65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про розгляд вимог кредитора
"12" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3704/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
за участі секретаря судового засідання Большакова В.А.
розглянувши заяву Акціонерного товариства "Міжнародний Резервний Банк"
про визнання грошових вимог
по справі
за заявою боржника: Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12А; код ЄДРПОУ 22449841)
про визнання банкрутом
у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін та учасників (до оголошеної перерви у судовому засіданні):
від боржника: не з'явився;
від заявників: АТ "Міжнародний Резервний Банк" - Лаврін О.В. (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
від кредиторів: ТОВ "Бізнес Ренталс" - Кобелєв О.О.;
розпорядник майна боржника: арбітражний керуючий Чульський О.С.
у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін та учасників (після оголошеної перерви у судовому засіданні):
від боржника: не з'явився;
від заявників: АТ "Міжнародний Резервний Банк" - Лаврін О.В. (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
від кредиторів: не з'явилися;
розпорядник майна боржника: не з'явився.
Судове засідання 12.07.2023р. проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 10.07.2023р.
У судовому засіданні 12.07.2023р. оголошувалась перерва до 16 год. 30 хв. у відповідності до ст. 216 ГПК України.
Історія справи
Ухвалою підготовчого засідання суду від 11.01.2021р. по справі №916/3704/20 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" (далі - АТ «ФК «Чорноморець»); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника АТ «ФК «Чорноморець» строком на 170 календарних днів до 29.06.2021р.; призначено розпорядником майна боржника АТ «ФК «Чорноморець» арбітражного керуючого Чульського О.С. (т. 3 а.с. 60-75).
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021р. апеляційну скаргу ТОВ "ІСАГІС" - задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.01.2021р. по справі №916/3704/20 скасовано та прийнято нове рішення: відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство АТ «ФК «Чорноморець» (т. 3 а.с. 193-208).
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2021р. касаційну скаргу АТ «ФК «Чорноморець» задоволено; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021р. у справі № 916/3704/20 скасовано; ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.01.2021р. у справі № 916/3704/20 залишено в силі (т. 7 а.с. 37-57).
З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника 12.01.2021р. здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство АТ «ФК «Чорноморець» на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №65715 (т. 3 а.с. 78-79).
Всі учасники справи були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання шляхом направлення копії ухвали суду про відкладення розгляду справи на офіційні електронні адреси, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку процесуальних документів, довідки про доставку електронних листів.
При цьому суд зазначає, що оскільки явка представників сторін у судове засідання не є обов'язковою за законом і не визнавалася такою судом, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явилися.
Зміст питань, що розглядаються судом. Заяви учасників
Акціонерне товариство «Сбербанк» (далі - АТ «Сбербанк») звернулося із заявою від 09.02.2021р. (вх. №3-95/21 від 11.02.2021р.) про визнання вимог до АТ "ФК "Чорноморець" 1 543 831 072, 04 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості: до першої черги реєстру вимог кредиторів - 4540 грн. (витрати на оплату судового збору); до четвертої черги реєстру вимог кредиторів - 1 470 187 842, 04 грн. (заборгованість за кредитним договором та процентами за користування кредитною лінією та судовий збір визначений рішенням суду); до шостої черги реєстру вимог кредиторів - 73 638 690 грн. (заборгованість зі сплати пені за прострочення сплати за кредитом та процентами) (т. 4 а.с. 36-44). В обґрунтування заявлених вимог банк посилається на те, що 15.07.2011р. між ним та боржником був укладений договір про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО зі змінами та доповненнями, за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 41 586 388 дол. США, з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі LIBOR USD 6М +11, 5% річних в дол. США, але не менше 12% річних, з останнім днем дії кредитної лінії - 30.06.2018р.; договором про внесення змін №6 до вказаного договору кредитний договір викладено в новій редакції, яким закріплено наступні умови: змінено валюту кредитування з гривні на долар США; збільшено розмір ліміту кредитування з 250 000 000 грн. на 41 586 388 дол. США; змінено деякі інші умови кредитного договору, в тому числі щодо процентної ставки. Заявник зазначає, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, видавши боржнику в межах ліміту кредитної лінії грошові кошти, що підтверджується бухгалтерськими документами щодо рахунків ПрАТ „ФК „Чорноморець", в тому числі заявками на видачу кредитних коштів, додатковими угодами № 1-31 на видачу траншів по кредитному договору, меморіальними ордерами на видачу кредиту, а також виписками по особовим рахункам боржника, на яких обліковується заборгованість. Заявник вказує, що вказаними документами підтверджено, що боржником за період з 15.07.2011р. по теперішній час було отримано 45 968 758, 67 дол. США. та погашено тіло кредиту у розмірі 23 863 080, 46 дол. США.
Згідно заяви вимоги банку до боржника підтверджені судовими рішеннями, що набрали законної сили, а саме: рішенням Господарського суду Одеської області від 09.02.2016р., постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018р., постановою Верховного Суду від 18.09.2020р. по справі №916/4693/15; рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2019р. по справі №916/1031/16; рішенням Господарського суду Одеської області від 15.01.2019р. по справі №916/4525/15.
Щодо часткового погашення заборгованості за кредитним договором шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна придбаного в результаті проведення публічних електронних торгів заявник повідомляє, що в процедурі примусового виконання ВП №55124343 на підставі виконавчого документу, а саме наказу, виданого Господарським судом Одеської області від 31.07.2017р. по справі №916/4591/15, банк у відповідності до ст.ст. 49, 61 Закону України «Про виконавче провадження» придбав предмети іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. Внаслідок чого майно оприбутковано на баланс банку за вартістю 175 225 200 грн. та 280 810 800 грн. та була частково погашена заборгованість АТ «ФК «Чорноморець» перед АТ «Сбербанк» за договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р. в загальній сумі, що еквівалентно 456 036 000 грн., а саме в загальному розмірі 15 846 972, 03 дол. США, в тому числі: 5 578 283, 28 дол. США - проценти, 10 268 688, 75 дол. США - основна сума боргу, про що заявник повідомив боржника листом від 25.01.2018р. №1240/5/28-3.
Стосовно часткового погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р. в сумі 4 363 049, 71 дол. США заборгованості за тілом кредиту заявник зазначає, що 23.10.2020р. набув у власність предмет іпотеки (об'єкт нерухомого майна) у позасудовому порядку на підставі іпотечного застереження, яке було в іпотечному договорі. Внаслідок чого майно оприбутковано на балансу банку за вартістю 123 321 600 грн. та частково погашена заборгованість АТ «ФК «Чорноморець» перед АТ «Сбербанк» в сумі 4 363 049, 71 дол. США.
Згідно заяви банк заявляє до боржника кредиторські вимоги, які складаються з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 22 105 678, 21 дол. США, що еквівалентно 611 555 798, 25 грн.; процентів за користування кредитом - 31 009 008, 74 дол. США, що еквівалентно 857 867 327, 69 грн.; пені за прострочення сплати заборгованості за кредитом - 65 854 907, 25 грн.; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 7 783 782, 75 грн.; судовий збір за подачу заяви з конкурсними вимогами - 4540 грн.; витрати по сплаті судового збору, що підтверджуються у справі №916/4693/15 - 148 016, 10 грн. та у справі №916/1031/16 - 616 700 грн., що загалом становить 1 543 831 072, 04 грн.
Заявник звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2019р. по справі №916/3200/17 визнано грошові вимоги АТ «Сбербанк» до АТ "ФК "Чорноморець", який є фінансовим поручителем за договором про відкриття кредитної лінії від 15.07.20211р. №14-В/11/44/ЮО, в сумі 1 125 864 995, 25 грн. із задоволенням у четверту чергу, 200 963 159, 17 грн. із задоволенням в шосту чергу; ухвалою Господарського суд Одеської області від 11.12.2017р. по справі №916/1950/16 визнано грошові вимоги АТ "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРБУДСПЕЦТЕХ", який є фінансовим поручителем за договором про відкриття кредитної лінії від 15.07.20211р. №14-В/11/44/ЮО, у повному обсязі в сумі 1 202 359 720, 96 грн., як вимоги забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника із внесенням до реєстру вимог кредиторів окремо.
Згідно відповіді від 12.01.2022р. (вх. №1030/22 від 13.01.2022р.) (т. 8 а.с. 171-134) АТ «Міжнародний Резервний Банк» не погоджується з позицією боржника в частині відмови у визнанні вимог з огляду на наступне. Посилаючись на рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2017р. по справі №916/4591/15, ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.03.2019р. по справі №916/3200/17, заявник зазначає про часткове погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р., а саме заборгованість за відсотками частково погашена в розмірі 5 578 283, 28 дол. США, що нараховані за період з 15.07.2014р. по 02.11.2015р. Рішеннями суду, які набрали законної сили, встановлено: у справі №916/1031/18 заборгованість за відсотками, яка є не погашеною за період з 15.12.2015р. по 07.12.2018р. у розмірі 11 887 915, 43 дол. США та у справі №916/4525/15 заборгованість за процентами за користування кредитною лінією, що нараховані за період з 15.08.2015р. по 23.10.2018р. у розмірі 11 884 425, 69 дол. США; заборгованість за відсотками є безспірна та не погашена за період з 03.11.2015р. по 06.12.2018р. у розмірі 12 402 750, 55 дол. США, яка складається із заборгованості за відсотками встановлену у справі №916/1031/18 за період з 15.12.2015р. по 07.12.2018р. у розмірі 11 887 915, 43 дол. США та заборгованість, яка ухвалена в справі №916/4525/15 за період з 03.11.2015р. по 14.12.2015р. у розмірі 514 835, 12 дол. США.
Відповідно до відзиву від 13.01.2022р. (вх. №1157/22 від 17.01.2022р.) (т. 8 а.с. 193-207) на повідомлення розпорядника майна боржника про результати розгляду грошових вимог банк з позицією останнього в частині відмови у визнанні не погоджується з огляду на наступне. Проценти за неправомірне користування кредитом нараховані за період з 03.11.2015р. по 10.01.2021р. в розмірі 31 009 008, 74 дол. США. Посилаючись на положення ст. 533, ч. 2 ст. 625 ЦК України, заявник зазначає, що за відсутності підтвердженого факту повного погашення кредиту отриманого за кредитним договором, нарахування позивачем процентів після настання кінцевого терміну повернення кредиту, тобто за неправомірне користування кредитом, є правомірним; банк у своїй заяві заявив до боржника лише нараховану заборгованість за неправомірне користування кредитом; розпорядник майна визнав вимоги банку частково в тому числі і вимоги за відсотками нараховані за неправомірне користування, а тому ним застосовані подвійні стандарти стосовно визнання відсотків за певний період та не визнання за інший період. АТ "ФК "Чорноморець" з 2015р. протиправно не виконує грошове зобов'язання, а тому до нього має бути застосована міра відповідальності в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Щодо часткового погашення заборгованості за кредитним договором на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2017р. у справі №916/4591/15 заявник посилається на аналогічні обставини, викладені ним у відповіді від 12.01.2022р. (вх. №1030/22 від 13.01.2022р.).
АТ "Міжнародний Резервний Банк" надані пояснення (т. 9 а.с. 31-34), в яких заявник посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду України у справі №910/17048/17 щодо права банку нараховувати відсотки за кредитним договором (аналогічним за умовами договору у справі №916/4693/15).
АТ "Міжнародний Резервний Банк" надано додаткові пояснення (т. 10 а.с. 70-74), в яких звертає увагу суду, на висновок щодо права банку нараховувати відсотки за кредитним договором, зроблений Конституційним судом України у справі за конституційною скаргою АТ «Державний ощадний банк України» стосовно відповідності Конституції України припису першого речення ч. 1 ст. 1050 ЦК України. Також, заявник посилається на п.п. 121-124 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022р. по справі №910/17048/17.
У відзиві від 04.01.2022р. (вх. №234/22 від 05.01.2022р.) боржник просить заяву АТ «Міжнародний Резервний Банк» з грошовими вимогами задовольнити частково, а саме: визнати кредиторські вимоги на загальну суму 922 860 515, 60 грн., з яких: включити до першої черги задоволення вимог кредиторів 4540 грн. витрат на сплату судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами до боржника; включити до четвертої черги задоволення вимог кредиторів 902 908 201, 80 грн. основної заборгованості боржника (загальна заборгованість за кредитною лінією, проценти за користування кредитною та судовий збір, визначений до стягнення рішеннями господарських судів; включити до шостої черги задоволення вимог 19 947 773,82 грн. за сплати за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією та пеня за прострочення сплати за користування кредитною лінією; в іншій частині заяву АТ «Міжнародний Резервний Банк» із грошовими вимогами до боржника АТ "ФК "Чорноморець" залишити без задоволення (т. 8 а.с. 1-17).
Згідно відзиву 15.07.2011р. між АТ «Міжнародний Резервний Банк» та АТ "ФК "Чорноморець" укладено договір про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО, до якого в подальшому сторонами вносилися зміни та доповнення шляхом укладення договорів про внесення змін №1-14, зокрема, 26.04.2013р. кредитний договір викладений у новій редакції згідно із договором про внесення змін №6. В провадженні господарських судів знаходилися наступні справи за позовами АТ «Міжнародний Резервний Банк» до АТ "ФК "Чорноморець" про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, а саме: №916/4693/15, №916/3704/20 (916/4693/15), №916/1031/16. Боржник вказує, що рішенням Господарського суду Одеської області від 09.02.2016р. у справі №916/4693/15 стягнуто з АТ "ФК "Чорноморець" на користь АТ «Сбербанк» 36 773 937, 32 дол. США заборгованості за тілом кредиту, яка є частково погашеною за рахунок майна третіх осіб (майнових поручителів по зобов'язанням АТ "ФК "Чорноморець"), а саме 19.01.2018р. АТ «Міжнародний Резервний Банк» набуло право власності на об'єкти нерухомого майна в порядку ст. 49 Закону України «Про іпотеку» за загальною ціною придбання 456 036 грн., у тому числі ПДВ, що складає еквівалент 15 846 972, 03 дол. США. АТ «Міжнародний Резервний Банк» частково зараховано в погашення заборгованості з тіла кредиту суму 10 268 688, 75 дол. (лист №1301/5/28-3 від 26.01.2018р.). Також, в іпотеку АТ «Міжнародний Резервний Банк» було передано нерухоме майно ПАТ «Ринок Малиновський» та 23.10.2020р. державним виконавцем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зареєстровано право власності АТ «Міжнародний Резервний банк» на об'єкт нерухомого майна, номер запису про право власності 38820535 та оприбуткована на балансі банку за вартістю 123 321 600 грн., в тому числі ПДВ 20 553 600 грн., що складає еквівалент 4 363 049, 71 дол. США. АТ «Міжнародний Резервний Банк» частково зараховано в погашення заборгованості з тіла кредиту суму 4 363 049, 71 дол. (лист №13324/5/06-2-1 від 27.10.2020р.).
Боржник зазначає, що сумарно АТ «Міжнародний Резервний Банк» за рахунок трьох предметів іпотеки зараховано в погашення заборгованості АТ "ФК "Чорноморець" з тіла кредиту суму 14 631 738, 46 дол. США; залишок заборгованості АТ "ФК "Чорноморець" з тіла кредиту складає 22 142 198, 54 дол. США або еквівалент 612 566 145, 70 грн., яка і визнається боржником.
Щодо заборгованості по процентам за користування кредитною лінією боржник зазначає, що із наданого заявником розрахунку заборгованості слідує, що банком виконано розрахунок процентів за кредитною лінією за період з 15.07.2014р. по 01.01.2022р., однак враховуючи те, що банк скористався своїм правом дострокової вимоги виконання АТ "ФК "Чорноморець" зобов'язань за кредитним договором, припинив кредитування АТ "ФК "Чорноморець" та втратив можливість нарахування та одержання процентів по кредитному договору з 09.07.2015р.; у свою чергу боржник , як позичальник, враховуючи положення п.п. 6.1., 6.4., 8.3. кредитного договору, зобов'язаний був сплатити проценти за користування кредитної лінії не пізніше дня, передбаченого для повернення кредиту - останнім днем сплати процентів є 08.07.2015р. Боржник вказує, що заборгованість по процентам за користування кредитною лінією обліковується за період з 15.07.2014р. по 08.07.2015р. та складає 4 156 357, 70 дол. США. Згідно відзиву враховуючи положення п. 9.4. кредитного договору в редакції договору про внесення змін №6 від 26.04.2013р., встановлену заявником черговість погашення заборгованості (лист №1301/5/28-3 від 26.01.2018р.), проценти за користування кредитом в сумі 4 156 357, 70 грн. дол. США, нараховані за період з 15.07.2014р. по 08.07.2015р. (включно) є погашеними. Враховуючи заявлену АТ «Міжнародний Резервний Банк» суму погашення процентів, різниця 1 421 925, 57 дол. США (різниця між заявленою банком в листі №1301/5/28-3 від 26.01.2018р. сумою погашення процентів) повинна враховуватися в рахунок часткового погашення процентів, присуджених до стягнення рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2019р. по справі №916/1031/16. Враховуючи викладене, боржник визнає грошові вимоги заявника із заборгованості за процентами за користування кредитом тілом кредиту на суму 10 465 989, 86 дол. США або еквівалент 289 542 656, 10 грн.
Стосовно заборгованості зі сплати пені за несвоєчасне виконання зобов'язання повернення загальної заборгованості за користування кредитною лінією та пені за несвоєчасне виконання зобов'язання АТ "ФК "Чорноморець" оплати процентів за користування кредитом боржник зазначає, що заявником заявляється до стягнення пеня за прострочення загальної заборгованості за користування кредитною лінією у сумі 854 907, 25 грн. за період з 11.01.2020р. по 11.07.2020р. та пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лініює у сумі 7 783 782, 75 грн. за період з 18.01.2020р. по 10.01.2021р. Згідно відзиву при вирішенні питання нарахування пені за період з 18.01.2020р. по 10.01.2021р. необхідно врахувати те, що з 09.07.2015р. кредитування АТ "ФК "Чорноморець" припинилося, та як наслідок припинилося й нарахування банком процентів за користування кредитом, а тому нарахування пені на суму процентів, розрахованих банком на 10.01.2021р. є незаконним. Боржник повідомляє, що рішенням Господарського суду Одеської області від 26.05.2021р. по справі №916/3704/20 (916/4693/15) вже стягнуто з АТ "ФК "Чорноморець" на користь АТ «Міжнародний Резервний Банк» пеню за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією та пеню прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією та вважає, що у даному випадку повторне нарахування та стягнення пені буде суперечити принципу, визначеному ст. 61 Конституції України.
Відповідно до повідомлення від 10.01.2021р. про результати грошових вимог АТ «Міжнародний Резервний Банк»» (т. 8 а.с. 113-121) розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Чульський О.С. визнає частково вимоги на загальну суму 922 860 515, 60 грн., з яких: 902 908 201, 80 грн. основної заборгованості боржника (загальна заборгованість за кредитною лінією, проценти за користування кредитною та судовий збір, визначений до стягнення рішеннями господарських судів (четверта черга); 19 947 773,82 грн. за сплати за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією та пеня за прострочення сплати за користування кредитною лінією) (шоста черга) з аналогічних підстав, викладених боржником у відзиві від 04.01.2022р. (вх. №234/22 від 05.01.2022р.).
Розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Чульським О.С. надано відзив від 20.07.2022р. (вх. №14418/22 від 26.07.2022р.) на пояснення АТ «Міжнародний резервний банк» (т. 10 а.с. 76-78), в якому посилається на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2018р. у справі №444/9519/12, від 04.02.2020р. у справі №912/1120/16. Надіславши на адресу боржника повідомлення-вимогу №5828/5/28-2 від 23.06.2015р., АТ «Сбербанк» змінив строк виконання зобов'язання за кредитним договором, припинив подальше кредитування АТ "ФК "Чорноморець" за кредитним договором з 09.07.2015р., у зв'язку з чим банк втратив можливість нарахування та одержання процентів по кредитному договору з 09.07.2015р.
Стосовно посилання заявника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022р. по справі №910/17048/17, розпорядник майна боржника зазначає наступне. Проаналізувавши обставини судових справ №910/17048/17 та №916/3704/20, посилання АТ «Міжнародний Резервний Банк» на правові висновки у справі №910/17048/17 не можуть бути застосовані, як нерелевантні спірним правовідносинам у справі №916/3704/20 у зв'язку з відмінністю фактичних обставин зазначених справ. Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №910/17048/17 не підлягає застосуванню у даній справі, оскільки в межах справи №916/3704/20 кредитна заборгованість стягується достроково, тоді як в рамках судової справи №910/17048/17 стягується кредитна заборгованість, строк повернення якої вже настав.
Обставини, встановленні судом
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2021р. заяву АТ "Міжнародний Резервний Банк" задоволено; змінено найменування АТ "Сбербанк" на найменування АТ "Міжнародний Резервний Банк" (т. 7 а.с. 129-132).
15.07.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Банк) та АТ "ФК "Чорноморець" (Позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО (т.4 а.с. 68-77), який було викладено у новій редакції згідно із договором про внесення змін №6 від 26.04.2013р. (т.4 а.с.96-109).
Згідно п. 1.1 договору банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в доларах США, що надалі іменується кредитна лінія", та на підставі додаткових угод до цього Договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов'язується використати Кредит на цілі, зазначені у пункті 1.5. цього Договору, своєчасно та у повному обсязі сплачувати Банку проценти за користування Кредитом, а також повернути Банку Кредит у терміни, встановлені цим Договором та/або додатковими угодами до цього Договору, та виконати інші умови цього Договору.
За договором про внесення змін №11 від 31.03.2014р. (т.4 а.с.119), сторони змінили вказаний пункт, визначивши умови щодо не відновлюваності кредитної лінії.
П. 1.2 договору сторонами було визначено ліміт кредитної лінії (графік погашення кредиту).
Згідно з п.1.4 договору останній день дії кредитної лінії - 30.06.2018р.
Відповідно до п. 1.5 договору, кредит надається для фінансування витрат, пов'язаних з проведенням реконструкції центрального стадіону "Чорноморець", за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20 та поповнення обігових коштів.
Р. 2 кредитного договору сторони обумовили забезпечення виконання зобов'язань позичальника.
П.п. 6.1-6.4 договору сторони встановили, що Позичальник зобов'язується сплачувати Банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором/відповідною додатковою угодою. Проценти нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього договору із розрахунку 360 днів у році - для кредиту, наданого Позичальнику в іноземній валюті, та фактичної кількості днів у році - для кредиту, наданого Позичальнику в національній валюті. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно).
Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.
Проценти, нараховані відповідно до п.п. 6.1. - 6.2. цього договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше трьох робочих днів, наступних за днем закінчення періоду.
При цьому під "періодом" сторони в цій ст.6 договору розуміють кожний з періодів, який починається з того числа місяця, в якому був укладений цей договір (реквізит договору "дата", вказаний в верхньому правому куті на першій сторінці договору), і закінчуються в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця (т.ч. проценти за кредитом за такий день нараховуються.
Проценти, нараховані за період, в якому відповідно до пункту 1.4. цього договору Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит банку, повинні бути сплачені не пізніше дня, передбаченого для повернення кредиту.
Згідно з приписами п. 8.1 в редакції договору про внесення змін №11від 31.03.2014р., Позичальник зобов'язується здійснювати часткове повернення кредиту, наданого в межах встановленого ліміту кредитної лінії, таким чином, щоб загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала відповідного розміру ліміту кредитної лінії, визначеного в п. 1.2 цього договору, станом на відповідну дату, з якої ліміт кредитної лінії зменшується.
Відповідно до п. 1.8 договору про внесення змін № 12 від 30.04.2014р. сторони погодили в п. 8.1 кредитного договору виключити слова „ у термін, визначений у відповідній додатковій угоді до цього договору" та після слів „зазначеного в п. 1.4 цього договору" доповнити словами та цифрами „відповідно до графіку, зазначеному у п. 1.2 цього договору".
П. 8.3 договору в чинній редакції встановлено, що Банк має право в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених цим договором, а також по іншим договорам (в т.ч., але не виключно по кредитним договорам, договорам про відкриття кредитних ліній) і/або договорам поруки і/або договорам про надання банківських гарантій/ контр гарантій /акредитивів тощо, які укладені або будуть укладені протягом дії цього договору між Позичальником і Банком, а також по платіжним зобов'язанням перед Банком та/або третіми особами по оплаті векселів, погашенню облігацій, виплаті купонного доходу, інших фінансових зобов'язань, тощо, у сумі, що перевищу 5% (п'ять процентів) від балансової вартості активів Позичальника у відповідності з бухгалтерською звітністю на останню звітну дату), які виникли (можуть виникнути) протягом строку дії цього Договору).
П. 8.4 договору сторони узгодили, що у разі, якщо Банк використовує своє право щодо вимоги в односторонньому порядку дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, то він зобов'язаний в письмовій формі повідомити про це Позичальника, із зазначенням у відповідній вимозі повної суми заборгованості, а Позичальник зобов'язаний здійснити усі платежі за цим договором на користь Банку (при цьому строкові платежі - проценти, комісії, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку , що минув з дати, на яку Банк здійснив розрахунок заборгованості за цим договором і по лату повернення повної суми заборгованості за цим договором) в строк не пізніше 10 робочих днів з дня відправлення Банком такого повідомлення (вимоги).
Згідно п. 10.1 договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку у відповідності до вимог чинного законодавства України пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня від простроченої суми за кожен день прострочення:
а) за прострочення строку /ів сплати повернення кредиту/частини кредиту;
б) за прострочення строку /ів сплати процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 цього договору;
в) за прострочення строку /ів сплати процентів за користування кредиту, наданого Позичальникові в національній валюті.
Для розрахунку пені приймається 360 днів у році - для кредиту, наданого Позичальнику в іноземній валюті та, фактично, кількості днів у році - для кредиту, наданого Позичальникові в національній валюті.
Пеня, зазначена в п. 10.1 цього договору, повинна сплачуватись банку в строк не пізніше наступного робочого дня з дня її накладення/нарахування (п.10.1 та договору).
Заявник свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, видавши боржнику в межах ліміту кредитної лінії кредитні кошти у розмірі 45 968 758, 67 дол. США, що підтверджується наявними в матеріалами справи меморіальними ордерами (т. 4 а.с. 236-250, т. 5 а.с. 1-15).
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.02.2016р. по справі №916/4693/15 (т. 4 а.с. 156-168), яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018р. (т. 4 а.с. 169-180), первісний позов задоволено частково; стягнуто з АТ "ФК "Чорноморець" на користь АТ "Сбербанк" 36 773 937, 32 дол. США заборгованості за тілом кредиту, що у гривневому еквіваленті на день прийняття рішення становить 951 613 775 грн., 5 578 283, 28 дол. США процентів за користування кредитом з 15.07.2014р. по 02.11.2015р., що станом на день прийняття рішення становить 144 350 908, 88 грн.; пеню за прострочення сплати процентів та кредиту у розмірі 20 000 000 грн. та 182 700 грн. судового збору; в решті первісного позову відмовлено: у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020р. по справі №916/4693/15 (т.4 а.с.181-200) касаційну скаргу АТ "ФК "Чорноморець" задоволено частково. Постановлено: "Змінити мотивувальні частини рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2016 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі № 916/4693/15 в частині позовних вимог про стягнення 36 773 937, 32 дол. США заборгованості за кредитною лінією шляхом їх викладення в редакції цієї постанови. Змінити резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2016, залишену без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018, у справі № 916/4693/15 в частині задоволення позову про стягнення 36 773 937,32 дол. США заборгованості за тілом кредиту, що у гривневому еквіваленті станом на день ухвалення рішення становило 951 613,775 грн., та викладено її у наступній редакції: "Стягнути з АТ "ФК "Чорноморець" на користь АТ "Сбербанк" 36 773 937,32 дол. США заборгованості за кредитом, 148 016,10 грн. судового збору. Рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2016 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі №916/4693/15 скасувати в частині позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитною лінією, пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією та за прострочення сплати відсотків за користування кредитною лінією та стягнення 34 683,90 грн. судового збору. Справу № 916/4693/15 в частині позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитною лінією, пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією та за прострочення сплати відсотків за користування кредитною лінією передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області. У решті рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2016 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі № 916/4693/15 залишити без змін."
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.07.2017р. по справі №916/4591/15 (т. 4 а.с. 201-207) позовні вимоги задоволено; стягнуто з АТ „ТВФ „Чорне Море" на користь АТ "Сбербанк" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/Юо від 15.07.2011 та на підставі договору поруки від 26.04.2013 у розмірі: 42 352 220, 60 дол. США та 45 773 758, 97 грн., з яких: загальної заборгованості за кредитною лінією - 36 773 937, 32 дол. США, процентів за користування кредитною лінією - 5 578 283, 28 дол. США, що нараховані за період з 15.07.2014 по 02.11.2015, пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією - 15 802 012, 75 грн., пені за прострочення сплати заборгованості за кредитною лінією - 29 971 746, 22 грн.; стягнуто з АТ „ТВФ „Чорне Море" на користь АТ "Сбербанк" 182 700 грн. судового збору.
На примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2017р. по справі №916/4591/15 видано наказ від 31.07.2017р. (т. 4 а.с. 208).
Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2019р. по справі №916/1031/16 (т. 4 а.с. 209-214) стягнуто з АТ "ФК "Чорноморець" на користь АТ "СБЕРБАНК" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 зі сплати процентів у розмірі 11 887 915,43 дол. США та 616 700,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
На примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2017р. по справі №916/1031/16 видано наказ від 25.04.2019р. (т. 4 а.с. 215).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2019р. по справі №916/3200/17 (т.4 а.с. 216-220), яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019р. та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019р., визнано грошові вимоги АТ „Сбербанк" до Публічного акціонерного товариства „Туристично-Виробнича фірма „Чорне Море" в сумі 1 125 864 995, 25 грн. із задоволенням у четверту чергу, 200 963 159, 17 грн. із задоволенням в шосту чергу.
Згідно ухвали грошові вимоги АТ „Сбербанк" до АТ „ТВФ „Чорне Море" виникли на підставі договору про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44ЮО від 15.07.2011р., укладеного з АТ "ФК "Чорноморець" та договору поруки від 26.04.2013р., укладеного з АТ „ТВФ „Чорне Море".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2017р. по справі №916/1950/16 (т. 4 а.с. 221-224) задоволено заяву ПАТ "Сбербанк" частково; визнано грошові вимоги ПАТ "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРБУДСПЕЦТЕХ" у повному обсязі в сумі 1 202 359 720, 96 грн., як вимоги забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника із внесенням до реєстру вимог кредиторів окремо; відмовлено ПАТ „Сбербанк" у задоволенні заяви в частині внесення вимог до четвертої черги задоволення вимог кредиторів в сумі 495 988 855, 21 грн.
Згідно ухвали викладені вимоги ПАТ "СБЕРБАНК" обґрунтовує тим, що боржник є поручителем за виконання ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" зобов'язань по кредитному договору із ПАТ "СБЕРБАНК" від 15.07.2011р. №14-В/11/ЮО згідно договору поруки від 15.07.2011р. та 11 договорів іпотеки, за якими боржником передано в іпотеку майно загальною вартістю 26 630 915 дол. США, що відповідно до курсу НБУ станом на 08.08.2016р. складає 660 597 076,78 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.01.2019р. по справі №916/4525/15 (т. 4 а.с. 225-235) стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Ринок Малиновський" на користь АТ "СБЕРБАНК" заборгованість за кредитною лінією у розмірі 26 505 248, 57дол. США, проценти за користування кредитною лінією, що нараховані за період з 15.08.2015р. по 23.10.2018р. у розмірі 11 884 425, 69 дол. США та витрати по сплаті судового збору у сумі 173 930, 46 грн.; в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В процедурі виконавчого провадження проведено публічні електронні торги, на яких майно ПАТ "Туристично-Виробнича Фірма "Чорне Море" не реалізовано в зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів, банк як стягувач /іпотекодержатель скористався згідно ст. 49 Закону України «Про іпотеку» та ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» своїм правом та придбав предмети іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна; отже, право власності на майно належить ПТ «Сбербанк» та було зареєстроване за банком в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; внаслідок чого майно було оприбутковано на баланс банку за вартістю 175 225 200 грн. та за вартістю 280 810 800 грн. та була частково погашена заборгованість АТ "ФК "Чорноморець" перед АТ «Сбербанк» за договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р. в загальній сумі, що еквівалентно 456 036 000 грн., а саме в загальному розмірі 15 846 972, 03 дол. США, в тому числі: 5 578 283, 28 дол. США - проценти, 10 268 688, 75 дол. США - основна сума боргу (тіло кредиту).
Про ці обставини АТ "СБЕРБАНК" повідомило боржника - АТ "ФК "Чорноморець" у листі від 26.01.2018р. №1301/5/28-3 (т. 5 а.с. 207).
23.10.2020р. набув у власність предмет іпотеки (об'єкт нерухомого майна) у позасудовому порядку на підставі іпотечного застереження, яке було в іпотечному договорі. Внаслідок чого майно оприбутковано на балансу банку за вартістю 123 321 600 грн. та частково погашена заборгованість АТ «ФК «Чорноморець» перед АТ «Сбербанк» в сумі 4 363 049, 71 дол. США. - основна сума боргу (тіло кредиту).
Про ці обставини АТ "СБЕРБАНК" повідомило Боржника - ПрАТ "ФК "Чорноморець" у листі від 27.10.2020р. №13324/5/06-2-1 (т. 5 а.с. 208-209).
Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.05.2021р. по справі №916/3704/20 (916/4693/15) (т. 8 а.с. 26-38), яке залишене без змін постановою Південного-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2021р. (т. 8 а.с. 39-52) та постановою Верховного Суду від 07.06.2023р., стягнуто з АТ "ФК "Чорноморець" на користь АТ "Сбербанк" пеню за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією за період з 03.02.2015р. по 30.06.2015р. в сумі 12 389 883,96 грн., пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією за період з 03.02.2015р. по 30.06.2015р. в сумі 7 557 889,86 грн. та судовий збір в сумі 34 683,90рн.; всього 19 982 457, 72 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.
23.06.2015р. за вих. № 5828/5/28-2 банком на підставі п. 8.3 кредитного договору на адресу АТ "ФК "Чорноморець" було направлено повідомлення-вимогу про дострокове повернення повної суми заборгованості за кредитним договором (т.8 а.с. 53-54).
У вказаній вимозі банк вимагав від боржника сплатити наявну заборгованість у розмірі 41 116 207, 69 дол. США та 41 787 909,68 грн., а також зауважував, що строкові платежі - проценти, комісійні винагороди, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку, що минув з дати, на яку Банк здійснив розрахунок заборгованості за кредитним договором і по дату повернення повної суми заборгованості за кредитним договором в строк не пізніше 10 робочих днів з дня відправлення цієї вимоги - повідомлення.
Про факт відправлення повідомлення-вимоги та розрахунку заборгованості, доданого до повідомлення свідчить наявний в матеріалах справи опис вкладення в цінний лист від 23.06.2015р. (т. 8 а.с. 61).
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №111546676 від 24.01.2018р. (т. 8 а.с. 62-65) вбачається, що власником нежитлових приміщень торговельного комплексу, які складаються з нежилих приміщень 7-го, 8-го, 9-го поверхів, загальною площею 6705, 9 кв.м., розташованих за адресою м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 25, на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №72 від 19.01.2018р., є АТ „Сбербанк".
Згідно акту №55124343/18 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 19.01.2018р. (т. 8 а.с. 67-68) головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України при примусовому виконанні виконавчого провадження №55124343 з виконання наказу №916/4591/15 від 31.07.2017р., виданого Господарським судом Одеської області про стягнення заборгованості з АТ „ТВФ „Чорне Море", від стягувача/іпотекодержателя надійшла заява про придбання майна за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна №958/4/25-2 від 19.01.2018р.; нерухоме майно відповідно до вимог ст. 49 Закону України «Про іпотеку» придбано АТ «Сбербанк» за початковою ціною 146 021 000 грн.
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №111545499 від 24.01.2018р. (т. 8 а.с. 69-72) вбачається, що власником будівель готельного комплексу, які складаються з будівлі готелю літ. „А", ресторану літ. „А", загальною площею 11 914, 9 кв.м., прохідної літ. „Б", сторожки літ. „Г", боксу літ. „В", розташованих за адресою м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59, на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №73 від 19.01.2018р., є АТ „Сбербанк".
Згідно акту №55124343/18 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 19.01.2018р. (т. 8 а.с. 74-75) головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України при примусовому виконанні виконавчого провадження №55124343 з виконання наказу №916/4591/15 від 31.07.2017р., виданого Господарським судом Одеської області про стягнення заборгованості з АТ „ТВФ „Чорне Море", від стягувача/іпотекодержателя надійшла заява про придбання майна за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна №958/4/25-2 від 19.01.2018р.; нерухоме майно відповідно до вимог ст. 49 Закону України «Про іпотеку» придбано АТ «Сбербанк» за початковою ціною 234 009 000 грн.
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №241019386 від 19.01.2021р. (т. 8 а.с. 76-79) вбачається, що власником 3-поверхової будівлі бізнес-центру з підземним паркінгом, складається з літ. «А», загальною площею 8010, 2 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Бабаджаняна маршала, буд. 25-Б, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54750022 від 23.10.2020р. є АТ «Сбербанк».
Згідно розрахунку заборгованості АТ "ФК "Чорноморець" перед банком за договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р. (т. 5 а.с. 58-63) загальна сума заборгованості складається з: загальної заборгованості за кредитною лінією - 22 105 678, 21 дол. США, з них простроченої - 22 105 678, 21 дол. США; процентів за користування кредитною лінією - 31 009 008, 74 дол. США, з них прострочених - 30 710 582, 08 дол. США; пені за 6 місяців за прострочення сплати загальної заборгованості, 12 місяці від дати розрахунку, за користування кредитною лінією - 65 854 907, 25 грн.; пені за 6 місяців за прострочення сплати процентів від кожної суми прострочення, 12 місяців від дати розрахунку, за кредитною лінією - 7 783 782, 75 грн.
Відповідно до вказаного розрахунку сума процентів за користування кредитною лінією, які нараховані за період з 15.07.2014р. по 01.01.2021р., складає 31 009 008, 74 дол. США.
Згідно розрахунку (т. 5 а.с. 63-65) пеня за прострочення сплати загальної заборгованості за користування кредитною лінією, яка нарахована за період з 11.01.2020р. по 11.07.2020р., становить 65 854 907, 25 грн.
Відповідно до розрахунку (т. 5 а.с. 65-84) пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, яка нарахована за період з 18.01.2020р. по 10.01.2021р. складає 7 783 782, 25 грн.
Норми права, що підлягають застосуванню
Ч 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання згідно абз. 4 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначені договори та інші правочини.
Ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ч.ч.1, 2 ст. 251 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Ст. 254 ЦК України передбачено, що строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 598 та ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Ч. 2 ст. 76 ГПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог суд в силу наведених вище норм має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19).
Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Особливістю провадження у справах про банкрутство є те, що в межах цього провадження суди розглядають багато різних спорів, щодо яких законодавцем визначено окремі процедури та особливості їх розгляду в межах єдиної процедури банкрутства. Одним з різновидів таких спорів є розгляд спірних вимог конкурсного кредитора, який оспорюється боржником або іншим кредитором боржника. Відтак, при розгляді спірних вимог кредиторів суди повинні керуватися спеціальними нормами законодавства про банкрутство, які визначають обов'язки конкретного кредитора щодо доказування розміру кредиторських вимог, визначають обсяг доказування, предмет доказування спірних кредиторських вимог, право суду відмовити у визнанні спірних вимог внаслідок неподання заявником документів, що їх підтверджують. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18.
Судом встановлено, що 15.07.2011р. між АТ «Сбербанк», яке змінило найменування на АТ «Міжнародний Резервний Банк», та АТ "ФК "Чорноморець" було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО, який було викладено у новій редакції згідно із договором про внесення змін №6 від 26.04.2013р.
Заявник свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, видавши боржнику в межах ліміту кредитної лінії кредитні кошти у розмірі 45 968 758, 67 дол. США, що підтверджується наявними в матеріалами справи меморіальними ордерами.
Боржником повернуто кредит лише частково на суму 9 194 821, 35 дол. США, а тому непогашена сума кредиту становить 36 773 937, 32 дол. США, що у гривневому еквіваленті - 951 613,775 грн., яка стягнута з АТ "ФК "Чорноморець" на користь АТ «Сбербанк» Постановою Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 р. у справі №916/4693/15.
В процедурі виконавчого провадження проведено публічні електронні торги, на яких майно АТ "ФК "Чорноморець" не реалізовано у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів, у відповідності до ч.7 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 1 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" AT "СБЕРБАНК" скористався своїм правом та в рахунок часткового погашення за кредитним договором прийняв у власність предмети іпотеки, про що свідчать акти державного виконавця про реалізацію предметів іпотеки №551224343/18; 55124343/18 від 19.01.2018р. та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 24.01.2018р.
Таким чином, за рахунок трьох предметів іпотеки зараховано в погашення заборгованості боржника з тіла кредиту суму 14 631 738, 46 дол. США, а тому залишок заборгованості становить 22 142 198, 54 дол. США, що з врахуванням офіційного курсу НБУ станом на 09.02.2021р., а саме за 1 дол. США - 27, 6651 грн., еквівалентно 612 566 145, 70 грн.
Стосовно заборгованості по процентам за користування кредитом суд зазначає наступне.
Відповідно до розрахунку заборгованості АТ "ФК "Чорноморець" перед банком за договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р. сума процентів за користування кредитною лінією, які нараховані за період з 15.07.2014р. по 01.01.2021р. складає 31 009 008, 74 дол. США.
23.06.2015 р. АТ "Сбербанк" скористалося своїм правом дострокової вимоги виконання AT "ФК "Чорноморець" зобов'язань за кредитом та, відповідно до п 8.4. кредитного договору, надіслав в адресу ФК "Чорноморець" повідомлення - вимогу №5828/5/28-2 про дострокове повернення повної суми заборгованості. Повідомлення - вимогу №5828/5/28-2 відправлено на адресу AT "ФК "Чорноморець" 23.06.2015р., що підтверджується поштовим штемпелем на конверті відправлення.
В повідомленні - вимозі №5528/5/28-2 було встановлено, що зобов'язання AT "ФК "Чорноморець" по погашенню по кредиту повинно бути здійснено в строк не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дня відправлення Банком такого повідомлення (вимоги).
Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки щодо застосування статей 625 та 1048 ЦК України у їх взаємозв'язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.
Таким чином, пред'явлення банком вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором в порядку частини другої статті 1050 ЦК України мало наслідком припинення права останнього нараховувати передбачені договором відсотки за користування кредитом після настання терміну повернення, який зазначений у відповідному повідомленні-вимозі.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.04.2023р. у справі №910/4518/16:
«Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця».
Таким чином, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України».
Враховуючи викладене, обґрунтованим є нарахування відсотків за правомірне користування кредитними коштами за період з 15.07.2014р. до 08.07.2015р. - дати останнього 10-ти денного робочого дня добровільного виконання АТ "ФК "Чорноморець" вимоги АТ "Сбербанк" (№5828/5/28-2) про дострокове виконання зобов'язань.
Згідно рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2021р. по справі №916/3704/20 (916/4693/15) провадження по справі №916/3704/20 (916/4693/15) в частині стягнення частини процентів за користування кредитом в сумі 4 156 357, 70 дол. США - закрито.
Різниця між заявленою АТ "Міжнародний Резервний Банк" в листі № 1301/5/28-3 від 26.01.2018р. сумою погашення процентів (5 578 283,28 дол. США - 4 156 357,70 дол. США) складає 1 421 925,57 дол. США.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2019р. у справі № 916/1031/16 стягнуто із АТ "ФК "Чорноморець" на користь АТ "Міжнародний Резервний Банк" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р. зі сплати процентів у розмірі 11 887 915,43 дол. США за період з 15.12.2015р. по 06.12.2018р.
Таким чином, враховуючи заявлену АТ "Міжнародний Резервний Банк" суму погашення процентів, різниця 1 421 925,57 дол. США зараховується в рахунок часткового погашення процентів, присуджених до стягнення рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2019 р. у справі № 916/1031/16.
Приймаючи до уваги викладене, залишок процентів за користування кредитом складає 10 465 989, 86 дол. США, що з врахуванням офіційного курсу НБУ станом на 09.02.2021р., а саме за 1 дол. США - 27, 6651 грн., еквівалентно 289 542 656, 10 грн.
Щодо заборгованості зі сплати пені за несвоєчасне виконання зобов'язання повернення загальної заборгованості за користування кредитною лінією ("тіла кредиту") та пені за несвоєчасне виконання зобовязання з оплати прлцентів за користування кредитом, суд зазначає наступне.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.05.2021р. у справі №916/3704/20 (916/4693/15) стягнуто з боржника на користь заявника пеню за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією за період з 03.02.2015р. по 30.06.2015р. в сумі 12 389 883,96 грн., пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією за період з 03.02.2015р. по 30.06.2015р. в сумі 7 557 889,86 грн. та судовий збір в сумі 34 683, 90 грн.; всього 19 982 457, 72 грн.
Згідно розрахунку пеня за прострочення сплати загальної заборгованості за користування кредитною лінією, яка нарахована за період з 11.01.2020р. по 11.07.2020р., становить 65 854 907, 25 грн.
Відповідно до розрахунку пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, яка нарахована за період з 18.01.2020р. по 10.01.2021р. складає 7 783 782, 25 грн.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018р. по справі №444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Крім того, оскільки право позивача нараховувати проценти за кредитом припинилося зі спливом строку кредитування (див. пункт 54 цієї постанови), то необґрунтованою є вимога позивача про стягнення нарахованої на проценти неустойки за один рік до його звернення до суду.
Приймаючи до уваги те, що 09.07.2015р. кредитування АТ "ФК "Чорноморець" припинилося, зазначена пеня нарахована поза межами строку кредитування.
Враховуючи викладене, визнанню підлягає сума пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією за період з 03.02.2015р. по 30.06.2015р. в сумі 12 389 883,96 грн., пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією за період з 03.02.2015р. по 30.06.2015р. в сумі 7 557 889,86 грн.
Визначальною датою для розподілу конкурсних та поточних вимог кредиторів є 11.01.2021р. дата відкриття провадження у справі про банкрутство АТ "ФК "Чорноморець" та офіційне повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство на веб-порталі Верховного суду від 12.01.2021р. за №65715.
Тридцятиденний строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для подання заяв конкурсних кредиторів закінчився 11.02.2021р.
Враховуючи викладене, суд визнає частково грошові вимоги АТ "Міжнародний Резервний Банк" до АТ "ФК "Чорноморець" в сумі 921 810 944, 27 грн., з яких: 611 555 798, 25 грн. - основна заборгованість, 289 542 656, 10 грн. - проценти, 12 389 883, 96 грн. - пеня, 7 557 889, 86 грн. - пеня, 616 700 грн. - судовий збір, 148 016, 10 грн. - судовий збір та відхиляє грошові вимоги АТ "Міжнародний Резервний Банк" до АТ "ФК "Чорноморець" в сумі 622 015 587, 77 грн.
Стосовно визнання грошових вимог в сумі 4540 грн., які є витратами на сплату судового збору за подачу заяви про грошові вимоги, суд зазначає, що судовий збір не є грошовим зобов'язанням у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, однак зазначається в реєстрі вимог кредиторів із черговістю задоволення вимог кредиторів - перша згідно п.1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи вищенаведені обставини, які встановлені судом, заперечення заявника, викладені у відзиві, судом до уваги не приймаються.
Керуючись ст.ст. 1, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України суд
1.Визнати частково грошові вимоги Акціонерного товариства "Міжнародний Резервний Банк" до Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12А; код ЄДРПОУ 22449841) в сумі 901 863 170, 45 грн. із задоволенням у четверту чергу та в сумі 19 947 773, 82 грн. із задоволенням у шосту чергу.
2.Відхилити грошові вимоги Акціонерного товариства "Міжнародний Резервний Банк" до Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12А; код ЄДРПОУ 22449841) в сумі 622 015 587, 77 грн.
Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили 12 липня 2023р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повну ухвалу складено та підписано 19 липня 2023р. у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Грабован Л.І.
Копію ухвали надіслати на електрону адресу: ПрАТ "ФК "Чорноморець" (fc@chernomorets.odessa.ua), арбітражному керуючому Чульському О.С. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), АТ "Міжнародний Резервний Банк" (irbank@irbank.ua; ІНФОРМАЦІЯ_2).
Суддя Л.І. Грабован