Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"29" травня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2119/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Акціонерного товариства "Укртелеком", місто Харків
до Комунального підприємства "Харківводоканал", місто Харків
про внесення змін до договору
Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Харківводоканал" про внесення зміни до Договору від 16.04.2004 № ІІ-4717/00-АК-2 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що укладений між АТ "Укртелеком" та КП "Водоканал", а саме: виключити з Додатку № 1 Договору "Перелік об'єктів водоспоживання та водовідведення Харківської філії АТ "Укртелеком" рядок 50: "Гуртожиток, вул. Благодатна, 2" з 06.10.2021.
Також, відповідно до частини другої статті 171 Господарського процесуального кодексу України, в позовній заяві міститься клопотання Харківської філії АТ "Укртелеком" про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.
Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, згідно приписів частин першої, другої статті 247 Господарського процесуального кодексу України у спрощеному провадженні господарський суд розглядає малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини третьої статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Статтею 249 Господарського процесуального кодексу України також визначено, що клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Згідно статті 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи наявність спору між сторонами, а також те, що позов не відповідає ознакам малозначної справи, наведеним у частині п'ятій статті 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки предметом позову у цій справі є вимоги немайнового характеру; дослідивши обставини, які згідно частини третьої статті 247 Господарського процесуального кодексу України мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що дана справа не може бути визнана малозначною, а тому підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження. У зв'язку з цим, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача, що міститься в позовній заяві, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Також дослідивши матеріали позовної заяви Харківської філії АТ "Укртелеком" за вх. № 2119/23 від 23.05.2023, суд дійшов висновку про повернення її без розгляду, виходячи з наступного.
Згідно частини другої статті 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України).
Підписантом позовної заяви від АТ "Укртелеком" є провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення Харківської філії АТ "Укртелеком" Самойленко Н.П. На підтвердження наявності у Самойленко Н.П. повноважень діяти від імені та в інтересах АТ "Укртелеком" до суду подано Довіреність № 7988 від 10.01.2023
Водночас, суд звертає увагу, що положеннями частини четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України розмежовано такі юридичні категорії, як самопредставництво та представництво.
За загальним правилом цивільного законодавства, самопредставництво - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Зокрема, таке право могло б підтверджуватися: доказами того, що особа обіймає певну посаду на підприємстві (наказ, трудовий договір); доказами, які б дозволили встановити обсяг процесуальних повноважень посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 904/3935/19 та постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 922/2246/19 та від 23.11.2020 у справі № 908/592/19.
Поряд з цим, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації регулюються спеціальним Законом України "Про державну реєстрацію" .
Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.
З метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (частина перша статті 7 Закону ).
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі належать відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (пункт 13 частини другої статі 9 Закону).
При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього Закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19.
Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ, керівником Харківської філії АТ "Укртелеком", а також особою, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо є Харицький Валентин Петрович (директор Харківської філії). Із інших доданих до позовної заяви документів також не убачається, що провідному юрисконсульту відділу правового забезпечення Харківської філії АТ "Укртелеком" Самойленко Н.П. надано повноваження діяти в порядку самопредставництва від імені позивача без довіреності.
Згідно з вимогами пункту 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Докази того, що Самойленко Н.П. є адвокатом до позовних матеріалів не долучені, відомості щодо неї у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні.
Отже, позивачем не надано відомостей, щодо посадового становища Самойленко Н.П. Доказів здійснення Самойленко Н.П повноважень з представництва в порядку самопредставництва позивача суду також не надано.
Приписами пункту 1 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути відповідну позовну заяву позивачу.
Згідно частини сьомої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Поряд з цим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. При поданні позивачу слід врахувати що представництво у суді здійснюється виключно адвокатом або шляхом самопредставництва.
Також суд роз'яснює позивачу, що позовна заява подана та підписана директором (керівником, згідно статуту товариства) є такою, що подана особою, що здійснює повноваження в порядку самопредставництва.
Крім того, у разі, якщо до моменту повторного звернення з відповідною позовною заявою до суду підстави звернення стануть не актуальними, позивач має право подати клопотання про повернення судового збору згідно статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись 12, 16, 54, 60, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (вх. № 2119/23) разом з доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу підписано 29.05.2023.
Суддя Рильова В.В.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).