_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________У Х В А Л А
"14" липня 2023 р.Справа № 916/2823/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О.А., за участю секретаря судового засідання Ващенко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. № 993/23 від 04.07.2023 року) про відстрочення виконання рішення суду по справі № 916/2823/22:
Позивач: Акціонерне товариство "Державний експортно - імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; код - 00032112)
Відповідач: ОСОБА_1 (ІК: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" (68534, Одеська обл., Тарутинський район, с. Ламбрівка, код - 20952731)
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "ГРОНА" (68534, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Ламбрівка, код - 00415863)
про: стягнення 14 172 981,65 грн.
з підстав порушення умов договорів
Представники:
від позивача (стягувача): Басій К.С.
від відповідача (боржника, заявника): не з'явився.
від третіх осіб: не з'явилися.
У жовтні 2022 року Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , м. Одеса, у якому просило суд стягнути з відповідача, як солідарного боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг", Одеська обл., Тарутинський район, с. Ламбрівка, на свою користь заборгованість в загальному розмірі: 14 172 981 грн. 65 коп., що складається із заборгованості за Кредитним договором №20-68КV0006 від 27.07.2020 року в розмірі 11 449 410 грн. 66 коп. та заборгованості за Кредитним договором №20-68КО0006 від 22.12.2020 року в розмірі 2 723 570 грн. 90 коп.; вирішити питання про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судового збору за подання позовної заяви у розмірі 212 594 грн. 72 коп.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.03.2023 року у справі №916/2823/22, з урахуванням ухвали Господарського суду Одеської області від 27.03.2023 року про виправлення описки, позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 , м. Одеса, на користь Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України", м. Київ, 12 822 189 грн. 43 коп. боргу по кредитам, 768 858 грн. 64 коп. процентів по кредиту, 68 402 грн. 45 коп. комісійних, 126 244 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 43 145 грн. 11 коп. 3% річних, 169 940 грн. штрафних санкцій та 208 931 грн. 71 коп. судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
05.06.2023 року Рішення залишено без змін Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду та 21.06.2023 року суд видав відповідний наказ на його виконання.
04.07.2023 року суд отримав заяву ОСОБА_1 (вх. № 993/23 від 04.07.2023 року) про відстрочення виконання рішення суду по справі № 916/2823/22. Заявник просить суд відстрочити строком на один рік виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.03.2023 р. у справі № 916/2823/22 до 08.03.2024 року.
Заява мотивована існуванням обставини, що роблять неможливим виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.03.2023 р. Зокрема, скрутним фінансовим станом боржника, що підтверджується Відомостями з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів за 2022 - 1 квартал 2023 року, з яких вбачається, що сукупний обсяг отриманого доходу за цей період складає приблизно 10 000 грн.
Як зазначає заявник, підприємство ТОВ "Агро-Юг", яке він очолює, наразі перебуває у процесі банкрутства та здійснює нерегулярну господарську діяльність. При цьому заявник вказує, що як фізична особа-підприємець з початку 2022 року не отримує доходу, на підтвердження чого надав відповідні податкові декларації.
Крім того, заявник стверджує, що основним видом його діяльності як фізичної особи-підприємця було надання консультаційних послуг, однак, наразі - через військовий стан у країні та відсутність належного попиту, ним не здійснюється підприємницька діяльність, а інші джерела доходу та будь-які збереження, як стверджує заявник, у нього відсутні.
Також заявник зауважує, що при вирішенні питання щодо відстрочення виконання рішення суд має враховувати, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору, зважаючи на що останній зазначає, що підставою для стягнення з нього заборгованості був договір поруки, а не кредитний договір. З огляду на викладене ОСОБА_1 вказує, що має статус поручителя, а не боржника, кредитні кошти ним особисто не отримувалися та на його користь не витрачалися.
Крім цього заявник звертає увагу суду на те, що відстрочення виконання рішення суду не призведе до істотного дисбалансу інтересів сторін по справі, оскільки позивач навіть за цих обставин не буде позбавлений можливості задовольнити свої вимоги, так як кредитний договір також забезпечений майновою порукою заявника - останнім було передано в іпотеку будинок із земельною ділянкою ( АДРЕСА_2 ) заставною вартістю 4 010 040 грн. Як зазначає заявник, він неодноразово звертався до позивача із пропозицією щодо реалізації цього об'єкту нерухомості в рахунок погашення заборгованості, оскільки продати його самостійно у нього відсутня можливість через наявність обтяження іпотекою.
Також заявник зазначає, що позивач є конкурсним кредитором у справі № 916/183/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Юг", тобто має можливість задоволення своїх вимог безпосередньо від боржника, окрім цього позивач має можливість стягнення заборгованості із іншого поручителя, юридичної особи - ПрАТ "Грона", відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 р.
За ствердженнями заявника, у разі відстрочення виконання рішення суду на один рік, він матиме можливість здійснити комплекс заходів, спрямованих на погашення заборгованості, так як за цей час планується відновлення господарської діяльності ТОВ "Агро-Юг", укладання узгодженого із кредиторами плану санації та здійснення відповідно до цього плану поступового розрахунку із кредиторами.
Під час розгляду заяви в судовому засіданні представник стягувача - Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України", категорично заперечив проти надання боржнику відстрочки виконання судового рішення, посилаючись на те, що подання боржником заяви про таку відстрочку свідчить про недобросовісну поведінку боржника, направлену на затягування виконання судового рішення, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 жодного разу не з'являвся в судові засіданні під час вирішення спору, „формально" оскаржував в апеляційному порядку судове рішення по цій справі.
Також, стягувач стверджує, що у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг", директором якого, на момент укладення кредитного договору та договору поруки, був ОСОБА_1 , він неодноразово заявляв про намагання вжиття заходів щодо відновлення роботи вказаного товариства, однак будь-яких доказів, підтверджуючих такі заяви - не надавав.
Заслухавши пояснення представника стягувача та дослідивши, додані до заяви про надання відстрочки виконання судового рішення матеріали, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Вказані положення кореспондуються зі ст. 18 ГПК України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).
Як вбачається з вищезазначеної норми ГПК, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.
Так, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочення виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
При цьому при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (роз'яснення в ч. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження").
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Про необхідність встановлення зазначених обставин також роз'яснено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".
Суд вважає, що при вирішенні питання про надання відстрочки виконання судового рішення, надання оцінки доданим боржником до заяви доказам, які могли б служити підставою для надання такої відстрочки, - слід здійснювати у сукупності з урахуванням вищевказаних заперечень стягувача і, відповідного спростування заявником цих заперечень проти надання судом відстрочки виконання судового рішення.
Між тим, неявка в судове засідання боржника або його належного представника, унеможливлює здійснення такої оцінки і врахування, наданих боржником доказів, обґрунтовуючи істотне ускладнення або неможливість виконання такого рішення.
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 331, 234, 235 ГПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. № 993/23 від 04.07.2023 року) про відстрочення виконання рішення суду по справі № 916/2823/22 - відмовити
Ухвала набрала законної сили 14.07.2023р.
та може бути оскаржена в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 17.07.2023р.
Суддя О.А. Демешин