Справа № 202/7589/23
№ 1-кп/202/726/2023
Іменем України
18 липня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпропетровську, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, раніше неодноразово судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ;
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з посиланням на те, що строк тримання закінчується 29.07.2023 року. Клопотання мотивоване тим, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, за час перебування обвинуваченого під вартою ризики не зменшились, тому, на думку прокурора, застосування до обвинуваченого жодного із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 поклався на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, враховуючи принцип поваги до свободи особистості, мету застосування запобіжного заходу, суд приходить до висновку про таке.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд виходить з вимог ч.1 ст. 194 КПК України, якою передбачено, що під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, згідно з якою підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема переховуватися від органів суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд переконаний у необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що продовжує існувати ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки він обвинувачується у вчиненні кримінального проступку та тяжкого злочину, раніше неодноразово судимий, тому суд вважає, що підстави для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою наявні та актуальні, а продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є доцільним.
Суд вважає, що обмеження прав і свобод виправдовується суспільними інтересами, оскільки такі обмеження відповідають вимогам справедливості, є пропорційними та необхідними для цілей захисту конституційно значимих цінностей. При вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням законодавства про запобіжні заходи, суд виходячи з презумпції невинуватості дотримує баланс між публічними інтересами, пов'язаними із застосуванням заходів процесуального примусу, і важливістю права на свободу особистості.
Суд визначає максимально можливий строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою, передбачений статтею 197 КПК України, з огляду на обсяг висунутого обвинувачення та значну складність справи, яка потребує тривалого часу для її судового розгляду. При цьому відсутні підстави вважати, що зазначені прокурором ризики зникнуть протягом дії ухвали про продовження строку тримання під вартою.
Вирішуючи питання щодо можливості визначення підозрюваному ОСОБА_4 розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за можливе залишити раніше визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави урозміру 60 прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що узгоджується з вимогами зазначених положень КПК України, якими передбачено обов'язок суду визначити розмір застави достатньої для виконання обов'язків, передбачених цим Кодексом, що також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, в частині того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Керуючись ст.ст. 331, 350 КПК України, суд, -
Постановив :
Клопотання прокурора - задовольнити.
ОСОБА_4 , обвинуваченому за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15.09.2023 року, включно.
Одночасно залишити ОСОБА_4 раніше визначену заставу, як альтернативний запобіжний захід у кримінальному провадженні, в розмірі - 60 розмірів прожиткових мінімумів, що складає 161 040 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, зобов'язати ОСОБА_4 , прибувати за кожним викликом до суду, та покласти на нього такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15.09.2023 року, включно.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Головуючий: ОСОБА_5