Копія
Справа № 560/4436/23
іменем України
17 липня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 (до цього - військова частина НОМЕР_2 ) у військовому званні «старший прапорщик». Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 61 від 22.03.2021 позивача з 20.03.2021 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно вказаного наказу вислуга років позивача станом на 01.03.2021 становить: у календарному обчисленні - 25 років 03 місяці 27 днів; у пільговому обчисленні - 34 роки 04 місяці 10 днів. За період військової служби позивач постійним, чи службовим житлом не забезпечувався. Грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення не виплачувалась. Відповідно до п. 1 протоколу № 5 спільного засідання житлової комісії та командування Військової частини НОМЕР_2 від 26.01.2006, позивача як потребуючого поліпшення житлових умов, разом із членами його сім'ї (дружиною ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_3 ) з 26.01.2006 поставлено на квартирну чергу для отримання житла в загальному порядку. В грудні 2022 року позивач звернувся до командування Військової частини НОМЕР_1 із рапортом щодо надання інформації про черговість перебування його на квартирному обліку Військової частини. За результатами розгляду рапорту, Військова частина НОМЕР_1 листом від 05.01.2023 повідомила, що рішенням житлової комісії військової частини, оформленої протоколом № 7 від 07.06.2021, позивача знято з квартирного обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, у зв'язку із звільненням з військової служби по закінченню контракту, надавши копії витягу із зазначеного протоколу та витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 627 від 09.06.2021 про затвердження рішення житлової комісії. Позивач вважає, що вказане рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2021, в частині зняття його з квартирного обліку не відповідає вимогам Конституції України та інших нормативно-правових актів України у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, а також порушує його права щодо перебування на житловій черзі, і як наслідок на забезпечення житлом, через що вони мають бути поновлені шляхом визнання протиправними та скасування як рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленого пунктом 4.2 протоколу № 7 від 07.06.2021, так і наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 627 від 09.06.2021 про затвердження цього рішення, а також зобов'язання військової частини НОМЕР_1 вчинити дії.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.04.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що пунктом 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла. Норму аналогічного змісту викладено в п. 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006. Разом з тим, ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас у зв'язку з закінченням строку контракту. Ця підстава звільнення з військової служби відповідно до вищенаведених нормативних актів позбавляє звільненого військовослужбовця права залишитися на квартирному обліку. Крім того, відповідно до п. 19 розділу VI Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31.07.2018 № 380, на обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, залишаються військовослужбовці, в тому числі, які виключені зі списків особового складу військових частин, та члени їх сімей у разі: відрядження до державних органів, підприємств, організацій, установ (у тому числі до військових прокуратур), а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі; направлення до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки в складі національних контингентів або національного персоналу, а також закордонних дипломатичних установ України; направлення на навчання до військових навчальних закладів (на весь період навчання); направлення військовослужбовця на лікування (реабілітацію) внаслідок поранень (контузії) або через хворобу; захоплення в полон або заручником; визнання особи безвісти відсутньою (до визнання її померлою). Таким чином, у чинній редакції Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями відсутня така правова підстава для залишення на квартирному обліку при військовій частині, як звільнення військовослужбовця з військової служби в зв'язку з закінченням строку контракту. З урахуванням викладених правових норм слід зробити висновок про те, що відсутні передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , що стосуються поновлення його на квартирному обліку та скасування в зв'язку з цим відповідних рішень військової частини НОМЕР_1 , а тому слід відмовити в його позові в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 (до цього - військова частина НОМЕР_2 ) у військовому званні «старший прапорщик».
Позивач, є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 06.05.2015, та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.
Відповідно до витягу з протоколу № 5 спільного засідання житлової комісії та командування Військової частини НОМЕР_2 від 26.01.2006, ОСОБА_1 разом із членами сім'ї (дружиною ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_3 ) з 26.01.2006 зараховано на квартирний облік загальної черги з в/ч НОМЕР_2 з 26.01.2006
В подальшому, на підставі рапорту позивача, у зв'язку із змінами у складі сім'ї та отриманням статусу учасника бойових дій, п. 1.7 протоколу № 134 засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_2 від 23.02.2018, внесено зміни до облікової справи старшого прапорщика ОСОБА_1 зі складом сім'ї 3 (три) особи, в т.ч. (він, дружина - ОСОБА_2 , донька - ОСОБА_4 ) та зараховано в списки першої черги військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов з 23.02.2018, як учасника бойових дій.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 22.03.2021 № 61 позивача звільнено з військової служби в запас за підпунктом "а" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в зв'язку із закінченням строку контракту та виключено зі списків особового складу частини.
Згідно вказаного наказу вислуга років позивача станом на 01.03.2021 становить: у календарному обчисленні - 25 років 03 місяці 27 днів; у пільговому обчисленні - 34 роки 04 місяці 10 днів.
В грудні 2022 року позивач звернувся до командування Військової частини НОМЕР_1 із рапортом щодо надання інформації про черговість перебування на квартирному обліку військової частини.
За результатами розгляду рапорту ОСОБА_1 , Військова частина НОМЕР_1 листом від 05.01.2023 повідомила, що рішенням житлової комісії військової частини, оформленої протоколом № 7 від 07.06.2021, позивача знято з квартирного обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, у зв'язку із звільненням з військової служби по закінченню контракту.
Згідно п. 4.2 протоколу № 7 засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2021, позивача та членів його сім'ї знято з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання у зв'язку зі звільненням з військової служби за контрактом в запас (у зв'язку із закінченням строку контракту) та відсутністю підстав залишення на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду зазначених п. 29 постанови КМУ від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями».
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.06.2021 №627 "Про затвердження рішення житлової комісії" відповідно до вимог Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380, затверджено рішення житлової комісії Військово частини НОМЕР_1 від 07.06.2021 та внесено до протоколу №7, щодо зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання: 4.2 зняти з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання старшого прапорщика ОСОБА_1 та членів його сім'ї у зв'язку зі звільненням з військової служби за контрактом в запас (у зв'язку із закінченням строку контракту) та відсутністю підстав залишення на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду зазначених п. 29 постанови КМУ від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями». Календарна вислуга 25 років.
Позивач, вважаючи рішення житлової комісії та наказ командира військової частини в частині виключення його та членів його сім'ї з квартирного обліку військової частини протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Спірні правовідносини, які склались у цій справі, врегульовано Конституцією України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями та Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, норми яких суд застосовує станом на момент виникнення спірних правовідносин.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст. 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 12 Закону №2011-XII передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці строкової військової служби та військовослужбовці, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, розміщуються в казармах (на кораблях) згідно із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. За ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу та військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (абз.2 п.1 ст.12 Закону №2011-XII).
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства (абз.3 п.1 ст.12 Закону №2011-XII).
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла (абз.4 п.1 ст.12 Закону №2011-XII).
За військовослужбовцями, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на військову службу. Такі військовослужбовці не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та зараховані на квартирний облік у військовій частині за місцем проходження служби (абз.8 п.1 ст.12 Закону №2011-XII).
За військовослужбовцями, які вступили на військову службу за контрактом, зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за попереднім місцем проживання (п.2 ст.12 Закону №2011-XII).
Військовослужбовцям, які вступили на військову службу за контрактом відповідно до частини четвертої статті 20 або продовжили військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", жилі приміщення надаються позачергово за рахунок військових формувань за місцем проходження військової служби. При цьому для військовослужбовців, які вступили на військову службу за контрактом відповідно до частини четвертої статті 20 зазначеного Закону, до часу перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, зараховується час перебування на такому обліку за місцем проживання до прийняття на військову службу за контрактом (абз.1 п.3 ст.12 Закону №2011-XII).
Забезпечення жилими приміщеннями в разі потреби поліпшення житлових умов сімей військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції або забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпеченні їх здійснення та загинули (померли) або пропали безвісти, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абз.4 п.3 ст.12 Закону №2011-XII).
Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла (абз. 1 п. 9 ст. 12 Закону №2011-XII).
У разі смерті особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку на підставах, зазначених у абзаці першому цієї частини, яка відповідно до законодавства мала право на першочергове (позачергове) одержання житла, її сім'я зберігає право на одержання житла в тому самому порядку (абз. 2 п. 9 ст. 12 Закону №2011-XII).
Дія п. 9 ст. 12 Закону №2011-XII безпосередньо пов'язується із тим, з якої саме з підстав, зазначених у ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.
На виконання ч. 1 ст. 12 Закону № 2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок №1081), який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Відповідно до п.22 Порядку №1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини (п.24 Порядку №1081).
З метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380).
Пунктом 4 Наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 встановлено, що за військовослужбовцями та членами їх сімей в тому числі звільненими з військової служби в запас або відставку, які були зараховані на облік військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим наказом, зберігається дата зарахування на облік для забезпечення житлом для постійного проживання (за результатами інвентаризації облікових справ); рішення житлових комісій військових частин, об'єднаних житлових комісій, які були прийняті до набрання чинності цим наказом, реалізуються із урахуванням вимог вищезазначеної Інструкції.
Відповідні до п. 1 розділу 6 Інструкції № 380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
Згідно п. 21 розділу 6 Інструкції №380 зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 40 Житлового кодексу України визначено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до п. 2 ст. 12 Закону №2011-XII за військовослужбовцями, які вступили на військову службу за контрактом, зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за попереднім місцем проживання.
Пунктом 9 ст. 12 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла. У разі смерті особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку на підставах, зазначених у абзаці першому цієї частини, яка відповідно до законодавства мала право на першочергове (позачергове) одержання житла, її сім'я зберігає право на одержання житла в тому самому порядку.
Аналогічні приписи закріплені в п. 29 Порядку №1081, дія якого щодо залишення на обліку безпосередньо пов'язується із тим, з яких саме підстав військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.
Пунктом 3 Порядку № 1081 встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та визнані в установленому законодавством порядку особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), пов'язаних з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та члени сімей військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання, що збудовані (придбані) за рахунок коштів державного бюджету та інших передбачених законодавством джерел, чи грошовою компенсацією за належне їм для отримання житлове приміщення з урахуванням пільг, установлених законами.
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
З системного аналізу норм Закону №2011-XII та Порядку №1081 вбачається, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже, залишаються на квартирному обліку до отримання ними житла, зокрема і в разі звільнення в запас чи відставку.
При цьому, існує вичерпний перелік військовослужбовців, які мають право залишатися на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при звільненні з військової служби.
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.03.2019 у справі №359/2295/17, від 20.05.2019 у справі №487/6514/17, від 08.04.2020 у справі №683/2197/18, від 20.01.2021 у справі №460/6031/18.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і гарантується принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 02.11.2004 №15-рп/2004 акцентував: «Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо». Цей принцип забезпечує пріоритетність прав і свобод людини та громадянина, справедливість і гуманність при постановлені судових рішень.
Суд встановив, що відповідно до витягу з протоколу № 5 спільного засідання житлової комісії та командування Військової частини НОМЕР_2 від 26.01.2006, ОСОБА_1 разом із членами сім'ї (дружиною ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_3 ) з 26.01.2006 зараховано на квартирний облік загальної черги з в/ч НОМЕР_2 з 26.01.2006
В подальшому, на підставі рапорту позивача, у зв'язку із змінами у складі сім'ї та отриманням статусу учасника бойових дій, п. 1.7 протоколу № 134 засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_2 від 23.02.2018, внесено зміни до облікової справи старшого прапорщика ОСОБА_1 зі складом сім'ї 3 (три) особи, в т.ч. (він, дружина - ОСОБА_2 , донька - ОСОБА_4 ) та зараховано в списки першої черги військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов з 23.02.2018, як учасника бойових дій.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 22.03.2021 № 61 позивача звільнено з військової служби в запас за підпунктом "а" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в зв'язку із закінченням строку контракту та виключено зі списків особового складу частини.
Згідно вказаного наказу вислуга років позивача станом на 01.03.2021 становить: у календарному обчисленні - 25 років 03 місяці 27 днів; у пільговому обчисленні - 34 роки 04 місяці 10 днів.
Згідно п. 4.2 протоколу № 7 засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2021, позивача та членів його сім'ї знято з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання у зв'язку зі звільненням з військової служби за контрактом в запас (у зв'язку із закінченням строку контракту) та відсутністю підстав залишення на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду зазначених п. 29 постанови КМУ від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями».
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.06.2021 №627 "Про затвердження рішення житлової комісії" відповідно до вимог Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380, затверджено рішення житлової комісії Військово частини НОМЕР_1 від 07.06.2021 та внесено до протоколу №7, щодо зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання: 4.2 зняти з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання старшого прапорщика ОСОБА_1 та членів його сім'ї у зв'язку зі звільненням з військової служби за контрактом в запас (у зв'язку із закінченням строку контракту) та відсутністю підстав залишення на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду зазначених п. 29 постанови КМУ від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями». Календарна вислуга 25 років.
Суд зазначає, що зняття відповідачем позивача з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення постійними жилими приміщеннями у зв'язку із звільненням з військової служби у запас за закінченням контракту, вказані вище нормативно-правові акти не передбачають. Отже, доводи відповідача не обґрунтовані та не підтверджені сукупністю доказів.
При цьому в даному випадку не існує жодної з визначених п. 21 розділу 6 Інструкції №380 підстав, які дозволяють зняття військовослужбовців з обліку.
У даному випадку, обґрунтування відповідачем спірного рішення не відповідає спеціальним нормам права, що регулюють спірні відносини, а саме Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII та Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380.
Таким чином, оскільки вислуга позивача на військовій службі складає більше ніж 20 років, останній перебував на квартирному обліку з 26.01.2006 і знятий з квартирного обліку у зв'язку зі звільненням з військової служби в запас (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відсутні правові підстав для зняття позивача з квартирного обліку у військовій частині.
Отже, рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформлене п. 4.2 протоколу № 7 від 07.06.2021, в частині зняття ОСОБА_1 та членів його сім'ї з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання та п. 4 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 627 від 09.06.2021 “Про затвердження рішення житлової комісії”, в частині затвердження рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом № 7 від 07.06.2021, в частині зняття ОСОБА_1 та членів його сім'ї з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання є протиправними та підлягають скасуванню.
Підсумовуючи вищенаведене, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_1 та членів його сім'ї: дружину - ОСОБА_2 , доньку - ОСОБА_4 на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, зі збереженням попереднього часу перебування на обліку: в загальній черзі - з 26.01.2006, в першочерговій черзі - з 23.02.2018.
Відповідно до п.10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню враховуючи п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, шляхом:
- визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформленого пунктом 4.2 протоколу № 7 від 07.06.2021, про зняття ОСОБА_1 , та членів його сім'ї з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання Військової частини НОМЕР_1 ;
- визнання протиправним та скасування п. 4 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 627 від 09.06.2021 «Про затвердження рішення житлової комісії», в частині затвердження рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом № 7 від 07.06.2021, про зняття ОСОБА_1 та членів його сім'ї з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання Військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язання житлову комісію Військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 та членів сім'ї (дружина - ОСОБА_2 , донька - ОСОБА_4 ) на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, зі збереженням попереднього часу перебування на обліку: в загальній черзі - з 26.01.2006, в першочерговій черзі - з 23.02.2018.
Згідно положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Оскільки позивач згідно з ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, враховуючи приписи ст. 139 КАС України, судові витрати у вигляді сплати судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформлене пунктом 4.2 протоколу № 7 від 07.06.2021, про зняття ОСОБА_1 , та членів його сім'ї з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання Військової частини НОМЕР_1 .
Визнати протиправним та скасувати п. 4 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 627 від 09.06.2021 «Про затвердження рішення житлової комісії», в частині затвердження рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом № 7 від 07.06.2021, про зняття ОСОБА_1 та членів його сім'ї з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання Військової частини НОМЕР_1 .
Зобов'язання житлову комісію Військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 та членів сім'ї (дружину - ОСОБА_2 , доньку - ОСОБА_4 ) на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, зі збереженням попереднього часу перебування на обліку: в загальній черзі - з 26.01.2006, в першочерговій черзі - з 23.02.2018.
Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - 07840179)
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом"
Суддя І.І. Тарновецький