ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.07.2023Справа № 910/13174/22
За позовом ОСОБА_1
до 1) Обслуговуючого кооперативу «Запорізький»,
2) Державного реєстратора Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Недбайло Олега Андрійовича,
третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2
про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів та скасування державної реєстрації,
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судових засідань Федорова С.М.
Представники учасників справи:
від позивача: ОСОБА_1; Щиглов Є.О.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Обслуговуючого кооперативу «Запорізький» (надалі - відповідач-1), 2) Державного реєстратора Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Недбайло Олега Андрійовича (надалі-відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів уповноважених членів відповідача-1, оформлене протоколом №2 від 16.10.2022;
- скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про відповідача-1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведену/внесену 27.10.2022 реєстраційною дією №1000731070022006962 за прийнятим кооперативом протоколом №2 позачергових загальних зборів уповноважених членів відповідача-1 від 16.10.2022.
Позовні вимоги, з посиланням на ст.2, 8, 13, 15, 17 Закону України «Про кооперацію», ст.25, 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» обґрунтовано тим, що рішення загальних зборів відповідача-1, як і самі збори, прийнято та проведено всупереч вимогам статуту та закону, чим порушено права та законні інтереси позивача.
Разом з позовом, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: заборонити відповідачу-1, державним реєстраторам та іншим особам, які можуть виконувати функції державного реєстратора вносити зміни до відомостей про відповідача-1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено, з підстав викладених в ухвалі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
13.12.2022 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/13174/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 25.01.2023.
11.01.2023 від Солом'янської районної в місті Києві державно адміністрації надійшла копія реєстраційної справи відповідача-1.
19.01.2023 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з його зайнятістю в іншому судового засіданні.
У підготовче засідання 25.01.2023 з'явився представник позивача, відповідачі-1 та 2 в засідання не з'явились, про дату та час проведення судового засідання повідомлялись належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання в справі на 22.02.2023 та витребувано докази в порядку ст. 74 ГПК України.
22.02.2023 від ОСОБА_2 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, в обґрунтування якої зазначено, що предметом позову є визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів, яким його обрано головою правління ОК «Запорізький», а тому результати розгляду справи можуть вплинути на його права та обов'язки, призвести до втрати його повноважень, як голови правління і основного місця роботи.
У підготовче засідання 22.02.2023 з'явились представники позивача та відповідача-1, представник відповідача-2 в засідання не з'явився, в матеріалах справи відсутні відомості щодо його належного повідомлення про дату, час та місце засідання. Суд, із урахуванням думки сторін, протокольною ухвалою задовольнив заяву ОСОБА_2 про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів та залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 (надалі - третя особа).
23.02.2023 від представника позивача на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання про долучення доказів.
09.03.2023 від представника позивача на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання про долучення доказів.
14.03.2023 від представника відповідача-1 на виконання вимог ухвали суду надійшла заява.
20.03.2023 від ОСОБА_3 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.
У підготовче засідання 22.03.2023 з'явився представник відповідача-1, інші учасники справи в засідання не з'явились, про дату та час проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Суд протокольною ухвалою задовольнив усне клопотання представника відповідача-1 про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 відкладено підготовче засідання на 18.04.2023.
17.04.2023 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
У підготовче засідання 18.04.2023 з'явились позивач, представники позивача та відповідача-1, відповідач-2 і третя особа в засідання не з'явились, про дату та час проведення судового засідання повідомлялись належним чином. У засіданні представник позивача підтримав клопотання про долучення доказів та просив поновити строк на його подання, суд, із урахуванням думки сторін, протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника позивача, поновив строк на подання доказів та приєднав подані документи до матеріалів справи. Також протокольною ухвалою суд відмовив у задоволені заяви ОСОБА_3 про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів, оскільки останнім не доведено, як рішення в даній справі може вплинути на його права та обов'язки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 підготовче засідання відкладено на 16.05.2023.
У підготовче засідання 16.05.2023 з'явились позивач, представники позивача та відповідача-1, відповідач-2 і третя особа в засідання не з'явились, про дату та час проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Представник відповідача-1 у засіданні подав заяву про зупинення провадження в справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/4549/23, у задоволенні якого судом, із урахуванням думки сторін, протокольною ухвалою відмовлено. Також представником відповідача-1 подано клопотання про витребування в позивача оригіналів документів, у задоволені якого, судом протокольною ухвалою відмовлено.
Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження та, зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.06.2023.
Засідання призначене на 13.06.2023 не відбулося, в зв'язку із перебуванням судді Карабань Я.А. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 судове засідання призначено на 04.07.2023.
23.06.2023 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що в період з 29.06.2023 п о 06.07.2023 включно адвокат Новік В.М. у зв'язку з загрозою ракетних ударів та загрозою терористичного акту, а саме витоку радіації на Запорізькій АЕС буде перебувати в Івано-Франківській області.
У судове засідання 04.07.2023 з'явився позивач та його представник, представники відповідачів 1 та 2 і третьої особи в засідання не з'явились, повідомлені про дату та час розгляду справи належним чином.
Розглянувши клопотання представника відповідача-1 про відкладення розгляду справи, з урахуванням думки позивача та його представника, суд протокольно відмовив у його задоволенні, з огляду на таке.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Так, при розгляді клопотання представника відповідача-1 про відкладення розгляду справи судом враховано наступне:
по-перше, доказів які б підтверджували поважність причини неприбуття представника відповідача-1 в судове засідання 04.07.2023 останнім суду не надано;
по-друге, представник відповідача-1 в разі відсутності можливості приймати особисто участь в судовому засіданні 04.07.2023 в Господарському суді міста Києва не був позбавлений можливості звернутися з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції;
по-третє, починаючи з 19.12.2022 (ухвала про відкриття провадження в справі) відповідач-1 мав можливість надати всі необхідні документи та пояснення на підтвердження своєї правової позиції в справі, оскільки про перебування справи в провадженні суду позивачу було відомо ще з 08.12.2022 після отримання ухвали про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову від 01.12.2022.
Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (п.10. ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України ).
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.2 ст.114 Господарського процесуального кодексу України ).
Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене вище, суд вважає за можливе розглянути справу в цьому судовому засіданні, без участі представників відповідачів та третьої особи.
Позивач та його представник у судовому засіданні 04.07.2023 надали пояснення по суті позовних вимог та просили позов задовольнити.
У судовому засіданні 04.07.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та його представника, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
14.05.1998 за рішеннями загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу "Запорізький", що оформлені протоколом №1 було створено Гаражно-будівельний кооператив "Запорізький", затверджено його статут та обрано правління і його голову.
23.06.1998 проведено державну реєстрацію Гаражно-будівельного кооперативу "Запорізький".
03.03.2008 за рішеннями загальних зборів Гаражно-будівельного кооперативу "Запорізький", що оформлені протоколом №1, зокрема, змінено статус Гаражно-будівельного кооперативу "Запорізький на Обслуговуючий кооператив «Запорізький» та затверджено нову редакцію статуту.
09.10.2022 рішеннями загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Запорізький", що оформлене протоколом №09/10/22, зокрема, звільнено ОСОБА_4 з посади голови правління з 10.10.2022 на підставі його заяви, обрано ОСОБА_1 (позивача) на посаду голови правління з 11.10.2022 та затверджено статут кооперативу у новій редакції.
19.10.2022 Управління (Центром) надання адміністративних послуг Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на підставі рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Запорізький", що оформлене протоколом №09/10/22 від 09.10.2022 проведено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу щодо зміни керівника та установчих документів.
Також на підставі рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Запорізький", що оформлене протоколом від 09.10.2022 згідно із наказом №1 від 20.10.2022 позивача призначено головою правління кооперативу з 20.10.2022.
Так, відповідно до протоколу №2 позачергових загальних зборів уповноважених членів Обслуговуючого кооперативу "Запорізький" посвідченого 24.10.2023 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лашиною Н.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №1392, 1393 16.10.2022 за адресою: 03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, 80, відбулися позачергові загальні збори уповноважених Обслуговуючого кооперативу "Запорізький".
Згідно відомостей, які зазначені в протоколі №2 від 16.10.2022, у загальних зборах взяли участь 33 уповноважених Обслуговуючого кооперативу "Запорізький", які з усіх питань порядку денного голосували «ЗА».
Відповідно до протоколу №2 від 16.10.2022 згідно із порядком денним прийнято наступні рішення:
1) Обрано головуючого позачергових загальних зборів уповноважених членів Обслуговуючого кооперативу "Запорізький" ОСОБА_5 , секретарем ОСОБА_6 .
2) У зв'язку з вибуттям зі складу членів кооперативу Обслуговуючого кооперативу "Запорізький" членів правління попереднього складу, припинити повноваження попереднього складу правління Обслуговуючого кооперативу "Запорізький". Обрано новий склад правління Обслуговуючого кооперативу "Запорізький" в кількості 7 (сім) осіб:
1. ОСОБА_3 ,
2. ОСОБА_7 ,
3. ОСОБА_8 ,
4. ОСОБА_9 ,
5. ОСОБА_10 ,
6. ОСОБА_2 ,
7. ОСОБА_11 .
3) У зв'язку з вибуттям з членів кооперативу ОСОБА_1 згідно умов Статуту 3.6. за нанесення матеріальних збитків, припинено повноваження, звільнено з посади голови правління Обслуговуючого кооперативу "Запорізький" ОСОБА_1 з 16.10.2022. Обрано головою правління ОСОБА_2 з 17.10.2022.
4) Одноосібно уповноважено на представництво, одноосібно надано права вчиняти дії від імені Обслуговуючого кооперативу "Запорізький" без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, тощо голові правління ОСОБА_4 . Позбавлено представництва, позбавлено вчиняти дії від імені Обслуговуючого кооперативу "Запорізький" без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, тощо ОСОБА_12 , ОСОБА_1 .
5) Уповноважено головуючого позачергових загальних зборів уповноважених членів Обслуговуючого кооперативу "Запорізький" ОСОБА_5 , секретаря позачергових загальних зборів уповноважених членів Обслуговуючого кооперативу "Запорізький" ОСОБА_6 підписати протокол цих зборів. Уповноважено голову позачергових загальних зборів уповноважених членів Обслуговуючого кооперативу "Запорізький" ОСОБА_5 подати протокол та інші документи до органу реєстрації.
27.10.2022 Державним реєстратором Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Недбайло Олега Андрійовича на підставі вказаного протоколу №2 позачергових загальних зборів уповноважених членів від 16.10.2022 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про Обслуговуючий кооператив «Запорізький» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1000731070022006962.
Так, предметом позову є вимоги позивача про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів уповноважених членів відповідача-1, що оформлене протоколом №2 від 16.10.2022 та скасування державної реєстрації змін до відомостей про відповідача-1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведену/внесену 27.10.2022 реєстраційною дією №1000731070022006962 за прийнятим кооперативом протоколом №2 позачергових загальних зборів уповноважених членів відповідача-1 від 16.10.2022.
Підставами позову є порушення вимог закону і статуту під час скликання та проведення 16.10.2022 позачергових загальних зборів уповноважених членів відповідача-1.
За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3 Господарського кодексу України).
За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.
Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.
Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).
Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).
Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".
За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
Згідно із положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Відповідно, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 17.12.2019 № 904/4887/18.
Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (стаття 10 Закону України "Про кооперацію").
Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (стаття 11 Закону України "Про кооперацію").
Відповідно до пункту 3.1. Статуту Обслуговуючого кооперативу «Запорізький» тут та надалі в редакції від 09.10.2022, тобто чинного на дату проведення загальних зборів 16.10.2022 (надалі - Статут) членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 16-річного віку, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених Статутом кооперативу або іншими рішеннями чи положенням, додержуються вимог цього Статуту і користуються правом ухвального голосу.
Відповідно до п.3.5. Статуту членство у кооперативі припиняється у разі:
- добровільного виходу з нього;
- несплати внесків, у порядку, визначеному Статутом кооперативу чи іншими його нормативними актами;
- несплати обов'язкових внесків протягом шести місяців;
- смерті (ліквідації) члена Кооперативу;
- припинення діяльності Кооперативу.
Згідно із п.3.6. Статуту член кооперативу може бути виключений з кооперативу за рішенням правління з обов'язковим затвердженням на загальних зборах членів у випадках:
- порушення вимог Статуту;
- невиконання рішень Загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених членів);
- нанесення матеріальних збитків кооперативу;
- при заборгованості у сплаті членських внесків більше, ніж шість місяців - для членів власників боксів, та більше, ніж чотири місяці - для членів, що користуються стоянкою.
Виключення з членів кооперативу може бути оскаржено у суді.
Пунктом 3.8. Статуту член кооперативу має право:
- брати участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління;
- користуватися послугами кооперативу;
- одержувати кооперативні виплати та виплати на паї;
- одержувати пай у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені цим статутом чи рішенням Загальних зборів членів кооперативу (зборах уповноважених членів кооперативу);
- вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб;
- звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити;
- користуватися майном кооперативу для досягнення мети, визначеної у п. 2.1. Статуту, і час всього терміну членства в кооперативі;
- добровільно, за власною заявою, вийти з членів кооперативу в будь-який час;
- передати своє право користування гаражним боксом, місцем довгострокового зберігання автотранспорту іншій особі (особам) за умови обов'язкового переоформлення всіх необхідних документів у правлінні кооперативу, пов'язаного з новим членством у кооперативі, та затвердження такого членства на загальних зборах членів кооперативу (зборах уповноважених членів кооперативу);
- обмінювати місце довгострокового зберігання автотранспорту в іншому кооперативі міста Києва, заповідати, здавати в оренду місце довгострокового зберігання автотранспорту з відома правління кооперативу та за умови обов'язкового переоформлення всіх необхідних документів у правлінні кооперативу, пов'язаного з вищезазначеними діями;
- член кооперативу має право на особисте місце довгострокового зберігання автотранспорту, яке не може бути переданим ні за яких підстав, іншим особам, окрім випадків, передбачених цим Статутом та чинним законодавством України.
Відповідно до п.4.1. Статуту управління кооперативом здійснюється на основі самоврядування, широкої демократії, гласності, активної участі його членів у прийняття рішень з усіх питань діяльності кооперативу.
Вищим органом управління кооперативом є загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу. Для керівництва та управління поточними справами кооперативу на загальних зборах (зборах уповноважених) обирається правління кооперативу (п.4.2. Статуту).
Згідно із п.4.3. Статуту до компетенції загальних зборів (збори уповноважених) членів кооперативу належить:
o затвердження Статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу;
o утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу;
o обрання складу правління і ревізійної комісії;
o заслуховування звітів правління і ревізійної комісії;
o затвердження порядку розподілу доходу кооперативу;
o визначення розмірів вступних, членських, інших внесків та паїв;
o визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу;
o визначення оплатності роботи правління та розміру оплати праці голови правління, членів правління. Голови ревізійної комісії (ревізора), ревізійної комісії, а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу;
o затвердження річного звіту і балансу кооперативу;
o затвердження рішення правління про прийняття нових членів та припинення членства;
o прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном;
o утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників;
o прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань;
o прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.
Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою правління у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення (п.4.4. Статуту).
Відповідно до п.4.5. Статуту позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу:
- не менше третини його членів;
- ревізійної комісії (ревізора);
- органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є.
Згідно із п.4.5. Статуту позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням або головою правління скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.
У випадку ускладнень або неможливості скликання загальних зборів, скликаються збори уповноважених членів кооперативу (п. 4.7. Статуту).
Відповідно до п.4.10. Статуту загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.
Згідно із п.4.11, 4.12. Статуту кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених - один представник на 25 осіб або менше. Перелік осіб, що делегуються бути уповноваженими представниками визначається на Загальних зборах членів кооперативу.
Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу про прийняття Статуту, внесення змін до нього, вступ до кооперативного об'єднання або виходу з них та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менше 75% членів кооперативу, присутніх на загальних зборах (зборах уповноважених) членів кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів кооперативу, присутніх на цих зборах(п.4.13. Статуту).
Відповідно до п.п.4.15., 4.15. та 4.16. Статуту виконавчим органом кооперативу є правління, яке складається не менш як з п'яти осіб: голови правління та членів правління. Строк повноважень голови правління та членів правління становить п'ять років. Голова правління чи член правління можуть добровільно скласти з себе повноваження, про що вони оголошують на загальних зборах (зборах уповноважених) членів. Загальні збори приймають відставку голови правління чи члена правління шляхом заслуховування заяви про відставку та приймають рішення про обрання нового голови правління чи члена правління. Добровільна відставка не має наслідком припинення його членства в кооперативі. Правління та голова правління обираються загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу. Правління підзвітне загальним зборам і несе перед ними відповідальність за ефективність роботи кооперативу.
За умовами частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Згідно з положеннями ст. 101 Господарського кодексу України управління виробничим кооперативом здійснюється на основі самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу. Вищим органом управління виробничого кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До органів управління кооперативу належать правління (голова) кооперативу та ревізійна комісія (ревізор) кооперативу.
У відповідності до ч.1 ст.15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.
Відповідно до приписів частини 1 статті 102 Господарського кодексу України загальні збори, вносять зміни до статуту кооперативу; обирають шляхом прямого таємного голосування голову кооперативу, членів правління кооперативу, членів ревізійної комісії (ревізора), членів спостережної ради кооперативу; затверджують напрями розвитку кооперативу; заслуховують звіти органів управління кооперативу про їх діяльність; визначають види і розміри фондів кооперативу, порядок їх формування та використання; затверджують правила внутрішнього розпорядку кооперативного підприємства, річний звіт і баланс кооперативу, порядок формування і розподілу доходу кооперативу, рішення правління (голови) кооперативу про прийняття нових членів; вирішують питання про входження кооперативного підприємства до об'єднань підприємств (кооперативів), участь кооперативу у заснуванні інших суб'єктів господарювання; приймають рішення про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.
З вказаною нормою кореспондуються положення частини другої статті 15 Закону України "Про кооперацію".
Згідно із ч. 3 ст.15 Закону України "Про кооперацію" рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням (ч. 12 ст. 15 Закону України "Про кооперацію").
Згідно із ч.5 ст.15 Закону України "Про кооперацію" про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
Відповідно до ч.6 ст.15 Закону України "Про кооперацію" позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є.
Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів (ч.7 ст.15 Закону України "Про кооперацію").
Так, предметом оскарження в даній справі є рішення позачергових загальних зборів уповноважених членів відповідача-1, що оформлене протоколом №2 від 16.10.2022.
Як зазначено судом вище відповідно до п.4.5. Статуту позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу:
- не менше третини його членів;
- ревізійної комісії (ревізора);
- органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є.
Згідно із п.4.5. Статуту позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням або головою правління скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.
У випадку ускладнень або неможливості скликання загальних зборів, скликаються збори уповноважених членів кооперативу (п. 4.7. Статуту).
Верховний Суд у постанові від 23 червня 2021 року у справі № 910/4201/20 сформував правовий висновок, що положення про загальні збори членів кооперативу і збори уповноважених містяться в ст. 15 Закону "Про кооперацію", яка має назву "Вищий орган управління кооперативу". Отже, збори уповноважених не є окремим органом управління, ці збори проводяться замість загальних зборів, коли через велику кількість членів чи інші обставини провести загальні збори неможливо, мають таку саму компетенцію як і загальні збори. Порядок обрання уповноважених має бути визначений статутом кооперативу.
Як установлено судом вище, 09.10.2022 рішенням загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Запорізький", що оформлене протоколом №09/10/22, зокрема, обрано ОСОБА_1 (позивача) на посаду голови правління з 11.10.2022.
При цьому, суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Оскаржуваним рішенням, що оформлене протоколом №2 позачергових загальних зборів уповноважених членів відповідача-1, зокрема, припинено повноваження та звільнено з посади голови правління Обслуговуючого кооперативу "Запорізький" ОСОБА_1 (позивача) з 16.10.2022 (пункт 3 протоколу).
Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що ініціатива про скликання позачергових зборів уповноважених членів могла виникнути лише після 09.10.2022, тобто після призначення позивача на посаду голови правління кооперативу рішенням загальних зборів від 09.10.2022.
Отже, враховуючи наведені вище норми Закону «Про кооперацію» та п.4.5. Статуту в разі надходження вимоги від: не менше третини членів, ревізійної комісії (ревізора) чи органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є, правління чи його голова мали скликати позачергові загальні збори протягом 20 днів, а лише в разі їх не скликання вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.
Разом з тим, як убачається з оспорюваного протоколу №2 від 16.10.2022, що посвідчений 24.10.2023 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лашиною Н.Г. та зареєстрований в реєстрі за №1392, 1393, збори проводилися лише через 7 днів після прийняття загальними зборами рішення про призначення позивача на посаду голови правління кооперативу.
Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що загальні збори членів кооперативу та позачергові збори уповноважених членів кооперативу були проведенні з різницею в 6 днів, що унеможливлює дотримання порядку і строків їх підготовки та повідомлення членів кооперативу відповідно до вимог п.п.4.4., 4.5. Статуту та ч.ч.5, 7 ст.15 Закону України «Про кооперацію».
При цьому суд не приймає до уваги список з підписами уповноважених членів кооперативу про їх ознайомлення щодо проведення позачергових загальних зборів уповноважених членів кооперативу 16.10.2022, що наданий відповідачем-1, як доказ повідомлення уповноважених членів кооперативу про порядок денний та скликання зборів, з наступних підстав. Наданий список не містить ані дати складання цього списку, ані дат ознайомлення членів кооперативу. Також, як установлено судом вище, враховуючи дати проведення загальних зборів членів кооперативу (09.10.2023) та загальних зборів уповноважених членів кооперативу (16.10.2023), дату протоколу про обрання уповноважених членів кооперативу (09.10.2023), останні фактично не могли бути повідомлені про дату та час проведення загальних зборів, із урахуванням строків такого повідомлення передбачених положеннями Статуту та Закону України «Про кооперацію», а саме за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Крім того, уповноважені члени кооперативу ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 взагалі повідомлені не були, оскільки їх підписи відсутні у вказаному вище списку.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 Цивільного кодексу України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- відсутність протоколу загальних зборів.
Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 15 Закону України "Про кооперацію".
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
З урахуванням наведеного, право окремих членів кооперативу на участь в загальних зборах і голосуванні при прийнятті рішення є порушеним та підлягає захисту у випадку їхньої відсутності на зборах через недотримання органами кооперативу вимог закону і статуту про порядок скликання і проведення зборів.
Суд зазначає, що порушення при проведенні позачергових загальних зборів уповноважених Обслуговуючого кооперативу «Запорізький» 16.10.2022, порушили права позивача як члена кооперативу, оскільки позбавили його права на голосування при прийнятті рішень на таких зборах, права на участь в управлінні кооперативом, права обирати і бути обраним в органи управління.
Крім цього, суд зазначає, що відповідно до положень п.3.5. Статуту членство у кооперативі припиняється у разі:
- добровільного виходу з нього;
- несплати внесків, у порядку, визначеному Статутом кооперативу чи іншими його нормативними актами;
- несплати обов'язкових внесків протягом шести місяців;
- смерті (ліквідації) члена Кооперативу;
- припинення діяльності Кооперативу.
Також згідно із п.3.6. Статуту член кооперативу може бути виключений з кооперативу за рішенням правління з обов'язковим затвердженням на загальних зборах членів у випадках:
- порушення вимог Статуту;
- невиконання рішень Загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених членів);
- нанесення матеріальних збитків кооперативу;
- при заборгованості у сплаті членських внесків більше, ніж шість місяців - для членів власників боксів, та більше, ніж чотири місяці - для членів, що користуються стоянкою.
Так, у оскаржуваному рішенні, що оформлене протоколом №2 позачергових загальних зборів уповноважених членів відповідача-1, зазначено, що в зв'язку з вибуттям з членів кооперативу ОСОБА_1 згідно умов Статуту 3.6. за нанесення матеріальних збитків, припинити його повноваження та звільнити з посади голови правління Обслуговуючого кооперативу "Запорізький" з 16.10.2022.
Разом з тим матеріали справи не містять та відповідачем-1 суду не надано рішення правління затвердженого на загальних зборах членів про виключення ОСОБА_1 з членів Обслуговуючого кооперативу «Запорізький».
Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що оскаржуваними рішеннями було порушено корпоративні права позивача, в тому числі, на участь в кооперативі, що є підставою для їх скасування та задоволення позову в цій частині.
Крім цього, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 7 вказаного вище Закону визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.
Статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" установлено спростовану презумпцію відомостей, унесених до ЄДР. Такий висновок зроблено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17, від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18.
Частиною першою статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:
1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;
2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію;
3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17, особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до Єдиного державного реєстру недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей Єдиного державного реєстру та відображенні в Єдиному державному реєстрі відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
У такому випадку, якщо суд встановить, що суб'єкт державної реєстрації вчинив запис в Єдиному державному реєстрі за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в Єдиному державному реєстрі, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.
У постанові від 15.01.2020 у справі № 910/3648/19 Верховний Суд виклав правову позицію, відповідно до якої вимога щодо скасування дії з внесення в Єдиний держаний реєстр відомостей, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту у ефективний спосіб. Отже, вимога про скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу є наслідком порушення вимог законодавства у зв'язку із прийняттям спірних рішень загальними зборами учасників відповідача, тому є зверненою до відповідача похідною вимогою від вимоги про недійсність вказаних рішень загальних зборів.
Враховуючи, що на підставі рішення позачергових загальних зборів уповноважених членів відповідача-1 від 16.10.2022, що оформлене протоколом №2, було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 27.10.2022 за №1000731070022006962, вказана державна реєстрація змін підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог до відповідача - Державного реєстратора Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Недбайло Олега Андрійовича суд відмовляє в їх задоволенні, виходячи з такого.
Відповідач є обов'язковим учасником господарського процесу - його стороною. Основною ознакою сторін господарського процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Однак, суд звертає увагу, що державний реєстратор зобов'язаний виконати рішення суду щодо скасування рішення державного реєстратора незалежно від того, чи був цей реєстратор відповідачем у справі та чи був залучений до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (п. 41), від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (п. 38), від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (п. 31), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (п. 63), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (п.71)).
Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Частиною 4 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено перелік документів, що повинні бути подані для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи.
Суд зазначає, що державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації виникають між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.
Виключно владні управлінські рішення та дії державного реєстратора не оскаржуються.
Суд зазначає, що державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах даної категорії, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до нього.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанові від 27.10.2021 у справі № 826/5984/17 вказав, зокрема, що оскільки позивач пред'явив позовні вимоги до державного реєстратора, то він, з огляду на підстави заявленого позову та суть порушеного права позивача є неналежним відповідачем у цій справі.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову до відповідача-2, оскільки останній є неналежним відповідачем у даному спорі.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем-1 не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів уповноважених членів відповідача-1, що оформлені протоколом №2 від 16.10.2022 та скасування державної реєстрації змін до відомостей про відповідача-1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведену/внесену 27.10.2022 реєстраційною дією №1000731070022006962.
Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів уповноважених членів Обслуговуючого кооперативу «Запорізький» (03151, місто Київ, вулиця Волинська, будинок 55-а, ідентифікаційний код 22884287), що оформлені протоколом №2 від 16.10.2022;
3. Скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про Обслуговуючий кооператив «Запорізький» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведену/внесену 27.10.2022 реєстраційною дією №1000731070022006962 за прийнятим кооперативом протоколом №2 позачергових загальних зборів уповноважених членів Обслуговуючого кооперативу «Запорізький» (03151, місто Київ, вулиця Волинська, будинок 55-а, ідентифікаційний код 22884287) від 16.10.2022.
4. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Запорізький» (03151, місто Київ, вулиця Волинська, будинок 55-а, ідентифікаційний код 22884287) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 4 962 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору.
5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
6. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
7. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 17.07.2023.
Суддя Я.А.Карабань