ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про повернення апеляційної скарги
"17" липня 2023 р. Справа № 903/271/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Павлюк І.Ю.
судді Крейбух О.Г.
судді Тимошенко О.М.
розглядаючи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Миколайовича
на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 26.05.23р. суддею Кравчук А. М. у м.Луцьку
у справі № 903/271/23
за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк"
до Фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Миколайовича
про стягнення 144 881 грн. 85 коп.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 26.05.2023р. у справі №903/271/23 позов Акціонерного товариства "Таскомбанк" до Фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Миколайовича про стягнення 144 881,85грн. задоволено.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Миколайовича на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" 121 026,80грн. тіла кредиту, 23 855,05грн. відсотків за користування кредитом та 2 684,00грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Фізична особа-підприємець Білоус Микола Миколайович звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Також, просить судові витрати у даній справі стягнути з АТ "Таскомбанк".
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №903/271/23 у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Дужич С.П..
Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №903/271/23/3966/23 від 19.06.2023р. витребувано матеріали справи з Господарського суду Волинської області.
23.06.2023р. від Господарського суду Волинської області до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №903/271/23.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Миколайовича на рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2023р. у справі №903/271/23 залишено без руху та зобов'язано скаржника усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2684,00грн. за реквізитами, які вказані у мотивувальній частині даної ухвали, а докази сплати подати суду.
12.07.2023р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Миколайовича надійшла заява від 07.07.2023р. про відстрочення сплати судового збору.
Зокрема, обґрунтовуючи подану вище заяву скаржник вказує на те, що 28.06.2023р. через засоби-електронного зв'язку скаржником отримано ухвалу Північно - західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023р. про залишення апеляційної скарги без руху та надано 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду: докази сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 2684,00грн..
Відповідно до ст.8 Закону Украйни "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за відповідних умов.
24.02.2022р. у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
В свою чергу, війна на території України безумовно призвела до погіршення економічної ситуації в Україні (зокрема, прискорились інфляційні процеси, мільйони громадян покинули територію України, порушилась логістика, тощо), що створює перешкоди для ведення господарської діяльності суб'єктами господарювання та відповідно вплинуло на можливість одержання ними доходів.
У ст.8 Закону України "Про судовий збір" після введення військового стану зміни не вносились, однак життєві обставини після 24.02.2022р. в країні змінились з підстав наведених вище, тому наявні підстави для відстрочення сплати судового збору, як інші обставини.
На думку скаржника, в даному випадку військова агресія російської федерації проти України є саме тією іншою надзвичайною подією, яка підлягає врахуванню при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору.
Просить суд відстрочити відповідачу Фізичній особі - підприємцю Білоусу Миколі Миколайовичу на 2 (два) місяці сплату судового збору в розмірі 2684,00грн. у справі №903/271/23 за позовом Акціонерного Товариства "Таскомбанк" до Фізичної особи - підприємця Білоуса Миколи Миколайовича про стягнення заборгованості з підстав наведених вище та відкрити апеляційне провадження у даній справі.
Розпорядженням керівника апарату від 13.07.2023р. №01-05/363 у зв'язку із перебуванням у відпустці головуючого судді (судді-доповідача) по справі №903/271/23 - Юрчук М.І. у період з 10.07.2023р. по 11.08.2023р. включно, а також у зв'язку із закінченням повноважень судді Дужича С.П. (рішення ВРП від 06.07.2023р. № 685/0/25-23), відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №903/271/23.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №903/271/23 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М..
Розглянувши зазначену вище заяву скаржника від 07.07.2023р. про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2023р. у справі №903/271/23, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) про виконання зобов'язання забезпечення ефективного права доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998р. у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, №32, п.25 - 26).
Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п.1 ст.6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть дося-гти (див., наприклад, рішення суду від 10.07.1998р. у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с.1660, п.72, та рішення суду від 28.11.2006р. у справі "Апостол проти Грузії", заява №40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007р. у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява №68490/01, п.57).
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У відповідності до ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Однак, скаржник не підпадає під жодну із зазначених вище умов, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви останнього про відстрочення сплати судового збору.
Крім того, колегія суддів зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі "Креуз проти Польщі").
Враховуючи положення ст.129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказана заява задоволенню не підлягає.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989р. у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Проте скаржником до заяви не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, зокрема і в розрізі оплати судового збору.
Водночас, апеляційний господарський суд вважає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочки або розстрочки сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.
Також, стосовно посилання скаржника на введення воєнного стану в Україні, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст.1 Закону України від 12.05.2015р. №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами 1 та 4 ст.26 зазначеного Закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону №389-VIII).
Проте, у даному випадку скаржником не наведено конкретних обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку, в тому числі беручи до уваги той факт, що суд першої інстанцій розглядав справу саме у воєнний час.
З вищевикладених міркувань суд не знаходить правових підстав для задоволення заяви про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Колегія суддів також зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989р.).
Згідно ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.3 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
При цьому, судом враховано Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. №1149 щодо нормативного строку пересилання рекомендованої письмової кореспонденції (пункти 4.1, 4.2) та надано скаржнику відповідний строк для поштового обігу кореспонденції.
Відповідно до ч.2 ст.260 та ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу апеляційна скарга не приймається та повертається судом апеляційної інстанції, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.
Частинами 6 - 8 ст.260 ГПК України визначено, що питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст.242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Як свідчать матеріали справи, ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023р. у справі №903/271/23 про залишення апеляційної скарги без руху було надіслано на електронну скриньку скаржника та його представника 28.06.2023р., про що свідчить відповідна довідка суду про доставку електронного листа та отримано представником скаржника 28.06.2023р., про що також ним зазначається у поданій заяві від 07.07.2023р. про відстрочення сплати судового збору, тобто перебіг строку встановленого судом для усунення недоліків починається з 28.06.2023р. та закінчується 10.07.2023р. (враховуючи вихідні дні).
Також, слід зазначити, що інформація про рух апеляційної скарги, зокрема ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду 28.06.2023 у справі №903/271/23 про залишення апеляційної скарги без руху було розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, що знаходиться за електронною адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Беручи до уваги, що у встановлений судом термін скаржником недоліки апеляційної скарги не були усунені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Миколайовича від 07.07.2023р. про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2023р. у справі №903/271/23.
2. Апеляційну скаргу (з доданими до неї документами) Фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Миколайовича на рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.23 у справі №903/271/23 повернути заявнику.
3. Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу.
4. Ухвала апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Тимошенко О.М.