"11" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1922/23
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді Гут С.Ф.,
секретар судового засідання Борисова Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Масіна В.П.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" до відповідача: Комунального підприємства “ОБЛТРАНСБУД” про стягнення 136326,99 грн заборгованості.
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" (далі - ТОВ "ІНФОКС", Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства “ОБЛТРАНСБУД” (далі - КП “ОБЛТРАНСБУД”, Відповідач) 136326,99 грн заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, водовідведення зливових стоків за період з 01.12.2021 р. по 01.04.2023 р. у зв'язку із неналежним виконання умов укладеного 30.08.2017 р. договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення (для юридичних осіб) № 01793/3 в частині своєчасної та остаточної оплати вартості наданих послуг.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 08.05.2023 р. позовній заяві ТОВ "ІНФОКС" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/1922/23 та визначено суддю Гута С.Ф. для розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.05.2023 р. прийнято позовну заяву ТОВ "ІНФОКС" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1922/23, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.06.2023 р.
Надіслана КП “ОБЛТРАНСБУД” на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали про відкриття провадження у справі повернулась до господарського суду неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2023 р. відкладено розгляд справи на 11.07.2023 р.
З метою додаткового повідомлення КП “ОБЛТРАНСБУД” про судове провадження господарським судом розміщено оголошення на сайті судової влади України - https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/call/1437141/.
Надіслана КП “ОБЛТРАНСБУД” на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали від 13.06.2023 р. повернулась до господарського суду неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата.
У призначене на 11.07.2023 р. судове засідання представник КП “ОБЛТРАНСБУД” не з'явився, підприємство повідомлялось господарським судом завчасно у передбачений законодавством способів, проте явку представника в судове засідання не забезпечило, так само як і не повідомило підстав такої неявки.
У відповідності до приписів пункту 94 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України “Про поштовий зв'язок”, цих Правил.
При цьому абзац 1 пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України передбачає, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи викладене, надіслані КП “ОБЛТРАНСБУД” ухвали вважаються врученими належним чином, а останній - повідомленим про призначенні засідання суду.
Додатково, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Письмового відзиву від КП “ОБЛТРАНСБУД” до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв не надходило, у зв'язку з чим у відповідності до частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В процесі розгляду справи представник ТОВ "ІНФОКС" підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
11.07.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:
30.08.2017 р. між ТОВ "ІНФОКС" (Водоканал) та КП “ОБЛТРАНСБУД” (Споживач) укладено договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення (для юридичних осіб) № 01793/3 (Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Водоканал зобов'язується надавати Споживачу відповідної якості послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (Послуги), а Споживач зобов'язується оплачувати послуги в порядку і на умовах, визначених Договором та діючим законодавством.
Місцем надання послуг Водоканалом Споживачу є Точка розподілу, визначена сторонам в Акті визначення Точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж (Додаток № 1 до Договору) (пункт 1.2 Договору).
Послуги надаються Водоканалом Споживачеві в таких обсягах і межах: за кодом 36.00.2 (Оброблення та розподіл води трубопроводами - ДК 016-2010): в обсягах згідно розрахованих водогосподарських балансів 68 куб.м./місяць або у розмірах, зазначених в технічних умовах та проектно-технічній документації та визначаються засобами обліку води, встановленими на об'єктах споживача; в межах нормативів якості за ДсанПін 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної до споживання людиною»; за кодом 37.00.1 (Послуги каналізаційні - ДК 016-2010): у межах розрахункових додаткових об'ємів дощових і талих вод, визначених у пунктах 4.10.,4.11.,4.12. Правил № 190, ДСТУ 3013-95 “Правила контролю за відведення дощових і снігових стічних вод з територій міст промислових підприємств”, ДБН В.2.5.-75:2013 “Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування”, а також в залежності від кількості опадів по даним Гідрометцентру (пункт 1.4 Договору).
Кількість холодної води, що передається Водоканалом на об'єкти Споживача, визначається за показниками засобів обліку, встановлених на мережі Споживача, опломбованих і прийнятих в експлуатацію Водоканалом (пункт 3.1 Договору).
Кількість стічних вод, що надходить до каналізаційних мереж, визначається за обсягом води, використаної Споживачем з водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно показників водолічильників або згідно показів засобів обліку стічних вод (якщо такі встановлені), опломбованих і зареєстрованих Водоканалом (пункт 3.10 Договору).
Щомісячний об'єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання території (поверхневі стічні води) і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території Відповідача, у мережі водовідведення Позивача, як при загальносплавній, так і при роздільній системі водовідведення, визначається за формулами, згідно п. 4.10, 4.11, 4.12 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190, з урахуванням щомісячних даних Гідрометцентру відносно кількості опадів (пункт 3.11 Договору).
Сума цього договору складає вартість послуг Водоканалу з водопостачання та водовідведення, що встановлюється згідно із затвердженими тарифами… (пункт 4.1 Договору).
Споживач сплачує суму цього Договору, за надані йому Водоканалом Послуги, в розмірі, встановленому згідно з показаннями лічильників або згідно із рахунком, виставленим Водоканалом. Оплата проводиться щомісячно до 30-го числа поточного місяця (пункт 4.3 Договору).
Цей Договір набуває чинності з дати прийняття в експлуатацію засобу обліку води та підписання обома Сторонами відповідного акту технічного обстеження водомірного вузлу та діє на протязі з 21.04.2017 р. до 30.11.2017 р., але в будь-якому випадку; в частині розрахунків за отримані послуги з водопостачання та водовідведення цей Договір діє до повного погашення заборгованості за ним (пункт 8.1 Договору).
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.
Додатком № 2 до Договору визначено дислокацію об'єктів.
Додатком № 7 до Договору визначено складові для додаткового обсягу стічних вод, що утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення, до яких включено площу забудови, площу вдосконаленого покриття.
Гідрометеорологічним центом Чорного та Азовського морів (ГМЦ ЧАМ) представлено ТОВ "ІНФОКС" довідки за період з 12.12.2021 р. по 14.03.2023 р. стосовно кількості опадів.
КП “ОБЛТРАНСБУД” представлено до ТОВ "ІНФОКС" інформацію про водопостачання, відповідно до якої у грудні 2021 спожито 66 м.куб, у січні 2022 - 60 м.куб, у лютому 2022 р. - 62 м.куб, у березні 2022 р. - 38 м.куб, у квітні 2022 р. - 15 м.куб, у травні 2022 р. - 140 м.куб, у червні 2022 р. - 155 м.куб, у липні 2022 р. - 150 м.куб, у серпні 2022 р. - 160 м.куб, у вересні 2022 р. - 160 м.куб, у жовтні 2022 р. - 160 м.куб, у грудні 2022 р. - 145 м.куб.
Відповідно покази приладів обліку відображено у розрахунку ТОВ "ІНФОКС", окрім того до розрахунку включено розшифрування обсягу стічних вод, які утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів і сніготанення (отриманих від Гідрометеорологічного центу Чорного та Азовського морів та зазначених у Додатку № 7 до Договору відомостей).
Згідно із представленим ТОВ "ІНФОКС" розрахунком суми заборгованості КП “ОБЛТРАНСБУД” за період з 01.12.2021 р. по 01.04.2023 р. її розмір становить 136326,99 грн.
13.04.2023 р. ТОВ "ІНФОКС" надіслано КП “ОБЛТРАНСБУД” досудове попередження від 07.04.2023 р. № 82485 стосовно оплати заборгованості загальним розміром 136326,99 грн.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 902 ЦК України, в свою чергу, встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто.
При цьому положеннями статті 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення (для юридичних осіб) від 30.08.2017 р. № 01793 враховуючи те, що КП “ОБЛТРАНСБУД” як Споживачем продовжено використання послуг ТОВ "ІНФОКС" та продовжено надання обсягів водокористування протягом грудня 2021 р. - грудня 2022 р.
При цьому ТОВ "ІНФОКС" виконано належним чином взяті на себе за умовами укладеного Договору обов'язки та надано КП “ОБЛТРАНСБУД” послуги з водопостачання та водовідведення, водовідведення зливових стоків за період з 01.12.2021 р. по 01.04.2023 р. загальною вартістю 136326,99 грн (тариф на послуги водопостачання та водовідведення визначено постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 р. № 2841).
В свою чергу КП “ОБЛТРАНСБУД” в порушення приписів статей 525,526,610,629,901,903 ЦК України, статті 193 ГК України та умов Договору вартість отриманих послуг не сплатило, не дивлячись на те, що з урахуванням приписів частини 1 статті 530 ЦК України, умов пункту 4.3 Договору строк виконання зобов'язань на суму 136326,99 грн настав, іншого КП “ОБЛТРАНСБУД” господарському суду не доведено.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
У рішенні від 03.01.2018 р. “Віктор Назаренко проти України” (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції “справедливого судового розгляду” у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають “справедливого балансу” між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі “Беер проти Австрії” (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" до відповідача: Комунального підприємства “ОБЛТРАНСБУД” про стягнення 136326,99 грн заборгованості задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства “ОБЛТРАНСБУД” (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, каб. 509, Код ЄДРПОУ 33311491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (04116, м. Київ, вул. Шулявська, буд. 5, Код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, Код ЄДРПОУ 26472133) 136326/сто тридцять шість тисяч триста двадцять шість/грн 99 коп. заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, водовідведення зливових стоків за період з 01.12.2021 р. по 01.04.2023 р. та 2684/дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст складено 17 липня 2023 р.
Суддя С.Ф. Гут