Справа № 278/1509/23
17 липня 2023 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Муніципальної інспекції Житомирської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову провідного спеціаліста-інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням муніципальної інспекції Житомирської міської ради Бакаєнко А. О. серії РАП № 865142705 від 08.11.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування вимог вказує, що 08.11.2022 року, провідним спеціалістом-інспектором з паркування сектору контролю за паркуванням муніципальної інспекції Житомирської міської ради Бакаєнко А .О. було винесено постанову серії РАП №865142705 про накладання на нього - ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 340 гривень за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122КУпАП.
Зазначає, що згідно вказаної постанови 27.10.2022 року об 11:00 транспортним засобом NISSAN LEAF р.н. НОМЕР_1 здійснено зупинку в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Гоголівська, 1, чим порушено вимоги п. 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306 в зоні дії знаку 3.34. «зупинку заборонено».
Вважає таку постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки У оскаржуваній постанові не визначено всі необхідні обставини вчиненого ним правопорушення та не розкрито суть самого правопорушення в цілому; у оскаржуваній постанові не вказано чіткого місця здійснення ним зупинки, а також відсутні посилання на наявний заборонний знак та обмежувальні таблички у визначеному згідно постанови місці моєї зупинки. Також, до даної постанови не додані відповідні докази про те, що у вказаному місці зупинки дійсно наявний заборонний знак.
Ухвалою суду від 15.05.2023 року (а.с. 36-37) поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови серії РАП № 865142705 від 08.11.2022 року та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представником відповідача надано відзив на позов (а.с. 42-52), у якому позовні вимоги не визнає та вважає їх безпідставними й необґрунтованими, оскільки провідним спеціалістом-інспектором з паркування сектору контролю за паркуванням муніципальної інспекції Житомирської міської ради Бакаєнком А. О. чітко дотримано вимог закону; відтак, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 08.11.2022 року винесено постанову серії РАП № 865142705, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340 грн за недотримання вимог п. 3.34 розділу 33 ПДР України та ЗУ «Про дорожній рух», а саме: 27.10.2022 року об 11 год. 10 хв. транспортним засобом NISSAN LEAF, р.н. НОМЕР_1 , здійснено зупинку і районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Гоголівська, 1, чим порушено вимоги п. 3.34 розділу 33 ПДР, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» (а.с. 3)
Матеріали справи містять фотодокументи із зображенням декількох ракурсів автомобіля з р.н. НОМЕР_1 з відораженням дати та часу фотофіксації, відповідних географічних координат (а.с. 64-65).
Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за порушення вимог дорожніх знаків, у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.8.4 (в) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі ПДР України) заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
За змістом підпункту 3.34 пункту 3 Розділу 3 Заборонені знаки ПДР України забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Пунктом 2.8. розділу 2 ПДР України водій з інвалідністю, що керує мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком "Водій з інвалідністю", або водій, що перевозить пасажира з інвалідністю, може відступати від вимог дорожніх знаків 3.1, 3.2 і 3.35 - 3.38, а також знака 3.34 за наявності під ним таблички 7.18.
За змістом пункту 7.18 ПДР України табличка "Крім осіб з інвалідністю" означає, що дія знака не поширюється на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю" відповідно до вимог цих Правил, застосовується із знаками 3.1, 3.34 - 3.38.
Відповідно до частини третьої статі 219 Кодексу України про адміністративні правопорушення від імені виконавчих комітетів міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом міської ради посадові особи виконавчих органів міської ради - інспектори з паркування.
Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 14.01.2022 року № 2 «Про уповноваження інспекторів з паркування муніципальної інспекції Житомирської міської ради розглядати справи про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення» уповноважено інспекторів з паркування муніципальної інспекції Житомирської міської рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 3 статті 122 (в частині порушень правил зупинки, стояни транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту) Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладати адміністративні стягнення.
Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення закріплено обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно частини першої статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Частиною 1 статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Якщо адміністративне правопорушення, передбачене ч.1,3,7 ст 122 КУпАП (в частині порушення правил зупинки, стоянки), зафіксовано в режимі фотозйомки, інспектор з паркування зобов'язаний розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 КУпАП, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 КУпАП, на місці вчинення правопорушення).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами примітки до статті 122 КУпАП, суб'єктом правопорушення в цій статті у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа, зазначена в частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.
Частиною 1 статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає, що у разі якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 КУпАП.
За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".
У результаті отриманої інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів було встановлено, що відповідальною особою, за якою зареєстровано транспортний засіб з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 є власник такого транспортного засобу ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, інспектором з паркування в повному обсязі дотримано вимоги ч.1 ст.14-2 КУпАП щодо встановлення відповідальної особи, яка несе адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в напівавтоматичному режимі, зафіксоване 27.10.2022 року о 11 год. 10 хв по вул. Гоголівська, 1 у м. Житомир, у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено».
За правилами визначеними ч. 5 ст.279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також слід звернути увагу на те, що частиною 3 статті 14-2 КУпАП визначено, що відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Відповідно до статті 279-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: 1) ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; 2) особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Суд критично ставиться до тверджень позивача про вимушену зупинку транспортного засобу з р.н. НОМЕР_1 , у зв'язку з технічними несправностями, а також до того, що останній має ІІ групу інвалідності, мав право зупинити транспортний засіб, яким він керував (навіть при наявності розпізнавального знаку на автомобілі "Водій з інвалідністю") в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» через те, що під дорожнім знаком 3.34 «Зупинку заборонено» (розміщеним в районі біля будинку 1 по вул. Гоголівській у м. Житомирі), відсутня таблички 7.18 "Крім осіб з інвалідністю", яка б надавала право відступати від вимог дорожнього знаку 3.34.
Оскільки, тільки в сукупності, при наявності розпізнавального знаку на автомобілі: "Водій з інвалідністю" та таблички 7.18 "Крім осіб з інвалідністю", настає право відступати від вимог дорожнього знаку 3.34.
Разом з тим, пунктом 1,10 Правил дорожнього руху визначено, що вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасники дорожнього руху, появою перешкоди для руху.
Згідно пункту і 3,14 Правил дорожньою руху у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимовами пунктів 9,9 - 9,11 цих Правил (ввімкнути аварійну сигналізацію сигналізацію (п, 9,9), разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними (п. 9.10).
Однак, позивачем будь-яких доказів того, що зупинка була здійснена вимушено, у розумінні п. 1.10 ПДР не надано.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідність відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у межах санкції, передбаченою цією статтею, є законною та обґрунтованою, доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення спростовані належним та допустимим доказами наданими відповідачем, у зв'язку з чим будь-які підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вправі: скасувати спірну постанову і закрити провадження у справі за відсутністю складу адмінправопорушення або скасувати постанову та направити справу на новий розгляд або ж змінити захід стягнення (ст. 293 КУпАП).
Разом з тим, суд вважає за доцільне застосувати ч.1 ст. 293 КУпАП та ст. 22 КУпАП, тобто визнати вчинене ОСОБА_1 правопорушення малозначущим і скасувати оскаржувану постанову в частині накладення штрафу, обмежившись оголошенням позивачу усного зауваження.
З огляду на вищевикладене, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь протиправних дій, беручи до уваги обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково та вважає за можливе змінити постанову серії РАП № 865142705 від 08.11.2022 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, виключивши з постанови вказівку про адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн та застосувати до ОСОБА_2 положення ст. 22 КУпАП. Враховуючи при цьому відомості про особу ОСОБА_1 , який є пенсіонером, особою непрацездатного віку, інвалідом 2 групи, згідно даних у матеріалах справи, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, приймаючи до уваги наслідки вчиненого, що у сукупності вважається можливим визнати пом'якшуючими обставинами, та у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та можливості досягнення у даному випадку виховних і превентивних цілей без застосування адміністративного стягнення, а тому суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 22, 251, 258, 287-289, 293 КУпАП ст. ст. 241 246, 286 КАС України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення провідного спеціаліста-інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням муніципальної інспекції Житомирської міської ради Бакаєнко Артема Олеговича серії РАП № 865142705 від 08.11.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, - скасувати в частині накладення адміністративного стягнення.
Звільнити ОСОБА_1 на підставі статті 22 КУпАП від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справ апеляційним судом.
Суддя О. М. Дубовік