Справа № 357/8480/23
Провадження № 2/357/2439/23
19 липня 2023 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. оглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-актив», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
17.07.2023 представник позивача, адвокат Назаренко Роман Анатолійович, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 26.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., зареєстрований в реєстрі за №41984, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-актив» заборгованості в розмірі 13321,00 грн., таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Водночас, відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Так, поняття «місце виконання» є досить широким та включає в себе місце проживання, перебування, роботи позивача, місцезнаходження його майна відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачу, а не суду, що цілком узгоджується з п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3.
Отже, для дотримання правил альтернативної підсудності, позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню необхідно пред'являти в суд за зареєстрованим місцем проживання позивача або місцем знаходження роботи позивача (у випадку звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника) або за місце знаходженням майна позивача.
Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області на підставі ч. 12 ст. 28 ЦПК України, оскільки згідно акту №52 про фактично проживаючих осіб від 10.07.2023 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, суд критично оцінює зазначені доводи позивача, оскільки з даного акту неможливо встановити термін проживання позивача в даному помешканні за вищевказаною адресою, а відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце перебування це - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, а місце проживання це - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово, та інших достатніх доказів, які у своїй сукупності дають змогу застосувати положення ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позивач до суду не надав.
Крім того, саме приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським Олександром Віталійовичем 14.12.2021 було відкрито виконавче провадження №67880707 щодо виконання виконавчого напису №41984 від 26.11.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юридична компанія «Дія-актив» заборгованості в розмірі 13321,00 грн..
Та, з копії паспорта позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 7, 9 Постанови КМУ від 02.03.2016 року № 207 Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Отже, щодо даного спору, слід застосувати підсудність визначену положенням ч. 12 ст. 28 ЦПК України, саме за зареєстрованим місцем проживання позивача: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Отже, суд приходить до висновку, що справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-актив», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягає передачі за належною територіальною підсудністю до Немирівського районного суду Вінницької області (22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Шевченка, 27).
Керуючись ст. 28, 31, 353 ЦПК України, суд -
Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-актив», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, передати за підсудністю для розгляду до Немирівського районного суду Вінницької області (22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Шевченка, 27).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала складена 19.07.2023.
Суддя О. В. Бондаренко