вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
18 липня 2023 рокуСправа № 912/812/23
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи № 912/812/23
за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк", 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11
до Фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 56 669,23 грн
Представники сторін участь у судовому засіданні не приймали.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Акцент-Банк", яка містить вимоги до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 56 669,23 грн, з яких 39 100,93 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, 8 878,30 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 8 690,00 грн загальний залишок заборгованості за винагородою, з покладанням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Кредитного договору від 15.10.2020 № 20.44.0000000105 в частині повернення кредитних коштів.
Судом встановлено, що господарська діяльність ФОП Соколова Миколи Юрійовича припинена, про що 14.07.2021 внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
При прийнятті позовної заяви господарським судом враховано, що відповідачем у справі є фізична особа, однак з дати набрання чинності Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Ухвалою від 29.05.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/812/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 27.06.2023 о 11:00 год, встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Ухвалою від 27.06.2023 відкладено судове засідання до 18.07.2023 о 11:00 год.
Сторони участі представників в судовому засіданні не забезпечили, про поважність причин відсутності суд не повідомили.
Відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення засідання суду, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням.
За правилами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1).
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.п. 1, 2 ч. 3).
З урахуванням викладеного, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
15.10.2020 Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (далі - Банк) та Фізичною особою - підприємцем Соколов Микола Юрійович (далі - Позичальник) укладено Кредитний договір №20.44.0000000105, згідно з умовами п. 1.1. якого Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов'язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни. Строковий кредит надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням (далі - Кредитний договір, а.с. 4-10).
У розділі А. сторонами погоджено істотні умови кредитування.
Так, відповідно до пунктів А1., А2., А3. Кредитного договору:
- вид кредиту - строковий кредит;
- ліміт цього договору: 100 000,00 грн на фінансування поточної діяльності;
- термін повернення кредиту - 14.10.2022. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (Додаток №1 цього Договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування.
У п. А6. Кредитного договору передбачено, що за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 33,90 % річних. У випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Банк збільшує процентну ставку на 2 % річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, і дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 33,90 % річних. При цьому Банк направляє письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі 33,90% річних і дати початку її нарахування.
Згідно з п. А10. Кредитного договору Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79 % річних від суми зазначеного у п. А2. цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Положеннями п. А11. Кредитного договору Позичальник сплачує Банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,000001% процентів від суми встановленого у п. А2. цього Договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому Договору.
У п. 2.2. Кредитного договору передбачені обов'язки Позичальника, серед іншого, використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1. цього Договору, сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору, повернути кредит у встановлені терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього Договору, сплатити Банку винагороду відповідно до 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього Договору.
Відповідно до пп. 2.3.2., 2.3.8. п. 2.3. Кредитного договору при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк на свій розсуд, має право, зокрема, змінити умови цього договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення.
Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов'язань Позичальником за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п. 2.3.2. цього Договору або порушення Позичальником вимог п. 1.1. цього Договору в частині вимог щодо цільового використання кредитних коштів, або у випадку зменшення розміру активів Позичальника на 30 і більше процентів у порівнянні з розміром його активів зазначених у відповідної річної звітності за попередній рік.
Згідно абз. 3 п. А3. Кредитного договору у відповідності до ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го для порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.
У п. 5.8. Кредитного договору визначено, що у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000,00 гривень + 5 % від суми встановленого у п. А2. цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Відповідно до п. 6.1., 6.2. Кредитного договору він вважається укладеним з моменту підписання його сторонами. Цей Договір у частині п. 4.4. цього Договору набуває чинності з моменту підписання цього Договору, в решті частин - з моменту надання Позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором.
У додатку 1 до Кредитного договору узгоджено графік погашення кредиту, сплати процентів та комісійних винагород (а.с. 10 оборот).
Кредитний договір та додаток 1 до нього підписані сторонами.
На виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 100 000,00 грн, який не перевищує встановлений банком ліміт, що підтверджується меморіальним ордером №TR.15541082.28234.70198 від 15.10.2020 (а.с. 15).
Також матеріли справи містять виписку по особовому рахунку відповідача з 15.10.2020 по 24.03.2023.
Відповідач свої зобов'язання щодо повернення тіла кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та сплати винагороди (комісії) за користування кредитом не виконав.
У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду з вимогами до відповідача про стягнення заборгованості в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до частини 2 цієї ж статті Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Частиною 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Згідно наданої позивачем виписки по особовому рахунку за період з 15.10.2020 по 24.03.2023, відповідач вносив грошові кошти для погашення кредиту, частина з яких у розмірі 60 899,07 грн була зарахована Банком в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.
Господарським судом під час вирішення даного спору встановлено, що Фізичною особою ОСОБА_1 не було у строк до 14.10.2022 повернуто у повному обсязі кредитні кошти, отримані від Акціонерного товариства "Акцент-Банк", в результаті чого, станом на момент вирішення даного спору за відповідачем рахується прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 39 100,93 грн.
За викладених обставин позовні вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 39 100,93 грн підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 1056 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
З посиланням на умови Кредитного договору Акціонерним товариством "Акцент-Банк" було заявлено до стягнення проценти у розмірі 8 878,30 грн та винагороду у розмірі 8690,00 грн, відшкодування якої передбачено п. А6., А9. та А.10 Кредитного договору.
Перевіривши розрахунок процентів та винагороди за період з 15.10.2020 до 28.02.2023, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, відповідність умовам Договору та додатку 1 до Договору "Графік погашення", що має наслідком задоволення заявлених Акціонерним товариством "Акцент-Банк" позовних вимог до Фізичної особи ОСОБА_1 у названій частині.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, на підставі повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 56 669,23 грн, з яких: 39 100,93 грн заборгованості за наданим кредитом, 8 878,30 грн заборгованості за процентами, та 8 690,00 грн заборгованості за винагородою є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) 56 669,23 грн, з яких: 39 100,93 грн заборгованість за наданим кредитом, 8 878,30 грн заборгованість за процентами та 8 690,00 грн заборгованість за винагородою, а також 2684,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Акціонерному товариству "Акцент-Банк" (на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"); Фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Суддя Г.Б. Поліщук