вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
13 липня 2023 рокуСправа № 912/747/23
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В., за участі секретаря судового засіданні Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/747/23
за позовом: Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, вул. Перспективна, 32-а, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000
до відповідача: Олександрійської районної ради Кіровоградської області, вул. Шевченка, 132, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000
про стягнення 136 736,15 грн
Представники:
від позивача - Сивець О.І., довіреність №04 від 02.01.2023;
від відповідача - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (далі - КП "Теплокомуненерго"), яка містить вимоги до Олександрійської районної ради Кіровоградської області (далі - Олександрійська районна рада, райрада, відповідач) про стягнення заборгованості за отриману послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 136 736,15 грн, з яких: 111 588,74 грн основного боргу, пеня 20 565,80 грн, 3% річних 1 233,95 грн, інфляційні 3 347,66 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору №34 від 16.02.2022 про закупівлю послуги постачання теплової енергії в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманої теплової енергії з Олександрійської районної ради підлягає стягненню відповідна заборгованість.
Ухвалою господарського суду від 08.05.2023 позовна заява залишена без руху для усунення недоліків, допущених при її поданні.
17.05.2023 від позивача на адресу господарського суду надійшла заява, в якій позивачем повідомлено про усунення недоліків позовної заяви в порядку статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надано витребувані докази.
Згідно ухвали суду від 22.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/747/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 20.06.2023 та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.
12.06.2023 на адресу суду від Олександрійської районної ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке: у порушення вимог п. 4.1 договору про закупівлю послуг №34 позивач не надав відповідачеві акти виконаних робіт з надання послуг теплопостачання за листопад-грудень 2022 року, що свідчить про відсутність у райради обов'язку з оплати наданих послуг; як вбачається зі звіту про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2м), а також подальшого листування райради з Олександрійською районною військовою адміністрацією Кіровоградської області, протягом зазначеного періоду відповідач не отримував бюджетного призначення на фінансування закупівлі послуг з теплопостачання на свій реєстраційний рахунок, що також унеможливлює їх оплату у відповідності до вимог п. 4.1 договору; згідно наданих позивачем реєстрів рахунки за листопад-грудень 2022 року, вказано, що вони вручені працівникові райради ОСОБА_1 , що не відповідає дійсності, оскільки виконані у відповідній графі зазначених реєстрів від імені ОСОБА_1 підписи їй не належать, не збігаються з її особистим підписом, проставленим нею, зокрема, на претензії КП "ТКЕ" та навіть між собою; службовою запискою ОСОБА_1 від 18.05.2023 підтверджується, що у вказаних реєстрах вона не розписувалася та, відповідно рахунків не отримувала.
19.06.2023 на електронну пошту суду надійшло клопотання позивача з проханням долучити до матеріалів справи виправлений розрахунок штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних за надані послуги.
Крім того, 19.06.2023 на адресу суду від позивача надійшли пояснення, за змістом яких повідомлено таке. За підсумками місяця позивач виписав рахунок-фактуру №2775 від 30.11.2022 за послуги теплопостачання, надані відповідачу за листопад 2022 року па загальну суму 56 663,39 грн. 19.12.2022 відповідач отримав рахунок - фактуру №2775 та розписався в реєстрі рахунків за надані послуги теплопостачання про отримання. Датування наданих рахунків - фактур останнім днем місяця пояснюється тим, що ці документи є одночасно і рахунком на оплату і актом наданих послуг.
Також, 19.06.2023 засобами електронного зв'язку від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить задовольнити позовну заяву про стягнення заборгованості за отриману послугу з постачання теплової енергії .
20.06.2023 на електронну адресу суду (з КЕП) надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника. У вказаному клопотанні зазначено про відсутність інших клопотань та заяв.
20.06.2023 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголошено перерву до 13.07.2023.
22.06.2023 на електронну адресу суду надійшла заява КП "Теплокомуненерго" про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог у справі №912/747/23, згідно якої позивач просить:
- змінити підстави позову з урахуванням наданого перерахунку штрафних санкцій;
- збільшити суму позовних вимог, з урахуванням наданого перерахунку штрафних санкцій, та стягнути заборгованість за отриману послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 144 641,77 грн, з яких: 111 588,74 грн основного боргу, пеня - 27 606,15 грн, 3% річних - 1 656,37 грн, інфляційні - 3 790,51 грн.
Ухвалою від 23.06.2023 суд залишив без розгляду заяву позивача про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог у справі №912/747/23.
13.07.2023 суд продовжив розгляд справи по суті.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач не скористався своїм правом на участь в засіданні суду, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Будь-які заяви чи клопотання щодо причин відсутності відповідач не подав.
За правилами п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
На підставі викладеного, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього в засіданні суду позивача, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив наступні обставини, що є предметом доказування.
16.02.2022 між КП "Теплокомуненерго" (Учасник) та Олександрійською районною радою (Замовник) укладено договір про закупівлю послуг №34 з додатками (Договір) (а.с. 9-15).
Згідно з п. 1.1. Договору Учасник зобов'язується у 2022 році надавати Замовнику послуги постачання теплової енергії у відповідності з діючими нормами теплопостачання та заявкою Замовника, а Замовник зобов'язується оплачувати отриману послугу.
Найменування послуги - код ДК 021:2015 - 09320000-8 "Пара, гаряча вода та пов'язана продукція". Кількість послуги обліковується в обсягах теплової енергії в опалювальний період та становить 126,78 Гкал. Розподіл теплової енергії в Гкал по місяцях виконується відповідно до фактичної температури зовнішнього повітря, але не більше обсягів, зазначених в договорі (п. 1.2. Договору).
У п. 2.1. Договору передбачено, що Учасник надає Замовнику послугу, якість якої відповідає умовам згідно додатку №1, в межах заявлених обсягів постачання теплової енергії.
Відповідно до п. 3.1. Договору ціна цього Договору становить 575 126 (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч сто двадцять шість) гривень 06 копійок, в тому числі ПДВ. Сума бюджетних зобов'язань відповідно до кошторисних призначень на 2022 рік становить 181 456 (сто вісімдесят одна тисяча чотириста п'ятдесят шість) гривень 00 копійок та може бути збільшена в межах ціни цього Договору.
Тариф на послугу з постачання теплової енергії, вироблену котельнями з використанням природного газу, яку виробляє КП "Теплокомуненерго" від газових котелень для потреб бюджетних організацій становить за 1 Гкал теплової енергії становить 3 780,34 грн, в т.ч. ПДВ 756,07 грн, разом до сплати 4 536,41 грн відповідно до рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 9 грудня 2021 року № 932 (п. 3.2. Договору).
У п. 4.1. Договору сторонами погоджено, що оплата за спожиту теплову енергію виконується в грошовій формі в п'ятиденний термін з моменту отримання Замовником акта виконаних робіт, який є документом підтвердження наданих послуг. У разі затримання бюджетного фінансування розрахунок за отриману послугу здійснюється на протязі трьох банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок, про що Замовник завчасно інформує Учасника.
За умовами п. 5.4. Договору строк поставки теплової енергії - протягом 2022 року.
Місце постачання теплової енергії зазначено в додатку 1 до договору (п. 5.5. Договору).
За Договором, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором. За несвоєчасну оплату Замовник сплачує пеню в розмірі 0,75% з простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (пункти 8.1., 8.2. Договору).
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2022 року (п. 11.1. Договору).
В пункті 11.2. Договору сторони домовилися, що відповідно до ст. 631 ЦК України обов'язки між сторонами виникли до моменту підписання Договору, тобто з 01.01.2022 року.
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.
У додатку №1 до Договору передбачено місце поставки теплової енергії - адміністративна будівля за адресою: 28000, Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця Шевченка 132.
Як зазначає позивач, ним здійснювалося постачання теплової енергії до будівлі відповідача протягом 2022 року в кількості 223,73 Гкал на загальну вартість 462 869,12 грн, про що оформлено відповідні рахунки-фактури, отримані відповідачем (а.с. 32-36, 43-47).
За розрахунком позивача, станом на 11.04.2023 заборгованість за отримані послуги теплопостачання становить 111 588,74 грн, що є заборгованістю з вартості поставленої теплової енергії за період листопад-грудень 2022 року.
09.03.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію №246 з додатками (акт звірки від 12.01.2023, рахунок-фактура за грудень 2022 року №2983, рахунок-фактура за листопад 2022 року №2775), з вимогою дотриматись умов укладеного Договору та в добровільному порядку сплатити наявну заборгованість за отримані послуги (а.с. 6-7).
Листом №01-32/40/2 від 24.03.2023 відповідач повідомив позивача про відсутність заборгованості, оскільки за наданими КП "Теплокомуненерго" рахунками - фактурами районною радою сплачено за надані послуги з постачання теплової енергії з 01.10.2022 по 31.12.2022 (а.с. 18).
Крім того, відповідачем зазначено, що надані КП "Теплокомуненерго" додатки до претензії (акт звірки від 12.01.2023, рахунок-фактура за грудень 2022 року №2983, рахунок-фактура за листопад 2022 року №2775) не можуть бути підписані заступником голови районної ради в зв'язку зі зміною керівництва районної ради та передачею будівлі за адресою м. Олександрія, вул. Шевченка 132 зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Олександрійського району до комунальної власності Олександрійської міської ради (акт приймання - передачі від 01.12.2022).
Позивач не погоджується з доводами відповідача щодо не можливості підписання останнім вказаних додатків до претензії, оскільки відповідно до п. 10.5 регламенту Олександрійської районної ради Кіровоградської області, затвердженого рішенням Олександрійської районною ради №14 від 18.12.2020 передбачено, що заступник голови ради здійснює повноваження голови ради за відсутності голови ради на підставі його розпорядження, а також у разі неможливості виконання головою ради своїх обов'язків з інших причин. Вищезазначений регламент викладено на офіційному сайті Олександрійської районної ради Кіровоградської області.
Відсутність оплати стало підставою звернення до суду з позовом у дані справі.
Норми законодавства, застосовані судом при вирішенні спору.
За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Невиконання зобов'язання, яке виникло на підставі договору, передбачає настання правових наслідків, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та нарахувань згідно ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання (ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України).
В ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Договір енергопостачання є консенсуальним, двостороннім та оплатним. Об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.
Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі - продажу; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Відповідно до статті 25 названого Закону теплопостачальна організація зобов'язана забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил.
Основними обов'язками споживача теплової енергії відповідно до статті 24 Закону України "Про теплопостачання" є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії та додержання вимог договору і нормативно-правових актів.
За приписами ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 затверджено Правила користування тепловою енергією (надалі - Правила), які визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.
Пунктом 2 Правил встановлено, що Правила є обов'язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.
Правилами передбачено, що теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше (п. 29).
Споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40).
Окрім того, за ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, у тому числі, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Предметом регулювання Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є, зокрема, відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2).
Індивідуальним споживачем згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" унормовано, що споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів та зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За правилами ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 13).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 2 ст. 86 ГПК України).
Частиною 5 ст. 29 ГПК України передбачено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Мотивована оцінка поданих доказів.
На підставі укладеного Договору про закупівлю послуг №34 від 16.02.2022 між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини, в силу яких КП "Теплокомуненерго" зобов'язалось надавати Олександрійській районній раді теплову енергію на об'єкт нерухомого майна за адресою: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Шевченка 132, а відповідач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію.
Згідно умов Договору, строк поставки теплової енергії визначено протягом 2022 року.
Застосування умов Договору до відносин, які виникли до його укладення, передбачено та узгоджується із положеннями ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.
Як встановлено матеріалами справи, позивачем в період дії Договору оформлено рахунки для оплати, у тому числі, за період, який є предметом розгляду - листопад і грудень 2022 року.
Згідно реєстрів рахунків за надані послуги, відповідачем отримано зазначені рахунки, підтвердженням чого є підписи осіб Олександрійської районної ради, зокрема підпис особи ОСОБА_1 про отримання рахунків за листопад-грудень 2022.
Суд відхиляє твердження відповідача про неотримання актів виконаних робіт, враховуючи таке.
Згідно умов Договору сторонами погоджено, серед іншого, обов'язком Замовника приймати поставлені послуги згідно з рахунком-фактурою, який є актом підтвердження наданих послуг (п. 6.2.2. Договору).
Таким чином, надані відповідачеві рахунки є одночасно і актами підтвердження наданих послуг.
Згідно платіжної інструкції №316 від 26.12.2022 відповідачем сплачено суму 49 450,64 грн, із зазначенням призначення платежу: "Теплопостачання за листопад 2022, рах.-факт.-акт № 2775 від 26.12.2022" (а.с. 41).
Тобто, відповідач здійснив часткову оплату послуг теплопостачання за листопад 2022, з посиланням на рахунок-фактуру за номером, який відповідає номеру рахунку, що додано до справи та про отримання якого зазначено в реєстрі рахунків.
Окрім того, у матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази на спростування підпису в реєстрі рахунків, тоді як фактичні дії відповідача з оплати рахунків, надають підстави для висновку про їх фактичне отримання Олександрійською районною радою.
Також суд відхиляє доводи відповідача про неможливість оплати рахунків за вказаний період у зв'язку з не отриманням бюджетного призначення на фінансування закупівлі послуг з теплопостачання на свій реєстраційний рахунок, оскільки за умовами Договору Замовник мав завчасно проінформувати позивача про наявність затримання бюджетного фінансування (п. 4.1. Договору).
Окрім того, пунктом 6.1.4. Договору передбачено, що Замовник має право зменшувати обсяг закупівлі послуги, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника шляхом обмеження споживання послуг теплопостачання або відключення. При цьому, сторони вносять відповідні зміни до договору шляхом укладання додаткової угоди.
Однак, відповідач не надав суду доказів завчасного здійснення ним заходів щодо повідомлення позивача про відсутність коштів на оплату послуги чи про дострокове припинення або обмеження споживання послуг.
Відповідно до наявних у матеріалах справи рахунків - фактур підтверджено споживання відповідачем теплової енергії за період листопад - грудень 2022 року на загальну суму 161 039,38 грн (рахунок-фактура за листопад 2022 року №2775 на суму 56 663,39 грн, за грудень 2022 року №2983 на суму 104 375,99 грн).
Згідно платіжної інструкції №316 від 26.12.2022 відповідачем частково сплачено рахунок - фактуру за листопад 2022 року №2775 на суму 49 450,64 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за отримані послуги теплопостачання становить 111 588,74 грн.
За викладених вище обставин, суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи наявності підстав для стягнення з Олександрійської районної ради на користь КП "Теплокомуненерго" заборгованості за спожиту теплову енергію за Договором за період листопад - грудень 2022 року в розмірі 111 588,74 грн.
Як зазначено вище, порушення зобов'язання є підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення неустойки (пені, штрафу) та нарахувань відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України .
Позивач згідно поданого до позову розрахунку просить стягнути з відповідача 20 565,80 грн пені, 1 233,95 грн 3% річних та 3 347,66 грн інфляційних нарахувань за період прострочення з грудня 2022 по березень 2023.
До клопотання від 15.06.2023 позивачем було додано виправлений розрахунок штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних за надані послуги, відповідно до якого нараховано 27 606,15 грн пені, 1 656,37 грн 3% річних та 3 790,51 грн інфляційних нарахувань за період з березня 2022 по березень 2023.
Однак, наведений розрахунок не враховується судом, оскільки даний розрахунок не відповідає ціні, предмету та підставам позову. Крім того, разом з таким розрахунком позивачем не подано заяви в порядку ст. 46 ГПК України.
При цьому, як вже зазначено, суд залишив без розгляду заяву КП "Теплокомуненерго" про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог у справі з урахуванням наданого перерахунку штрафних санкцій, відповідно до якого позивач просив стягнути заборгованість за отриману послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 144 641,77 грн, з яких: 111 588,74 грн основного боргу, пеня - 27 606,15 грн, 3% річних - 1 656,37 грн, інфляційні - 3 790,51 грн.
Тому, суд розглядає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20 565,80 грн пені, 1 233,95 грн 3% річних та 3 347,66 грн інфляційних нарахувань, що заявлені в позовній заяві.
При цьому, при здійсненні відповідних нарахувань період прострочення споживачем виконання грошового зобов'язання визначено позивачем таким чином:
- у період з 26.11.2022 по 30.11.2022 щодо суми грошового зобов'язання 56 663,39 грн;
- у період з 01.12.2022 по 11.04.2023 щодо суми грошового зобов'язання 111 588,74 грн.
Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми пені, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
За приписами ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Частиною ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 8.2. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату Замовник сплачує пеню в розмірі 0,75% з простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Отже, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.
При цьому, позивачем період нарахування пені визначено:
- з 26.11.2022 по 30.11.2022 щодо суми грошового зобов'язання 56 663,39 грн на суму 388,11 грн;
- з 01.12.2022 по 11.04.2023 щодо суми грошового зобов'язання 111 588,74 грн на суму 20 177,69 грн.
Разом із тим, перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що такі розрахунки проведені з допущенням помилок при визначенні періоду нарахування.
Так, як уже наведено вище, умовами п. 4.1. Договору сторони погодили, що оплата за спожиту теплову енергію виконується в грошовій формі в п'ятиденний термін з моменту отримання Замовником акту виконаних робіт.
Тому, з урахуванням п. 4.1. Договору, враховуючи положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України щодо визначеного порядку закінчення строку (з урахуванням вихідних днів), з огляду на отримання відповідачем рахунків згідно реєстру рахунків КП "Теплокомуненерго" в листопаді 2022 року та грудні 2022 року, правильним періодом прострочення в межах періоду розрахунку позивача є:
- з 27.12.2022 по 16.01.2023 (щодо рахунку №2775 на суму 56 663,39 грн за листопад, який отримано відповідачем 19.12.2022);
- з 17.01.2023 по 11.04.2023 (щодо рахунку №2983 на суму 104 375,99 грн за грудень, який отримано відповідачем 09.01.2023).
При цьому, судом взято до уваги часткову оплату боргу по рахунку №2775 на суму 56 663,39 грн за листопад згідно платіжної інструкції №316 від 26.12.2022 на суму 49 450,64 грн.
Таким чином, розмір боргу за листопад 2022 року становить 7 212,75 грн (56 663,39 грн - 49 450,64 грн).
З урахуванням наведеного, судом здійснено перерахунок розміру пені та встановлено, що обґрунтованою сумою нарахування пені у спірних правовідносинах, яка підлягає стягненню з відповідача, є 13 200,70 грн, що складається з:
- 207,49 грн за період з 27.12.2022 по 16.01.2023 на суму боргу 7 212,75 грн;
- 12 993,21 грн за період з 17.01.2023 по 11.04.2023 на суму боргу 111 588,74 грн.
Щодо заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних втрат та процентів річних, суд зазначає таке.
За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.
З урахуванням визначеного судом періоду прострочення правильними є наступні розрахунки:
- 2 524,37 грн інфляційних втрат (57,70 грн - за період з 27.12.2022 по 16.01.2023 на суму боргу 7 212,75 грн; 2 466,67 грн за період з 17.01.2023 по 11.04.2023 на суму боргу 111 588,74 грн);
- 792,04 грн 3% річних (12,45 грн - за період з 27.12.2022 по 16.01.2023 на суму боргу 7 212,75 грн; 779,59 грн за період з 17.01.2023 по 11.04.2023 на суму боргу 111 588,74 грн).
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі: 111 588,74 грн основного боргу, 792,04 грн 3% річних, 2 524,37 грн інфляційних та 13 200,70 грн пені. У задоволенні позову в іншій частині суд відмовляє.
Судові витрати.
Згідно правил ст. 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інших судових витрат сторони не заявляють.
Позивачем при поданні даної позовної заяви сплачено до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 298,60 грн, на підтвердження чого суду надано платіжне доручення №187 від 03.08.2022.
Разом з тим, згідно з підпунктом 1, підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивачем сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2023 року статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.
Таким чином, за подання позову про стягнення боргу в сумі 136 736,15 грн, позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, враховуючи внесення позивачем судового збору в більшому розмірі на 614,60 грн, останній підлягає поверненню, для чого позивачу необхідно подати відповідне клопотання.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути Олександрійської районної ради Кіровоградської області (вул. Шевченка, 132, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, ідентифікаційний код 24711195) на користь Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (вул. Перспективна, 32-а, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, ідентифікаційний код 00185330) 111 588,74 грн основного боргу, 792,04 грн 3% річних, 2 524,37 грн інфляційних та 13 200,70 грн пені, а також 2 514,60 грн витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Комунальному підприємству "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (kp_teplo@ukr.net) та Олександрійській районній раді Кіровоградської області за адресою: вул. Шевченка, 132, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000.
Повне рішення складено 18.07.2023.
Суддя В.В.Тимошевська