Справа № 214/9486/21
Провадження № 2/211/1981/23
іменем України
13 липня 2023 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Сарат Н.О.,
при секретарі - Зоріній С.М.,
за участі представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-
Позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі - АТ «Криворізька теплоцентраль») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, обґрунтовуючи свій позов тим, що надає послуги з централізованого опалення відповідачу, власнику квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , але відповідач в повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснював, в результаті чого виникла заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2013 року по 30.09.2021 рік в сумі 28101,05 грн. Вказану суму заборгованості по оплаті за послуги з централізованого опалення, а також 3% річних в сумі 2943,74 грн. та інфляційні втрати в сумі 10855,59 грн., позивач просить стягнути на свою користь з відповідача.
Ухвалою суду від 20 березня 2023 року замінено неналежного відповідача по справі ОСОБА_4 на ОСОБА_3 та роз'яснено відповідачеві положення ст. 277 ЦПК України.
15.05.2023 року судом ухвалено заочне рішення по справі, яким вимоги позивача задоволено.
13.06.2023 року ухвалою суду скасоване заочне рішення та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, пояснив відповідно змісту позову, відповіді на відзив та просив зменшити витрати на правову допомогу адвоката так як вони не обгрунтовані.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову, пояснив відповідно відзиву, та просив застосувати строки позовної давності та стягнути з позивача витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. та судовий збір за заяву про скасування заочного рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних мотивів.
Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до положень статті 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_3 є новим власником квартири за адресою АДРЕСА_1 та взяв на себе обов'язок сплачувати за комунальні послуги. Договір купівлі - продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 від 20.05.2021 року, посвідчений приватним нотаріусам Кучман І. І. п. 3.3.3 Договору «обов'язок покупця, тобто ОСОБА_3 , прийняти на себе обов'язок з оплати комунальних послуг. Покупець ознайомлений з наявною заборгованістю з оплати комунальних послуг та зобов'язується оплатити їх». А отже є споживачем послуг з централізованого опалення, які надаються АТ «Криворізька теплоцентраль» за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню та гарячому водопостачанню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. № 2633-IV (далі - Закон № 2633-IV) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).
Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третя статті 9 Закону № 2189-VIII).
Відповідно до частини шостої статті 19 Закону № 2633-IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» відповідно до тарифів на теплову енергію, постачається централізоване опалення та гаряче водопостачання до житла відповідачів, однак відповідачами зобов'язання по оплаті за надані послуги здійснюється неналежним чином.
Так, згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості, сума боргу по оплаті за централізоване опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2013 р. по 30.09.2021 р. становить 28101,05 грн. (а. с. 6).
Доказів на спростовування зазначеного відповідачем не надано.
Крім того, згідно з частиною другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Беручи до уваги зазначене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов'язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).
Як зазначено в Аналізі практики застосування статті 625 ЦК України в цивільному судочинстві (лист Верховного Суду України від 01 липня 2014 року), вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанови Верховного Суду України від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявляв вимоги про стягнення з відповідача на його користь 3% річних від простроченої суми в сумі 2943,74 грн. за період з 21.11.2013 року по 30.09.2021 року та інфляційних втрат в сумі 10855,59 грн. за період з грудня 2013 року по вересень 2021 року, нарахованих на суму несплаченої заборгованості за період до 24.02.2022 року. Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди, на які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат (а.с.6,7).
Але разом з тим, відповідно до статті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).
Разом з тим, відповідно до частини першоїстатті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Представником відповідача заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, суд вважає можливим їх застосувати та стягнути з відповідача заборгованість в межах строку позовної давності, а саме з 11.11.2018 р., оскільки позивач звернувся з позовом 11.11.2021 року по 30.09.2021 р., в межах позовних вимог, за дані послуги з централізованого опалення в сумі 14644 ( чотирнадцять тисяч шістсот сорок чотири ) гривні 64 коп., 3% річних в сумі 708 ( сімсот вісім) гривень 72 коп., інфляційні втрати в сумі 1329 ( одна тисяча триста двадцять дев'ять) гривень 10 копійок, що разом становить 16682 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні 46 копійок.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Положеннями частини першої статі 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2270,00 грн., сплачений ними при подачі позову, пропорційно задоволеної частини позову судовий збір, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача становить 903,80 грн..
В той же час, відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу сформулювала висновок про необхідність надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких сторона по справі мала заперечення.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою, виходячи з вищевказаного суд вважає можливим частково задовольнити клопотання представника відповідача та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу 3000, 00 грн. та судовий збір за скасування заочного рішення в розмірі 547,54 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст.ст. 509, 525 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1, заборгованість, яка виникла за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 23/13, за дані послуги з централізованого опалення за період з 11.11.2018 р. по 30.09.2021 р. в сумі 14644 ( чотирнадцять тисяч шістсот сорок чотири ) гривні 64 коп., 3% річних в сумі 708 ( сімсот вісім) гривень 72 коп., інфляційні втрати в сумі 1329 ( одна тисяча триста двадцять дев'ять) гривень 10 копійок, що разом становить 16682 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні 46 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1, судовий збір в сумі 903 ( дев'ятсот три) гривні 80 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Клопотання представника відповідача про стягнення витрат на правову допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 , витрати на правову допомогу 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок та судовий збір за скасування заочного рішення в розмірі 547 (п'ятсот сорок сім) гривень 54 копійки.
В іншій частині клопотання відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.07.2023 року.
Суддя: Н. О. Сарат