Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" липня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2476/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді: Яризька В.О.
при секретарі судового засідання : Руденко О.О.
розглянувши справу
за заявою ОСОБА_1
до ОСОБА_1
про неплатоспроможність
за участю :
боржник : не з'явився
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, в якій просить суд прийняти заяву, відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, призначити керуючим реструктуризацією арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну, здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, задовольнити заяву, винести постанову, визнати його неплатоспроможним, прийняти пропозицію - запропонований план реструктуризації, зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти, ввести мораторій, починаючи з дня винесення рішення.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що він має прострочені зобов'язання перед 2 фінансовими установами на загальну суму 207622,67 грн.
Ухвалою суду від 16.06.2023 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 2476/23 від 12.06.2023) залишено без руху; повідомлено ОСОБА_1 про допущені недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 2476/23 від 12.06.2023); заявнику - ОСОБА_1 у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки, надати суду докази решти авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, а саме у розмірі 28182,00 грн.; проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам чинного законодавства.
22.06.2023 через кабінет системи "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази повного авансування оплати послуг арбітражного керуючого та оновлений проект план реструктуризації боргів боржника.
Ухвалою суду від 26.06.2023 прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду; підготовче засідання по справі призначено на 10.07.2023; явку ОСОБА_1 в судове засідання визнано обов'язковою; роз'яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у тому числі з використанням власних технічних засобів відповідно до ст. 197 ГПК України.
У підготовче засідання 10.07.2023 ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа одержувачу- ОСОБА_1 до його Електронного кабінету.
Дослідивши матеріали заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Із системного аналізу статей 1, 8, 116, 117, 119 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що завданням підготовчого засідання у процедурі неплатоспроможності, з урахуванням особливостей Книги ІV, є встановлення ознак неплатоспроможності або її загрози, відсутність перешкод для подальшого провадження неплатоспроможності, а також з'ясування особи боржника.
Приписами частини 1 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено обов'язку додавати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність копії документів, що посвідчують фізичну особу боржника, на відміну від положень статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, де законодавець передбачив обов'язок подати до суду установчі документи боржника - юридичної особи.
Отже, до інших питань, пов'язаних з розглядом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, які мають вирішуватися на підготовчому засіданні, слід відносити питання щодо встановлення особистості заявника, який звернувся до суду із заявою про відкриття справи про його неплатоспроможність.
З моменту відкриття справи про неплатоспроможність, правосуб'єктність боржника стає обмеженою, і такий стан зберігається протягом всієї процедури неплатоспроможності: боржник обмежений щодо розпорядження своїм майном, виїзду за кордон та інше.
З наведеного вбачається, що оскільки у процедурі неплатоспроможності правосуб'єктність боржника стає обмеженою, суд зобов'язаний встановити особу боржника, щодо якого здійснюватиметься провадження у справі та в подальшому будуть накладені певні передбачені Кодексом України з процедур банкрутства обмеження та висунуто певні вимоги.
З урахуванням приписів частин 7, 8 статті 123, статті 124, частини 8 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства право на процедуру неплатоспроможності має лише добросовісний боржник (фізична особа).
Тобто, з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають відповідні процесуальні обов'язки, зокрема, з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо її явка визнана обов'язковою (пункт 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального Кодексу України).
На переконання суду, особиста явка боржника ОСОБА_1 у підготовче засідання для з'ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурах неплатоспроможності, є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами (наприклад колекторними організаціями) обмеженням правосуб'єктності боржника, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність. Крім того, Кодексу України з процедур банкрутства і ГПК України не передбачають можливості заочного розгляду справ про неплатоспроможність.
Неявка ОСОБА_1 за викликом суду перешкоджає суду здійснити ідентифікацію заявнка, встановити його особу і дійсні наміри пройти судові процедури неплатоспроможності, повно і всебічно з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Указані дії суду є неможливими без участі ОСОБА_1 у судовому засіданні, без з'ясування особистості боржника суд позбавлений можливості відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.
При цьому, встановлення особи боржника та роз'яснення йому наслідків введення процедури реструктуризації боргів є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у підготовчому засіданні з огляду на специфіку проведення відповідних судових процедур, які включають в себе, у тому числі, допуск арбітражного керуючого до майна заявника з метою проведення інвентаризації та визначення його вартості.
В контексті викладеного суд зазначає, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України), а отже, ОСОБА_1 повинен виконувати покладений на нього обов'язок неухильно дотримуватись вимог суду та чинного законодавства.
Як зазначалось вище, ухвалою суду від 26.06.2023 явка ОСОБА_1 визнавалась судом обов'язковою. Незважаючи на таке зобов'язання, заявник не повідомив суд про причини, які ускладнюють (унеможливлюють) його явку в підготовче засідання та не з'явився за викликом суду, що перешкоджає подальшому руху справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain, заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (аналогічний правовий висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21).
Відповідно до частини 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (на даний час Кодекс України з процедур банкрутства).
У свою чергу, суд зазначає, що Кодекс України з процедур банкрутства не містить положень, які б регулювали наслідки не вчинення боржником дій, які полягають у невиконанні покладених на нього обов'язків у частині явки у підготовче засідання та (або) не подання витребуваних доказів, а відтак, у даному випадку підлягають застосуванню положення статті 11 ГПК України.
Згідно із частиною 10 статті 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 2-591/11).
Так, пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Ураховуючи зазначене та поведінку заявника, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність фізичної особи без розгляду.
При цьому, суд роз'яснює ОСОБА_1 , що відповідно до пункту 4 статті 226 ГПК України залишення заяви про неплатоспроможність фізичної особи без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до господарського суду з такою заявою після усунення обставин, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 42, п. 4 ч. 1 ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту судового рішення.
Повний текст ухвали складено 17.07.2023.
Суддя Яризько В.О.