10 липня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 676/6279/20
Провадження № 22-ц/4820/676/23
Хмельницький апеляційний суд у складіколегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І. секретар судового засідання Заворотна А.В.
за участю: представників учасників справи
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу № 676/6279/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 листопада 2022 року (суддя Бондар О.О.)
Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
В листопаді 2020 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості.
В обґрунтування позову вказувало, що 14 серпня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/02-07/57-2194, згідно якого банк повинен надати позичальникові кредит у сумі 23500 доларів США, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 12,00% річних.
12 січня 2009 року між банком та позичальником була укладена додаткова угода №014/01-07/57-2194/1, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти договір в новій редакції.
27 січня 2009 року між банком та позичальником було укладено додаткову угод №014/02-07/57-2194/2, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти п.3.4 Розділ № «Умови та надання забезпечення кредиту» в новій редакції.
Таким чином, з укладенням договору у позичальника виник обов'язок повернути банку кредит та відсотки за кредитним договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком погашення кредитної заборгованості.
14 серпня 2006 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, який діє в редакції додаткової угоди №1 від 06.04.2007. Предметом іпотеки за яким є нерухоме майно а саме: квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Згідно договору іпотеки сторони визначили, що заставна вартість предмета іпотеки становить 197725 грн.
21 грудня 2009 року рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області у справі №2-3601/2009 стягнуто солідарно з позичальника та фінансового поручителя на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/02-07/57-2194 від 14.08.2006 в розмірі 17998 доларів США 96 центів, борг по відсотках за користуванням кредитом - 1536 доларів 72 центи. Дане рішення знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця.
Станом на 05.10.2020 заборгованість позичальника перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором становить 43841 доларів США 20 центів, яка складається із 17974 доларів США 68 центів - заборгованість за кредитним договором, 25866 доларів США 52 центи - заборгованість по відсотках, розрахована пеня, однак сума пені не зазначається в рамках даного спору, але продовжує нараховуватися.
Звертаючись до суду з позовом, банк просив у рахунок погашення заборгованості, що стягнута рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.12.2009 у справі №2-3601/2009, у розмірі 19535,68 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_2 , та яка належить іпотекодавцю - ОСОБА_1 на праві приватної власності шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 листопада 2022 року позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості, що стягнута відповідно до рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.12.2009 по справі № 2-3601/2009 року, за кредитним договором № 014/02-07/57-2194 від 14.08.2006 в сумі: 19 535 доларів США 68 центів (заборгованість за кредитом - 17 998 доларів США 96 центів; борг по відсоткам за користування кредитом - 1 536 доларів 72 центи) звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме : квартиру, загальною площею: 65,0 кв. м., житловою: 36,3 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належить іпотекодавцю - ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №946, виданого 11.05.2006 Виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради, - шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Повернуто з державного бюджету АТ «Райффайзен Банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 7680 грн.00 коп., сплачені згідно платіжного доручення № 11125 від 13 листопада 2020 року.
Зупинено виконання рішення у частині звернення стягнення на предмет іпотеки на електронних торгах на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вказує, що 24 листопада 2022 року ні вона, ні її представник участі в судовому засіданні не брали через відсутність світла у приміщенні суду, при цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи 24 листопада 2022 року за відсутності відповідача чи її представника та її завершення не подавали. Натомість, проведення справи 24 листопада 2022 року за відсутності відповідача та її представника позбавило можливості подати їм та підтримати клопотання про застосування строку позовної давності. Проведення 24.11.2022 судового засідання у вказаний спосіб порушує її права як відповідача.
Посилається на те, що при ухваленні рішення судом не було надано належну оцінку тій обставині, що рішення про дострокове стягнення із ОСОБА_2 заборгованості по кредитним зобов'язанням винесено судом 21 грудня 2009 року, виконавче провадження у приватного виконавця перебуває на виконанні з 28 травня 2020 року, а з позовною заявою про звернення на предмет іпотеки позивач звернувся тільки в 2020 році, не обґрунтовуючи строк звернення із вимогами по іпотечному кредиту, строк дії якого до 2014 року.
Зазначає, що звернувшись до суду та скориставшись правом на дострокове повернення кредиту, АТ «Райффайзен Банк» змінив строк виконання основного зобов'язання в повному обсязі. Таким чином, до позовної вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає застосуванню строк позовної давності, у зв'язку з чим у позові слід відмовити з підстав пропуску такого строку.
АТ «Райффайзен Банк» подало відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Крім того, повідомило про відступлення права вимоги за кредитним договором 014/02-07/57-2194 від 14.08.2006 для АТ «Оксі Банк».
07.12.2022 між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-54-1, на підставі якого було відступлено право вимоги за кредитним договором № 014/02-07/57-2194 від 14 серпня 2006 року.
15.12.2022 між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки/застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., зареєстровано за № 581, на підставі якого було відступлено право іпотекодержателя за договором іпотеки від 14 серпня 2006 року, який було укладено між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Рибак С.Є зареєстровано в реєстрі за № 3178, на підставі якого в забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, іпотекодавцем було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 .
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 26.04.2023 залучено до участі в справі в якості правонаступника позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс».
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу.
Представник позивача ТОВ «Цикл Фінанс» Касянюк А.А. в судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
24 листопада 2022 року суд першої інстанції розглянув справу за відсутності позивача.
Згідно ч.ч.1-2 статті 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи 24 листопада 2022 року, що не відповідає вимогам ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях.
Згідно з частинами 1-5 статті 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Неповідомлення судом учасників процесу про дату судового засідання є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, частиною першою якої передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Недотримання судом норм процесуального права призвело до порушення права ОСОБА_1 на справедливий суд і, в силу п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, є безумовною підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення. І з цього приводу, є підставними обґрунтування апеляційної скарги щодо порушення її прав у зв'язку з розглядом справи 24.11.2022 у її відсутність.
При ухваленні нового судового рішення апеляційний суд приймає до уваги таке.
Встановлено, що 14 серпня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/02-07/57-2194, за умовами якого кредитор надає позичальникові кредит в сумі 23500 доларів США на строк 84 місяці, а позичальник зобов'язується у визначений термін повернути кредит та сплатити 12 % річних та виконати всі інші зобов'язання в порядку та в строк визначені кредитним договором (а.с.12-15 т. 1).
12 січня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода №014/02-07/57-2194/1 до кредитного договору № 014/02-07/57-2194 від 14 серпня 2006 року, згідно якої, внесено зміни до кредитного договору №014/02-07/57-2194 від 14 серпня 2006 року та додаток 1 до основного договору - графік погашення кредиту викладено в новій редакції (а.с.16-17 т. 1).
27 січня 2009 року між Відкритим акціонерним товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №014/02-07/57-2194/2 до кредитного договору №014/02-07/57-2194 від 14 серпня 2006 року, згідно якої позичальник погашає платежі у такій послідовності: погашення простроченої до сплати суми заборгованості за кредитом, сплата прострочених процентів, погашення суми заборгованості, сплата процентів, сплата пені та штрафів за неналежне виконання позичальником зобов'язань (а.с.18 т. 1).
Також, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 14 серпня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» і ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого предметом іпотеки є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належна останній на праві приватної власності. Сторони згідно даного договору узгодили заставну вартість предмету іпотеки в 197725 гривень (а.с.20-21 т. 1).
У зв'язку зі зміною суми зобов'язання, 06 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк «Аваль» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №1 до договору іпотеки №3178 (а.с.22 т. 1).
Згідно з витягами про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 14.08.2016 №8715982, №8716041, приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Рибак С.Й. було внесено обтяження щодо квартири АДРЕСА_3 , на підставі договору іпотеки від 14.08.2006 (а.с. 24).
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2009 року у справі №2-3601/2009 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитом № 014/02-07/57-2194 від 14.08.2006 в сумі: 19 535 доларів США 68 центів (заборгованість за кредитом - 17 998 доларів США 96 центів; борг по відсоткам за користування кредитом - 1 536 доларів 72 центи).
07 жовтня 2020 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» направлено ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору, відомості про отримання якого відсутні (а.с. 35-37 т. 1).
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
За змістом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.
Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права і обов'язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов'язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов'язанням).
Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає у реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає у тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або у частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Частина перша статті 35 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.
В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Положеннями частини другої статті 35 Закону України «Про іпотеку» визначено, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Отже, за змістом частини першої статті 12, частини першої статті 33 та статті 35 Закону України «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов'язання. І лише тоді, якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до частини другої статті 35 Закону.
Звернення банку з позовом з вимогою про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом (заявою) вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.
З урахуванням викладених вище норм матеріального права, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги банку, оскільки доказів виконання рішення суду про стягнення заборгованості, ухваленого у справі №2-3601/2009 відповідач не надала та матеріали справи не містять.
Разом з тим, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся без належного повідомлення відповідачки ОСОБА_1 та без її участі, у зв'язку з чим вона не змогла скористатись своїм правом на подання заяви про застосування строків позовної давності. Відповідач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі і в судовому засіданні апеляційного суду її представник ОСОБА_3 наполягали на застосуванні судом строку позовної давності до спірних правовідносин.
Право на звернення до суду за захистом, закріплене статтею 4 ЦПК України, кореспондується зі статтею 256 ЦК України, яка встановлює для особи часові межі для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу та називає їх позовною давністю.
Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб'єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.
Відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалить у ній рішення, відповідач може заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції.
Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції.
Матеріалами справи встановлено, що у 2009 році Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» скористалося своїм правом на дострокове погашення кредитної заборгованості та змінило строк виконання основного зобов'язання, звернувшись до суду з позовом до позичальника та поручителя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за результатом розгляду якого рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2009 року у справі №2-3601/2009 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитом № 014/02-07/57-2194 від 14.08.2006 в сумі: 19 535 доларів США 68 центів (заборгованість за кредитом - 17 998 доларів США 96 центів; борг по відсоткам за користування кредитом - 1 536 доларів 72 центи).
Оскільки зазначене рішення суду виконано не було, банк лише 18.11.2020 звернувся до суду із цим позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на належну відповідачу квартиру, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14.08.2006 № 014/02-07/57-2194.
За таких обставин, оскільки з позовом про стягнення заборгованості кредитор звернувся у 2009 році, то строк на звернення Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до суду з цим позовом сплив у 2012 році.
З урахуванням того, що банк пред'явив позов про звернення стягнення на предмет іпотеки у листопаді 2020 року, тобто з пропуском установленої законом трирічної позовної давності, колегія суддів вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з підстав пропуску банком позовної давності.
З урахуванням викладеного вище, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, з врахуванням того, що відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 1 групи та звільнена від сплати судового збору при подачі апеляційної скарги (а.с. 7 т. 2), з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 11 520 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (місцезнаходження: вулиця авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, місто Київ, 04112; код ЄДРПОУ: 43453613) на користь держави 11 520 грн судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 липня 2023 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай