Справа № 214/6739/21
2-а/214/16/23
Іменем України
18 липня 2023 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Ткаченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу №214/6739/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , пред'явленою в його інтересах адвокатом Довбнею Олександром Володимировичем, до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Некрасової Крістіни Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (на стороні відповідача) - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Представники:
від позивача - адвокат Довбня О.В.,
від третьої особи - Бочковий Г.В.,
Адвокат Довбня О.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати постанову серії ЕАО №4594673 від 06 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн., винесену інспектором УПП в Дніпропетровській області ДПП Некрасовою К.О., а її винесення - визнати протиправним; судові витрати по справі покласти на відповідача.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що 06 серпня 2021 року у відношенні ОСОБА_1 інспектором УПП в Дніпропетровській області ДПП Некрасовою К.О. було винесено постанову серії ЕАО №4594673 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП за начебто порушення швидкісного режиму, а саме що начебто ОСОБА_1 , 06 серпня 2021 року о 12.38 год., керуючи автомобілем марки Kia Sorento JC 5248, р/н НОМЕР_1 , по автодорозі в с. Миколаївка 174 км, рухався зі швидкістю 125 км/год, чим порушив встановлене обмеження швидкості руху у населеному пункті на 75 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем TRU CAM TC 00582, чим порушив п.12.4 ПДР України. Представник позивача вважає, що постанова є незаконною, необґрунтованою, не відповідає вимогам КУпАП та винесена інспектором з перевищенням владних повноважень. Так, під час розгляду справи інспектором не було виконано вимоги ст.ст.245, 251, 276, 280 КУпАП щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, не дотримано процесуальний порядок її розгляду. Перш за все, представник зауважив, що інспектор обмежила ОСОБА_1 у реалізації ним права на правову допомогу, оскільки на його звернення щодо необхідності звернення за правовою допомогою відповіла відмовою. Також зауважив, що всупереч вимогам ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» інспектор здійснювала вимірювання швидкості руху ОСОБА_1 в місце, не облаштованому знаком 5.70, який би повідомляв по монтування/розміщення вимірювальної техніки, а вимірювання швидкості руху взагалі здійснювала в ручному режимі: прилад вона тримала в руках, без застосування стаціонарного штативу, що суперечить ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію». З огляду на винесення постанови з порушенням вимог чинного законодавства та конституційних прав позивача, на переконання його представника, постанова підлягає скасуванню як така, що винесена незаконно.
Ухвалою суду від 18 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження (а.с.16-17).
Ухвалою суду від 18 липня 2023 року залучено до участі у справі Департамент патрульної поліції Національної поліції України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (на стороні відповідача).
Відповідач - інспектор УПП в Дніпропетровській області ДПП Некрасова К.О. правом на подання відзиву не скористалась.
Не погоджуючись з пред'явленими вимогами, представник третьої особи - Департаменту ПП НПУ в порядку ст.165 КАС України подав письмові пояснення, в яких просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю. Свою позицію представник третьої особи мотивував тим, що 06 серпня 2021 року у відношенні ОСОБА_1 інспектором УПП в Дніпропетровській області ДПП Некрасовою К.О. було винесено постанову серії ЕАО №4594673 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП за порушення швидкісного режиму, а саме що ОСОБА_1 , 06 серпня 2021 року о 12.38 год., керуючи автомобілем марки Kia Sorento JC 5248, р/н НОМЕР_1 , по автодорозі в с. Миколаївка 174 км, рухався зі швидкістю 125 км/год, чим порушив встановлене обмеження швидкості руху у населеному пункті на 75 км/год - п.12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем TRU CAM TC 00582. Постанова повністю відповідає вимогам Інструкції №1395 від 07 листопада 2015 року, приписам КУпАП. Також не погоджується з твердженням позивача щодо неможливості роботи з приладом в ручному режимі відповідно до ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки вказана норма стосується використання автоматичної техніки, в той час як лазерний вимірювач швидкості руху TruCam ІІ LT1 20/20, працював в ручному режимі, що дозволено відповідно до сертифікату та розділу 1 настанови з експлуатації, та зазначив, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року №UA МІ/1-2903-2012, на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань типів вимірювальної техніки, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 квітня 2012 року №437 затверджено перелік засобів вимірювальної техніки, до якого включено засіб вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», міжповірочний інтервал становить 1 рік. Так, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/21117, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 13 січня 2021 року та чинного до 13 січня 2022 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20, серійний № ТС000582, є придатним для застосування. З огляду на відсутність доказів з боку позивача про недопущення ним порушення ПДР України, відповідач вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, винесених в межах повноважень та з дотриманням процесуального порядку, врахуванням усіх обставин справи. Жодних дій, спрямованих на обмеження права позивача на звернення за правовою допомогою, інспектор не вчиняла, в той час як позивач не вчинив жодних дій на реалізацію такого права, прибуття адвоката на місце зупинки транспортного засобу для прийняття участі у розгляді справи.
Суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження з урахуванням висловленої учасниками справи позиції. Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію учасників справи, судом встановлено таке.
06 серпня 2021 року о 12.45 год. інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП Некрасовою К.О. винесено постанову серії ЕАО №4594673 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, із накладенням штрафу в розмірі 1700 грн.
Винесення оскаржуваної позивачем постанови мотивовано тим, що 06 серпня 2021 року о 12.38 год. по автодорозі в с. Миколаївка траса М-04 174 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Kia Sorento JC 5248, р/н НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху у населеному пункті на 75 км/год., а саме рухався зі швидкістю 125 км/год. Факт правопорушення зафіксовано на технічний пристрій TruCam ТС-000582. Своїми діями водій порушив п.12.4 ПДР України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.213, ст.ст.222, 258 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі передбачених ч.4 ст.122 КУпАП, в порядку скороченого провадження, тобто без складання протоколу про адміністративне правопорушення з винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення за результатами її розгляду на місці вчинення правопорушення.
Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення інспектором ПП ОСОБА_2 як уповноваженою посадовою особою органу поліції, що не суперечить ст.276 КУпАП. Відомості про попереднє роз'яснення ОСОБА_1 як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, його процесуальних прав, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, в матеріалах справи відсутні, оскільки підпис позивача у відповідній графі оскаржуваної постанови (п.8) відсутній. Відеодокази з місця розгляду справи відповідачем на підтвердження правомірності дій та винесеного рішення як суб'єктом владних повноважень суду не надано. Відтак доводи позивача щодо порушення його прав, у тому числі права на захист суд приймає до уваги.
Оскільки предметом оскарження є постанова по справі про адміністративне правопорушення, здійснюючи розгляд справи, відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України суд зобов'язаний перевірити її обґрунтованість та відповідність дійсним обставинам.
Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовано положеннями Законів України «Про національну поліцію», «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України, а також нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч.1 ст.2 КАСУкраїни, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України регламентовано право на судовий захист, яке передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п.1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Диспозицією ч.4 ст.122 КУпАП (в редакції на момент вчинення інкримінованого порушення) передбачено, зокрема, адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 кілометрів на годину.
Згідно з п.12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Зі змісту оспорюваної постанови слідує, що підставою для притягнення особи до відповідальності слугувало те, що 06 серпня 2021 року о 12.38 год. по автодорозі в с. Миколаївка траса М-04 174 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Kia Sorento JC 5248, р/н НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 125 км/год у населеному пункті, де діє обмеження швидкості руху до 50 км/год, тобто перевищив встановлені обмеження швидкості руху у населеному пункті на 75 км/год. Вимірювання швидкості руху здійснювалось лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam ТС 000582. При цьому позивач факт перевищення швидкості руху понад допустимі норми заперечує.
Відповідно до ст.31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Так, ч.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Тобто, положення Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення. Покази приладу TruCam оцінюються інспектором як доказ в розумінні ст.251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У КУпАП та КАС України визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення та її перегляду судом у випадку оскарження, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. В даній категорії справ відповідач як суб'єкт владних повноважень, повинен зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати позицію позивача та його заперечення проти пред'явленого йому обвинувачення, адже в силу ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч.3 ст.79 КАС України зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Разом з тим, відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування у даній категорії справ, не надано доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме: фото-, відеофіксації вчинення позивачем правопорушення, здійснені лазерним вимірювачем швидкості TruCam ТС000582, з яких можливо було б встановити дійсність руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 в населеному пункті зі швидкістю 125 км/год.
Що стосується наданого третьою особою фото- та відеофраментів з назвою «1628253116_69000_0806_123156» на диску DVD-RW на підтвердження обґрунтованості постанови інспектора ПП, то їх відтворенням та переглядом встановлено, що на автодорозі траса М-04 174 м. Дніпро 06 серпня 2021 року о 12.31 год. зафіксовано рух автомобіля чорного кольору, модель та марку, а також державний номерний знак якого розпізнати неможливо, що виключає можливість його ідентифікації. Позаяк, співставленням даних з оскаржуваною постановою, встановлено, що ОСОБА_1 інкриміновано порушення за п.12.4 ПДР України за фактом руху ним з перевищенням швидкості 06 серпня 2021 року о 12.38 год. в с. Миколаївка траса М-04 174 км, в той час як на відео зафіксовано рух автомобіля на автодорозі траса М-04 174 м. Дніпро 06 серпня 2021 року о 12.31 год., що визначає наявність часових та просторових неузгоджень. При цьому, широта та довгота місця за координатами на місцевості, де проводилось вимірювання, не зазначені на фото-, відеодоказах, що за неможливості ідентифікації по фото та відео марки, моделі та реєстраційного номеру транспортного засобу виключає можливість встановлення факту руху транспортного засобу саме під керуванням ОСОБА_1 та в межах населеного пункту - с. Миколаївка, де б діяли обмеження швидкісного режиму за п.12.4 ПДР України.
У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 жовтня 2016 року по справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.
Таким чином, суд приходить до переконання, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідачем не підтверджений належними та допустимими доказами, як і правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП, а також не доведено дотримання при винесені оскаржуваної постанови вимог ст.ст.248, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова серії ЕАО №4594673 від 06 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн., винесена інспектором УПП в Дніпропетровській області ДПП Некрасовою К.О., підлягає скасуванню із закриттям справи, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Натомість суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині визнання протиправною постанови, оскільки прийняття такого рішення не передбачено ст.286 КАС України.
Згідно зі ст.246 ч. 5 п. 2 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Беручи до уваги ухвалення рішення на користь позивача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача 454 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування понесених ним витрат по сплаті судового збору (а.с.2). Стягнення судових витрат із суб'єкта владних повноважень, посадова особа якого була відповідачем у справі, прямо передбачено ч.1 ст.139 КАС України. Аналогічна правова позиція щодо суб'єкта, за рахунок якого слід стягувати витрати зі сплати судового збору в даній категорії справ викладена у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №757/52466/18-а. Вимог про відшкодування інших процесуальних витрат по справі позивач не заявляв.
Що стосується надмірно сплаченого судового збору в сумі 454 грн. 00 коп., то позивач або його представник вправі звернутися до суду з клопотанням про його повернення в порядку, регламентованому Законом України «Про судовий збір».
Підстави, визначені ст.371 КАС України, для звернення судового рішення до негайного виконання, відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 9, п.10 ч.6 ст.12, ст.ст.72-79, 139, 162, п.2 ч.1, ч.3 ст.241, ст.ст.242, 244-246, 250, 255, 257, 268, 269, 271, 286, 293 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , пред'явлені в його інтересах адвокатом Довбнею Олександром Володимировичем, до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Некрасової Крістіни Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (на стороні відповідача) - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.
Постанову серії ЕАО №4594673 від 06 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн., винесену інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Некрасової Крістіною Олександрівною - скасувати, а справу закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 454 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з моменту його підписання безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.286 КАС України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Адвокат Довбня Олександр Володимирович, адреса робочого місця: АДРЕСА_2 , інші відомості відсутні.
Інспектор Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Некрасова Крістіна Олександрівна, адреса робочого місця: м. Дніпро, пл. Троїцька, буд.2-а, інші відомості відсутні.
Департамент патрульної поліції Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3.
Рішення суду складено та підписано 18 липня 2023 року.
Суддя А.В. Ткаченко