Ухвала від 12.07.2023 по справі 44/639-б

УХВАЛА

12 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 44/639-б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняк В.Я. - головуючий Васьковського О.В., Картере В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Телеком"

на ухвалу Господарського суду м. Києва

від 25.09.2019

у складі судді: Чеберяк П.П.

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 23.12.2019

у складі колегії суддів: Грека Б.М. (головуючий), Остапенка О.М., Доманської М.Л.,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Телеком"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Телеком" (далі - ТОВ "Бізнес Телеком", заявник) 28.06.2023, звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 44/639-б Господарського суду м. Києва.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 44/639-б було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 28.06.2023.

В прийнятті касаційної скарги ТОВ "Бізнес Телеком" слід відмовити з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Як вбачається з матеріалів скарги, заявник не погоджується з ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.09.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 44/639-б.

Постанова Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 набрала законної сили з дня її прийняття 23.12.2019, отже останній день строку встановлений для її оскарження в касаційному порядку - 13.01.2020.

Касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 подано до Верховного Суду лише 28.06.2023, тобто зі значним пропуском процесуального строку встановленого на касаційне оскарження, понад 1 рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 293 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2)пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення непереборної сили.

ТОВ "Бізнес Телеком" не звертається з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду м. Києва та 25.09.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 44/639-б.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги ТОВ "Бізнес Телеком" на ухвалу Господарського суду м. Києва та 25.09.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 44/639-б.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 293, 305 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Телеком" на ухвалу Господарського суду м. Києва та 25.09.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 44/639-б.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Телеком" на ухвалу Господарського суду м. Києва та 25.09.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 44/639-б повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.І. Картере