11 липня 2023 р.Справа № 480/5890/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд-Петролеум" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2023, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 09.02.23 року по справі № 480/5890/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд-Петролеум"
до Державної податкової служби України в особі ВП Головного управління ДПС у Чернігівській області , Державної податкової служби України в особі ВП Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Голд-Петролеум" (далі - позивач, ТОВ "Голд-Петролеум") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України в особі ВП Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач1), Державної податкової служби України в особі ВП Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач 2), в якій просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2021 року № 243618280706;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2021 року № 1235/25010705.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що приймаючи наказ №248 від 22.02.2021 року про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але, при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього Товариства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки.
20.10.2022 року ГУ ДПС в Сумській області до Сумського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 38-39).
В обґрунтування клопотання відповідач 2 зазначив, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 року, відкрито провадження по справі № 480/5890/22 за адміністративним позовом ТОВ "Голд -Петролеум" до ГУ ДПС в Сумській області, ГУ ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, які були прийняті податковим органом 06 квітня 2021 року. Крім того, вказав, що позивач вже оскаржував вищезазначені ППР в судовому порядку шляхом подання позовної заяви до Сумського окружного адміністративного суду, яка була прийнята до розгляду 31.05.2021 року та 10.08.2022 року прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вказує, що після прийняття податкових повідомлень-рішень минуло більше ніж півтора року, а після ухвалення 10.08.2022 р. Сумським окружним адміністративним судом рішення минуло два місяці до моменту подачі нової позовної заяви, предметом оскарження були ті ж самі податкові повідомлення-рішення, правомірність яких вже досліджувалась у справі №480/4274/21.
Відповідач 1 - ГУ ДПС у Чернігівській області також надав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 69).
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 року запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Голд-Петролеум", у строк до 09.11.2022 надати до суду письмові пояснення щодо заявлених представниками відповідачів клопотань про залишення позовної заяви без розгляду.
На виконання ухвали суду позивач надав пояснення та просив визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та поновити його, а також відмовити у задоволенні клопотань відповідачів про залишення позову без розгляду (а.с. 74-81).
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 року клопотання представника Головного управління ДПС у Чернігівській області та клопотання представника Головного управління ДПС у Сумській області про залишення позовної заяви без розгляду - задоволено.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд-Петролеум" до Державної податкової служби України в особі ВП Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України в особі ВП Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом всіх обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати і направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин, вказав, що на момент подання першого позову про оскарження податкових повідомлень-рішень від 06.04.2021 № 243618280706 та № 1235/25010705 існувала практика Верховного Суду, відповідно до якої, окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки, не повинні розглядатися як підстава для визнання спірного наказу протиправним. При цьому, під час розгляду справи і ухвалення рішення у справі № 480/4274/21 з'явилася нова практика Верховного Суду, викладена в постанові від 12.10.2021 по справі № 120/5729/20-а, в якій суд касаційної інстанції вказав про необхідність зазначення підстав та мети проведення перевірки в наказі. Таким чином, при розгляді справи № 480/4274/21 позивач не мав можливості змінити підстави позову у справі, оскільки процесуальний строк на зміну підстав позову був пропущений. Зазначив, що питання наявності підстав вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, які пов'язані зі зміною правової позиції Верховного Суду, було предметом дослідження Верховним Судом у справі № 640/11650/21, за наслідками розгляду якої було ухвалено постанову від 23 вересня 2021 року та зазначено, що у перехідний період для забезпечення реалізації права особи на звернення до суду у вказаних умовах їй має бути забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду. Оскільки сталою була практика застосування строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень про визначення податкових зобов'язань у 1095 днів, на врахування якої і очікував позивач. Вказує, що оновлена судова практика була оприлюднена 09.02.2022 року, проте через введення воєнного стану доступ в Державний реєстр судових рішень був закритий до 20.06.2022 року, після чого були перебої в його роботі. Вказує, що Сумський окружний адміністративний суд з 24.02.2022 року по квітень 2022 року не приймав вхідної кореспонденції. Вказав, що позивач не зволікав, а з об'єктивних причин не мав можливості раніше подати даний позов.
Представник ГУ ДПС у Сумській області подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити ухвалу Сумського окружного адміністративного суду без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Голд-Петролеум" - без задоволення.
Відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що обґрунтовуючи пропуск звернення до суду з позовною заявою, позивач вказав, що на момент подання першого позову про оскарження податкових повідомлень-рішень від 06.04.2021 № 243618280706 та № 1235/25010705 існувала практика Верховного Суду в якій суд касаційної інстанції висловив позицію відповідно до якої, окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки, не повинні розглядатися як підстава для визнання спірного наказу протиправним. При цьому, під час розгляду справи і ухвалення рішення у справі № 480/4274/21 з'явилася нова практика Верховного Суду, викладена в постанові від 12.10.2021 по справі № 120/5729/20-а, в якій суд касаційної інстанції вказав про необхідність зазначення підстав та мети проведення перевірки в наказі. Таким чином, ТОВ «Голд-Петролеум» не мало можливості змінити підстави позову у справі № 480/4274/21, оскільки процесуальний строк на зміну підстав позову був вже пропущений. Також, в судовому засіданні представник позивача стверджував, що постанова Верховного Суду зі змінною практикою по справі № 120/5729/20-а була оприлюднена в червні 2022 року.
Залишаючи без розгляду позовну заяву ТОВ "Голд-Петролеум", суд першої інстанції виходив з того, що вказані твердження позивача є безпідставними, оскільки згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, постанова Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №120/5729/20-а опублікована 13.10.2021 року, про що свідчить скріншот з сайту ЄДР на підтвердження зазначеної інформації. Відповідно до описової частини рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 року по справі № 480/4274/21, підготовче провадження закрито 07.12.2021 року, а тому оновлена практика Верховного Суду існувала при розгляді справи №480/4274/21 на стадії підготовчого провадження та позивач мав час і можливість змінити підстави позову, не порушуючи процесуального законодавства.
Щодо посилань позивача на застосування перехідного періоду звернення з повторним позовом у зв'язку зі зміною практики з посиланням на постанову Верховного Суду по справі № 120/5729/20-а, суд першої інстанції вказав, що нова позиція Верховного Суду відносно строків звернення за оскарженням була викладена у січні 2022 року, а позивач звернувся до суду по справі №480/5890/20 тільки у вересні 2022 року, тобто, за сплином восьми місяців.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Також, колегія суддів наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, тому при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як правомірно враховано судом першої інстанції, з огляду на наявність справи № 480/4274/21 позивачу стало відомо про обставини прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ще у квітні 2021 року.
Також, відповідно до описової частини рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 року по справі № 480/4274/21, підготовче провадження закрито 07.12.2021 року, згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, постанова Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №120/5729/20-а опублікована 13.10.2021 року, а тому оновлена практика Верховного Суду існувала при розгляді справи №480/4274/21 на стадії підготовчого провадження та позивач мав час і можливість змінити підстави позову, не порушуючи процесуального законодавства.
Кодексом адміністративного судочинства України, також передбачена процедура повернення до стадії підготовчого провадження за клопотаннями сторін, у разі наявності невирішених процесуальних питань вже після його закриття.
Судовим розглядом встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом 08.09.2022 року, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.04.2021 року № 243618280706 та № 1235/25010705.
При цьому, поважність причин пропуску строку звернення до суду з повторним позовом позивач обгрунтовує зміною правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 27 січня 2022 року по справі № 160/11673/20 та зазначає, що повинен бути застосований перехідний період для забезпечення реалізації права особи на звернення особи до суду та має бути забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду.
Колегія суддів зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що розумний строк - це найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 11 ч. 1 ст. 4 КАС України).
За приписами ст. 119 КАС України, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» застосовується у розумінні найкоротшого із строків.
Як правомірно враховано судом першої інстанції, нова позиція Верховного Суду відносно строків звернення за оскарженням була викладена у січні 2022 року, а позивач звернувся до суду по справі №480/5890/20 у вересні 2022 року, тобто через понад вісім місяців.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вісім місяців зволікання не є «розумним строком» для складання та подання повторного позову.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. У той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки, встановлені законом, в даному випадку, статтею 123 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
23 грудня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 360/4485/19 зазначив, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Існує також презумпція знання законодавства (лат. Ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається) - кожен вважається таким, що знає закони.
Правова основа презумпції знання законодавства - обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Цей обов'язок закріплений в частині 1 статті 68 Конституції України. Обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, про що зазначено у частині 2 статті 68 Конституції України.
З приводу поновлення строку звернення до суду у ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої відступлення від принципу правової визначеності через відновлення строку звернення до суду виправдано лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справа «Салов проти України»), зокрема, з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи (справа «Сутяжник проти Росії», п. 38).
Верховний Суд безальтернативно вказує, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №120/5780/20-а.
Колегія суддів зазначає про те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики та інших обставин. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача та за умови виявлення позивачем належної активності та небайдужості, існувала об'єктивна можливість реалізувати своє право на оскарження рішень відповідача у встановлений законом строк.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом ТОВ «Голд-Петролеум» становить вісім місяців, що дає підстави для висновку, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання при зверненні до суду з повторним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, які вже були предметом оскарження у іншій справі, але з інших мотивів.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Враховуючи те, що поважних та об'єктивних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом не встановлено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування до спірних правовідносин положень статті 123 КАС України та залишення позовних вимог адміністративного позову без розгляду.
Інші доводи апеляційної скарги висновків колегії суддів не спростовують.
Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обгрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд-Петролеум" залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 по справі № 480/5890/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Курило
Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 17.07.2023 року