Номер провадження: 22-ц/813/3282/23
Справа № 521/21491/19
Головуючий у першій інстанції Тополева Ю. В.
Доповідач Погорєлова С. О.
19.07.2023 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зміну черговості одержання права на спадкування шляхом визнання права на спадкування, усунення від права на спадкування, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
встановила:
ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції із позовом до ОСОБА_1 , в якому просила суд встановити факт, що має юридичне значення, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьком та матір'ю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; встановити факт, що має юридичне значення, що мати позивача, ОСОБА_6 , та батько ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , є рідними братом та сестрою; встановити факт, що має юридичне значення, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_7 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю протягом п'яти років до часу відкриття спадщини, а саме з 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 ; змінити черговість одержання ОСОБА_2 права на спадкування після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнавши за ОСОБА_2 право на спадкування в порядку другої черги спадкування за законом; усунути ОСОБА_1 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Одесі.
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності, в якому позивач просила суд визнати факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_7 є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 ; визнати право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; частку будинку АДРЕСА_3 .
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2022 року позов ОСОБА_2 було задоволено частково.
Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьком та матір'ю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є рідними братом та сестрою.
Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Змінено черговість одержання ОСОБА_2 права на спадкування після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнавши за ОСОБА_2 право на спадкування в порядку другої черги спадкування за законом.
В іншій частині позову - відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись зі вказаним судовим рішенням, 06.07.2022 року представник ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою.
17.07.2023 року представник ОСОБА_1 подав до апеляційного суду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2 .
В обґрунтування вимог заяви представник ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 зареєструвала за собою право власності на вищевказані квартири, які є предметом заявлених ОСОБА_1 зустрічних позовних вимог, і можливе відчуження ОСОБА_2 спірних об'єктів нерухомості ускладнить та зробить неможливим виконання майбутнього рішення суду у разі ухвалення його на користь апелянта.
Ознайомившись із заявленим клопотанням та матеріалами справи, колегія суддів доходить до висновку, що клопотання представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За змістом ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, підставою для забезпечення позову є заява учасника справи. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заява про забезпечення позову підлягає розгляду за правилами, встановленими частиною 1 статті 153 ЦПК України, та розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст.150 ЦПК України).
Забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника); метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2022 року у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 було відмовлено, при цьому предметом заявлених ОСОБА_1 позовних вимог є, зокрема, визнання права власності, в порядку спадкування за законом, на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 , тобто пред'явлені позовні вимоги є вимогами майнового характер.
З відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2022 року не було оскаржено сторонами у передбачений законом строк та набуло законної сили 10 березня 2022 року.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції була подана представником ОСОБА_1 лише 06.07.2022 року.
09.08.2022 року ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на спірні квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 .
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 серпня 2022 року було зупинено дію рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2022 року.
Колегія суддів погоджується із доводами заявника про те, що неприйняття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке є предметом спору, може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку відчуження вказаного вище нерухомого майна на користь третіх осіб.
Колегією суддів також прийнято до уваги, що Верховний Суд у постанові від 04 травня 2023 р. по справі №916/3710/22 наголошував на тому, що, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Крім того, у постанові від 15 вересня 2020 р. по справі №753/22860/17 Верховний Суд дійшов висновку, що невжиття власником об'єкту нерухомого майна активних дій, які могли би підтвердити його намір відчужити такий об'єкт, не спростовують висновки про наявність у особи, яка є одноособовим власником, можливості вільно розпорядитись об'єктом нерухомості, якщо не вжити заходи забезпечення позову.
Таким чином, з огляду на пред'явлення вимог майнового характеру, які забезпечуються арештом майна, співмірність заходів забезпечення позову заявленим вимогам тощо, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для вжиття заявлених апелянтом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 .
Забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду, у разі задоволення зустрічних позовних вимог, а тому вимоги про забезпечення позову є співмірними із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами.
Керуючись ст. ст. 149, 153 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зміну черговості одержання права на спадкування шляхом визнання права на спадкування, усунення від права на спадкування, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 304538351101), загальною площею 48,7 кв.м., житловою площею 29, 5 кв.м., яка належить ОСОБА_2 та на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2620403751100), загальною площею 47, 2 кв.м., житловою площею 32,7 кв.м., яка належить ОСОБА_2 .
Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до моменту розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе