12 липня 2023 року Справа № 915/127/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.П.-НАВІГАТОР» (03151, м. Київ, вул. Смілянська, буд. 7; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний код 33735242)
до відповідача: Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 40; адреса електронної пошти: kanc@energy.mk.ua; ідентифікаційний код 23399393)
про: стягнення 597 138,93 грн,
27.06.2023 до суду від Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» надійшла заява № 01.01/01-22-3277 від 22.06.2023 про відстрочення виконання судового рішення від 30.05.2023 по справі № 915/127/23, у якій відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.05.2023 по справі № 915/127/23 на один рік з дати ухвалення такого рішення.
За приписами ч. 1-2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у даній справі судді Смородінової О.Г. у період з 26.06.2023 по 03.07.2023, відповідну заяву передано на розгляд судді у перший день, після виходу з лікарняного - 04.07.2023.
Ухвалою суду від 04.07.2023 розгляд заяви Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 01.01/01-22-3277 від 22.06.2023 про відстрочення виконання судового рішення від 30.05.2023 по справі № 915/127/23 було призначено на 12 липня 2023 року о 10:30; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «В.І.П.-НАВІГАТОР» подати до суду та направити відповідачу письмові пояснення щодо заяви Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 01.01/01-22-3277 від 22.06.2023 про відстрочення виконання судового рішення від 30.05.2023 по справі № 915/127/23.
10.07.2023 на офіційну електронну пошту суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.П.-НАВІГАТОР» надійшли письмові пояснення № 10/07 від 10.07.2023 щодо заяви Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 01.01/01-22-3277 від 22.06.2023 про відстрочення виконання судового рішення від 30.05.2023 по справі № 915/127/23, у яких позивач заперечує проти заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення та просить суд відмовити в її задоволенні.
Разом із тим, суд зауважує, що під час надходження письмових пояснень №10/07 від 10.07.2023 ТОВ «В.І.П.-НАВІГАТОР» у справі №915/127/23, які надійшли на електронну пошту суду, було виявлено, що документ (файли) не підписано електронним підписом, про що свідчить Акт Відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2023.
З урахуванням наведеного, суд відмічає, що відповідно до ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника); якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис; накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (стаття 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Згідно із статтею 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис (п.12). Підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис (п.32).
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» визначено, що електронний цифровий підпис - це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Як встановлено судом, письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.П.-НАВІГАТОР» № 10/07 від 10.07.2023, які надійшли на електронну адресу Господарського суду Миколаївської області, не підписано (не засвідчено) електронним цифровим підписом їх автора, отже поданий документ не може вважатися оригіналом електронного документа.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Враховуючи викладене, оскільки оригінал документу в паперовій формі до суду не надійшов, та оскільки у суду відсутня можливість ідентифікувати підписувача, документ надісланий у вигляді файлу, який не скріплено електронним цифровим підписом, то надісланий електронною поштою без електронного цифрового підпису документ не може вважатися офіційним, у зв'язку з чим залишається судом без розгляду.
11.07.2023 до суду від Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» надійшло клопотання б/н від 11.07.2023 (вх. № 9079/23) про долучення до матеріалів справи документів, з метою додаткового обґрунтування власної позиції.
Станом на момент проведення судового засідання інших заяв чи клопотань з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.
12.07.2023 за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» надійшла заява № 01.01/01-22-3277 від 22.06.2023 про відстрочення виконання судового рішення від 30.05.2023 по справі № 915/127/23, на підставі статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав вступну та резолютивну частини ухвали.
Ознайомившись з матеріалами заяви, дослідивши надані докази у їх сукупності з матеріалами судової справи, суд встановив таке.
02.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «В.І.П.-НАВІГАТОР» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих. № 04/23 від 24.02.2023 (з додатками) про стягнення з Акціонерного товариства «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО» (Ідентифікаційний код 23399393) 597 138,93 грн, з них: сума основного боргу: 472 200,00 грн; сума пені: 85 384,11 грн; три відсотки річних: 5 123,05 грн; інфляційне збільшення боргу: 34 431,77 грн; а також судових витрат.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.05.2023 у справі № 915/127/23 було частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.П.-НАВІГАТОР» до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго»; стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 472 200,00 грн, пеню в розмірі 42 692,06 грн, 3 % річних в розмірі 5 123,05 грн, інфляційні втрати в розмірі 31 931,12 грн, а також 8 919,57 грн судового збору; в задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 42 692,05 грн та інфляційних втрат в розмірі 2 500,65 грн відмовлено позивачу.
Рішення суду набрало законної сили 30.06.2023.
05.07.2023 на виконання вказаного рішення стягувачу було видано відповідний наказ.
Як уже було наведено вище, Акціонерне товариство звернулося до суду із заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.05.2023 по справі № 915/127/23 на один рік з дати ухвалення такого рішення.
Вказана заява відповідача обґрунтована, зокрема, тим, що на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії, а саме міста Миколаєва та Миколаївської області, починаючи з 24.02.2022 постійно велись активні бойові дії, здійснювались постійні артилерійські та ракетні обстріли, наслідком яких є пошкодження мереж, підстанцій, знеструмлення цілих районів міста та області, при цьому оперативне відновлення електрозабезпечення на території здійснюється Товариством за власні кошти, що призводить до значних фінансових витрат з його боку.
Відповідач зазначає, що у зв'язку з небезпечною ситуацією, що склалась на території міста Миколаєва та Миколаївської області, пов'язаною з постійною військовою агресією російської федерації проти України, переважна більшість працівників Товариства перебувала у вимушених відпустках за межами Миколаївської області та України, що в свою чергу значно погіршило виробничу та фінансову діяльність Товариства.
Відповідач також наголошує, що в контексті положень Закону України «Про критичну інфраструктуру», постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109 «Деякі питання об'єктів критичної інфраструктури», Товариство відноситься до об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору.
При цьому, Товариство є одним з найбільш постраждалих підприємств критичної інфраструктури від російської агресії на території Миколаївської області, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією переліку пошкодженого/знищеного майна.
Так, станом на 20.06.2023 пошкодженим/знищеним є наступне майно Товариства: енергооб'єкти (ПЛ 0,4-10(6)кВ - 722 од.; ПЛ 35-150(110)кВ - 124 од.; ПС 35-150кВ - 39 од.; ТП-10(6)/0,4кВ - 202 од.), орієнтовна вартість збитків (орієнтовна вартість відновлення пошкоджених енергооб'єктів внаслідок російської агресії становить 1 109 1 50 250,00 грн.
Крім того, на сьогоднішній день загальна дебіторська заборгованість споживачів перед Товариством за надані послуги з розподілу електроенергії складає 42 159 520,00 грн.
На сьогоднішній день Товариство не має можливості припиняти розподіл електричної енергії боржникам в контексті вимог Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148, а також п. 7.11 р. VII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, що вкрай негативно впливає на рівень розрахунків споживачів за послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідно до Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) Товариства за 2022 рік, перший квартал 2023 року збиток Товариства складає 312 556 000,00 грн.
Наразі фінансових можливостей Товариства ледь вистачає для виплати заробітної плати персоналу та придбання частини матеріалів, необхідних для проведення аварійно-відновлювальних робіт. Боржник наголошує, що неможливість виконання договірних зобов'язань з боку Товариства у зазначений період, пов'язана виключно з військовою агресією російської федерації, наслідком стало погіршення й без того скрутного фінансового становища Товариства. Сьогочасне виконання рішення в повному обсязі в значній мірі ускладнює фінансовий стан АТ «Миколаївобленерго» та фактично призведе до нездатності здійснювати фінансове забезпечення виробничої діяльності останнього, зумовить проведення процедури банкрутства, що в свою чергу, враховуючи важливе соціальне значення підприємства, є недопустимими заходами. У зв'язку з необхідністю дотримання безперервного виробничого циклу підприємства та для підвищення забезпечення безаварійних умов роботи, підприємством здійснюються додаткові незаплановані витрати на усунення аварійних ситуацій, які виникають на об'єктах електромереж, які потребують залучення значних коштів для їх відновлення.
Відповідач також зазначає, що 16.05.2023 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДВС) винесено постанови про арешт коштів Товариства по ЗВП № 3642797 на суму 181 777 516,70 грн.; по ВП № 3502601 на суму 181 777 516,70 грн. Загальна сума арештованих коштів становить 363 555 033,40 грн. В зв'язку з арештом рахунків, робота АТ «Миколаївобленерго» повністю заблокована.
Товариство не може здійснювати ніяких фінансових операцій, в тому числі розрахунки на ринку електричної енергії, закупівлю паливо-мастильних матеріалів для забезпечення роботи технологічного транспорту, закупівлю спецодягу для працівників Товариства, які безпосередньо виконують роботи в електроустановках, закупівлю матеріалів на відновлювальні роботи. Також Товариство не може виконувати інші договірні зобов'язання перед контрагентами. Крім того, у випадку аварійної ситуації. Товариство не зможе забезпечити оперативне відновлення електрозабезпечення та пошкодженого електрообладнання па території Миколаївської області, так як відновлення електрозабезпечення здійснюється Товариством за власні кошти, доступ до яких заблоковано органами державної виконавчої служби. Таким чином вірогідність, що область залишиться без надійного електрозабезпечення надто висока.
За такого, заявник зазначає, що відстрочення виконання Рішення має для Товариства важливе значення. При цьому, відповідач жодним чином не ухиляється від виконання Рішення суду, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем, в тому числі і шляхом відстрочення його виконання.
Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, 3-4, 5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
За змістом наведених норм, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005 по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.
Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції («Іммобільяре Саффі проти Італії», заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на території України, зокрема Миколаївської області, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введений воєнний стан строком на 30 діб, який постійно продовжується.
При цьому, суд враховує, що запровадження на території України воєнного стану не може бути безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення, оскільки, збройна агресія російської федерації мала негативний вплив як на позивача, так і на відповідача.
Однак, під час прийняття рішення по даній справі та при розгляді даної заяви судом також досліджувався ступінь вини відповідача у виникненні спору.
Судом враховано, що несвоєчасне погашення заборгованості перед стягувачем сталося у зв'язку із скрутним фінансовим становищем боржника, що є наслідком пошкодження/знищення майна підприємства в результаті російської агресії на території Миколаївської області та необхідністю його відновлення за власний рахунок, наявністю дебіторської заборгованості споживачів перед Товариством за надані послуги з розподілу електроенергії в сумі 42 159 520,00 грн, товариство відноситься до об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури та має важливе соціальне значення для забезпечення безперервного виробничого циклу.
При цьому, затримка в отриманні коштів для Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.П.-НАВІГАТОР» не призведе до значних збитків та банкрутства його підприємства, доказів іншого у встановленому процесуальним законом порядку суду надано не було.
В той же час, суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.
Суд також наголошує, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Тобто, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.
Відповідно до положень статей 13, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Розглянувши подану заяву та дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, суд зазначає, що боржником належним чином доведено наявність обставин, що тимчасово роблять неможливим виконання рішення у даній справі.
Позивач, в свою чергу, у встановленому процесуальним законом порядку, не заперечив щодо відстрочення виконання рішення суду.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача № 01.01/01-22-3277 від 22.06.2023 про відстрочення виконання рішення у справі на один рік.
Таким чином, керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 220, 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 01.01/01-22-3277 від 22.06.2023 про відстрочення виконання судового рішення від 30.05.2023 по справі № 915/127/23 задовольнити.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.05.2023 по справі № 915/127/23 на один рік з дати ухвалення такого рішення, до - 30.05.2024.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано судом 17.07.2023.
Суддя О.Г. Смородінова