вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" липня 2023 р. Справа№ 925/1017/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання Зорі В.С.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.02.2023 (повний текст складено - 19.02.2023)
у справі № 925/1017/22 (суддя - Спаських Н.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва-Трейд"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"
про визнання рішення незаконним та стягнення 11 782 995,40 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.01.2023 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Віва-Трейд" (м. Черкаси) до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (м. Київ) про визнання рішення незаконним та стягнення 11 782 995,40 грн. - залишено без розгляду за заявою позивача.
07.02.2023 на адресу суду надійшла заява відповідача про стягнення з позивача 362 850,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.02.2023 відмовлено приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Брокбізнес" у задоволенні заяви від 31.01.2023 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 362 850,00 грн.
Відмовляючи відповідачеві у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, суд першої інстанції виходив із того, що судом не встановлено необґрунтованих дій позивача в розумінні частини п'ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.02.2023 та прийняти нове, яким заяву про стягнення з позивача 362850,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що необгрунтовані дії позивача підтвержуються поданням ним другого позову, копія якого на адресу відповідача не направлялась, об'єднанням позовних вимог з метою зміни підсудності справи, намаганням стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі, який перевищує реальні збитки,завдані пожежею.
Крім того, позивач намагався відповіддю на відзив та поданим клопотання подати нові докази без обгрунтування неможливості їх подання у визначений ГПК України строк разом з позовною завою.
На думку апеллянта, така поведінка позивача по справі свідчить про вчинення дій, які суперечать завданню господарського судочинства, оскільки метою звернення до суду є вирішення спору шляхом законного і обгрунтованого судого рішення, тоді як мета позивача полягагала у зловживанні процесуальними правами.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Віві-Трейд» просило рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на безпідставність викладених апелянтом у ній мотивів. Вважав, що рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства, при належній оцінці доводів усіх учасників процесу.
Крім того, ТОВ «Віві-Трейд» не погоджувалось з розміром заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу і вважало їх явно завищеними.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), судді - Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.02.2023 у справі № 925/1017/22 та призначено апеляційний розгляд справи № 925/1017/22 в судовому засіданні на 28.06.2023 о 12 год. 15 хв.
На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2310/23 від 27.06.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку із перебуванням судді Барсук М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2023 для апеляційного розгляду справи № 925/1017/22 визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.02.2023 у справі № 925/1017/22 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі.
У судовому засіданні 05.07.2023, розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до частин 5, 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Отже, відповідно до приписів частини п'ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме дії позивача суд визнав необгрунтованими; в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред'явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17, від 24.03.2021 у справі №922/2157/20).
Разом з тим, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що судом першої інстанції не досліджувались вказані обставини.
Суд першої інстанціїї вказав на те, що саме по собі звернення позивача до суду із доказами, які відповідач вважає неналежними, бо не спростовують (на його думку) заперечень СК проти вплати страхового відшкодування, намагання позивача подати в справу додаткові докази у вигляді показань свідків, ще не свідчить про необґрунтованість дій позивача, тим більше якщо на час звернення до суду позов було обґрунтовано колом тих доказів та обставин, які позивач визначив необхідними для пред'явлення свого позову.
Також суд вважав, що після постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, суд вже позбавлений права робити висновки про те, які докази у справі були належними і допустимими, чи достатній був їх обсяг для задоволення позову, яке значення вони мали для вирішення спору і доведення сторонами їх позицій у спорі.
Місцевий господарський суду зазначив, що відповідачем не надано безспірних доказів необґрунтованих дій позивача при зверненні до суду та на стадії її розгляду, не довів, що позивач при цьому мав на увазі явно протиправну мету і діяв на порушення прав та інтересів відповідача, а дії позивача були умисними, а підстави для захисту свого права у позивача були взагалі відсутніми.
Однак, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції при вирішенні питання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» про компенсацію здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи № 925/1017/22, такими, що зроблені без достатньої оцінки доводів і аргументів учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача
Колегія суддів зазначає, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду
Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі фактично ухилився від надання відповіді на питання, чи є дії позивача який без заначення мотивів не бажав вирішення спору по суті.
Дійсно звернення із позовом до господарського суду задля захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права та законного інтересу є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України, та є безумовним правом на доступ до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Разом із цим стаття 42 Господарського процесуального кодексу України визначає права та обов'язки учасників справи.
Так за приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Верховний Суд в постанові від 15.09.2021 у справі №921/661/20 зазначав, що Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
У постановах Верховного Суду від 23.06.2021 у справі №917/531/19 та від 22.07.2020 у справі №10/2456 зазначено, що судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення, і лише у випадку обґрунтованої неможливості розгляду справи за недостатністю доказів, які були витребувані та є необхідними, суд може залишити позов без розгляду. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду, а також, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечено можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що повторне подання позивачем позову, а згодом відмова від нього без належного обгрунтування підстав для цього свідчить про штучність позову, який не спрямований на реальне вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення.
У данному випадку є підстави вважати, що позивач використовує своє право на позов на шкоду відповідачу, адже той двічі мав звертатися за правовою допомогою до адвоката.
Стаття 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстнації позивачем долучено до матеріалів справи: Договір про надання професійної правничої допомоги № 1201/0121 від 01.12.2021, протокол № 10/22/1 погодження договірної ціни від 13.10.2022, акт прийому наданої професійної правничої допомоги № 10/22/1/1 від 30.01.2023 на суму 362850,00 грн., ордер на надання правничої допомоги серія АІ № 1292305 від 25.10.2022, скрін-шот з сайту гуглмапс на підтвердження витраченого адвокатом часу для прибуття адвоката до Північного апеляційного господарського суду та у зворотньому напрямку.
Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.
В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду).
Колегія суддів також враховує, що у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19).
Враховуючи наявність заперечень ТОВ "Віва-Трейд" (вх. № 09.113/14468/23 від 21.06.202323) проти стягнення з нього на користь відповідача судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в цій справі у розмірі 362850,00, колегія суддів дійшла висновку, про недоведість позивачем того, що витрати у розмірі 362850,00 грн. були неминучими.
З огляду на те, що позовну заяву, залишено судом без розгляду за заявою позивача, що подана на стандії підготовочого провадження, колегія суддів дійшла висновку про можливість покладення на позивача у справі витрат відповідача на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції у розмірі 30000,00 грн., оскільки, зазначений розмір є співмірним із складністю справи, предметом позову та часом, витраченим адвокатом у суді першої інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції підлягає задоволенню частково.
Висновок суду
Відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Виходячи з викладеного, колегія суддів, вважає висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу помилковим, постановленим без врахування правових позицій вищого суду в подібних правовідносинах, а вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на Товариство з обмеженою відповідальністю "Віва-Трейд".
Керуючись приписами ст. 123, 124, 126, 129, 130, 264, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.02.2023 у справі № 925/1017/22 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.02.2023 у справі № 925/1017/22 скасувати.
3. Заяву приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" від 31.01.2023 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 362 850,00 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва-Трейд" (18000, м. Черкаси, вул. Г. Дніпра 53, кв. 99, код ЄДРПОУ 33585132) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" ( 04050, м. Київ, вул. Білоруська 3, код ЄДРПОУ 20344871) 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.
4. В іншій частині вимог заяви приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" від 31.01.2023 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 362 850,00 грн. відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва-Трейд" (18000, м. Черкаси, вул. Г. Дніпра 53, кв. 99, код ЄДРПОУ 33585132) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (04050, м. Київ, вул. Білоруська 3, код ЄДРПОУ 20344871) 2648,00 грн. (дві тисячі шістсот сорок вісім гривень) судового збору за подання апеляційної скарги.
6. Доручити місцевому господарському суду видати наказ.
7. Матеріали справи № 925/1017/22 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 14.07.2023.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко