79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.07.2023 Справа № 914/1702/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів;
до відповідача: Національного центру управління та випробувань космічних засобів, м.Київ
про стягнення заборгованості. Ціна позову - 9973,24грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Національного центру управління та випробувань космічних засобів про стягнення заборгованості в сумі 9973,24грн.
Ухвалою суду від 05.06.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 04.07.2023р.Ухвалою суду від 04.07.2023р. судове засідання відкладено на 18.07.2023р.
На адресу суду від відповідача 26.06.2023р. надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 15820/23.
Представник позивача в судове засідання 18.07.2023р. не з'явився. На електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання за вх. № 17721/23 про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 18.07.2023р. не забезпечив. У відзиві на позовну заяву за вх. № 15820/23 відповідач просив суд розглядати справу без участі відповідача.
У п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
В судовому засіданні розглянуто повторне клопотання позивача про відкладення розгляду справи, та враховуючи вищенаведене, та те що клопотання позивачем про відкладення заявлено повторно, та розгляд справи відкладався ухвалою суду від 04.07.23р. за клопотанням позивача, враховуючи, що не обгрунтовано неможливість розгляду справи без участі представника позивача, а також щодо неможливості заміни представника іншим представником суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи та до задоволення клопотання, а відтак, в клопотанні відмовлено за необґрунтованістю та безпідставністю.
Позиції учасників справи.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з договором розподілу природного газу № 42ВВ790-15257-20 від 30.12.2020 року Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” надавало Національному центру управління та випробувань космічних засобів послуги з розподілу природного газу.
31.12.2022р. позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору на розподіл природного газу № 42ВВ790-15257-20 від 30.12.2020 року, відповідно до якої, дію договору № 42ВВ790-15257-20 від 30.12.2020 року припинено.
Однак, відповідач допустив перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом нарахованої річної потужності на дату розірвання договору розподілу природного газу. Відповідно до звіту про фактичне використання потужності від 31.12.2022 р. річна замовлена потужність споживача складала - 42 670,77 м3, а фактично спожита потужність склала - 47 538,54 м3. Відтак, різниця між фактично спожитою та річною замовленою потужністю складає 4 917,77 м3.
У зв'язку з наведеним, у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість на суму 9 973,24 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Позиція відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що між Національним центром управління та випробувань космічних засобів та АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» був укладений договір розподілу природного газу від 20.11.2020 року №42ВВ790- 15257-20.
Відповідно до п.1.1 Положення про Національний центр управління та випробувань космічних засобів, затвердженого наказом Державного космічного агентства України від 24.01.2020 року №7 НЦУВКЗ є бюджетною установою.
Згідно з положенням п.1 ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Згідно з п. 11.1. Наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2012 року № 1407 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами» органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів.
Відповідно до п.2.10. Наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» органи Казначейства не реєструють зобов'язання у разі відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання.
Як вказує відповідач, у п.1 додаткової угоди від 31.12.2022 року до договору зазначено, що сторони вирішили припинити дію договору на розподіл природного газу № 42ВВ790-15257-20 від 20.11.2020 року, п. 3 визначено, що сторони зобов'язались провести остаточний розрахунок за договором на розподіл природного газу за регульованим тарифом № 42ВВ790- 15257-20 від 20.11.2020 року до 10 січня 2023 року. Як стверджує відповідач, вказана додаткова угода після підписання не повернулась до Національного центру управління та випробувань космічних засобів від контрагента, а тому не було змоги зареєструвати її в органах Казначейства. Відтак, на думку відповідача, підстав для сплати за актом приймання-передачі наданих послуг на суму 9 973,24 грн. не було.
Додатково, відповідач зазначає, що матеріали справи не містять доказів оплати правової допомоги, неможливо встановити склад та розмір робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, з урахуванням чого відсутні підстави для відшкодування на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, відповідач позовні вимоги з наявної заборгованості на суму 9 973,24 грн. визнає, у задоволенні вимог щодо сплати витрат на професійну правничу допомогу просить суд відмовити у повному обсязі.
Обставини, встановлені судом.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Згідно із ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору про розподіл природного газу шляхом підписання споживачем 30.12.2020р. заяви-приєднання №42ВВ790-15257-20 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 із змінами внесеними Постановою НКРЕКП №1418 від 11.08.2016р. (далі договір) на офіційному сайті НКРЕКП, сайті оператора ГРМ та додатку №4 розрахунки втрат і витрат природного газу, перелік точок комерційного обліку споживача. Заява-приєднання та додаток № 4 підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Відповідно до п. 1.1 договору, цей типовий договір розподілу природного газу (далі - договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Пунктом 2.1 договору (Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498) встановлено, що за цим договором оператор ГРМ (позивач) зобов'язується надати споживачу (відповідачу) послуги із розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до п. 2.3 договору, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України Про ринок природного газу та Кодексом газорозподільних систем.
За умовами п.2.1. договору Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Згідно із п.5.1. договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до п.5.2. договору визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором.
За приписами п. 5.4 договору порядок визначення об'єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору.
Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
За умовами п.6.3. договору величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ; споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу; місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Згідно із п.6.4. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Приписами абз.4 п.6.5. договору передбачено, що споживач, що не є побутовим, зобов'язаний здійснити оплату величини вартості перевищення річної замовленої потужності протягом 10 робочих днів з дня надання Оператором ГРМ рахунку на оплату.
Відповідно до п.6.6. договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
За умовами п.6.8. договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до п.п.1, 2, 3, 4, 7 п.7.2. договору Оператор ГРМ має право отримувати від споживача оплату за цим договором; не здійснювати фактичний розподіл природного газу споживачу або обмежити його чи припинити у порядку та на підставах, передбачених цим договором; безперешкодного та безкоштовного доступу на територію та земельну ділянку споживача, де розташована газорозподільна система, та/або газове обладнання споживача, та/або комерційний вузол обліку, для виконання службових обов'язків, передбачених законодавством та цим договором; перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об'єкті споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем; інші права, передбачені цим договором та Кодексом газорозподільних систем.
Згідно із п.п.1, 7 п.7.3. договору споживач має право: на отримання цілодобового доступу до газорозподільної системи та передачу належних споживачу об'ємів (обсягів) природного газу з належним рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання ним вимог цього договору та Кодексу газорозподільних систем, а також інші права, передбачені цим договором та Кодексом газорозподільних систем.
Підпунктами 1, 4, 5, 7 п.7.4. договору встановлено, що споживач зобов'язується: здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором; забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об'єкти чи земельну ділянку представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов'язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; дотримуватись інших вимог цього договору та Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до п.12.1. договору цей договір укладається на невизначений строк.
Додатком 4 до договору визначено розрахунок втрат і витрат природного газу, перелік точок комерційного обліку споживача, за яким величина приєднаної потужності точки комерційного обліку за адресою с. Сасів становить 99,0192м3/год.
Листом за вих. №2493-4-22.01-2022 від 27.12.2022р. відповідач звернувся до позивача із проханням припинити дію договору №42ВВ790-15257-20 від 09.11.2020р. за адресою: вул. урочище «Під азимутом», с. Сасів, Золочівського району, Львівської області, з 31.12.2022р.
Додатковою угодою від 31.12.2022р. до договору на розподіл природного газу №42ВВ790-15257-20 від 09.11.2020р. сторони вирішили припинити дію договору за взаємною згодою з 31.12.2022р., а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань сторонами по договору.
Пунктом 3 додаткової угоди сторони зобов'язались провести остаточний розрахунок за договором на розподіл природного газу за регульованим тарифом №42ВВ790-15257-20 від 09.11.2020р. до 10 січня 2023р.
Вказану додаткову угоду підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.
Звітом про фактичне використання потужності від 31.12.2022р. встановлено, що станом на грудень 2022р. Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» розподілив, а Національний центр управління та випробувань космічних засобів прийняв об'єм природного газу відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного шляхом підписання заяви-приєднання № 42ВВ790-15257-20 від 09.11.2020р., у розмірі 47 538,54 м3 (за стандартних умов). Вказаним звітом також встановлено, що обсяг сплаченої річної замовленої потужності становить 42620,77м3; обсяг річної замовленої потужності 42620,77м3; обсяг фактично спожитої потужності 47538,54м3 Різниця між фактично спожитою та сплаченою потужністю становить 4917,77м3.
З огляду на наведене, позивач 15.02.2023р. надіслав відповідачу акт № ЛВЯ82136707 від 31.12.2022р. на суму 9973,24грн., рахунок на оплату № 62183769 від 31.12.2022р. на суму 9973,24грн., та звіт про фактичне використання потужності від 31.12.2022р. Докази надіслання, а саме копія опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку від 15.02.2023р. № 8050003680289 долучені до позовної заяви.
Позивач 15.02.2023р. скерував відповідачу досудове попередження про наявність заборгованості за остаточне перевищення обсягу річної замовленої потужності від 14.02.2023р. за вих. №790-Пя-3184-0223, у якому зазначив, що станом на 14.02.2023р. за договором № 42ВВ790-15257-20 від 09.11.2020р. існує заборгованість за остаточне перевищення обсягу річної замовленої потужності в сумі 9 973,24 грн. та повідомив про необхідність терміново вжити заходів з дня отримання даного попередження, щодо погашення існуючої заборгованості перед Оператором ГРМ. Докази надіслання, а саме копія фіскального чеку від 15.02.2023р. № 8050003680297 долучені до позовної заяви.
У відзиві на позовну заяву, відповідач позовні вимоги з наявної заборгованості на суму 9 973,24 грн. визнав.
Позиція суду.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».
Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір розподілу природного газу, шляхом підписання споживачем заяви-приєднання №42ВВ790-15257-20 від 30.12.2020 року, у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», суб'єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про ринок природного газу», оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (Кодексу ГРМ) договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 4 глави 3 цього розділу договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Відповідно до положень пунктів 1, 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ в редакції постанови №2080 від 07.10.2019 розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу. Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об'єктом (об'єктами) споживача за попередній газовий рік, величину планованої місячної плати за послуги розподілу із зазначенням її складових (визначається Оператором ГРМ відповідно до абзацу першого цього пункту). Така інформація може бути надана споживачеві шляхом розміщення її в особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими), платіжних документах тощо.
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена споживачем за двократною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.
Як встановлено судом, додатковою угодою від 31.12.2022р. до договору на розподіл природного газу №42ВВ790-15257-20 від 09.11.2020р. сторони вирішили припинити дію договору за взаємною згодою з 31.12.2022р., а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань сторонами по договору.
Пунктом 3 Додаткової угоди сторони зобов'язались провести остаточний розрахунок за договором на розподіл природного газу за регульованим тарифом №42ВВ790-15257-20 від 09.11.2020р. до 10 січня 2023р.
Звітом про фактичне використання потужності від 31.12.2022р. встановлено, що станом на грудень 2022р. Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» розподілив, а Національний центр управління та випробувань космічних засобів прийняв об'єм природного газу відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного шляхом підписання заяви-приєднання № 42ВВ790-15257-20 від 09.11.2020р., у розмірі 47 538,54 м3 (за стандартних умов). Вказаним звітом також встановлено, що обсяг сплаченої річної замовленої потужності становить 42620,77м3; обсяг річної замовленої потужності 42620,77м3; обсяг фактично спожитої потужності 47538,54м3 Різниця між фактично спожитою та сплаченою потужністю становить 4917,77м3.
У зв'язку із перевищенням фактичного обсягу використання потужності над обсягом нарахованої річної потужності на дату розірвання договору розподілу природного газу у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість на суму 9 973,24 грн., яка визнана відповідачем у відзиві.
Відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом. У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору, також відсутні належні докази від'єднання від газової мережі та докази про розірвання спірного договору у заявлений до стягнення заборгованості період.
Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб. Як вбачається із матеріалів справи відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Враховуючи, те що у справі встановлено перевищення відповідачем фактичного обсягу використання потужності над обсягом нарахованої річної потужності, наявність у спірному періоді, укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, а також враховуючи те, що споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавалась, у відповідача виник обов'язок з оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ. Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 18.02.2021р. у справі № 922/1703/20.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак, заборгованість відповідачем визнана та складає 9973,24грн.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
Позивачем в позовній заяві визначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00грн. Однак, доказів в підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною позивача не надано. Відтак, враховуючи вимоги ст. 126,129 ГПК України, у суду відсутні правові підстави для розподілу витрат пов'язаних з професійною правничою допомогою адвоката.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити.
Стягнути з Національного центру управління та випробувань космічних засобів (01010, м. Київ, вул. Московська, буд.8, ідентифікаційний код юридичної особи: 24507442) на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, ідентифікаційний код юридичної особи: 03349039) 9973,24 грн. основного боргу та 2684,00грн. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 19.07.2023р.
Суддя Іванчук С.В.