Єдиний унікальний номер 205/9265/19
1-кп/205/403/23
Іменем України
13 липня 2023 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12018040000000704 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, неодруженого, неповнолітніх дітей не має, пенсіонер, фізична особа-підприємець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018040000000704 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, відповідно до якого останній обвинувачується в тому, що відповідно до свідоцтва № 11-3566 від 08.12.1993 виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів м. Дніпропетровська ОСОБА_7 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_2 . Відповідно до актового запису про смерть № 776 від 17.06.2009 стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У 2013 році (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), у невідомої особи (Особа 1), матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, винник злочинний умисел спрямований на придбання права на чуже майно - квартиру АДРЕСА_2 .
Для виконання зазначеного злочинного умислу Особа 1, наприкінці березня 2013 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, залучила у якості пособника ОСОБА_3 , який добровільно надав згоду на співучасть у вчиненні вищевказаного злочину та повинен був виконувати роль власника квартири АДРЕСА_2 , використовуючи при цьому підроблений паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_1 нібито виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_8 , в який вклеєно фотокартку ОСОБА_3 та інші документи, які мають відношення до формування спадкової справи, а саме свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 08.12.1993 виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів м. Дніпропетровська ОСОБА_7 , звіт про незалежну оцінку майна № 04/028/1 від 08.04.2013, підроблену довідку з комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 53 від 09.04.2013 про нібито реєстрацію ОСОБА_8 у квартирі АДРЕСА_2 .
Задля досягнення спільного злочинного умислу щодо придбання права на чуже майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 Особа 1 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці передала ОСОБА_3 підроблений паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_1 нібито виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_8 , в який вклеєно фотокартку ОСОБА_3 , інші документи, які мають відношення до формування спадкової справи.
У подальшому, 02.04.2013 у денний час, ОСОБА_3 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з Особа 1, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 у приміщенні приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що він не є ОСОБА_8 надав нотаріусу підроблений паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_1 нібито виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_8 , в який вклеєно його фотокартку, свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 08.12.1993 виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів м. Дніпропетровська ОСОБА_7 , підроблену довідку з комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 53 від 09.04.2013 про нібито реєстрацію ОСОБА_8 у квартирі АДРЕСА_2 , а також власноручно підписав від імені ОСОБА_8 заяву № 36 від 02 квітня 2013 року про те, що він є сином померлого ОСОБА_7 та має право на спадкове майно.
Таким чином, 02.04.2013 приблизно о 13 год. 32 хв., ОСОБА_3 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з Особа 1, у приміщенні приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , видав нотаріально посвідчену довіреність № 173 представляти його інтереси Особа 1 щодо розпорядження об'єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 , з метою усунення перешкод для досягнення мети злочину.
У подальшому, 10.04.2013 у денний час, Особа 1 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , реалізуючи спільний злочинний умисел, на підставі довіреності № 173 від 02.04.2013 нібито від імені ОСОБА_8 щодо розпорядження об'єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 у приміщенні приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 надав документи, які мають відношення до формування спадкової справи, а саме свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 08.12.1993 виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів м. Дніпропетровська ОСОБА_7 , звіт про незалежну оцінку майна № 04/028/1 від 08.04.2013, довідку з комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 53 від 09.04.2013 про нібито реєстрацію ОСОБА_8 у квартирі АДРЕСА_2 для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та того ж дня отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_8 на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 .
Внаслідок умисних дій ОСОБА_3 , що виразились у пособництві на придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, що завдало шкоди потерпілому - територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради завдано матеріальних збитків на загальну суму 208 441,00 (двісті вісім тисяч чотириста сорок одна) гривня, що в 363 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення, що є матеріальними збитками у великому розмірі.
Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що наприкінці березня 2013 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, вступив у попередню злочинну змову з Особою 1, спрямовану на підроблення іншого офіційного документа, який посвідчується нотаріусом, і який надає права, з метою використання його іншою особою, та у подальшому придбання права на чуже майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 .
Так, задля досягнення спільного злочинного умислу спрямованого на підроблення офіційного документа та подальше придбання права на чуже майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, отримав від Особи 1 підроблений паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_1 нібито виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_8 , в який вклеєно фотокартку ОСОБА_3 , інші документи, які мають відношення до формування спадкової справи.
У подальшому, 02.04.2013 у денний час ОСОБА_3 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з Особа 1, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 у приміщенні приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що він не є ОСОБА_8 надав нотаріусу підроблений паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_1 нібито виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_8 , в який вклеєно його фотокартку, свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 08.12.1993 виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів м. Дніпропетровська ОСОБА_7 , підроблену довідку з комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 53 від 09.04.2013 про нібито реєстрацію ОСОБА_8 у квартирі АДРЕСА_2 , а також власноручно підписав від імені ОСОБА_8 заяву № 36 від 02 квітня 2013 року про те, що він є сином померлого ОСОБА_7 та має право на спадкове майно.
Таким чином, 02.04.2013 приблизно о 13 год. 32 хв. ОСОБА_3 у приміщенні приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , видав нотаріально посвідчену довіреність № 173 представляти його інтереси Особі 1, щодо розпорядження об'єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 , що містить завідомо неправдиві для співучасників злочину відомості, з метою подальшого використання іншою особою.
Також ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що наприкінці березня 2013 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, добровільно вступив у попередню злочинну змову з Особою 1, спрямовану на використання завідомо підробленого документа, та у подальшому придбання права на чуже майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 .
Так, задля досягнення спільного злочинного умислу спрямованого на використання завідомо підробленого документа та подальше придбання права на чуже майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, отримав від Особи 1 підроблений паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_1 нібито виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_8 , в який вклеєно фотокартку ОСОБА_3 , інші документи, які мають відношення до формування спадкової справи.
У подальшому, 02.04.2013 у денний час, ОСОБА_3 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з Особа 1, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 у приміщенні приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що він не є ОСОБА_8 надав нотаріусу, таким чином використав, підроблений паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_1 нібито виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_8 , в який вклеєно його фотокартку, свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 08.12.1993 виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів м. Дніпропетровська ОСОБА_10 , підроблену довідку з комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 53 від 09.04.2013 про нібито реєстрацію ОСОБА_8 у квартирі АДРЕСА_2 , а також власноручно підписав від імені ОСОБА_8 заяву № 36 від 02 квітня 2013 року про те, що він є сином померлого ОСОБА_7 та має право на спадкове майно, яку також надав нотаріусу ОСОБА_9 .
Дії ОСОБА_3 які виразилися:
у пособництві у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство) , вчинене за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України;
у підробленні іншого офіційного документу, який посвідчується нотаріусом і який надає права з метою використання його іншою особою за попередньою змовою групою осіб кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 3 ст. 358 КК України;
у використанні завідомо підробленого документа кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 4 ст. 358 КК України.
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, посилаючись на те, що з моменту подій, які інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_3 згідно обвинувального акту минуло більше десяти років. Найбільш тяжке кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_3 згідно пред'явленого обвинувачення у даному кримінальному провадженні передбачено ч. 3 ст. 190 КК України, санкція якої передбачає максимально покарання до восьми років позбавлення волі, що у відповідності до ч. 5 ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, та у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України має десять років строку давності, які вже минули.
В судовому засіданні захисник - адвоката ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив його задовольнити, звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження у зв'язку закінченням строків давності, посилаючись на доводи, викладені у клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити, зазначив, що він не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності та закриття щодо нього кримінального провадження. Зазначив, що йому відомі та зрозумілі підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження з цих підстав.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти звільнення ОСОБА_3 від відповідальності за ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, посилаючись на те, що у відповідності до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг строку давності перервався, оскільки ОСОБА_3 вчинив інший особливо тяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України та кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, кримінальне провадження щодо яких наразі перебувають на розгляді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, проте остаточне рішення по даному кримінальному провадженні судом ще не прийнято. Просив відмовити у задоволенні клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.
Представник потерпілого - ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала прокурора.
Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думки учасників судового провадження, приходить до висновку про задоволення клопотання захисника з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 190 КК України за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі не більше восьми років, ч. 3 ст. 358 КК України за яке передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до не більше п'яти років, ч. 4 ст. 358 КК України, за яке передбачено максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до двох років, що у відповідності до ст. 12 КК України відносить зазначені кримінальні правопорушення до категорії тяжкого злочину, нетяжкого злочину та кримінального проступку відповідно.
З дня вчинення кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_3 за обставин, викладених у обвинувальному акті минуло більше десяти років. Проти звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України обвинувачений не заперечує.
Обставин, які обумовлюють зупинення перебігу строків давності у кримінальному провадженні судом не встановлено.
При цьому, суд не погоджується та не бере до уваги доводи прокурора щодо переривання строків давності, згідно ч. 3 ст. 49 КК України у зв'язку із вчиненням ОСОБА_3 іншого особливо тяжкого злочину з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Разом з цим, норми ст. 17 КПК України визначають правовий порядок застосування конституційної засади презумпції невинуватості особи в якості складової форми та змісту кримінального провадження, відповідно до яких особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сам по собі факт перебування на розгляді в суді обвинувального акту у кримінальному провадженні щодо особи не може вказувати на вчинення цією особою інкримінованих їй кримінально-караних діянь до ухвалення судом остаточного рішення по кримінальному провадженню.
Крім того, даний висновок суду повністю узгоджується з правовою позицію Верховного суду, викладену у постанові від 08.05.2019 року у справі № 761/37180/17, згідно якої фактичні твердження про вчинення особою дій, що містять ознаки злочину, за відсутності вироку суду відносно неї, порушують презумпцію невинуватості.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сам по собі факт здійснення Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , в тому числі й у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, з урахуванням відсутності по даному кримінальному провадженню остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, не може бути підставою для застосування положень ч. 3 ст. 49 КК України та визнання строків давності відносно ОСОБА_3 такими, що перервалися.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього - підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 2, 110, 284, 369, 371, 372 КПК України, п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, суд, -
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12018040000000704 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 ч. 4 ст. 358 КК України - закрити.
Учасники судового провадження мають право отримати копію ухвали в суді.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1