"06" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/990/23
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Невструєв Л.Б. за довіреністю;
Від відповідача: Засоба О.І. на підставі довіреності;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Укр газ ресурс” до комунального підприємства „Роздільнянський міський водоканал” про стягнення 1 215 013,02 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Укр газ ресурс” (далі по тексту - ТОВ „Укр газ ресурс”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до комунального підприємства „Роздільнянський міський водоканал” (далі по тексту - КП „Роздільнянський міський водоканал”) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 215 013,02 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 1 187 704,43 грн., збитків від інфляції у розмірі 17 662,50 грн., трьох відсотків річних у розмірі 9 646,09 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань, прийнятих на себе за договором про постачання електричної енергії споживачу №21/1 від 02.05.2022р. в частині оплати вартості спожитої у жовтні -грудні 2022р. електричної енергії.
КП „Роздільнянський міський водоканал” у поданому до суду відзиві на позовну заяву стверджувало про порушення позивачем досудового порядку врегулювання спору. Разом з цим, відповідачем було зазначено про відсутність можливості погасити борг у повному обсязі одним платежем. Посилаючись на повномасштабну військову агресію Російської Федерації проти України, що значно утруднило господарську діяльність КП „Роздільнянський міський водоканал”, відповідач просив суд розстрочити виконання судового рішення на 6-8 місяців.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.
02.05.2022р. між ТОВ „Укр газ ресурс” (Постачальник) та КП „Роздільнянський міський водоканал” (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №21/1, відповідно до п. п. 2.1, 3.1 якого та за результатами проведеної процедури закупівлі Постачальник продає товар: електрична енергія згідно коду ДК 021:2015: 09310000-5 електрична енергія, Споживачу для забезпечення потреб; електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Початок постачання електричної енергії Споживачу є 09.05.2022 року.
Згідно з п. 5.5 договору про постачання електричної енергії споживачу №21/1 від 02.05.2022р. розрахунки Споживача за цим договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за електричну енергію відповідно до умов цього договору. Рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Положеннями п. 5.6 договору про постачання електричної енергії споживачу №21/1 від 02.05.2022р. визначено, що Постачальник до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, виставляє Споживачу рахунок за спожиту електричну енергію та акт купівлі-продажу електричної енергії. Оплата вартості обсягів споживання електроенергії здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка та акту купівлі-продажу електричної енергії від Постачальника, не пізніше останнього робочого дня календарного місяця наступного за розрахунковим. Постачальник підписує акт купівлі-продажу електричної енергії (у двох примірниках) за відповідний розрахунковий період та направляє Споживачу його оригінал. Споживач підписує зі свого боку акти купівлі-продажу та направляє один примірник акту Постачальнику до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. 13.1 договору про постачання електричної енергії споживачу №21/1 від 02.05.2022р. цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2022р. включно, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань сторонами.
Договірні обсяги та умови споживання електричної енергії були визначені сторонами у додатку №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №21/1 від 02.05.2022р.
На підтвердження факту постачання відповідачу електричної енергії ТОВ „Укр газ ресурс” було надано суду акт приймання-передачі електричної енергії №4512 від 31.10.2022р. за жовтень 2022р. на суму 465 620,81 грн.; акт приймання-передачі електричної енергії №4765 від 30.11.2022р. за листопад 2022р. на суму 422 784,32 грн.; акт приймання-передачі електричної енергії №4964 від 31.12.2022р. за грудень 2022р. на суму 399 299,30 грн. Крім того, позивачем було надано суду виставлені відповідачу рахунки на оплату електричної енергії.
Слід зазначити, що додані ТОВ „Укр газ ресурс” до позовної заяви акти приймання-передачі електричної енергії за жовтень-грудень 2022р. з боку відповідача підписані не були. Так, позивачем було вказано, що відповідачем не було повернуто підписані акти приймання-передачі електричної енергії.
В процесі вирішення судом даної справи за клопотанням позивача було залучено до матеріалів справи підписані з боку відповідача акти приймання-передачі електричної енергії за жовтень-грудень 2022р.
На підставі платіжної інструкції №2817 від 17.01.2023р. КП „Роздільнянський міський водоканал” в рахунок оплати спожитої у жовтні 2022р. електричної енергії було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн.
25.02.2023р. ТОВ „Укр газ ресурс” звернулось до КП „Роздільнянський міський водоканал” із претензією №4500/200, згідно якої позивач просив сплатити заборгованість за договором №21/1 від 02.05.2022р. у розмірі 1 187 704,43 грн., а також підписати та повернути на адресу позивача по одному примірнику актів приймання-передачі електричної енергії за жовтень-грудень 2022р. Проте, після отримання 04.03.2023р. вказаної претензії заборгованість за договором так і не була сплачена відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду із даними позовними вимогами.
01.03.2023р. ТОВ „Укр газ ресурс” звернулось до АТ „ДТЕК Одеські електромережі” із адвокатським запитом, згідно якого позивач просив надати інформацію щодо обсягів спожитої відповідачем електричної енергії за період з 01.10.2022р. по 01.01.2023р. включно по 42 кодам споживача.
01.03.2023р. ТОВ „Укр газ ресурс” звернулось до філії „Енергозбут” АТ „Українська залізниця” із адвокатським запитом, згідно якого позивач просив надати інформацію щодо обсягів спожитої відповідачем електричної енергії за період з 01.10.2022р. по 01.01.2023р. включно по двом кодам споживача.
Листом від 07.03.2023р. філією „Енергозбут” АТ „Українська залізниця” у відповідь на адвокатський запит було повідомлено обсяги споживання КП „Роздільнянський міський водоканал” електричної енергії протягом періоду з 01.10.2022р. по 31.12.2022р.
Листом №21/165 від 09.03.2023р. АТ „ДТЕК Одеські електромережі” у відповідь на адвокатський запит було повідомлено обсяги споживання КП „Роздільнянський міський водоканал” електричної енергії протягом періоду з 01.10.2022р. по 31.12.2022р.
Листом від 09.03.2023р. КП „Роздільнянський міський водоканал” у відповідь на претензію №4500/200 від 25.02.2023р. позивача було повідомлено, що КП „Роздільнянський міський водоканал” буде частково погашати суму простроченої заборгованості та з часом виконає прийняті на себе зобов'язання у повному обсязі.
Листом від 16.03.2023р. КП „Роздільнянський міський водоканал” у відповідь на претензію №4500/200 від 25.02.2023р. позивача було повідомлено про недотримання досудового порядку врегулювання спору та звернення до суду із позовом до отримання відповіді на претензію. При цьому, відповідач стверджував, що він не відмовляється від виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №21/1 від 02.05.2022р.
Під час вирішення судом даної справи КП „Роздільнянський міський водоканал” в рахунок виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 365 620,81 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями №2733 від 03.04.2023р. на суму 165 620,81 грн., №2715 від 23.03.2023р. на суму 100 000,00 грн., №2729 від 31.03.2023р. на суму 100 000,00 грн.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
11.06.2017р. набув чинності Закон України „Про ринок електричної енергії” від 13 квітня 2017 року N 2019-VIII (далі по тексту - Закон України „Про ринок електричної енергії”), пунктом 13 розділу XVII „Прикінцеві та перехідні положення” якого передбачено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання. З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб'єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов'язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж трьох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб'єкт господарювання; фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно зі ч. 1, 2 ст. 56 Закону України „Про ринок електричної енергії” постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України „Про ринок електричної енергії” споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
ТОВ „Укр газ ресурс” прийняті на себе за умовами договору про постачання електричної енергії №21/1 від 02.05.2022р. зобов'язання щодо поставки електричної енергії у жовтні-грудні 2022р. були виконані належним чином, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі електричної енергії.
В порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №21/1 від 02.05.2022р. КП „Роздільнянський міський водоканал” було частково оплачено вартість спожитої електричної енергії на суму 100 000,00 грн.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених ТОВ „Укр газ ресурс” до КП „Роздільнянський міський водоканал” позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 1 187 704,43 грн.
При цьому, судом було встановлено, що в процесі вирішення судом даного спору КП „Роздільнянський міський водоканал” в рахунок виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 365 620,81 грн.
Відповідно до п.2 ч.1, ч. 4, 5 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Так, у п. п. 3.12, 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26 грудня 2011 року N 18 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Підсумовуючи вищевикладене, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи платіжні інструкції на суму 365 620,81 грн., господарський суд дійшов висновку про відсутність між сторонами предмету спору у даній частині вимог, що є достатньою підставою для закриття провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ „Укр газ ресурс” до КП „Роздільнянський міський водоканал” про стягнення суми основного боргу у розмірі 365 620,81 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України ТОВ „Укр газ ресурс” було заявлено до стягнення збитки від інфляції у розмірі 17 662,50 грн., 3% річних у розмірі 9 646,09 грн. Так, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що 3% річних та збитки від інфляції на заборгованість за жовтень 2022р. були розраховані позивачем з 01.11.2022р., на заборгованість за листопад 2022р. були розраховані позивачем з 01.12.2022р., на заборгованість за грудень 2022р. були розраховані позивачем з 01.01.2023р.; останнім днем нарахування 3% річних є 10.03.2023р.
Положеннями п. 5.6 договору про постачання електричної енергії споживачу №21/1 від 02.05.2022р. визначено, що оплата вартості обсягів споживання електроенергії здійснюється Споживачем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка та акту купівлі-продажу електричної енергії від Постачальника, не пізніше останнього робочого дня календарного місяця наступного за розрахунковим.
Господарський суд зазначає, що ТОВ „Укр газ ресурс” здійснило нарахування 3% річних та збитків від інфляції з першого числа місяця наступного за розрахунковим, тобто ще до моменту направлення відповідачу актів. Проте, нарахування 3% річних та збитків від інфляції з першого числа місяця наступного за розрахунковим не відповідає умовам договору про постачання електричної енергії споживачу №21/1 від 02.05.2022р., оскільки КП „Роздільнянський міський водоканал” має здійснити оплату спожитої електричної енергії не пізніше останнього робочого дня календарного місяця наступного за розрахунковим.
Таким чином, 3% річних на заборгованість за жовтень 2022р. мають бути розраховані з 01.12.2022р., на заборгованість за листопад 2022р. мають бути розраховані з 31.12.2022р., на заборгованість за грудень 2022р. мають бути розраховані з 01.02.2023р. При цьому, інфляційні втрати на заборгованість за жовтень 2022р. можуть бути розраховані із урахуванням показників інфляції за грудень 2022р. та січень 2023р.; на заборгованість за листопад 2022р. можуть бути розраховані із урахуванням показників інфляції за січень 2023р. Підстави для нарахування інфляційних втрат на заборгованість за грудень 2022р. відсутні, оскільки заборгованість виникла лише у лютому 2023р. Проте, останнім місяцем показники інфляції за який враховані позивачем є січень 2023р.
З викладених обставин господарський суд, здійснивши перерахунок 3% річних та збитків від інфляції, доходить висновку, що правильним розміром 3% річних є сума у розмірі 6 684,69 грн., збитків від інфляції - 8 887,06 грн. Наведене має наслідком часткове задоволення заявлених ТОВ „Укр газ ресурс” позовних вимог у названій частині.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, позов ТОВ „Укр газ ресурс” до КП „Роздільнянський міський водоканал” підлягає частковому задоволенню шляхом присудження до стягнення із відповідача суми основного боргу у розмірі 822 083,63 грн., збитків від інфляції у розмірі 8 887,06 грн., 3 % річних у розмірі 6 684,69 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити. Провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ „Укр газ ресурс” до КП „Роздільнянський міський водоканал” про стягнення основного боргу у розмірі 365 620,81 грн. необхідно закрити.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України. При цьому, решта суми судового збору у розмірі 5 484,31 грн. підлягає поверненню з державного бюджету за клопотанням позивача на підставі ухвали згідно приписів ст. 7 Закону України „Про судовий збір”.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для розподілу між сторонами витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн., клопотання про розподіл яких було заявлено позивачем, господарський суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги №13/5 від 20.05.2019р., укладений між ТОВ „Укр газ ресурс” та адвокатом Невструєвим Л.Б.; додатковому угоду №6/23 від 16.01.2023р. до договору про надання правової допомоги №13/5 від 20.05.2019р., за умовами якої Клієнт оплачує гонорар протягом 150 днів з моменту підписання акту наданих послуг; детальний опис наданої професійної правової допомоги, підписаний між ТОВ „Укр газ ресурс” та адвокатом Невструєвим Л.Б.; акт приймання-передачі наданих послуг №1/6/23 від 10.03.2023р., за умовами якого вартість наданої правової допомоги складає 22 500,00 грн. та включає в себе наступні послуги: ознайомлення з документами щодо несплати відповідачем заборгованості за договором, підготування та направлення претензії та адвокатського запиту, підготування позовної заяви.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення заявлених позивачем вимог, господарський суд, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, доходить висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 19 807,00 грн.
Розглянувши клопотання КП „Роздільнянський міський водоканал” про розстрочення виконання судового рішення на 6-8 місяців, господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
24.02.2022р. Указом Президента України №64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні” у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р.
В силу вимог ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. 5. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Згідно з п. 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17 жовтня 2012 року N 9 розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Господарський суд зазначає, що КП „Роздільнянський міський водоканал” не було надано суду жодного доказу на підтвердження існування обставин, які можуть бути підставами для розстрочення виконання судового рішення, оскільки відповідач лише посилався на введення в Україні воєнного стану.
Проте, судом враховано, що представник ТОВ „Укр газ ресурс” не заперечував проти розстрочення виконання даного судового рішення на 6 місяців, а, отже, надана судом відповідачу розстрочка не буде мати наслідком порушення прав позивача.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи відсутність заперечень ТОВ „Укр газ ресурс” проти задоволення заявленого відповідачем клопотання, господарський суд дійшов висновку про можливість надання відповідачу розстрочки виконання даного рішення на 6 місяців шляхом визначення графіку сплати боргу у останній робочий день відповідного календарного місяця, починаючи з наступного місяця після набрання рішенням законної сили.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 231, 236 - 238, 240, 331 ГПК України, суд, -
1. Провадження у справі №916/990/23 в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Укр газ ресурс” до комунального підприємства „Роздільнянський міський водоканал” про стягнення основного боргу у розмірі 365 620,81 грн. - закрити.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з комунального підприємства „Роздільнянський міський водоканал” /67400, Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Шевченка, буд. 81; ідентифікаційний код 37958340/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Укр газ ресурс” /04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 25, літ. Б, офіс 5; ідентифікаційний код 41427817/ суму основного боргу у розмірі 822 083,63 грн. /вісімсот двадцять дві тисячі вісімдесят три грн. 63 коп./, збитки від інфляції у розмірі 8 887,06 грн. /вісім тисяч вісімсот вісімдесят сім грн. 06 коп./, 3 % річних у розмірі 6 684,69 грн. /шість тисяч шістсот вісімдесят чотири грн. 69 коп./, судовий збір у розмірі 12 564,83 грн. /дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят чотири грн. 83 коп./, витрати на правову допомогу у розмірі 19 807,00 грн. /дев'ятнадцять тисяч вісімсот сім грн. 00 коп./.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Розстрочити комунальному підприємству „Роздільнянський міський водоканал” виконання рішення господарського суду Одеської області від 06.07.2023р. по справі №916/990/23 на шість місяців згідно наступного графіку:
- до 31 серпня 2023 р. - 203 847,20 грн. /двісті три тисячі вісімсот сорок сім грн. 20 коп./;
- до 29 вересня 2023р. - 203 847,20 грн. /двісті три тисячі вісімсот сорок сім грн. 20 коп./;
- до 31 жовтня 2023р. - 203 847,20 грн. /двісті три тисячі вісімсот сорок сім грн. 20 коп./;
- до 30 листопада 2023р. - 203 847,20 грн. /двісті три тисячі вісімсот сорок сім грн. 20 коп./;
- до 29 грудня 2023р. - 203 847,20 грн. /двісті три тисячі вісімсот сорок сім грн. 20 коп./;
- до 31 січня 2024р. - 203 847,19 грн. /двісті три тисячі вісімсот сорок сім грн. 19 коп./;
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 17 липня 2023 р.
Суддя С.П. Желєзна