг з утримання орендованого майна.
Враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо розміру суми заборгованості з орендної плати, суд погодився з розміром суми заборгованості з орендної плати, визначеним позивачем, а саме -27 801 грн 64 коп.
За матеріалами справи і проти чого ФОП Федюченко Д.С. не заперечує, відповідачем заборгованість по оплаті орендної плату повному обсязі не сплачено.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 27 801 грн 64 коп.
Що стосується нарахування пені на суму заборгованості з орендної плати, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.6.2 Договору нерухомого майна №51Е100-969/21 у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим Договором, Орендар на вимогу Орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, нарахованої у зв'язку із простроченням ФОП Федюченко Д.С. виконання свого зобов'язання щодо сплати орендної плати у визначені Договором строки, суд дійшов висновку про те, що він є вірним, та стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 5 605 грн 90 коп.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок інфляційних втрат та 3% річних та встановлено, що він є вірним. У зв'язку із чим стягненню з відповідач підлягають: 3% річних, нарахованих за період з 21.04.2022р. по 10.10.2022р. у розмірі 395 грн 31 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 750 грн 63 коп.
Що стосується заборгованості по оплаті вартості послуг з утримання орендованого майна у розмірі 10 806 грн 25 коп., суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося вище відповідно до п.3.1 Договору нерухомого майна №51Е100-969/21 за користування орендованим майном Орендар зобов'язаний сплачувати Орендодавцю крім орендної плати, плату за надання Орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у додатку №2 до Договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором).
Згідно п.3.3 Договору деталізація послуг з утримання орендованого майна наведена у додатку №2 до Договору.
Згідно додатку №2 до Договору оренди нерухомого майна №51Е100-969/21 Орендар сплачує компенсацію за використану електричну енергію відповідно до даних розрахункових засобів обліку та поточного тарифу на електричну енергію; відповідно до показників встановленого лічильника у відповідності до тарифів і згідно виставленого рахунку сплачує за водопостачання та каналізацію. У разі відсутності лічильника Орендар сплачує компенсацію за водопостачання і водовідведення із розрахунку 71 л на одного працівника Орендаря за один робочий день (згідно норм постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р. №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»); Орендар відшкодовує витрати за зливові води пропорційно займаної площі, яка становить 1,22% від загальної площі приміщень, на підставі наданих рахунків.
Інші послуги та витрати або відсутні, або оплачується за окремим договором з підприємством постачальником.
За умовами п.3.5 Договору відшкодування Орендарем вартості використаної електроенергії здійснюється згідно з показниками окремо встановленого лічильника (якщо окремий лічильник не встановлено, то згідно до суми середнього електроспоживання, що визначається Орендодавцем). Таке відшкодування не здійснюється у разі, якщо Орендарем за попереднім узгодженням з Орендодавцем укладено окремий договір з постачальником електроенергії.
Позивачем до матеріалів справи не надано доказів встановлення в орендованому приміщенні окремих лічильників для обрахування спожитих Орендарем електроенергії та води, а також укладення Орендарем окремих договорів з постачальниками електроенергії та води, у зв'язку із чим суд дійшов висновку щодо домовленості сторін про відшкодування Орендарем понесених Орендодавцем витрат з енергозабезпечення та водопостачання і водовідведення.
Оскільки плата за саму діяльність Орендодавця з надання послуг енергозабезпечення умовами договору не передбачена, то за своєю правовою природою зазначений договір має ознаки договору про безоплатне надання послуг.
Згідно зі ст.904 Цивільного кодексу України за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Обов'язок відшкодувати виконавцеві всі фактичні витрати, необхідні для виконання договору про безоплатне надання послуг, ґрунтується на презумпції відплатності договорів про надання послуг.
Під фактичними витратами слід розуміти грошові витрати або використання власних матеріалів і предметів виконавця з повним чи частковим їх споживанням, що здійснюються виконавцем для належного надання послуги. Тягар доведення відповідності понесених витрат, необхідних для виконання договору, лежить на виконавцеві. Виходячи з того, які витрати були понесені виконавцем (у грошовій чи натуральній формі), сторони за узгодженням можуть вирішити питання про відшкодування витрат у формі або грошової компенсації, або повернення речей такого самого роду і якості, відновлення їхніх властивостей. Оцінюючи фактично понесені витрати, слід враховувати тільки ті, які були необхідними для виконання укладеного договору.
Таким чином, з урахуванням системного аналізу змісту ст.ст. 629, 904 Цивільного кодексу України, зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: за умови укладення сторонами договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, орендар має відшкодувати балансоутримувачу суми фактичних витрат, які поніс останній у зв'язку з обслуговуванням та утриманням орендованого майна. Тягар доведення відповідності понесених балансоутримувачем фактичних витрат, необхідних для виконання договору, покладається на балансоутримувача.
Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.06.2021р. у справі №916/770/19.
З наданих до матерів справи Рахунків-актів вбачається, що по Рахунку -Акту №51008/2202-235 від 28.02.2022р. Орендар мав сплатити за послугу з енергозабезпечення за адресою: м.Одеса, вул. Ак.Корольова, 7, у період з 01.02.2022р. по 28.02.2022р. на суму 11 884 грн 12 коп. без ПДВ, послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: м.Одеса, вул. Ак.Корольова, 7, у період з 01.02.2022р. по 28.02.2022р. на суму 97 грн 45 коп. (без ПДВ). По Рахунку-Акту №51008/2203-441 від 31.03.2022р. Орендар мав сплатити за послугу з енергозабезпечення за адресою: м.Одеса, вул. Ак.Корольова, 7, у період з 01.03.2022р. по 31.03.2022р. на суму 7 025 грн 06 коп. без ПДВ, послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: м.Одеса, вул. Ак.Корольова, 7, у період з 01.03.2022р. по 31.03.2022р. на суму 159 грн 00 коп. (без ПДВ). По Рахунку-Акту №51008/2204-286 від 30.04.2022р. Орендар мав сплатити за послугу з енергозабезпечення за адресою: м.Одеса, вул. Ак.Корольова, 7, у період з 01.04.2022р. по 15.04.2022р. на суму 594 грн 09 коп. без ПДВ, послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: м.Одеса, вул. Ак.Корольова, 7, у період з 01.04.2022р. по 15.04.2022р. на суму 21 грн 38 коп. (без ПДВ).
Але, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачем не надано доказів на підтвердження об'єму та вартості спожитих ФОП Федюченко Д.С. енергоносіїв та водопостачання, інших комунальних послуг. Надані позивачем до матеріалів справи копії актів на встановлення приладів обліку холодної води та електричної енергії самі до собі жодним чином не підтверджують обсяги спожитих послуг на проведені Орендодавцю нарахування, адже невідомо скільки послуг спожив саме цей Орендар за спірний період. Наданий позивачем до матеріалів справи Звіт щодо споживання електричної енергії та компенсації витрат за її використання обладнання орендарів, яке розміщено в приміщеннях Одеської філії за 2022 рік, сам по собі не є доказом на підтвердження обсягів спожитих послуг. При цьому, відповідно до п.5 цього Звіту, дані щодо обсягів споживання електричної енергії формуються в таблиці на основі журналів обліку споживання електричної енергії журналу дільниць (ДОЗ, ДЯМОЗ), які щомісячно надає головному енергетику. Але, до матеріалів справи журналу обліку споживання позивачем не надано. Доказів складання щомісячних актів з метою встановлення обсягів спожитих електроенергії, водопостачання матеріали справи також не містять.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог АТ «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Одеської філії про стягнення з ФОП Федюченко Д.С. заборгованості по сплаті витрат позивача на оплату спожитих послуг з електропостачання, водопостачання та водовідведення, розмір якої за розрахунком позивача становить 10 806 грн 25 коп.
У урахуванням відмови у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з ФОП Федюченка Д.С. заборгованості по оплаті з електропостачання, водопостачання та водовідведення у розмірі 10 806 грн 25 коп., відсутні підстави для задоволення вимог щодо стягнення пені, 3% річних, нарахованих на цю суму.
За таких обставин, позовна заява АТ «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Одеської філії підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч.4 зазначеної статті Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019р. №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам з урахуванням мінімального розміру судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ» до Фізичної особи-підприємця Федюченка Дениса Сергійовича про стягнення заборгованості за Договором оренди нерухомого майна №51Е100-969/21 від 19.07.2021р. у розмірі 38 607 грн 89 коп., пені по заборгованості по оплаті за користування нерухомим майном у розмірі 5 605 грн 90 коп., пені по заборгованості по оплаті за надання послуг з утримання орендованого майна у розмірі 2 001 грн 33 коп., 3% річних по заборгованості по оплаті за користування нерухомим майном у розмірі 395 грн 31 коп., 3% річних по заборгованості по оплаті за надання послуг з утримання орендованого майна у розмірі 127 грн 01 коп., інфляційних втрат за користування нерухомим майном у розмірі 750 грн 63 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Федюченка Дениса Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ» (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, буд.39, код ЄДРПОУ - 01186691, електронна адреса: nchalian@ukrtelecom.ua) заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 27 801 грн 64 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 805 грн 17 коп.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18 липня 2023 р.
Суддя Н.В. Рога