вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.07.2023м. ДніпроСправа № 904/1278/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" (Дніпропетровська обл., м. Покров)
до Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (Дніпропетровська обл., м. Покров)
про зобов'язання вчинити певні дії
Представники:
від позивача: Скиба В.В.;
від відповідача: Мотрончук А.П., Сухина Р.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" звернулось з позовною заявою до Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", в якій просить:
- зобов'язати Міське комунальне підприємство "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (ЄДРПОУ 03341351) здійснити перерахунок нарахувань Товариству з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" (ЄДРПОУ 19157230) за послуги централізованого водопостачання та водовідведення з 09.03.2021 по 09.11.2022 з урахуванням показів фактичних обсягів споживання води встановленого у позивача лічильника води ЛК-15Х, заводський номер 9356864.
Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач неправомірно здійснив нарахування плати за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 09.03.2021 по 09.11.2022, а саме без урахування показів лічильника позивача. Зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/9448/21 визнано неправомірною відмову відповідача в опломбуванні лічильника води, у зв'язку з чим вважає, що за спірний період розрахунок вартості послуг централізованого водопостачання та водовідведення повинен здійснюватись відповідно до показів фактичних обсягів споживання води встановленого у позивача лічильника води.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.04.2023.
20.03.2023 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що позовні вимоги позивача стосуються двох періодів, а саме здійснення перерахунку за період з 09.03.2021 по 09.09.2021 та з 10.09.2021 по 09.11.2022. Щодо періоду нарахування плати за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 09.03.2021 по 09.09.2021 відповідач не заперечує, однак у нього немає такої технічної можливості, оскільки позивачем не було додано до заяви про здійснення перерахунку фактичних показів лічильника води, про що і було зазначено відповідачем у листі №860/9 від 11.11.2022. Щодо здійснення перерахунку за період з 10.09.2021 по 09.11.2022 відповідач заперечує, оскільки за даний період необхідно здійснювати нарахування відповідно до положень Розділу IV Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, так як 10.09.2021 відповідачем було складено акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування №2. Підставою для його складання було недопущення представників відповідача для встановлення чи опломбування вузла комерційного обліку.
Також відповідач зазначає, що звернення позивача з цією позовною заявою є наслідком розгляду Господарським судом Дніпропетровської області справи №904/947/23, предметом якої є стягнення з ТОВ "Молодіжне" на користь Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" заборгованості за період з 10.09.2021 по 09.11.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023 оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 11.05.2023.
01.05.2023 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по суті справи. В своїх поясненнях відповідач зазначає, що 06.04.2023 відповідач отримав від позивача заяву про здійснення перерахування оплати за воду до якої було додано відомості про покази лічильника за період з 02.03.2021 до 09.11.2022. Відповідач зазначає, що на підставі поданої заяви позивача здійснив перерахунок за період з 01.03.2021 по 09.09.2021 та виставив позивачу рахунок №927 від 28.04.2023, який було отримано позивачем 28.04.2022. Щодо нарахування плати за пропускною спроможністю водопровідного вводу за період з 10.09.2021 по 08.11.2022 відповідач вважає, що він здійснений ним правомірно.
До початку судового засідання 11.05.2023 представник позивача подав до канцелярії суду клопотання про виклик свідка для допиту.
Також, позивачем була подана заява про зміну предмета позову, яка обґрунтована тим, що відповідач здійснив перерахунок плати за період з 01.03.2021 по 08.09.2021 і позивач із здійсненим перерахунком погодився. У зв'язку з чим, просив змінити предмет позову - зобов'язати Міське комунальне підприємство "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (ЄДРПОУ 03341351) здійснити перерахунок нарахувань Товариству з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" (ЄДРПОУ 19157230) за послуги централізованого водопостачання та водовідведення з 09.09.2021 по 09.11.2022 з урахуванням показів фактичних обсягів споживання води встановленого у позивача лічильника води ЛК-15Х, заводський номер 9356864.
У судовому засіданні 11.05.2023 відповідач зазначив, що його заперечення щодо заяви позивача про зміну предмета позову викладені в додаткових поясненнях від 01.05.2023.
Також, у судовому засіданні 11.05.2023 відповідач вказав на необхідність стягнення з позивача судових витрат у зв'язку з фактичною частковою відмовою позивача від позову.
Крім того, у судовому засіданні 11.05.2023 відповідач заперечив проти клопотання позивача про виклик свідка для допиту.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 25.05.2023.
16.05.2023 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач підтримує заяву позивача про відмову від частини вимог. Однак, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
Окрім цього 16.05.2023, до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заява про розподіл судових витрат та заперечення проти клопотання позивача про виклик свідка для допиту.
У судовому засіданні позивач підтримав свої заяви, а відповідач підтримав свої заперечення на заяву позивача про виклик свідка.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2023 прийнято заяву позивача про зміну предмета позову та відмовлено в задоволенні заяви позивача про виклик свідка.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2023 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 08.06.2023
До початку судового засідання 08.06.2023 представник позивача подав до канцелярії суду письмові пояснення по справі в яких зазначає, що працівники відповідача не були допущені до приміщення позивача у зв'язку з тим, що станом на 10.09.2021 не вирішено спір Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/9448/21 щодо відмови в опломбуванні. Представники відповідача відмовилися опломбовувати лічильник води, а відключення товариства від водопостачання призведе до негативних наслідків і на момент прибуття працівників підприємства був відсутній керівник позивача.
У судовому засіданні 08.06.2023 оголошено перерву до 06.07.2023.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У судовому засіданні 06.07.2023 проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).
Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 у справі №904/9448/21 встановлено наступне.
Згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Молодіжне" 08.08.2008 за №23096065 зареєстровано право приватної власності, частка власності 8/33 на вбудоване нежитлове приміщення, загальною площею 296,2 м2, розташованого на вул. Калініна, 24, м. Орджонікідзе, Дніпропетровська обл.
30.09.2008 Міським комунальним підприємством "Орджонікідзеводоканал" під №998 виготовлена документація на улаштування водомірного вузла Ш 15 мм (квартирного водолічильника) за адресою м. Орджонікідзе, вул. Калініна 23, Абонент ТОВ "Молодіжне".
12.04.2010 МКП "Орджонікідзеводоканал" складено акт про те, що в ТОВ "Молодіжне" на вул. Калініна 24, виявлено: врізку в основний стояк на будинок. Відбувається водоспоживання через незареєстрований водомір. Показання на водомірі складають 00011м3 ЛК15 №9356864.
29.04.2010 позивач звернувся до відповідача з листом від 28.04.2010 №28/04-1 про видачу технічних умов на підключення до центральної системи водопостачання та водовідведення ТОВ "Молодіжне".
Начальником МКП "Орджонікідзеводоканал" Ширяевим В.О. затверджено технічні умови №19/5 від 28.04.2010 на приєднання ТОВ "Молодіжне" до централізованих систем водопостачання і каналізації міста Орджонікідзе Дніпропетровської області.
01.05.2010 сторони уклали договір №17 на відпуск води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію.
Предметом договору є надання послуг водопостачання та водовідведення водоканалом (відповідачем) споживачу (позивачеві) та оплата споживачем послуг водопостачання та водовідведення, наданих йому водоканалом (п.1.1 договору).
01.01.2016 сторони уклали новий договір №17 на відпуск води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію, умови якого співпадали з умовами попереднього договору №17 від 01.05.2010.
Договір укладається на рік (років) з 01.01.2016 по 31.12.2016 і набирає чинності з дня його підписання та вважається таким, що щорічно продовжений, якщо за місяць до закінчення строку дії не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п. 10.4 договору від 01.01.2016).
Відповідно до акту МКП "Орджонікідзеводоканал" від 03.05.2010 відповідач прийняв на облік опломбований водомір ЛК-15Х №9356864.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 21.01.2021 про направлення контролера для розпломбування лічильника води.
Відповідно до акту відповідача від 04.02.2021 на ТОВ "Молодіжне" по заяві абонента з лічильника знята пломба. Крім того, зазначено, що для подальшого опломбування необхідно отримати та виконати технічні умови.
Листом №113/9 від 04.03.2021 відповідач повідомив позивача, що відповідно до п. 2 ст. 3 розділу ІІ Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" вузол комерційного обліку (питної води) має бути розташований у місці приєднання до комунальної мережі на межі майнової належності (точка балансового розмежування). Враховуючи це та з метою усунення порушень законодавства запропоновано вирішити питання щодо приєднання зазначеного об'єкту до комунальних мереж водопостачання і водовідведення міста Покров Дніпропетровської обл. Крім того, зазначено, що лічильник позивача розпломбовано на держповірку 04.02.2021 (вул. Центральна, 24). Термін держповірки складає 30 днів, по закінченню 30-ти денного терміну, водокористування вважається безобліковим.
Позивач 09.03.2021 подав відповідачеві заяву про направлення контролера для опломбування лічильника води за адресою: м. Покров, вул. Центральна, 24.
На заяву позивача від 09.03.2021, відповідач листом №129/9 від 11.03.2021 повідомив, що за об'єктом, розташованим за адресою м. Покров, вул. Центральна, 24, відсутні та не зареєстровані у МКП "Повровводоканал" технічні умови на приєднання цього об'єкта до централізованих мереж водопостачання та водовідведення, що суперечить Правилам №190. З наведених причин даний об'єкт не може бути прийнятий на абонентський облік МПК "Покровводоканал". Крім того, у зв'язку з набуттям чинності змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 05.07.2019 №690), договір на відпуск води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію №17 від 01.01.2016 припиняє свою дію.
Листом №1/1 від 23.03.2021 позивач надав відповідачеві відповідь на лист №113/9 від 04.03.2021 у якій повідомив, що відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги. У зв'язку з цим позивач повторно просив вислати представника для опломбування лічильника і укласти договір на водопостачання.
На вищезазначений лист відповідач надав відповідь №171/9 від 26.03.2021, у якій зазначив, що мережі до яких приєднаний лічильник води ТОВ "Молодіжне", ніяким чином не стосується МКП "Покровводоканал", у зв'язку з чим, відсутня точка безпосереднього приєднання позивача до централізованої водопровідної мережі міста Покров, яка перебуває на балансі МКП "Покровводоканал", що суперечить вимогам Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Предметом розгляду у справі №904/9448/21 був факт порушення відповідачем законодавства про водопостачання та водовідведення в частині наявності/відсутності правових підстав для опломбування приладу обліку.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022р. у справі №904/9448/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2022, позов задоволено. Визнано протиправною відмову Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Товариству з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" в опломбуванні лічильника води ЛК-15Х, заводський номер 9356864, викладену в листі за №129/9 від 11.03.2021р. Зобов'язано Міське комунальне підприємство "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" опломбувати належний Товариству з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" лічильник води ЛК-15Х, заводський №9356864. Стягнуто з Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" 4540,00грн судового збору, 4000,00грн витрат на правничу допомогу.
З матеріалів справи №904/1278/23 вбачається, що 20.07.2021 представниками відповідача складено акт, відповідно до змісту якого, контролером водоканалу Харьковською В.В. та Дудка В.В. встановлено, що по вул. Центральна, 24 абонент ТОВ "Молодіжне" не допустив до приладу обліку (а.с. 25 том 1).
10.09.2021 представниками відповідача Харьковською В.В., Ярчук С.М. в присутності споживача ТОВ "Молодіжне" складено акт №2 про те, що за адресою вул. Центральна, 24 відбулося недопущення чи перешкоджання виконавцю послуг з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення у встановленні чи опломбуванні вузла комерційного обліку чи його елементів, проведенні обстеження мереж водопостачання та водовідведення споживача та їх обладнання, знатті показників засобу обліку. Також у цьому акті вказано, що споживач не допустив представників підприємства до приладу обліку, який знаходиться в приміщенні. Відключити споживача від централізованого водопостачання згідно п.2 розділу ІV правил № 190 не вдалося по технічним причинам. Споживач від підпису акту №2 відмовився, відповідний момент зафіксовано в присутності свідків (а.с. 26 том 1).
13.09.2021 Міське комунальне підприємство "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" склало і надало ТОВ "Молодіжне" попередній розрахунок витрат води, в якому попередив, що у разі продовження порушення ним вимог законодавства (недопущення представників відповідача до приладу обліку) плата за послуги в подальшому (починаючи з 10.09.2021) буде розраховуватись відповідно до пункту 6 Розділу IV Правил №190 (а.с. 95 том 1).
09.11.2022 представниками МКП "Покровводоканал" складено акт про те, що на об'єкті розташованого за адресою вул. Центральна, 24 в присутності директора споживача ТОВ "Молодіжне" зафіксовано факт встановлення охоронних пломб та деталей опломбування на прилад обліку - лічильник води ЛК-15Х, заводський №9356864. Підставою встановлення охоронних пломб та деталей опломбування лічильника зазначено рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/9448/21 (а.с. 30 том 1).
10.11.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати оплату за воду згідно показань лічильника з моменту повіряння та до дня опломбування згідно акту встановлення охоронних пломб та деталей опломбування від 09.11.2022 і просив виставити рахунок на оплату (а.с. 31 том 1).
11.11.2022 відповідач надав відповідь листом №860/9 на заяву позивача про здійснення перерахунку. За змістом листа відповідач повідомив позивача, що такий перерахунок можливо здійснити за період з 09.03.2021 (день звернення ТОВ "Молодіжне" із заявою про опломбування лічильника) до дня складання акту про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування №2 від 10.09.2021, в якому було зафіксовано факт недопущення представників МКП "Покровводоканал" до обстеження вузла обліку ТОВ "Молодіжне"'. За період з 10.09.2021 (день складання акту №2) до 09.11.2022 (день складання акту встановлення охоронних пломб та деталей опломбування) розрахунок витрат води здійснювався МКП "Покровводоканал" за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0.7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово (розрахунок витрат води (претензія) та рахунки були вами отримані). Підстава - пункт 6 розділу IV Правил №190. Для проведення перерахунку пропонуємо надати на нашу адресу підтверджені доказами фактичні обсяги споживання води за період з 09.03.2021 до 10.09.2021. У випадку відсутності таких доказів пропонуємо для цілей здійснення розрахунку водоспоживання за вказаний період прийняти середньодобове споживання послуг за попередні 12 місяців (до 09.03.2021). Підстава - пункт 31 Правил №690 (а.с. 32 том 1).
Як зазначає позивач, відповідач неправомірно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку оплати за надані послуги та здійснив нарахування плати за спроможністю водопровідного вводу, а не за фактичними показами приладу обліку.
Відповідач проти зазначеного заперечує, посилаючись на те, що він діяв в межах укладеного між сторонами договору, норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України (затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 19 квітня 2021 року № 97, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 р. за №936/15627).
Зазначене і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є факт порушення відповідачем законодавства про водопостачання та водовідведення, наявність/відсутність правових підстав для відмови відповідачу у здійсненні перерахунку оплати за послуги з водопостачання та водовідведення згідно показань лічильника з моменту повіряння та до дня опломбування згідно акту встановлення охоронних пломб та деталей опломбування від 09.11.2022.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Суд зазначає, що підставою для виникнення у відповідача обов'язку здійснити перерахунок оплати за послуги з водопостачання та водовідведення згідно показань лічильника з 09.09.2021 до дня опломбування згідно акту встановлення охоронних пломб та деталей опломбування від 09.11.2022 є, насамперед, доведення факту порушення відповідачем законодавства про водопостачання та водовідведення при складанні 10.09.2021 акту №2 про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування.
З приводу правової позиції позивача, наданих ним доказів, а також за результатами їх оцінки судом, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Господарський суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з яким здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатнього обсягу доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем законодавства про водопостачання та водовідведення при складанні 10.09.2021 акту №2 про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування.
До вказаного висновку суд прийшов з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що 01.01.2016 між Міським комунальним підприємством "Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (в подальшому Міське комунальне підприємство "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства") (далі - відповідач, водоканал) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" (далі - позивач, споживач) було укладено договір №17 на відпуск води із комунального водопроводу та прийняття строків в комунальну каналізацію (далі - договір) /а.с. 67, 68 том 1/.
Відповідно до пункту 1.1 договору, предметом договору є надання послуг водопостачання та водовідведення водоканалом споживачу та оплата споживачем послуг водопостачання та водовідведення, наданих йому водоканалом.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що водоканал зобов'язується надавати споживачу послуги з водопостачання та водовідведення вчасно та відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані йому послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Згідно з пунктом 3.1 договору облік відпускаємої води визначається за показниками водолічильників, з неушкодженими пломбами і деталями пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту, які зареєстровані у водоканалі та опломбовані працівниками водоканалу в місцях з'єднання засобів обліку до запірної арматури і водопроводів. Тип ЛК-15Х, заводський номер 9356864, вул. Калініна, 24.
Об'єм скинутих стоків (у разі відсутності у Споживача засобів обліку на каналізаційних випусках) визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел за показниками водолічильників.
При відсутності водолічильників, розрахунки за воду проводяться за нормами водоспоживання, по нормативах, затверджених рішенням виконкому міської Ради, при цьому обсяг стічних вод, які належать до сплати, дорівнює обсягу споживання з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що для визначення обсягів фактично спожитої води споживачем, здійснюється зняття показів засобів обліку води водоканалу у присутності споживача або самим споживачем, який в письмовому вигляді до 25 числа щомісячно надає їх значення водоканалу.
В пункту 3.3 договору зазначено, що усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про звірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу, до дня установки повіреного засобу обліку.
Згідно з пунктом 3.4 договору, якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку з дозволу водоканалу у разі чергової держповірки, корозії циферблату, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі без стороннього втручання), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 1-го місяця) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці (при умові відсутності зміни режиму споживання та скиду стоків). У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за добовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів.
Водоканал має право, зокрема, доступу до приладів розрахункового обліку водопостачання для зняття показань водолічильників і здійснення перевірки їх стану та стану обладнання, що забезпечує роботу водолічильників (підпункт 5.1.1 пункту 5.1 договору).
Також пунктом 5.1.3 договору встановлено право водоканалу здійснювати контроль за наданням послуг шляхом проведення огляду технічного стану санітарно-технічних пристроїв у споживача, вимагати терміново усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання.
Споживач зобов'язаний, зокрема, назначити та забезпечити явку уповноважених представників для участі в обстеженні та складанні відповідних актів. У випадку відмови або ухилення споживача та його представників від участі в обстеженні та складанні актів, акти, складені представником водоканалу, являються безсуперечним доказом зафіксованих в них порушень і не можуть заперечуватись споживачем; не перешкоджати здійсненню контролю за технічним станом інженерного обладнання в приміщеннях (підпункти 6.2.2, 6.2.1.0 пункту 6 договору).
Пунктом 10.4 договору встановлено, що договір укладається на рік (років) з 01.01.2016 по 31.12.2016 і набирає чинності з дня його підписання та вважається таким, що щорічно продовжений, якщо за місяць до закінчення строку дії не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір на відпуск води із комунального водопроводу та прийняття строків в комунальну каналізацію №17 від 01.01.2016 був чинним протягом відповідного періоду.
Пунктом 9 Розділу II Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 19 квітня 2021 року №97 (далі - Правила №190) встановлено обов'язок споживача забезпечувати доступ представників виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення для обстеження стану та виконання умов водопостачання та водовідведення споживача, пломбування та зняття показів вузлів/засобів обліку.
Згідно з пунктом 4 Розділу І Правил №190 користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення з порушенням споживачем умов договору вважається самовільним користуванням.
В пункті 2 Розділу IV Правил №190 зазначено, що недопущення чи перешкоджання виконавцю послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення у проведенні обстеження мереж водопостачання та водовідведення споживача та їх обладнання, знятті показників засобу обліку вважається самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідно до пункту 4 Розділу IV Правил №190 факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктом 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування за формою згідно додатку №4 до цих Правил.
Як встановлено господарським судом, 20.07.2021 представниками відповідача складено акт, відповідно до змісту якого, контролером водоканалу Харьковською В.В. та Дудка В.В. встановлено, що по вул. Центральна, 24 абонент ТОВ "Молодіжне" не допустив до приладу обліку (а.с. 25 том 1).
10.09.2021 представниками відповідача Харьковською В.В., Ярчук С.М. в присутності споживача ТОВ "Молодіжне" складено акт №2 про те, що за адресою вул. Центральна, 24 відбулося недопущення чи перешкоджання виконавцю послуг з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення у встановленні чи опломбуванні вузла комерційного обліку чи його елементів, проведенні обстеження мереж водопостачання та водовідведення споживача та їх обладнання, знатті показників засобу обліку. Також у цьому акті вказано, що споживач не допустив представників підприємства до приладу обліку, який знаходиться в приміщенні. Відключити споживача від централізованого водопостачання згідно п.2 розділу ІV правил № 190 не вдалося по технічним причинам. Споживач від підпису акту №2 відмовився (а.с. 26 том 1).
Згідно з пунктом 4 Розділу IV Правил №190, якщо споживач відмовляється підписати акт, він підписується представником виконавця послуги та не менше ніж двома свідками, при цьому в акті робиться відповідний запис про таку відмову.
Через відмову представника відповідача підписати акт №2, в ньому зроблено запис про таку відмову та вказані дані про двох свідків, які підписали цей акт.
Таким чином, факт порушення позивачем вимог Закону, Правил №190 та договору (самовільне приєднання) зафіксований відповідачем належним чином та у спосіб, який передбачений законодавством України.
Враховуючи викладене, в даному випадку днем початку самовільного приєднання є дата виявлення факту такого самовільного приєднання, а саме - 10.09.2021, тобто день, коли відповідач не допустив представників позивача до вузла обліку води в своєму приміщенні.
09.11.2022 представниками МКП "Покровводоканал" складено акт про те, що на об'єкті розташованого за адресою вул. Центральна, 24 в присутності директора споживача ТОВ "Молодіжне" зафіксовано факт встановлення охоронних пломб та деталей опломбування на прилад обліку - лічильник води ЛК-15Х, заводський №9356864. Підставою встановлення охоронних пломб та деталей опломбування лічильника зазначено рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/9448/21 (а.с. 30 том 1).
Таким чином, кінцевою датою самовільного приєднання є 09.11.2022, коли позивач надав відповідачу доступ до свого приміщення, що підтверджується актом встановлення охоронних пломб та деталей опломбування від 09.11.2022, який підписано представниками обох сторін.
Пунктом 6 Розділу IV Правил №190 встановлено, що у разі самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення виконавець послуги проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово або з урахуванням графіка подачі води.
Відповідно до зазначеного пункту Правил №190 відповідачем і здійснювались розрахунки за період з 09.09.2021 по 09.11.2022, що підтверджується розрахунками витрат води (а.с. 95-118 том 1).
Всі складені відповідачем розрахунки витрат води (претензії), а також рахунки про сплату визначених цими розрахунками сум, були отримані позивачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Тобто, позивач був обізнаний про здійснення відповідачем нарахування не за показами лічильника ще з 14.09.2021.
Згідно з пунктом 5 Розділу IV Правил № 190 у разі незгоди споживача з діями виконавця послуги споживач може оскаржити їх в установленому законом порядку.
Матеріали справи не містять та позивачем не надано доказів звернення до відповідача зі скаргами щодо дій його представників, пов'язаних із спробою провести 10.09.2021 обстеження і зняття показників засобу обліку, а також по факту складання акту №2.
Враховуючи викладене, надані позивачем докази, а також обставини, зазначені в обґрунтування позову, в частині правомірності недопущення позивачем представників відповідача до приладів обліку, спростовуються встановленими господарським судом обставинами, які зазначені вище.
При цьому, позивач у поданих до суду письмових поясненнях зазначає, що працівники відповідача умисно не були допущені до приміщення позивача у зв'язку з тим, що станом на 10.09.2021 не вирішено спір Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/9448/21 щодо відмови в опломбуванні.
Наказ директора товариства №4 від 03.08.2017 та довідка лікаря про хворобу (а.с. 24, 29 том 1) не можуть розглядатися судом, як доказ правомірності дій позивача щодо недопущення представників відповідача до приладів обліку, оскільки факт недопущення позивачем відповідача, підтверджується також поясненнями позивача у судовому засіданні, де останній зазначав, що не здійснював допуск, оскільки вважав, що відповідач здійснить відключення від водопостачання.
Враховуючи всі вказані вище обставини, суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності вимог позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок оплати за послуги з водопостачання та водовідведення згідно показань лічильника з 09.09.2021 до дня опломбування згідно акту встановлення охоронних пломб та деталей опломбування від 09.11.2022 є менш вірогідними, ніж наявні в матеріалах докази на їх спростування, у зв'язку з чим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Стосовно інших доводів позивача і відповідача суд зазначає наступне.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень позивача і відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на позивача.
Керуючись положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 129, 145, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" до Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про зобов'язання Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" здійснити перерахунок нарахувань Товариству з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" за послуги централізованого водопостачання та водовідведення з 09.09.2021 по 09.11.2022 з урахуванням показів фактичних обсягів споживання води встановленого у позивача лічильника води ЛК-15Х, заводський номер 9356864.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 17.07.2023.
Суддя В.О. Татарчук