Справа № 276/219/23
Провадження по справі№ 1-кп/276/57/23
17 липня 2023 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду кримінальне провадження № 12022060460000227 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого в ПрАТ «Трубний завод «Трубосталь», з неповною середньою освітою, не одруженого, інвалідності не має, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
05.12.2022 року близько 16 год. 00 хв. у ОСОБА_4 , який достовірно знав, що в Україні введено воєнний стан, та який перебував всередині квартири АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення мобільного телефону марки «Nokia» моделі «G11 Charcoal 3/32 Gb», належного ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, у вказаний день, час та місці, ОСОБА_4 , знаходячись в першій кімнаті квартири АДРЕСА_2 , переконавшись у тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони не будуть помічені власником та сторонніми особами, підійшов до малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якої знаходився мобільний телефон марки «Nokia» моделі «G11 Charcoal 3/32 Gb», вартістю 4041,90 грн., та попросив в неї вказаний мобільний телефон. Після цього, ОСОБА_8 , не усвідомлюючи злочинні дії ОСОБА_4 , передала даний мобільний телефон останньому.
У послідуючому ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Nokia» моделі «G11 Charcoal 3/32 Gb» помістив до власної кишені та з викраденим майном покинув місце злочину, а в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 4041,90 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив, що 5 грудня 2022 року зайшов в гості до ОСОБА_9 , яка проживає в смт Нова Борова, щоб допомогти по господарству. Потім ОСОБА_10 та її співмешканець пішли, а він залишився сам. Дитина ОСОБА_9 дала йому телефон і він спочатку покористувався ним, а потім поклав його собі в карман та пізніше поїхав до м.Коростеня, де в подальшому телефон загубився, так як випав з карману. У вчиненому розкаюється, знайшов собі роботу та частково відшкодував шкоду потерпілій.
Обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює доказів по даній справі, здобутих органом досудового розслідування. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що претензій до обвинуваченого немає, шкода їй обвинуваченим у повному обсязі відшкодована, просила ОСОБА_4 суворо не карати.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочин, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували, а тому суд вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів, які характеризують його особу.
Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Судом було з'ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину встановленою та доведеною, і його дії кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Суд, зокрема, враховує особу ОСОБА_4 , який характеризується як такий, відносно якого скарг від сусідів та мешканців громади не надходило, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, критично ставиться до вчиненого ним діяння та надає йому об'єктивну оцінку, щиро розкаявся, після вчинення крадіжки почав працювати, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, активно сприяв розкриттю злочину.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до положень ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди.
Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.67 КК України, є рецидив злочину.
Враховуючи наведені вище обставини, дані про особу обвинуваченого, з урахуванням думки прокурора і потерпілої, яка просила суворо не карати обвинуваченого та зазначила, що немає до нього жодних претензій, зважаючи на те, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням відшкодована в повному обсязі, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає обвинуваченому покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч.4 ст.185 КК України із застосуванням вимог ст.75 КК України та звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням і покладанням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Клопотання про обрання запобіжного заходу під час судового розгляду не заявлено, тому у суду відсутні підстави для його застосування.
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи, в розмірі 755 грн. 12 коп., суд відповідно до вимог ст.124 КПК України стягує з обвинуваченого.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено, речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.ст. 75, 76 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання за ч.4 ст.185 КК України, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави Україна процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи в розмірі 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 12 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1