ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"17" липня 2023 р. Справа № 906/308/20
Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду Грязнов В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 24.05.2023, повний текст якого складено 05.06.2023, у справі №906/308/20 (суддя Шніт А.В.)
за позовом Акціонерного товариства "УкрСиббанк"
до 1. ОСОБА_1
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотекс-М"
про стягнення 104 175,42 дол.США (що станом на 18.03.2020 еквівалентно
2 818 632,67 грн) та 2 442,62 грн пені,-
Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.05.2023 у справі №906/308/20 частково задоволено позов Акціонерного товариства "УкрСиббанк". Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "УкрСиббанк" 104175,42 дол.США, що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2818632,67 грн, 2442,62 грн пені та 42316,13 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. Відмовлено в позові в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотекс-М".
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 24.05.2023 у даній справі та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
Крім того, Скаржник в тексті апеляційної скарги просить звільнити його від сплати судового збору у справі №906/308/20 в розмірі 63474,20 грн., обгрунтовуючи тим, що судовий збір, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у даній справі перевищує 5% його річного доходу, в підтвердження чого надає довідку про доходи за 2022 рік, видану Держаним підприємтсвом "Житомирський бронетанковий завод" майстру виробництва - ОСОБА_1 .
Розглянувши клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд зазначає наступне.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздат-ними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених в статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним (аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 у справі №912/3514/20, ухвалі від 20.08.2020 у справі №910/6421/19).
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Разом з тим, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 8 Закону, скаржник не врахував, що зазначена норма поширюється лише на фізичну особу - позивача у справі, тоді як скаржник ОСОБА_1 є відповідачем.
З огляду на те, що ОСОБА_1 не є позивачем у цій справі, доводи скаржника про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону "Про судовий збір", є необґрунтованими (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №911/2000/20 від 24.05.2022).
Суд звертає увагу скаржника на те, що частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначений частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається звільнення від сплати судового збору заявника при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання Скаржника про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Відтак, розглянувши матеріали апеляційної скарги, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, враховуючи наступне.
Так, відповідно до ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Сума судового збору за оскарження рішення у даній справі становить 63474 грн 20 коп. та підлягає сплаті за платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях, розміщеними на офіційній сторінці Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою - https://nwag.court.gov.ua/sud4874/gromadyanam/tax/.
Вбачається, що до матеріалів скарги не додано жодних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, не зазначено про їх існування і в тексті апеляційної скарги.
Як передбачено ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Скаржником не дотримано вимог ст.258 ГПК України, що, відповідно до статті 260 ГПК України, є підставою для залишення без руху апеляційної скарги з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме: надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, суд звертає увагу, що у відповідності до приписів п.6 ст.260 ГПК України, пи-тання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 24.05.23р. у справі №906/308/20 - залишити без руху.
3. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги: надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
4. Роз'яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Грязнов В.В.