79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.07.2023 Справа № 914/870/23
Господарський суд Львівської області в складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судових засідань Волошин Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Дрозд Василь Степанович, м. Стрий, Львівська обл.,
про: стягнення 952 000,00 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Сигляк І.Я.;
від відповідача: Макота В.М.;
Хід розгляду справи.
Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Дрозд Василя Степановича про стягнення 952 000,00 грн.
Ухвалою від 16.03.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 18.04.2023.
Ухвалою від 18.04.2023 суд відклав розгляд справи на 16.05.2023.
26.04.2023 на адресу суду повернувся поштовий конверт від ФОП Дрозд В.С. з ухвалою Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі, із зазначенням причин повернення: за закінченням терміну зберігання.
Положеннями ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.
Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Таким чином, суд констатує, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд їхньої справи у суді та мали можливість передбачену законом на реалізацію своїх прав та законних інтересів, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу.
Ухвалою від 16.05.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 13.06.2023.
В судовому засіданні 13.06.2023 судом оголошено перерву до 27.06.2023.
Ухвалою від 27.06.2023 суд відклав розгляд справи на 11.07.2023.
В судове засідання 11.07.2023 з'явився представник Позивача, надала пояснення по суті спору, просила позов задоволити, Представник Відповідача заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, відзив на позов не подав.
В судовому засіданні 11.07.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.11.2019 року № 63/75-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» на Фізичну особу - підприємця Дрозд Василя Степановича накладено штрафи у сукупному розмірі 476 000,00 грн.
Копія зазначеного Рішення разом із супровідним листом Відділення направлялась на юридичну адресу ФОП Дрозд В.С. 06.11.2019 року, однак поштове відправлення було повернено на адресу Позивача.
У зв'язку з неможливістю вручити Відповідачу рішення Відділення, на підставі частини 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оприлюднило в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур'єр» від 28.12.2019 № 250 (6613) - інформацію про прийняте рішення, тобто, рішення вважається таким, що вручене Відповідачу 08.01.2020 р.
Позивач вказує, що Рішення відповідачем до Господарського суду не оскаржувалось, з огляду на що є обов'язковим до виконання.
У відповідності до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладений на відповідача штраф, мав бути сплачений у двомісячний строк з дня одержання останнім рішення про накладення штрафу, з огляду на наведену інформацію вище щодо одержання Рішення відповідачем, останнім днем сплати штрафу є 10.03.2020.
Крім того, позивач посилається на положення ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за якими за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Так, позивачем нараховано пеню в розмірі 478 380,00 грн. Однак, оскільки за положеннями ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, позивачем заявлена до стягнення сума пені в розмірі 476 000,00 грн.
За ствердженнями позивача, станом на день подання позовної заяви Відділення не отримувало від відповідача документів (платіжних доручень, листів, тощо), що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням та нарахованої пені, що зумовило звернення до Господарського суду з позовом про стягнення 476000,00 грн штрафу та 476000,00 грн пені.
Правова позиція відповідача.
13.06.2023 подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Однак відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не надав, позовні вимоги не заперечив.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (в подальшому змінено найменування на Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, позивач по справі) № 63/75-р/к від 05.11.2019 року «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що Фізична особа - підприємець Дрозд Василь Степанович (відповідач по справі) вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення анти конкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів.
За порушення, визначене у пунктах 1, 3, 5, 7, 9, 11 та 13 резолютивної частини рішення, на ФОП Дрозд В. С. накладено штрафи у сукупному розмірі 476 000,00 грн.
06.11.2019 року Львівським обласним територіальним відділення Антимонопольного комітету України на адресу відповідача -ФОП Дрозд В. С. направлено копію Рішення № 63/75-р/к від 05.11.2019 року та Повідомлення №63-02/414 від 06.11.2019 року.
Згідно долучених до матеріалів справи копій Реєстру поштових відправлень №388 від 06.11.2019, Списку згрупованих поштових відправлень та відстеження відправлення на офіційному сайті АТ «Укрпошта» (трек-номер 7900059577979) вбачається, що 12.12.2019 року поштове відправлення повернулось на адресу Позивача.
У зв'язку з неможливістю вручити Відповідачу рішення Відділення, на підставі частини 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оприлюднило в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур'єр» від 28.12.2019 № 250 (6613) - інформацію про прийняте рішення, тобто, рішення вважається таким, що вручене Відповідачу 08.01.2020 р.
Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що останнім днем двомісячного строку оскарження та сплати штрафів, накладених згідно з рішенням №63/75-р/к закінчився 10.03.2020.
ФОП Дрозд В.С. Рішення № 63/75-р/тк у судовому порядку не оскаржував. Таким чином Рішення №63/75-р/тк є чинним, а отже обов'язковим до виконання. Доказів оскарження відповідачем вищезазначеного Рішення матеріали справи не містять.
Станом на день подання позовної заяви Відділення не отримувало від Відповідача документів, що підтверджують сплату штрафів, накладених Рішенням № 63/75-р/тк.
Крім суми штрафу, позивач нарахував пеню за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотки від суми штрафу за період з 11.03.2020 по 16.05.2020, що відповідно до розрахунку позивача складає 478 380,00 грн.
Згідно з частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Відтак розмір пені складає 476 000,00 грн.
Частиною сьомою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Оцінка суду.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Відповідно до ст. 3 цього Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.
З матеріалів справи вбачається, що адміністративна колегія Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Рішенням № 63/75-р/к від 05.11.2019 року «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнала, що Фізична особа - підприємець Дрозд В.С. вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів.
За порушення, визначене у пунктах 1, 3, 5, 7, 9, 11 та 13 резолютивної частини рішення, накладено на ФОП Дрозд В.С. штрафу у сукупному розмірі 476 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації), відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
З матеріалів справи вбачається, що 06.11.2019 року Львівським обласним територіальним відділення Антимонопольного комітету України на адресу відповідача -ФОП Дрозд В.С. направлено копію Рішення № 63/75-р/к від 05.11.2019 року та Повідомлення №63-02/414 від 06.11.2019 року. Однак, зазначене Рішення та Повідомлення відповідачем не отримано, поштове відправлення повернулось на адресу Львівського обласного територіального відділення АМКУ - 12.12.2019.
У зв'язку з неможливістю вручити Відповідачу рішення Відділення, на підставі частини 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оприлюднило в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур'єр» від 28.12.2019 № 250 (6613) - інформацію про прийняте рішення, тобто, рішення вважається таким, що вручене Відповідачу 08.01.2020 р.
Згідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Отже, накладений на відповідача штраф підлягав оплаті у двомісячний строк з дня отримання рішення. Так, оскільки рішення про накладення штрафу вважається таким, що вручене Відповідачу 08.01.2020 р., відповідно встановлений ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» двомісячний строк на оплату штрафу сплинув 10.03.2020 року.
Крім того, відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Як з'ясовано судом, у встановлений ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строк, зазначене рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.11.2019 року № 63/75-р/к не було оскаржено ФОП Дрозд В.С. до суду. Відтак, вищевказане рішення є чинним, а тому відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є обов'язковим до виконання.
Поряд з наведеним судом встановлено, що накладений на відповідача штраф останнім в добровільному порядку не сплачено. Вказані обставини відповідачем не спростовано, відповідні докази сплати штрафу в матеріалах справи відсутні. З огляду на вказане та враховуючи відсутність доказів оскарження відповідачем рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.11.2019 року № 63/75-р/к та сплив строку на таке оскарження, а також нездійснення відповідачем оплати штрафу, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача накладеного штрафу в розмірі 476000,00 грн, оплату якого мало бути здійснено у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 476000,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Позивачем здійснено нарахування відповідачу пені за прострочення сплати штрафу за період з 11.03.2020 по 16.05.2020 (67 днів) в розмірі 478 380,00 грн. Однак, з огляду на те, що розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 476000,00 грн.
Суд перевірив розрахунок суми пені, наданий позивачем, та встановив, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.
Отже, вимога позивача про стягнення пені у сумі 476 000, 00 грн є обґрунтованою, підтверджуються матеріалами справи та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, перевіреного судом.
Станом на день розгляду спору штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Беручи до уваги вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до фізичної особи - підприємця Дрозд Василя Степановича про стягнення 952000,00 грн, з яких 476000,00 грн штрафу та 476000,00 грн пені відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Відтак до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 14280,00 грн сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дрозд Василя Степановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) 476000,00 грн штрафу та 476000,00 грн пені в дохід загального фонду Державного бюджету України.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дрозд Василя Степановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, м. Львів, вул. Коперника, 4, код ЄДРПОУ 20812013) 14280,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 19.07.2023.
Суддя Запотічняк О.Д.