79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.07.2023 Справа № 914/1550/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.,
розглянувши матеріали заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг" про прийняття додаткового рішення (щодо розподілу судових витрат) за вх.№ 2476/23 від 26.06.2023 р.
у справі за позовом: Акціонерного товариства "Кредобанк",м.Львів
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг", м. Львів
до відповідача-2: ОСОБА_1 , с.Містки, Пустомитівського району Львівської області
до відповідача-3:Приватного підприємства "Абразив",м.Львів
про: солідарне стягнення заборгованості в розмірі 231 069,27 грн.
Представники сторін:
від позивача: Павленко С.В. - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000531 від 30.11.2018 р.; довіреність 12783 від 24.11.2022 р.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від відповідача-3: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Акціонерного товариства "Кредобанк" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг", до відповідача-2: ОСОБА_1 , до відповідача-3:Приватного підприємства "Абразив" про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 231 069,27 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.06.2023 р. у справі 914/1550/22 ухвалено закрити провадження у справі стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг", відповідача-2: ОСОБА_1 , відповідача-3: Приватного підприємства "Абразив" заборгованості в розмірі 81 187,24 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору). Решта позовних вимог задоволено частково. Вирішено стягнути солідарно з відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг", відповідача-2: ОСОБА_1 , відповідача-3: Приватного підприємства "Абразив" на користь позивача: Акціонерного товариства "Кредобанк" 100 723,90 грн. - неповернутої суми кредиту та 12 139,73 грн. - пені за період з 13.07.2021 р. по 01.10.2021 р. по простроченій основній сумі кредиту за Договором № 320 про надання овердрафту від 06.04.2020 р. У задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено. Вирішено стягнути з відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг", відповідача-2: ОСОБА_1 , відповідача-3: Приватного підприємства "Абразив" на користь позивача: Акціонерного товариства "Кредобанк" по 564,32 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
19.06.2023 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг" направлено на адресу суду заяву про прийняття додаткового рішення (щодо розподілу судових витрат) з додатками, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№ 2476/23 від 26.06.2023 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 27.06.2023 р., заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг" про прийняття додаткового рішення (щодо розподілу судових витрат) за вх.№ 2476/23 від 26.06.2023 р. прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.07.2023 на 13:00 год.
28.06.2023 р. від представника Акціонерного товариства "Кредобанк" на електронну адресу суду надійшло клопотання за вх. № 15998/23, в якому позивач просить суд забезпечити проведення судового засідання, яке призначено на 12.07.2023 року на 13:00 год. та усіх наступних засідань у справі № 914/1550/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 29.06.2023 р. постановлено клопотання представника Акціонерного товариства "Кредобанк" за вх. № 15998/23 від 28.06.2023 р. про проведення судового засідання 12.07.2023 року та усіх наступних засідань у справі № 914/1550/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволити. Проведення судового засідання 12.07.2023 року та усіх наступних засідань у справі № 914/1550/22 здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (https:/easycon.com.ua/).
12.07.2023 р. представником позивача подано на електронну адресу суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу за вх. № 17298/23, відповідно до якого позивач просить суд зменшити розмір витрат представника ТзОВ "Торгова компанія Спецодяг" на правову допомогу до 0,00 грн. та відмовити у задоволенні заяви відповідача-1 про винесення додаткового рішення щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
12.07.2023 р. представник позивача в судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції, з'явився, просив суд відмовити повністю у задоволенні заяви відповідача-1 про винесення додаткового рішення щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. з підстав, викладених у клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу за вх. № 17298/23 від 12.07.2023 р. та поясненнях, наданих в судовому засіданні.
12.07.2023 р. представник відповідача-1 в судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції, не з'явився, хоча належно повідомлявся про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
12.07.2023 р. відповідач-2 в судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції, не з'явився, хоча належно повідомлявся про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
12.07.2023 р. представник відповідача-3 в судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції, не з'явився, хоча належно повідомлявся про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно ч. 2 ст. 221 ГПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною 3 ст.221 ГПК України передбачено, що у випадку визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши в судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг" про прийняття додаткового рішення (щодо розподілу судових витрат) за вх.№ 2476/23 від 26.06.2023 р., клопотання представника позивача про зменшення витрат на правову допомогу за вх. № 17298/23 від 12.07.2023 р., дослідивши подані суду документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2022 р. представником відповідача-1 подано на електронну адресу суду відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 22850/22, відповідно до якого, відповідач-1 просив суд відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, викладених у поданому відзиві, а також зазначив, що у зв'язку із розглядом даної справи, відповідач-1 очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
Крім того, 22.02.2023 р. представником відповідача-1 подано на електронну адресу суду заяву щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої, відповідача-1 просить стягнути з позивача 25 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.06.2023 р. у справі 914/1550/22 ухвалено закрити провадження у справі стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг", відповідача-2: ОСОБА_1 , відповідача-3: Приватного підприємства "Абразив" заборгованості в розмірі 81 187,24 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору). Решта позовних вимог задоволено частково. Вирішено стягнути солідарно з відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг", відповідача-2: ОСОБА_1 , відповідача-3: Приватного підприємства "Абразив" на користь позивача: Акціонерного товариства "Кредобанк" 100 723,90 грн. - неповернутої суми кредиту та 12 139,73 грн. - пені за період з 13.07.2021 р. по 01.10.2021 р. по простроченій основній сумі кредиту за Договором № 320 про надання овердрафту від 06.04.2020 р. У задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено. Вирішено стягнути з відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг", відповідача-2: ОСОБА_1 , відповідача-3: Приватного підприємства "Абразив" на користь позивача: Акціонерного товариства "Кредобанк" по 564,32 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
В судовому засіданні 14.06.2023 р. представник відповідача-1 до закінчення судових дебатів зазначив, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з підтверджуючими доказами буде подана, у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
19.06.2023 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг" направлено на адресу суду заяву про прийняття додаткового рішення (щодо розподілу судових витрат) з додатками, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№ 2476/23 від 26.06.2023 р.
У поданій заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг" про прийняття додаткового рішення (щодо розподілу судових витрат) за вх.№ 2476/23 від 26.06.2023 р., відповідач-1 просить суд стягнути з позивача 25 000,00 грн. витрат на професійну-правничу допомогу.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Подання такої заяви зобов'язує суд, на підставі пункту 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, в рішенні призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.
Отже, докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, подані відповідачем-1 в межах строків, визначених ч.8 ст.129 ГПК України.
Представником відповідача-1 на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. долучено до матеріалів справи наступні документи, а саме: копію договору про надання правничої допомоги № 10 від 01.11.2022 р., який укладений між Адвокатським об'єднанням "Гал-Юрзахист" та ТзОВ "Торгова компанія Спецодяг"; додаток № 1/П від 01.11.2022 р. до договору № 10 від 01.11.2022 р. про надання правничої допомоги; акт про надані послуги № 1/П від 14.06.2023 р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 000878 від 21.02.2018 р., яке видано адвокату Квіткіну Ю.М.; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1168356 від 01.11.2022 р., який виданий адвокату Квіткіну Ю.М. АО "Гал-Юрзахист" на підставі договору про надання правової допомоги, укладеного з ТзОВ "Торгова компанія Спецодяг".
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси відповідача-1 в судових засіданнях у справі № 914/1550/22 представляла адвокат Квіткін Ю.М., який діяв на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1168356 від 01.11.2022 р.
Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Враховуючи статтю 28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017), необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
01.11.2022 року між Адвокатським об'єднанням "Гал-Юрзахист" (за договором Адвокатське об'єднання) та ТзОВ "Торгова компанія Спецодяг" (за договором клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги № 10 (надалі Договір).
Відповідно до п. 1 Договору, клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати клієнту правничу допомогу.
У п. 2 Договору сторони узгодили, що зміст, обсяг вартість правничої допомоги, яка надається клієнту та порядок розрахунків погоджується сторонами в додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
У додатку № 1/П від 01.11.2022 р. до договору про надання правничої допомоги № 10 від 01.11.2022 р. передбачено, що клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу у справі № 914/1550/22 в Господарському суді Львівської області за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк", до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг", відповідача-2: ОСОБА_1 , відповідача-3:Приватного підприємства "Абразив" про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 231 069,27 грн., а саме: участь в судових засіданнях; подання заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань, клопотань, пояснень, тощо. Загальна вартість правничої допомоги становить 25 000,00 грн., встановлюється в цілому за правовий супровід справи в Господарському суді Львівської області та не залежить від тривалості розгляду справи, кількості судових засідань, у яких взяв участь адвокат та кількості підготовлених адвокатом заяв по суті справи та з процесуальних питань, інших процесуальних документів (п.п. 1,2 Додатку).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У поданому на адресу суду акті про надані послуги № 1/П від 14.06.2023 р. на суму 25 000,00 грн. зазначено, що Адвокатським об'єднанням "Гал-Юрзахист" у відповідності до Договору про надання правничої допомоги № 10 від 01.11.2022 р. та Додатку № 1/П від 01.11.2022 р. до договору про надання правничої допомоги № 10 надано клієнту - ТзОВ "Торгова компанія Спецодяг" наступну правничу допомогу у справі № 914/1550/22, а саме: підготовка та подання в Господарський суд Львівської області відзиву на позовну заяву від 02.11.2022р., додаткових пояснень на позовну заяву від 21.12.2022р., додаткових пояснень на позовну заяву від 14.03.2023р., клопотання про долучення доказів від 15.01.2023р., додаткових пояснень на позовну заяву від 17.05.2023р.; участь в судових засіданнях Господарського суду Львівської області у справі № 914/1550/22, в т.ч. 14.06.2023 року. Загальна вартість правничої допомоги становить 25 000,00 грн.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Розглядаючи заяву представника відповідача-1 про прийняття додаткового рішення (щодо розподілу судових витрат) за вх.№ 2476/23 від 26.06.2023 р. та вирішуючи питання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що, як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача-1 - адвокат Квіткін Ю.М. брав участь в судових засіданнях у даній справі, подавав на адресу суду заяви та клопотання, зокрема, відповідачем-1 подано на адресу суду відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 22850/22 від 02.11.2022 р., додаткові пояснення на позовну заяву за вх. № 26420/22 від 21.12.2022 р., клопотання про відкладення розгляду справи та долучення доказів з додатками за вх. № 1012/23 від 16.01.2023 р., клопотання про долучення документів з додатками за вх. № 9153/23 від 12.04.2023 р., додаткові пояснення на позовну заяву з додатком за вх. № 12320/23 від 17.05.2023 р.,
А отже, вказане підтверджує наявність фактичного надання адвокатських послуг представником відповідача-1 адвокатом Квіткіним Ю.М. у даній справі.
12.07.2023 р. представником позивача подано на електронну адресу суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу за вх. № 17298/23, відповідно до якого позивач просить суд зменшити розмір витрат представника ТзОВ "Торгова компанія Спецодяг" на правову допомогу до 0,00 грн. та відмовити у задоволенні заяви відповідача-1 про винесення додаткового рішення щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 дотримується позиції, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Водночас у частині п'ятій наведеної норми встановлено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №910/15621/19.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 01.06.2018 у справі № 904/8478/16).
Як вбачається з аналізу судових рішень Верховного Суду, сторона у справі, крім заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, поданої відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 126 ГПК України, має право подати заперечення щодо розподілу (співмірності) судових витрат (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 910/23017/17, додаткова постанова КГС ВС від 27.06.2018 у справі № 911/1803/17).
Як зазначено в постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 у справі № 911/739/15, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами.
Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства, беручи до уваги складність даної справи, предмет позову, характер спору та обсяг опрацьованого матеріалу для підготовки представником відповідача 1 письмових пояснень, значення справи для сторін та заперечення позивача щодо розподілу витрат на професійну-правничу допомогу за вх. № 17298/23 від 12.07.2023 р., суд дійшов висновку, що розмір витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг" на професійну-правничу допомогу на суму 25 000,00 грн., не відповідає критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, з огляду на наступне.
Крім того, суд зазначає, що при винесенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях у справах: "East/West Alliance Limited" проти України зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обгрунтованим; "Лавенто проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові у справі №905/1795/18 від 07.11.2019 року, згідно якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, суд не вправі втручатись в ці правовідносини.
Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розподіляючи витрати за надання професійно-правничої допомоги у даній справі, суд вказує, що наявні в матеріалах справи договір про надання правничої допомоги № 10 від 01.11.2022 р., додаток № 1/П від 01.11.2022 р. до договору № 10 від 01.11.2022 р. про надання правничої допомоги, акт про надані послуги № 1/П від 14.06.2023 р., які зазначалися вище - не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.
Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов'язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відтак, з врахуванням вищенаведеного, взявши до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, предмет та ціну позову, суд частково погоджується із доводами наведеними у клопотанні позивача про зменшення витрат на правову допомогу щодо неспіврозмірності заявленого відшкодування в розмірі 25 000,00 грн. за вх. № 17298/23 від 12.07.2023 р. та дійшов висновку в порядку ч.5 ст. 129 ГПК України обмежити розмір витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг" на професійну правничу допомогу до 7 500,00 грн.
Суд звертає увагу, що не втручається в договірні відносини позивача з його адвокатом. Водночас процесуальне законодавство не передбачає повного та безумовного відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених стороною у справі, на користь якої ухвалено рішення, і надає можливість стороні, яка повинна відшкодувати судові витрати, піддати сумніву їх розмір та довести, що витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними, враховуючи визначені законодавцем критерії.
Обмежуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу до 7 500,00 грн., суд не змінює їх суму та не втручається у правовідносини адвоката та його клієнта, а використовує таке право, надане суду частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
За наведеного у сукупності, суд констатує, що витрати на професійну правничу допомогу, які просить відповідач-1 відшкодувати за рахунок позивача не є співмірними, та не відповідають категорії та складності справи.
Положення частин 2 та 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з положеннями частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Оцінивши та дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника ТзОВ "Торгова компанія Спецодяг" про прийняття додаткового рішення (щодо розподілу судових витрат) за вх.№ 2476/23 від 26.06.2023 р. та ухвалює стягнути з Акціонерного товариства "Кредобанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг" 7 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог даної заяви представника відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг" суд відмовляє.
Суд зазначає, що додаткове рішення приймається з урахуванням доказів, які існували та були долучені до матеріалів справи станом на час ухвалення такого рішення.
У судовому засіданні 12.07.2023 р. проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Керуючись ст. ст. 16, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. ч. 2, 3 ст. 221, ст.ст. 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг" про прийняття додаткового рішення (щодо розподілу судових витрат) за вх.№ 2476/23 від 26.06.2023 р. задоволити частково в сумі 7 500,00 грн.
2. Стягнути з позивача: Акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78; код ЄДРПОУ №09807862) на користь відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг" (79018, м. Львів, вул. Шараневича, буд. 28; код ЄДРПОУ № 40110875) 7 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти вимог даної заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг" - відмовити.
4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України, після набрання додатковим рішенням суду законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст додаткового рішення складено 18.07.2023 р.
Суддя Долінська О.З.