19 липня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 685/687/23
Провадження № 33/4820/389/23
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Болотін С.М., при секретарі - Савчук Н.С., з участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Прядуна В.Б., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Прядуна Володимира Борисчовича на постанову судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 14 червня 2023 року,-
Постановою судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 14 червня 2023 року
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не працюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 536 грн. 80 коп. судового збору.
За постановою судді, 06 червня 2023 року о 23 год. 45 хв. по вул. Заводська в смт Теофіполь Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Vectra з державним номерним знаком НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння - запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови, різкою зміною забарвлення шкіряного покриву обличчя, невідповідною обстановці поведінкою. Від проходження огляду на місці зупинки або в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, відмова зафіксована технічним засобом відеозапису, застосованим поліцейським.
В поданій апеляційній скарзі захисник Прядун В.Б. вважає постанову незаконною просить її скасувати та закрити провадження у справі. Посилається на порушення права на захист та недопустимість доказів, зокрема відеозапису з місця події, оскільки на долученому до матеріалів оптичний диск містить різні відео файли, які створювались за допомогою різних відео-фіксувальних засобів, відеозаписи не містять відомостей про відповідальних осіб які здійснювали вивантаження інформації, не містить відомостей про серійний номер пристроїв якими здійснювалась відео фіксація.
Вказує на відсутність доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем.
Заслухавши пояснення захисника Прядуна В.Б. та Макарцова О.В., на підтримання апеляційної скарги, з посиланням на зазначені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, дізнання, з'ясування обставин у справі та перевірка їх доказами проведені з дотриманням вимог закону, таких порушень закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах відповідає матеріалам справи та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом 06 червня 2023 року з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова ним від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці події та в медичному закладі підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої так і апеляційної інстанцій.
Із жодним чином не спростованих даних відеозапису подій вбачається, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, проте той відмовився (а.с.3).
Наведені докази повністю спростовують доводи апеляційної скарги про необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до встановленої законом відповідальності.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, ні ОСОБА_1 , ні його захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
Такі обставини ґрунтуються виключно на твердженнях самого ОСОБА_1 та його захисника, які є прямо зацікавленими особами, їх роздумах щодо діяльності правоохоронних органів, звинуваченнях органів поліції та суду в упередженості та необ'єктивності, вільному тлумаченні закону, що не можна визнати допустимими доказами.
Особа притягнута до адміністративної відповідальності та її захисник жодних даних, які б викликали сумніви у належності даних матеріалів справи та об'єктивності органів поліції при їх складанні навести не зміг.
В справі не встановлено жодного належного, переконливого та об'єктивного доказу щодо застосування відносно ОСОБА_1 заборонених законодавством методів дізнання, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
При цьому, в матеріалах справи не встановлено доказів, щоб ОСОБА_1 , чи його захисник зверталися із заявами та скаргами до прокурора, який здійснює нагляд за органами поліції чи вищестоящих органів з приводу незаконних дій працівників поліції, а тому такі твердження викликають об'єктивний сумнів.
Таким чином, підстав вважати, що в процесі встановлення обставин справи зі сторони органів поліції на особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, чинився тиск, проводилася фальсифікація матеріалів справи, в суду немає.
Сторона захисту, натомість, не навела і обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки судді. Доводи апеляційної скарги і матеріали справи не містять вказівок на порушення вимог закону, які були би підставами для зміни або скасування судового рішення.
Об'єктивних даних, які вказували на відсутність складу правопорушення в діях ОСОБА_1 в матеріалах справи не встановлено.
Жодним чином не спростовують факту вчинення правопорушення, не впливають на кваліфікацію його дій та не звільняють ОСОБА_1 від встановленої законом відповідальності твердження сторони захисту про недопустимість відеозапису події через відсутність відомостей про відповідальних осіб які здійснювали вивантаження інформації з карт пам'яті відео реєстраторів та про серійний номер пристроїв якими здійснювалась відеофіксація.
Так згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.
Як вбачається із диску, який наданий працівниками поліції, на ньому зафіксовані відеозаписи із нагрудних камер поліцейських, які взаємодоповнюють один одного та в сукупності підтверджують обставини справи.
Запис цілісний та безперервний, отриманий поліцейським відповідно до вимог законодавства та не є електронним документом в розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». В протоколі серії ААД № 121468 від 06.06.2023 в графі «До протоколу додаються:», крім іншого, наявне посилання на вказаний відеозапис подій.
Із відеозаписів вбачається, що саме ОСОБА_1 працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп'яніння, та відповідно до вимог законодавства, попереджали про здійснення ними відеофіксації.
Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації.
Отже, відеозапис події є належним та допустимим доказом. А тому, суддя місцевого суду обґрунтовано поклав такий в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження захисника щодо відсутності в матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та його зупинку працівниками поліції є надуманими, оскільки спростовуються зібраними у справі доказами, зокрема даними відеозапису з місця події.
Крім того, безпідставними є посилання сторони захисту на порушення права на захист ОСОБА_1 через розгляд справи у його відсутність.
Так, відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце її розгляду, що підтверджується відомостями зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, від підпису якого ОСОБА_1 відмовився, не скориставшись правом подати свої заперечення, та відеозаписом з місця події.
Тому, з урахуванням факту своєчасного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, відсутності підтверджуючих документів щодо перебування його на лікуванні, принципу судочинства, зазначеного у практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також строків накладення адміністративного стягнення, та на виконання вимог ст. 277 КУпАП, суд обґрунтовано здійснив судовий розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .
Крім того, ОСОБА_1 таким правом скористався, подавши апеляційну скаргу на рішення судді місцевого суду, однак доказів, які б підтверджували його невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в ході апеляційного розгляду надано не було. Отже право ОСОБА_1 на захист не порушено.
Більше того, в процесі апеляційного розгляду ОСОБА_1 повністю забезпечені та відновлені права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі право користуватися допомогою захисника, подавати докази, тощо.
Ставлячи питання про скасування постанови, особа притягнута до адміністративної відповідальності та захисник конкретних фактів порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 органами поліції та судом не навели, а виключно обмежилися перерахунком та декларуванням норм права. Такі твердження носять абстрактний характер, а тому вони не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню.
Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, не встановлено.
Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
Зокрема, суддею при визначенні ОСОБА_1 виду стягнення взято до уваги суспільну небезпечність вчиненого правопорушення та конкретні обставини справи.
За таких обставин вважаю, що стягнення, накладене на ОСОБА_1 , при даних конкретних обставинах справи та особи притягнутої до адміністративної відповідальності є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень, тобто ґрунтується на вимогах закону.
Разом з тим, як вбачається з судового рішення в написанні по батькові ОСОБА_1 допущена описка, тому слід рекомендувати судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області виправити описку допущену в постанові судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 14 червня 2023 року, правильно вказавши по батькові ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Постанову судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 14 червня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Прядуна В.Б. - без задоволення.
Рекомендувати судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області виправити описку допущену в постанові судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 14 червня 2023 року, а саме в написанні по батькові ОСОБА_1 , правильно вказавши по батькові ОСОБА_3 .
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сергій БОЛОТІН