Номер провадження: 11-сс/819/7/23
Номер справи місцевого суду: 766/568/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
18.07.2023 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження №12023231030001153 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду від 30 червня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу в силу ст.89 КК України не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
Цією ухвалою слідчого судді у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 - відмовлено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту, з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 18:00 години до 6:00 години наступного дня, на строк 2 місяці до 28 серпня 2023 року, зобов'язано його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.
Покладено на ОСОБА_8 на вказаний строк наступні процесуальні обов'язки:
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-не відлучатись із м. Херсона без дозволу слідчого, прокурора;
-прибувати до слідчого СВ Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 або до іншого слідчого, включеного до складу слідчої групи в даному кримінальному провадженні, із періодичністю раз на тиждень щосереди, починаючи з 30.06.2023 року у період часу з 10 до 16 години.
Рішення суду обґрунтовано тим, що слідчим та прокурором не надано аргументованого обґрунтування та доказів неможливості застосування до підозрюваного інших, передбачених КПК України видів запобіжних заходів, крім тримання під вартою, тому суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, і застосування саме такого запобіжного заходу забезпечить належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Узагальнені доводи апеляційної скарги та вимоги особи, яка її подала.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав на неї апеляційну скаргу, в якій зазначає про її незаконність і необґрунтованість, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Свої доводи мотивує тим, що в порушення вимог ст.177,178,194 КПК України слідчим суддею не було враховано, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тому, усвідомлюючи, що йому загрожує реальне позбавлення волі у разі визнання судом його винним, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Крім того, ОСОБА_8 не працює, раніше перебував під дією запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання за вчинення іншого злочину, не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв'язків, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що може вчинити інше кримінальне правопорушення.
З цих підстав вважає, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання ОСОБА_8 процесуальних обов'язків.
Позиції сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_10 , який підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити, позицію захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши надані матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Мотиви апеляційного суду.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється в тому, що він 11.06.2023 року близько 11-00 год., усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, направлений на відкрите протиправне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотиві, умисно, діючи в умовах воєнного стану та цілком усвідомлюючи цю обставину, яка суттєво підвищувала суспільну небезпечність його діяння, відкрито для оточуючих, без застосування насилля та погроз, знаходячись на розі вулиць І. Кулика та вул. Миру в м. Херсоні, де в присутності свідка ОСОБА_11 та потерпілої ОСОБА_12 , витягнув з лівої руки потерпілої грошові кошти в сумі 500 гривень однією купюрою, після чого покинув місце вчинення злочину та в подальшому розпорядився викраденими грошовими коштами на власний розсуд.
За даним фактом 12.06.2023 року розпочато досудове розслідування, про що до ЄРДР внесені відповідні відомості про вчинене кримінальне правопорушення за № 12023231030001153, та 26.06.2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
На даному етапі обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зазначені в клопотанні слідчого, а саме: - протоколом огляду місця події від 11.06.2023 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_12 від 12.06.2023 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком потерпілій ОСОБА_12 від 12.06.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком свідку ОСОБА_11 від 12.06.2023 року та іншими доказами по справі в їх сукупності, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, так як може переконати об'єктивного спостерігача в тому, щоОСОБА_8 імовірно міг вчинити кримінальне правопорушення.
У зв'язку з тим, що органом досудового розслідування, крім тяжкості обвинувачення, не доведено необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу, слідчий суддя визнав за необхідне не обирати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, так як обрання вказаного запобіжного заходу не є виправданим.
Щодо ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, які були доведені у судовому засіданні, то слідчий суддя дійшов до переконання, що запобігти вказаним ризикам можливо шляхом застосування менш обтяжливого запобіжного заходу, так як прокурором у судовому засіданні не було доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.
На підставі зазначеного, слідчим суддею зроблено висновок про можливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає необґрунтованим, а доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність ухвали слідчого судді цілком слушними, виходячи з наступного.
В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку колегії суддів, при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 ці вимоги закону були дотримані не в повному обсязі, внаслідок чого слідчий суддя дійшов помилкового висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного запобіжний заходу у виді домашнього арешту, ніж тримання під вартою, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, який є достатнім та забезпечить належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а тому оскаржувану ухвалу слідчого судді слід скасувати та постановити нову ухвалу судом апеляційної інстанції.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується вагомими наявними доказами, які додані до клопотання слідчого, показання потерпілої, свідків, які ніким не оспорюються.
При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, а підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також під час апеляційного розгляду знайшли своє підтвердження обставини, викладені в клопотанні слідчого, про наявність ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
що, знаходячись на волі, підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, останній, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене, у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не маючи міцних соціальних зв'язків, офіційного місця працевлаштування, може вдатися до спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути кримінальної відповідальності;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_8 під час вчинення кримінального правопорушення перебував під дією запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання у іншому кримінальному провадженні за вчинення іншого кримінального правопорушення, на що слідчий суддя не звернув уваги.
У справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).
ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.
Аналізуючи вищенаведені обставини у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони свідчать про неможливість усунення ризиків з числа передбачених ч.1 ст.177 КПК України, встановлених щодо ОСОБА_8 , у менш обтяжливий спосіб, та вважає за необхідне з цих підстав апеляційну скаргу прокурора задовольнити, оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, стан здоров'я, встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Згідно сталої практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Рішення про суму застави має прийматися з урахуванням обставин справи, особи підозрюваного та його майна (справа «Маргаретич проти Хорватії» п. 92).
Апеляційний суд відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 53 680 гривень, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який не пов'язаний з застосуванням насильства або погроз його застосування, з якими закон пов'язує можливість обрання даного виду заходу забезпечення кримінального провадження, який на переконання колегії суддів зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти зазначеним вище ризикам.
Підсумовуючи викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу сторони обвинувачення належить задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді на підставі п.2 ч.3 ст.407, п.2 ч.1 ст. 409 КПК України слід скасувати та постановити нову ухвалу апеляційним судом, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.
Керуючись ч.2 ст.376, ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Херсонської окружної прокуратури Херсонської області - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 30 червня 2023 року про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_8 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 26.08.2023 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_8 заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає - 53 680 гривень (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень 00 копійок).
У разі внесення ОСОБА_8 застави покласти на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, до 26.08.2023 року:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) не відлучатись з міста Херсона без дозволу слідчого, прокурора, суду;
4) здати на зберігання слідчого, який здійснює досудове розслідування, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У разі невиконання обов'язків підозрюваним застава звертається в дохід держави.
Виконання ухвали доручити прокурору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4