про залишення позовної заяви без руху
17 липня 2023 року справа № 580/5858/23
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2022 року в адміністративній справі № 580/10152/21 в частині зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 21.06.2019 з урахуванням абз. 4,6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення;
- зобов'язати відповідача виконати рішення суду у справі № 580/10152/21 в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 21.06.2019 з урахуванням абз. 4,6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення;
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2022 року в адміністративній справі № 580/10152/21 в частині зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу з січня 2016 року до дня розрахунку;
- зобов'язати відповідача виконати рішення суду у справі № 580/10152/21 в частині нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходу з січня 2016 року до дня розрахунку.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документів суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зазначає, що позивач у позовній заяві зазначає відповідачем - військову частину НОМЕР_1 , однак у прохальній частині заявляє вимоги до військової частини НОМЕР_2 .
Отже, позивачу варто уточнити позовні вимоги та склад відповідачів.
Відповідно до ч. 5 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З аналізу вказаної норми слідує, що позивач може звернутись до суду за захистом свого порушеного права або законних інтересів та просити суд про їх захист.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок здійснення адміністративного судочинства згідно з ч. 1 ст. 3 КАС України встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, будь-який інший закон не може визначати порядок адміністративного судочинства.
Тому позовні вимоги повинні стосуватися прав, зобов'язань, сфери повноважень вказаних відповідачів, про що у позовній заяві повинні викладатися конкретні обставини, що обгрунтовують заявлені позовні вимоги до визначених суб'єктів владних повноважень, та зазначатися докази, які їх підтверджують.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), з подальшими змінами та доповненнями.
Звертаючись до суду, позивачем зазначено що його звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI як учасника бойових дій.
Відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, Законом № 3674-VI звільнено від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII). У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону № 3551-XII. Однак, серед них відсутня пільга щодо звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами про визнання протиправними дій, які полягають у ненарахуванні та невиплати компенсацію втрати частини доходу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, викладеним, зокрема, у постанові від 09.10.2019 (справа № 9901/311/19) та ухвалі від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20.
Частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру.
Щодо першої позовної вимоги про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI.
Щодо другої позовної вимоги про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходу, суд зазначає, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 806,00 грн. Відповідно до частини 2,3 статті 4 Закону № 3674-VI належною сумою сплати судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру в електронній формі становить 858,88 грн. Розрахунок: 2684*0,4*0,8 = 1073,60*0,8 = 858,88 грн.
Відтак позивачу необхідно здійснити доплату судового збору у сумі 52,88 грн (858,88 грн - 806,00 грн = 52,88 грн).
З огляду на викладене, суддя дійшов до висновку про необхідність надання позивачеві строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів доплати судового збору за подання адміністративного позову у сумі 52 грн 88 коп. Належним доказом сплати судового збору є лише оригінал документу.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 256, 294 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ