14 липня 2023 року справа № 580/1291/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням II групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, відповідно до вимог Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII, Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності та визначеною групою інвалідності, однак відповідач відмовив йому у виплаті такої допомоги, оскільки з моменту звільнення до моменту встановлення групи інвалідності пройшло більше шести місяців. Позивач вважає, що вказаною відмовою відповідач позбавив позивача права на соціальні виплати гарантовані законом, тому звернувся до суду із цим позовом для захисту своїх прав та інтересів. Вказав, що шестимісячний строк пропущений ним з поважних та незалежних від нього причин, зумовлених видачею відповідачем направлення на медико-соціальну експертну комісію лише через 14 днів з дати звільнення позивача зі служби в поліцій, а також у зв'язку з обмеженнями, які запроваджені через встановлення на території України воєнного стану.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач до суду подав 27.04.2023 відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову, оскільки з дати звільнення позивача із служби до дати встановлення йому інвалідності минуло більше шести місяців, тому відсутні правові підстави для нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходив службу з 16.08.2004 по 06.11.2015 в органах внутрішніх справ України та з 07.11.2015 по 04.03.2022 в органах Національної поліції України, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 та довідкою Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 18.03.2022 №12/18-К-46 (а. с. 10-12).
Відповідно до свідоцтва про хворобу медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 09.02.2022 № 16 постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва): захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням служби в поліції. Постанова М(ВЛ)К ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» про придатність до військової служби: непридатний до служби в поліції (а. с. 13).
Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 21.02.2022 № 58 о/с майора поліції ОСОБА_1 , інспектора чергового сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №2 Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, 04.03.2022 звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію" (через хворобу) (а. с. 14).
18.03.2022 відповідач видав позивачу направлення на медико-соціальну експертну комісію № 12/18-нап-8 для визначення групи інвалідності або відсотків втрати працездатності (а. с. 15).
27.09.2022 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново, причина інвалідності: захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням служби в поліції. Ступінь втрати професійної працездатності 80 відсотків, що підтверджується довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 054113 від 28.09.2022 та довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 640447 від 28.09.2022 (а. с. 16-17).
30.11.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги по інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.
15.12.2022 відповідач склав висновок «Про призначення одноразової грошової допомоги», відповідно до якого одноразову грошову допомогу позивачу не призначено.
Відповідач листом від 23.12.2022 № 29/К-305 повідомив позивача про відсутність правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність позивачу була встановлена після спливу шести місяців від дня звільнення зі служби в поліції.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Отже, нормами Закону № 580-VIII визначено шість підстав, за наявності яких призначається та виплачується одноразова грошова допомога поліцейським, при цьому визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ними служби в органах внутрішніх справ або поліції, є окремою правовою підставою для призначення і виплати одноразової грошової допомоги особам, які за цим Законом мають право на її отримання (п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону №580).
Пунктом 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII встановлено граничний шестимісячний термін для встановлення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції. Цей термін спливає за закінченням 6 місяців після звільнення поліцейського з поліції.
При цьому, суд враховує також рішення Конституційного Суду України від 22.10.2020 у справі № 12-р/2020, яким визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-VIII зі змінами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.04.2022 у справі № 420/6878/18.
У постановах від 19.09.2018 у справі №373/1188/16-а, від 20.09.2018 у справі №296/9456/16-а, від 01.11.2018 у справі №822/3788/17, 22.01.2019 у справі №2340/2663/18, від 15.04.2019 у справі №823/1798/18, від 10.10.2019 у справі №822/1083/18, від 05.02.2020 у справі №810/836/18, від 23.04.2020 у справі №822/999/18 та від 23.09.2021 у справі №2240/3024/18 Верховний Суд висловив позицію, згідно з якою положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» застосовується виключно за обов'язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону № 580-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4), яким визначено механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України, поліцейських в т. ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій.
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 розділу 1 Порядку №4 значення термінів, що визначають випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.
Пунктом 1 розділу II Порядку № 4 встановлено, що днем виникнення права на отримання ОГД є, зокрема, у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико - соціальної експертної комісії.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу IV Порядку №4 висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Згідно з пунктом 3 розділу IV Порядку №4 у разі затвердження висновку про призначення ОГД керівником органу поліції або закладу освіти, в якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня його затвердження видається наказ про виплату ОГД. У разі відмови у призначенні ОГД чи повернення документів на доопрацювання (документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) заявника письмово інформують про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Статтею 101 Закону №580-VIII визначений вичерпний перелік випадків, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Суд звертає увагу щодо відсутності обґрунтування у відмові позивачу, викладеній у висновку відповідача від 15.12.2022, в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з призначенням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаних з проходженням служби в поліції, жодної з зазначених підстав, оскільки фактичною підставою для відмови слугувало те, що позивач пропустив шестимісячний строк після звільнення останнього з поліції, встановлений п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону №580-ІV.
Судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 21.02.2022 № 58 о/с позивача 04.03.2022 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» через хворобу.
27.09.2022 на засіданні обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 позивачу встановлена ІІ група інвалідності безтерміново, причина інвалідності - захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням служби в поліції, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 28.09.2022 серії 12 ААВ №640447.
Так, дійсно визначення позивачу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаних з проходженням ним служби в поліції відбулося після спливу шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 97 Закону №580-ІV.
Враховуючи, що позивач був звільнений 04.03.2022, шестимісячний строк з дати його звільнення із служби минув 05.09.2022 (враховуючи, що останній день шестимісячного строку припав на вихідний день - 04.09.2022).
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.
28.02.2022 Торгово-промислова палата України на своєму сайті розмістили лист, яким визнала військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України” від 21.03.1991 № 875-ХІІ діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у виявленні, усуненні перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно охорони здоров'я, соціального захисту. Соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів та інше.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що пропущення шестимісячного строку з дати звільнення позивача зі служби до дати встановлення останньому інвалідності відбулося у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України, що стало причиною несвоєчасного встановлення групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаних із проходженням служби в поліції (пропущено 22 дні після спливу шестимісячного строку звільнення позивача зі служби), а прийняття в Україні відповідних законодавчих (нормативних) документів відповідними органами, поставило в залежність можливість реалізації вказаних прав позивача.
Таким чином, фактично через форс-мажорний випадок позивач не зміг своєчасно реалізувати своє право на відповідний соціальний захист, передбачений законами України.
Введення воєнного стану, встановленого Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022, включено до переліку обставин непереборної сили форс-мажорний.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що фактично шестимісячний термін з дати звільнення позивача зі служби сплинув 05.09.2022 (04.03.2022 дата звільнення), однак йому становлено ІІ групу інвалідності 27.09.2022 (довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 28.09.2022 серія 12ААВ № 640447), тобто на 22-й день після спливу такого шестимісячного строку, тому вказаний шестимісячний пропущений позивачем із поважних та незалежних від нього причин, у зв'язку з обмеженнями, які запроваджені через встановлення в Україні воєнного стану.
За таких обставин, суд вважає, що відмова позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги не ґрунтується на вимогах Закону, оскільки відповідач проявив надмірним формалізм під час встановлення факту порушення позивачем шестимісячного строку з дати звільнення зі служби до дати встановлення йому інвалідності.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, суд зазначає, що керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним та скасувати висновок відповідача від 15.12.2022, яким відмовлено позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення позивачу зазначеної одноразової грошової допомоги, то суд зазначає, що такі дії є втручанням в дискреційні повноваження відповідача.
Суд звертає увагу, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Згідно зі пунктом 1 розділу IV Порядку №4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку № 4 рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Таким чином, вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги відноситься до дискреційних повноважень відповідача.
Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції відповідача.
Беручи до уваги дискреційні повноваження відповідача, враховуючи обставини справи, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є саме зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо призначення, нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України, судом не здійснюється.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачені витрати на правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу.
Згідно частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У позовній заяві представник позивача адвокат Новік В. І. зазначив, що орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу становить 20 000,00 грн та зазначив, що відповідні докази, які підтверджують розмір понесених судових витрат за надання професійної правничої допомоги адвокатом у зв'язку з розглядом цієї адміністративної справи, будуть подані у строк, встановлений положеннями ч. 7 ст. 139 КАС України.
Однак, на дату прийняття цього рішення адвокат Новік В. І. не надав відповідні докази понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.
За вказаних обставин, неможливо встановити склад та обсяг наданої правничої допомоги та визначити її співмірність з вартістю наданих послуг.
Враховуючи те, що позивач не надав докази щодо складу та розміру понесених ним витрат на правничу допомогу, відсутні підстави стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги від 15.12.2022, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, код ЄДРПОУ 40108667) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 30 листопада 2022 року щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ