вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
17.07.2023м. ДніпроСправа № 904/1499/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши заяву Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову у справі:
за позовом Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі
позивача - Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до відповідача-1: Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "КАМРАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про визнання недійсним рішення уповноваженої особи, визнання недійсним договору №8-Т від 13.01.23р. та стягнення грошових коштів.
Суддя Бєлік В.Г.
Без участі (виклику) представників сторін.
Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (надалі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "КАМРАТ" (надалі - відповідач-2), в якій просить суд:
- визнати недійсним рішення уповноваженої особи Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, яке оформлене протоколом №38/3 від 06.01.2023 про визначення переможцем закупівлі ТОВ "Агентство безпеки "КАМРАТ", намір укласти договір про закупівлю з переможцем закупівлі;
- визнати недійсним договір №8-Т від 13.01.2023, укладений між Департаментом розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради(50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд.1, ЄДРПОУ 03364234) та ТОВ "Агентство безпеки "КАМРАТ" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Церковна, буд. 3 код ЄДРПОУ-40818531);
- стягнути з ТОВ "Агентство безпеки "КАМРАТ" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Церковна, буд. 3 код ЄДРПОУ - 40818531) на користь Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд.1, ЄДРПОУ 03364234) кошти в сумі 1 732 620 грн.
- стягнути з Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд.1, ЄДРПОУ 03364234) кошти в сумі 1 732 620 грн., отримані від ТОВ "Агентство безпеки "КАМРАТ" у дохід держави.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано прокуратурі протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 27.03.2023 усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази сплати судового збору у встановлених порядку та у розмірі 31 357,30 грн (немайнового характеру - 5 368,00 грн та майнового характеру - 25 989,30 грн).
05.05.2023 від прокуратури до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Прокуратурою вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2023 виконано.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 06.06.2023 о 11:00 год.
26.05.2023 від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву.
05.06.2023 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
05.06.2023 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
06.06.2023 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
06.06.2023 від відповідача-2 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У призначене підготовче судове засідання 06.06.2023 представники сторін не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2023 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 04.07.2023 о 11:00 год.
26.06.2023 від прокуратури до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, у які просить:
- визнати недійсним рішення уповноваженої особи Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, яке оформлене протоколом №38/3 від 06.01.2023 про визначення переможцем закупівлі ТОВ "Агентство безпеки "КАМРАТ", намір укласти договір про закупівлю з переможцем закупівлі;
- визнати недійсним договір №8-Т від 13.01.2023, укладений між Департаментом розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради(50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд.1, ЄДРПОУ 03364234) та ТОВ "Агентство безпеки "КАМРАТ" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Церковна, буд. 3 код ЄДРПОУ-40818531);
- стягнути з ТОВ "Агентство безпеки "КАМРАТ" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Церковна, буд. 3 код ЄДРПОУ - 40818531) на користь Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд.1, ЄДРПОУ 03364234) кошти в сумі 4 528 530,00 грн.
- стягнути з Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд.1, ЄДРПОУ 03364234) кошти в сумі 4 528 530,00 грн., отримані від ТОВ "Агентство безпеки "КАМРАТ" у дохід держави.
26.06.2023 від прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив відповідача-2.
08.06.2023 від прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив відповідача-1.
09.06.2023 від відповідача-2 до суду відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2023 продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 06.08.2023 включно та в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 24.07.2023 о 11:00 год.
13.07.2023 від Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на грошові кошти ТОВ "АГЕНТСТВО БЕЗПЕКИ "КАМРАТ" в межах суми позову 4 528 530 грн, які знаходяться в АТ "УКРСИББАНК", номер рахунку № НОМЕР_1 , а також інших рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах (окрім рахунку НОМЕР_2 в АТ "УКРСИББАНК", з якого здійснюється виплата заробітної плати).
Заява мотивована тим, що виконання в майбутньому судового рішення у справі за позовом окружної прокуратури в частині вимоги про стягнення 4 528 530 грн. у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач ТОВ "АГЕНТСТВО БЕЗПЕКИ "КАМРАТ" необхідну суму грошових коштів, тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов'язане із предметом позову та є йому співмірним. Враховуючи фактичні обставини справи (зокрема, що ТОВ звільнило близько 60 працівників одразу після подання тендерної пропозиції, навіть до укладення та початку виконання Договору), є обґрунтованою позиція, що Відповідач мав намір ухилятися від належного виконання договору ще до його укладення, діяв без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися Договором.
Заявник зазначив, що основну частину (85%) витрат за калькуляцією Договірної ціни становлять саме витрати на оплату праці 105 охоронників, яких не було в штаті ТОВ "АГЕНСТВО БЕЗПЕКИ "КАМРАТ" ні на момент визнання переможцем, ні на момент укладення Договору, вказані кошти фактично витрачаються безпідставно. Адже, ТОВ просто не мало більшої половини працівників, яким могло їх заплатити. Тому, є підстави вважати, що вказані кошти були переведені з рахунків ТОВ на рахунки посадових осіб ТОВ, та пов'язаних осіб, які надали завідомо неправдиву інформацію при укладенні договору, або інших пов'язаних осіб, а реальне виконання рішення суду буде пов'язане зі значними ускладненнями.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статутний капітал ТОВ "АБ "КАМРАТ" становить всього 2000 грн.
Згідно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у ТОВ відсутнє будь-яке нерухоме майно.
Окрім того, достатньо обґрунтоване припущення, що кількість коштів, які є у відповідача, може зникнути або суттєво зменшитися, підтверджується наступним. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023042080000007 встановлено, що ТОВ "АБ "КАМРАТ" вчиняються дії, спрямовані на виведення грошових коштів, отриманих від Департаменту, на рахунки пов'язаних фізичних та юридичних осіб.
Заявник також зазначив, що згідно з випискою по банківському рахунку ТОВ (наявна інформація станом на 21.02.2023), встановлено, що:
12.01.2023 було сплачено: 40 000 грн. ОСОБА_1 , 20000 грн. ОСОБА_2 , 25 000 грн. ОСОБА_3 з призначенням платежу "за послуги".
15.02.2023 (в день розгляду клопотання про арешт майна ТОВ "АБ "КАМРАТ") 400 000 грн. переведено на рахунки ТОВ "ВІМПЕЛКОМ".
21.02.2023 ще 200 000 переведено на рахунки ТОВ "ВІМПЕЛКОМ" з призначенням платежу "за послуги з охорони" за Договором №01/02 від 31.01.2022.
Аналогічні виплати з призначенням "за послуги" наявні у виписках ТОВ також протягом усього 2022 року.
Так, ОСОБА_2 було сплачено: 80000 грн. 18.04.2022; 40000 грн. 01.07.22; 20000 грн. 01.08.2022; 20000 грн. 30.09.2022; 20000 грн. 06.10.2022; 20000 грн. 21.11.2022; 20000 грн.07.12.2022 =220 000 грн. "за послуги" 100190 грн.15.03.2022 в якості дивідендів. ОСОБА_1 10000 грн. 23.03.2022; 40000 грн. 18.04.2022; 30000 грн. 22.04.2022; 25000 грн. 11.05.2022; 30000 грн. та 50000 грн. 01.07.22; 25000 грн. 08.08.2022; 15000 грн. 31.08.2022; 15000 грн. 30.09.2022; 25000 грн. 30.09.2022; 15000 грн. 06.10.2022; 25000 грн. 06.10.2022; 15000 грн. та 25000 грн. 21.11.2022; 15000 грн. та 25000 грн.07.12.2022., всього 385 тис. грн. "за послуги" 100190 грн. 23.03.2022, 50490 грн. 01.07.22 = 150 680 грн. в якості дивідендів. ОСОБА_4 30855 грн. 21.04.2022; 100190 грн. 19.05.2022; 50490 грн. 21.06.2022 =181 535 в якості дивідендів. ОСОБА_3 25000 грн. від 01.08.2022; 25000 грн. від 31.08.2022; 25000 грн. 30.09.2022; 25000 грн. 06.10.2022; 25000 грн. 21.11.2022; 25000 грн. 07.12.2022 = 150000 грн. "за послуги". ТОВ "ВІМПЕЛКОМ" 230000 грн. 04,02,2022; 300000 05.07.2022; 320000 грн. 01.08.2022; 140000 грн. та 180000 грн. 04.08.2022; 250000 грн. 10.08.2022; 300000 грн. 25.08.2022; 300000 грн. 05.10.2022; 300000 грн. 12.10.2022; 160000 грн. 01.11.2022; 160000 грн. 02.11.2022; 160000 грн. та 160000 грн. 29.11.2022=2 960 000 грн. "за послуги".
Дослідженням відомостей ЄДРЮОФОПГФ встановлено, що:
Основним видом діяльності ТОВ "ВІМПЕЛКОМ" є 80.10 - Діяльність приватних охоронних служб, ТОВ зареєстровано в м. Харків.
Малоймовірно, що велику охоронну фірму - ТОВ "АБ "КАМРАТ", яка згідно з зобов'язаннями на тендерах не залучає субпідрядників для надання послуг з охорони, мала охороняти інша охоронна фірма з м. Харків, якій перераховано близько З млн. грн. у 2022 році і 600 тис. грн. в січні-лютому 2023.
Окрім того, щомісячно відбувалися перерахування з призначенням "помилково сплачені кошти" між ТОВ "АБ "КАМРАТ", ТОВ "ЦБ "КАМРАТ", ТОВ "ФОКС СЕКЮРІТІ", ТОВ "АБК-7", ПП "КАМРАТ".
Також, як вже зазначалося, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до 02.11.2022 були вказані власниками ТОВ "АБ "КАМРАТ", а також є власниками ТОВ "ЦБ "КАМРАТ", ОСОБА_3 є штатним працівником ТОВ, отримує заробітну плату. Діяльність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як ФОП припинена. Проте всі вказані особи продовжують надавати ТОВ "АБ "КАМРАТ" якогось роду послуги (при чому "надавали" їх, будучи власниками цього ТОВ та отримуючи дивіденди від його діяльності).
Заявник вважає, що бюджетні кошти, які отримує ТОВ "АБ "КАМРАТ", виводяться на рахунки пов'язаних осіб, та в подальшому, у випадку задоволення позову, стягнення коштів з ТОВ буде значно ускладненим, а грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову, можуть зникнути, зменшитись за кількістю.
Заявник вважає, що вжиття заходів забезпечення позову, про які просить прокурор, є адекватними та співмірними з заявленими прокурором вимогами. Такі заходи забезпечення позову також не матимуть завдання збитків ТОВ "АГЕНСТВО БЕЗПЕКИ "КАМРАТ" та Департаменту. Зокрема, слід зважити на те, що кількість охоронників, яка існувала на ТОВ в момент укладення Договору, в 2,2 рази менша, ніж передбачено калькуляцією з розрахунком Договірної ціни, тож ТОВ вже надмірно отримано вдвічі більше коштів, ніж мало бути отримано за наявну кількість персоналу, що, відповідно, покриває витрати на його "господарювання" ще на тривалий час. У випадку, якщо під час розгляду спору ТОВ "АГЕНСТВО БЕЗПЕКИ "КАМРАТ" доведе відповідність своїх витрат на оплату праці витратам, зазначеним у калькуляції Договірної ціни (зокрема, що воно фактично сплачувало з моменту укладення Договору 13.01.2023 у розрахованому розмірі на рахунки 105 працівників, а також сплачує ЄСВ в обумовленому законодавством та калькуляцією розмірі), вказані заходи забезпечення позову можуть бути скасовані в порядку передбаченому ГПК порядку.
За таких обставин, тільки вжиття заходів до забезпечення позову є реальною гарантією ефективного захисту порушених інтересів держави.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується шляхом заборони іншим особам здійснювати платежі, а також забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Господарський суд вважає, що заява прокурора про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до частини другої статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (частина 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України).
Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, і майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень частин 5, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Таким чином, аналіз положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, вказує на те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, прокурор (заявник) повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову суд констатує, що всупереч зазначеним вище положенням закону, прокурором при її поданні не надано суду жодного доказу існування обставин, з якими закон пов'язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову. Зокрема, прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені.
Так, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення його законних вимог.
Верховний Суд у постановах від 25.09.2020 року у справі № 925/77/20, від 13.01.2020 року по справі № 922/2163/17, від 03.04.2020 року по справі № 904/4511/19 дійшов відповідного правового висновку та зазначив, що обов'язок доказування наявності обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття заходів забезпечення можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову, покладається саме на заявника.
Забезпечення позову - це по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Враховуючи положення частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний з'ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.
Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з'ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018 року) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019 року).
Таким чином, підлягають дослідженню такі підстави вжиття заходів забезпечення позову: 1) чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду; 2) достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
У поданій до суду заяві про забезпечення позову заявником не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову у цій справі унеможливить чи істотно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також не зазначено, яким чином невжиття заявленого заходу забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
Так, з матеріалів поданої заяви вбачається, що основною метою звернення прокурора із даною заявою про забезпечення позову є захист і відновлення порушених прав та інтересів держави, забезпечення реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Існують та наведені реальні ризики зменшення коштів ТОВ "АБ "КАМРАТ" до часу ухвалення рішення суду та, як наслідок, остаточне рішення суду, прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, уже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси територіальної громади.
Суд зазначає, що запропонований заявником спосіб забезпечення позову, враховуючи предмет та підставу позову, про який зазначив заявник, має ознаки часткового вирішення спору по суті, оскільки фактично зводиться до застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину.
Водночас, статтею 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що правомірність правочину презюмується.
Закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Згідно з частиною першою та третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на кошти відповідача прокурор зазначає про переведення коштів на рахунки пов'язаних осіб.
Пов'язана особа - особа, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
- юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;
- фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти чи батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);
- посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.
Відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14. Податкового кодексу України, пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:
а) для юридичних осіб:
- одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;
- одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків;
- одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;
- одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;
- принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;
- одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);
- юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
- сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду);
б) для фізичної особи та юридичної особи:
- фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;
- фізична особа має право призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган такої юридичної особи або призначати (обирати) не менш як 50 відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
- фізична особа здійснює повноваження одноособового виконавчого органу в такій юридичній особі;
- фізична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
- сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від фізичної особи, наданих юридичній особі, та/або будь-яких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших фізичних осіб, наданих юридичній особі, які надаються під гарантії цієї фізичної особи, перевищують суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду);
в) для фізичних осіб - чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.
Усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) юридичній особі в іншій юридичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:
безпосередньо належать такій юридичній особі в іншій юридичній особі;
належать будь-якій із пов'язаних сторін такої юридичної особи в іншій юридичній особі.
Для цілей визначення, чи володіє фізична особа безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами у розмірі 20 і більше відсотків у юридичній особі, усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) фізичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:
- безпосередньо належать такій фізичній особі в юридичній особі;
- належать будь-яким пов'язаним особам такої фізичної особи у зазначеній юридичній особі.
Розмір частки володіння корпоративними правами розраховується у разі:
- опосередкованого володіння (в одному ланцюгу) - шляхом множення часток володіння корпоративними правами;
Прокурором не надано належних та допустимих доказів пов'язаності осіб між якими здійснювався переказ коштів, з огляду на зазначене нормативне визначення таких осіб.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на зменшення або відчуження активів чи майна, належного ТОВ "Агентство безпеки "КАМРАТ", заявником не надано. Також до заяви не додано жодних документів на підтвердження фінансового стану відповідача.
Водночас суд вважає за доцільне зауважити, що вжиття визначених заявником заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків, як для позивача, так і для інших контрагентів відповідача, враховуючи їх можливий негативний вплив на господарську діяльність останнього.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, адекватності вимог про забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим у задоволенні поданої заяви слід відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1 073,60 грн. за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
Керуючись ст.ст. 136-140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні заяви Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову - відмовити.
Згідно з приписами ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано - 17.07.2023
Суддя В.Г. Бєлік