11.07.2023 року м. Дніпро Справа № 904/7189/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,
при секретарі судового засідання: Грачові А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ромбус-Приват"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Панна С.П.) від 14.10.2022р. у справі № 904/7189/20
за позовом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Приватного підприємства "Ромбус-Приват", м. Київ
третя особа Дніпровська міська рада, м. Дніпро
про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022 у даній справі відмовлено у задоволенні скарги приватного підприємства "Ромбус-Приват" від 18.02.2022 на рішення та дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добридніка С.А. у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що у відповідності до ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/7189/20 від 08.12.2021 про зобов'язання Приватне підприємство "Ромбус-Приват" повернути Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради об'єкт незавершеного будівництва готельного комплексу "Парус", загальною площею 43 620,6 кв.м., що розташований за адресою: вул.Січеславська Набережна (Набережна В.І.Леніна), 5, м.Дніпро, за актом приймання-передачі, що передбачено п.5.7 договору купівлі-продажу від 16.08.2005 №134/А (зі змінами) можна виконати без згоди боржника, у зв'язку з чим було складено акт приймання-передавання від 08.02.2022.
Не погодившись із вказаною ухвалою, приватне підприємство "Ромбус-Приват" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу задовольнити:
- визнати незаконними дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добридніка С.А. щодо складення та підписання 08.02.2022 з представником Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради Акту приймання-передавання об'єкту незавершеного будівництва готельного комплексу "Парус" у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1;
- визнати незаконним та скасувати акт приймання-передавання об'єкту незавершеного будівництва - готельного комплексу "Парус", що був підписаний 08.02.2022 між головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добридніком С.А. та Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, заявник посилається на те, що головний державний виконавець зобов'язаний був відмовити стягувачу у відкритті виконавчого провадження з огляду на той факт, що станом на 06.01.2022 судом касаційної інстанції ухвалою від 20.12.2021 було зупинено дію вказаних судових рішень, а відтак вказані судові рішення не підлягали примусовому виконанню.
Відповідач зазначає, що ухвала Верховного Суду від 20.12.2021 була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень від 22.12.2021, що є доказом об'єктивної можливості поінформованості позивача про існування цієї ухвали. Крім того, позивач неодноразово приймав участь у судових засіданнях Верховного Суду протягом грудня 2021 року - січня 2022 року та надавав у січні 2022 року до Верховного Суду не лише відзив на касаційну скаргу, а й заперечення проти клопотання ПП "Ромбус-Приват" про зупинення дії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021 у даній справі до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Відповідач був позбавлений можливості повідомити державного виконавця про існування ухвали Верховного Суду від 20.12.2021, оскільки ПП "Ромбус-Приват" до 07.02.2022 не було проінформовано про факт існування виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.
Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 06.01.2022 ПП "Ромбус-Приват" отримало 07.02.2022, а відтак, встановлений ч.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" 10-денний строк на добровільне виконання боржником рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі №904/7189/20 завершується 21.02.2022, тому складення та підписання 08.02.2022 з представниками Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради акту приймання-передавання об'єкту незавершеного будівництва - готельного комплексу "Парус" є незаконним та передчасним.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.
Позивач вважає, що посилання боржника на ч.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" про те, що 10-денний строк на добровільне виконання боржником рішення суду розпочинає свій перебіг з дня коли боржник дізнався про факт відкриття виконавчого провадження спростовується ч.1 ст.28 Закону в якій зазначено, що боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Тобто виконавець повинен направити постанову про відкриття виконавчого провадження боржнику, перевірки отримання постанови боржником не передбачена.
Дніпровська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду залишити без змін.
Дніпровська міська рада зазначає, що державний виконавець діяв відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих повноважень. У відповідності до вимог ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" передача об'єкта ГК "Парус" можлива без згоди боржника.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 поновлено Приватному підприємству "Ромбус-Приват" строк подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 11.07.2023 о 11:00 годин.
11.07.2023 у судове засідання з'явився представник позивача та третьої особи, який надав відповідні пояснення.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 11.07.2023, не з'явився, у поданому клопотанні просить розгляд справи відкласти та надати йому можливість ознайомитися з матеріалами справи. Вказане клопотання мотивовано тим, що станом на 11.07.2023 на адресу відповідача не надходив відзив на апеляційну скаргу, що унеможливлює для ПП "Ромбус-Приват" надати суду відповідь на відзив у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на апеляційну скаргу. Окрім цього, заявник посилається на неможливість забезпечити у судове засідання явку представників ПП "Ромбус-Приват", які згідно з даними ЄДРПОУ уповноважені на представництво інтересів відповідача в судах всіх інстанцій, а також директора відповідача, у зв'язку з підтвердженням у вказаних осіб короновірусної інфекції COVID-19
Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; розумність строків розгляду справи судом.
Частиною 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до положень ч.1 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи судом.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з положенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Згідно із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 11,12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Отже, якщо сторона має намір взяти участь у судовому засіданні, але не має можливості взяти участь у першому засіданні, вона має повідомити суд про причини неявки. У випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження перебування його представників та директора на лікарняному, які видані в установленому порядку медичною установою, а також не був позбавлений можливості забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника відповідно до вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, в т.ч. за допомогою відеоконференцзв'язку, тому в суду апеляційної інстанції відсутні підстави для визнання причин його неявки в судове засідання поважними.
Щодо надання відповідачу можливості ознайомитися з матеріалами справи, колегія суддів звертає увагу, що відзиви на апеляційну скаргу від позивача та третьої особи надійшли на адресу апеляційного господарського суду 29.06.2023, отже відповідач мав достатньо часу ознайомитися з цими відзивами та надати відповіді на них.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії", заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 зазначено, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У разі відкладення розгляду справи за відсутності достатніх підстав, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, скаржник у поданій апеляційній скарзі виклав свою правову позицію щодо спірних правовідносин, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Також, 11.07.2023 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому заявник просить суд витребувати від позивача та третьої особи належні докази дати отримання ними копії ухвали Верхового Суду від 20.12.2021 у справі №904/7189/20 у формі копії відповідного поштового конверту АТ "Укрпошта" та (або) рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказаним адресатам. На переконання ПП "Ромбус-Приват" вказана інформація дозволить належним чином та повною мірою встановити обставини, що мають важливе значення для правильного розгляду даної справи.
Відповідно до вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, звертаючись з клопотанням про витребування доказів до суду апеляційної інстанції, заявник повинен також обґрунтувати неможливість подання цих доказів до місцевого господарського суду. Така неможливість може бути зумовлена, зокрема, тим, що: сторона заявляла в місцевому господарському суді клопотання про витребування в інших осіб відсутніх у неї доказів, але зазначеним судом таке клопотання не задоволено; на час прийняття рішення місцевим господарським судом заявникові не було і не могло бути відомо про існування відповідних доказів; докази з'явилися після розгляду справи судом першої інстанції.
Відповідач посилається на неможливість подання клопотання про витребування доказів суду першої інстанції, оскільки у наданих позивачем та третьою особою до суду першої інстанції процесуальних документах не містилося посилань на несвоєчасне отримання ними копії ухвали Верховного Суду від 20.12.2021, про вказану обставину відповідачу стало відомо з мотивувальної частини оскаржуваного рішення.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що зі змісту наданого позивачем суду першої інстанції заперечення на скаргу на рішення та дії головного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) вбачається, що позивач вважає безпідставними посилання скаржника на ухвалу Верховного Суду від 20.12.2021 у зв'язку з тим, що зазначена ухвала до департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради не надходила та жодним іншим чином стягувач про існування зазначеної ухвали не був повідомлений.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що заявник не обґрунтував належним чином неможливість витребування додаткових доказів на стадії розгляду справи судом першої інстанції з причин, що не залежали від нього, колегія суддів доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача та витребування додаткових доказів
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "Ромбус-Приват", в якому просив розірвати договір купівлі-продажу від 16.08.2005 №134/А, укладений між комітетом комунальної власності Дніпропетровської міської ради та приватним підприємством "Ромбус-Приват", посвідчений 16.08.2005 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. та зареєстрований в реєстрі за № 5393, з урахуванням укладених договорів про зміни, у зв'язку з порушенням відповідачем пункту 5.4 умов цього договору (зі змінами); зобов'язати ПП "Ромбус-Приват" повернути Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради об'єкт незавершеного будівництва готельного комплексу "Парус", загальною площею 43 620,6 кв.м., що розташований за адресою: вул.Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна), 5, м.Дніпро, за актом приймання-передачі, що передбачено п. 5.7 договору купівлі-продажу від 16.08.2005 №134/А (зі змінами).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021 у даній справі позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Розірвано договір купівлі-продажу від 16.08.2005 № 134/А укладений між комітетом комунальної власності Дніпропетровської міської ради та Приватним підприємством "Ромбус-Приват", посвідчений 16.08.2005 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрований в реєстрі за № 5393, з урахуванням укладених договорів про зміни, у зв'язку з порушенням відповідачем пункту 5.4 умов цього договору (зі змінами). Зобов'язано Приватне підприємство "Ромбус-Приват" повернути Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради об'єкт незавершеного будівництва готельного комплексу "Парус", загальною площею 43 620,6 кв.м., що розташований за адресою: вул.Січеславська Набережна (Набережна В.І.Леніна), 5, м.Дніпро, за актом приймання-передачі, що передбачено п.5.7 договору купівлі-продажу від 16.08.2005 № 134/А (зі змінами). Стягнуто з приватного підприємства "Ромбус-Приват" на користь Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради витрати на сплату судового збору у розмірі 4 204,00 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2021 апеляційну скаргу приватного підприємства "Ромбус-Приват" залишено без задоволення; апеляційну скаргу Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради задоволено; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021 змінено в частині розподілу судових витрат, викладено абзац четвертий резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути з Приватного підприємства Ромбус-Приват на користь Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради витрати на сплату судового збору у розмірі 352 783,54 грн". В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021 залишено без змін.
08.12.2021 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2021, які набрали законної сили 18.11.2021, господарським судом видано відповідні накази.
18.02.2022 до господарського суду надійшла скарга приватного підприємства "Ромбус-Приват" на рішення та дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добридніка С.А. у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1, в якій заявник просив суд:
- визнати незаконними дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добридніка С.А. щодо складення та підписання 08.02.2022 з представником Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради акту приймання-передавання об'єкту незавершеного будівництва - готельного комплексу "Парус" у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1;
- визнати незаконним та скасувати акт приймання-передавання об'єкту незавершеного будівництва - готельного комплексу "Парус", що був підписаний 08.02.2022 між головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добридніком С.А. та Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1;
- керуючись ст. 345 ГПК України, зобов'язати головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добридніка С.А. повідомити суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022 про відмову у задоволенні скарги приватного підприємства "Ромбус-Приват" від 18.02.2022 на рішення та дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добридніка С.А. у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1.
Статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-рп (ІІ)/2019) наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист: невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
У відповідності до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5)справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яка кореспондується з нормами статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження").
За приписами ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом (ч.5 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження").
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження").
У п.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено перелік підстав коли виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.
Отже, виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Процесуальні положення Закону України "Про виконавче провадження" регламентують порядок дій державного виконавця в разі надходження виконавчого документа, а також встановлюють строк виконання таких дій.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до заяви стягувача від 06.01.2022 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добридніком С.А. 06.01.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/7189/20 від 08.12.2021 про зобов'язання Приватного підприємства "Ромбус-Приват" повернути Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради об'єкт незавершеного будівництва готельного комплексу "Парус", загальною площею 43 620,6 кв.м. за актом приймання-передачі, що передбачено п.5.7 договору купівлі-продажу від 16.08.2005 № 134/А (зі змінами). У вказаній постанові зазначено про необхідність виконання боржником рішення суду протягом 10 робочих днів.
Законність відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 шляхом винесення постанови від 06.01.2021 встановлено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022 у даній справі. Цей висновок підтриманий Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 11.07.2017, зокрема, судом зазначено, що прийнявши наказ суду до виконання та відкривши на його підставі виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 шляхом винесення постанови від 06.01.2021, державний виконавець діяв у межах вимог, встановлених Законом України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Колегія суддів враховує, що постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/7189/20 від 08.12.2021 відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" була направлена за адресою, зазначеною у виконавчому документі - наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2022 № 904/7189/20.
Постановою Верхового Суду від 01.02.2022 касаційну скаргу Приватного підприємства "Ромбус-Приват" залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021 у справі № 904/7189/20 залишено без змін. Поновлено дію постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021 у справі № 904/7189/20, зупинену згідно з ухвалою Верховного Суду від 20.12.2021.
У зв'язку з тим, що боржник Приватне підприємство "Ромбус-Приват" рішення суду № 904/7189/20, яким його було зобов'язано повернути Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код юридичної особи 37454258 об'єкт незавершеного будівництва готельного комплексу "Парус", загальною площею 43 620,6 кв. м., що розташований за адресою: вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна), 5, м. Дніпро, за актом приймання-передачі, що передбачено п. 5.7 Договору купівлі-продажу від 16.08.2005 № 134/А (зі змінами) не виконав та про неможливість виконання державного виконавця не повідомив, державний виконавець призначив виконавчі дії на 08.02.2022.
08.02.2022 представник боржника, який з'явився для проведення виконавчих дій відмовився від виконання рішення суду та повідомив, що постанову про відкриття виконавчого провадження отримав 07.02.2022, від підписання акту приймання-передавання відмовився.
Головним державним виконавцем відділу Добридніком С.А. 08.02.2022 складений акт про вилучення майна боржника та передачу його представнику стягувача, в якому також зазначено, що представник ПП "Ромбус-Приват" гр. ОСОБА_1 відмовився від підпису в акті приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва готельного комплексу "Парус" Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради.
Отже, склавши акт приймання-передачі від 08.02.2022, державний виконавець виконав наказ Господарського суду Дніпропетровської області № 904/7189/20 від 08.12.2021, виданий на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021 у справі № 904/7189/20, дію якого було поновлено 01.02.2022, та яке набуло законної сили, тобто підлягало обов'язковому виконанню відповідачем.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення скарги відповідача та визнання незаконними дій головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добридніка С.А. щодо складення та підписання 08.02.2022 з представником Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради Акту приймання-передавання об'єкту незавершеного будівництва готельного комплексу "Парус" у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1, а також визнання незаконним та скасування акту приймання-передавання об'єкту незавершеного будівництва - готельного комплексу "Парус", що був підписаний 08.02.2022 між головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добридніком С.А. та Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1.
Статтею 343 Господарського процесуального кодексу передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими та такими, що не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, отже оскаржувана ухвала господарського суду відповідає чинному законодавству, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022 у даній справі відсутні.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2684,00 грн. покласти на Приватне підприємство "Ромбус-Приват".
З підстав наведеного та керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ромбус-Приват" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022 у справі № 904/7189/20 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022 у справі № 904/7189/20 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2684,00грн. покласти на Приватне підприємство "Ромбус-Приват".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 17.07.2023 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз