вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"13" липня 2023 р. Cправа № 902/787/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича,
за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Генерала Алмазова, буд. 4а, м. Київ, 01011)
до: Фізичної особи - підприємця Корнійчук Олени Володимирівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 77607,55 грн.
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 114/5-К-307577 від 24.05.2023 Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" з вимогами до Фізичної особи - підприємця Корнійчук Олени Володимирівни про стягнення заборгованості за кредитним договором №R3229074/64695/859447 від 09.06.2020 станом на 28.03.2023 у розмірі 77 607,55 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 76 398,61 грн; заборгованості за відсотками у розмірі 1 208,94 грн.
15.06.2023 за вказаним позовом суд відкрив провадження у справі № 902/787/23 за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням розгляду справи по суті на 13.07.2023, про що постановив відповідну ухвалу.
На визначену судом представник Позивача не з'явився. В заяві № 114/5-266387 від 23.06.2023, що надійшла до суду 03.07.2023, представник Позивача просив про розгляд справи за відсутності представника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк".
Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався. При цьому суд зауважує, що ухвала про відкриття провадження у справі отримана Відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікаторам 2321900338170.
За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення Відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника Відповідача.
Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву, на день розгляду справи від Відповідача до суду не надійшло.
З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що Відповідача належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.
Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
За наслідками судового засідання 13.07.2023 прийнято судове рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконав належним чином обов'язку по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом за Кредитним договором № R322904/64695/859447 від 09.06.2020.
Із наявних матеріалів справи судом встановлено, що 09.06.2020 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", у зв'язку зі зміною статуту у новій редакції - Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (надалі також - Позивач, Банк, Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Корнійчук Оленою Володимирівною (надалі за текстом також - Клієнт) укладено Кредитний договір № R322904/64695/859447 (надалі - Кредитний договір).
Відповідно до п.1.1 Кредитного договору, Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти (надалі - кредит) у формі невідновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 197 500,00 грн (надалі - ліміт), а Позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені Договором.
Згідно з п.1.2 Кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту 27.05.2023, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 Договору.
Кредит надається Позичальнику на погашення боргових зобов'язань, які виникли згідно умов заяви про надання Кредиту «Кредитна картка для підприємця» №011/64695/795771 від 28.01.2020, укладеного між Позичальником та Кредитором. (п. 1.4 Кредитного договору).
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору протягом строку фактичного користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 24% річних, на рахунок нарахованих доходів Кредитора.
Згідно з п.2.2 Кредитного договору нарахування процентів за Кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості Позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту); останній день строку користування кредитом не враховується.
Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання за Договором (в т.ч. здійснити повернення кредиту, сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи, неустойку, та інші платежі) в порядку, визначеному Договором.
За змістом п. 4.2. Кредитного договору Позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з Графіком.
Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми Кредиту та сплату процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується з формулою:
Сума щомісячного ануїтетного платежу = сума Кредиту за Договором * ((1+ процента ставка за місяць) строк кредитування (міс.) * процента ставка за місяць) / ((1+ процента ставка за місяць ) строк кредитування (міс.)-1);
Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості аз Кредитом * річна процентна ставка/ кількість днів поточного року) * кількість днів в місяці, який передує даті сплати ануїтетного платежу;
Сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного повернення Кредиту - сума щомісячного платежу за %.
За змістом п. 4.2.1. Кредитного договору тимчасово, за період з 09 червня 2020р. по 26 серпня 2020 р. ануїтетний платіж включає в себе лише сплату процентів за користування Кредитом та Позичальник зобов'язаний сплачувати виключно проценти за користування Кредитом відповідно до умов Договору та Графіку.
Позичальник зобов'язується здійснювати ануїтетний платіж шляхом повернення Кредиту та сплати процентів окремими платежами у валюті Кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання Кредиту в дату, визначену Графіком. Якщо дата сплати, зазначена у Графіку, не є банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього банківського дня, що передує даті, визначеній у Графіку. (п. 4.3. Кредитного договору)
Відповідно до п. 8.1.3. ст. 8 Кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником умов Кредитного договору, Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод, вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості.
Згідно п. Кредитного договору Позичальник, засвідчив та гарантував, що на момент укладення Договору володів достатнім рівнем плато- та Кредитоспроможності, має всі повноваження для укладання та виконання умов Кредитного договору та не існує жодної з обставин Дефолту, визначених умовами Кредитного договору. До укладення договору останній отримав всю необхідну інформацію передбачену ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», дана інформація - достатня для правильного розуміння та є поступною, умови Договору зрозумілі та відповідають інтересам Позичальника, є зрозумілими та справедливими. Позичальник також засвідчив, що всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин, з яких він виходив при укладенні Договору та/або Договорів забезпечення, останній приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання Позичальником Кредитного договору, Договорів забезпечення, а також не є підставою для невиконання своїх кредитних зобов'язань.
Згідно з п.11.1 Кредитного договору Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань відповідно до Договору.
У додатку №1 до Кредитного договору №R322904/64695/859447 від 09.06.2020 Сторони погодили графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.
На виконання умов Кредитного договору №R322904/64695/859447 від 09.06.2020 АТ "Райффайзен Банк Аваль" надав ФОП Корнійчук О.В. кредит в сумі 197 500 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку.
У свою чергу, Позичальник своїх зобов'язань за Кредитним договором, щодо повернення коштів належним чином не виконав, у зв'язку з чим АТ "Райффайзен Банк" надіслав йому вимогу № 114/5-К-295394 від 28.03.2023 про дострокове виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором, та протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати відправлення даної вимоги, здійснити погашення Кредиту у повному обсязі в сумі 77 607,55 грн.
Проте, за наявними матеріалами справи, Позичальником вимогу № 114/5-К-295394 від 28.03.2023 залишено без належного реагування та виконання.
Відтак, станом на 28.03.2023 заборгованість Позичальника перед Банком за Кредитним договором становить 77 607 грн. 55 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 76 398,61 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 21 432,07 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 1 208,94 грн., підтвердженням чого слугують розрахунок заборгованості станом на 28.03.2023 року та виписка по рахунку Позичальника.
Враховуючи невиконання Позичальником договірних зобов'язань, передбачених Кредитним договором, Банк звернувся до суду за захистом порушеного права.
З урахування встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст.175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 180 Господарського Кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Суд враховує правову позицію, висвітлену в постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" надало ФОП Корнійчук Олені Володимирівні грошові кошти в сумі 197 500,00 грн на підставі Кредитного договору №R3229074/64695/859447 від 09.06.2020.
Відповідно до норм ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
За умовами Кредитного договору сплату кредиту та відсотків Відповідач мав здійснювати щомісячними платежами упродовж строку кредитування (до 27.05.2023).
Оскільки умовами Кредитного договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу.
Водночас, згідно 8.1.3 Кредитного договору, Банк має право вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості.
Пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору.
На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав.
У зв'язку із невиконанням Відповідачем умов Кредитного договору в частині своєчасного погашення кредитної заборгованості Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором, яка станом на 28.03.2023 складала 76 398,61 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 21 432,07 грн та 1 208,94 грн заборгованості за відсотками.
Як встановлено судом, вимога Позивача залишена Відповідачем без належного реагування та виконання.
Враховуючи наведені вище приписи законодавства, відсутність доказів проведення розрахунків по отриманому кредиту в повному обсязі, позовні вимоги про стягнення 76 398,61 грн. заборгованості за кредитом, в тому числі простроченій заборгованості за кредитом у розмірі 21 432,07 грн, суд вважає правомірними та обґрунтованими.
Судом також розглянуто вимоги щодо стягнення 1 208,94 грн заборгованості за відсотками.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За умовами ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору протягом строку фактичного користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 24% річних, на рахунок нарахованих доходів Кредитора.
Здійснивши перерахунок розміру заборгованості по відсоткам, судом встановлено, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 1 208,94 грн заборгованості за процентами.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного з'ясування обставин справи, приходить до висновку про задоволення позовних в повному обсязі.
В силу приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 226, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Корнійчук Олени Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Лєскова, буд. 9, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 14305909) 76 398 грн. 61 коп. - заборгованості за кредитом; 1 208 грн 94 коп. - заборгованості за відсотками та 2 684 грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.
Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відому суду адреcу електронної пошти позивача legal.collection@raiffeisen.ua
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 18 липня 2023 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Генерала Алмазова, буд. 4а, м. Київ, 01011)
3 - відповідачу (АДРЕСА_1)