Дата документу 11.07.2023 Справа № 323/1405/21
ЄУН 323/1405/21 Головуючий у І інстанції: Фісун Н.В.
Провадження № 22-ц/807/204/23 Суддя-доповідач: Поляков О.З.
11 липня 2023року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого: Полякова О.З.,
суддів: Крилової О.В.,
Кухаря С.В.,
секретар: Камалова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 07 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , про виділ частки зі спільного майна,-
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який у подальшому уточнювала, до ОСОБА_2 про виділ частки зі спільного майна.
В обґрунтування позову зазначала, що на підставі заочного рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 01 грудня 2020 року їй на праві власності належить 1/3 частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02 лютого 2021 року.
Інші 2/3 частини житлового будинку належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Оріхівського районного управління юстиції Запорізької області 06 серпня 2014 року.
Земельна ділянка площею 0,045 га, цільового призначення «для будівництва і обслуговування господарських будівель та споруд», кадастровий номер 2323910100:01:019:0099, на якій розташований житловий будинок була приватизована відповідачем і на теперішній час перебуває у його власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Оріхівського районного управління юстиції Запорізької області 05 червня 2014 року.
На теперішній час частка позивача не виділена їй в натурі, що завдає значні незручності стосовно користування і розпорядження своїм майном.
Визначити можливі варіанти виділу в натурі своєї частки з будинку та земельної ділянки на теперішній час неможливо через те, що відповідач не надає доступу експертові до домоволодіння.
Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 просила суд виділити їй в окрему одиницю 1/3 частину з об?єкту спільної часткової власності - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 25,2 м2 приміщень в житловому будинку літ. «А» до складу яких входять житлові приміщення №3 площею 14,6 м2 і №4 площею 10,6 м2 (експлікація приміщень забарвлена на схемі жовтим кольором, викладеної в додатку №1 до Висновку експерта №12/21 від 20.11.2021 згідно даних технічного паспорту БТІ) та дворові господарські споруди: частину паркану №1 протяжністю 12,89 п.м. і ворота з хвірткою №2, з правом влаштування дверного отвору з віконного та встановлення вхідних дверей в приміщенні №4 і закладенням дверного отвору в стіні між приміщеннями №2 та №3 (згідно зі схемою, викладеною в додатку №1 до Висновку експерта № 12/21 від 20.11.2021) з присвоєнням новоствореному об?єкту окремої поштової адреси та правом реєстрації у відповідних органах. Просила визнати за нею право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,045 га, цільового призначення «для будівництва і обслуговування господарських будівель та споруд», кадастровий номер 2323910100:01:0190099 у АДРЕСА_1 , на якій розташовані належні їй житлові приміщення у житловому будинку та господарські споруди з виділом цієї частки в натурі (згідно зі схемою, викладеною в додатку №2 до висновку експерта № 12/21 від 20.11.2021) та правом реєстрації у відповідних органах.
Заочним рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 07 лютого 2022 року позов задоволено частково.
Виділено ОСОБА_1 в окрему одиницю 1/3 частину з об?єкту спільної часткової власності - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 25,2 м2 приміщень в житловому будинку літ. «А», до складу яких входять житлові приміщення №3 площею 14,6 м2 і №4 площею 10,6 м2 (експлікація приміщень забарвлена на схемі жовтим кольором, викладеної в додатку №1 до Висновку експерта №12/21 від 20.11.2021 згідно з даними технічного паспорту БТІ) та дворові господарські споруди: частину паркану №1 протяжністю 12,89 п.м. і ворота з хвірткою №2, з правом влаштування дверного отвору з віконного та встановлення вхідних дверей в приміщенні №4 і закладенням дверного отвору в стіні між приміщеннями №2 та №3 (згідно схеми викладеної в додатку №1 до Висновку експерта № 12/21 від 20.11.2021) з присвоєнням новоствореному об?єкту окремої поштової адреси та правом реєстрації у відповідних органах.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила заочне рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 07 лютого 2022 рокув частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 18 липня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.
У зв'язку із введенням воєнного стану в Україні та з метою забезпечення безпеки судів, працівників апарату суду та відвідувачів суду, розгляд справи не було призначено.
10 лютого 2023 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій скаржниця зазначає, що відповідач у справі - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого надала копію свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 .
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 28 лютого 2023 року зупинено апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із спільного майна- до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
23 травня 2023 року на запит суду надійшла відповідь приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Уколова С.А. з копією спадкової справи № 3/2023 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з якої вбачається, що спадщину після померлого прийняла його дочка - ОСОБА_1 (а.с. 153).
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 26 травня 2023 року поновлено апеляційне провадження у справі.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Скляров О.Е. не заперечував проти залучення скаржниці як правонаступника відповідача, питання закриття апеляційного провадження залишив на розсуд суду.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2023 року залучено на стадії апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_2 у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 07 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки зі спільного майна.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи представника скаржниці, дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини, оцінивши мотиви учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі належить закрити з огляду на таке.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Позивачем є особа, яка стверджує про порушення її прав, свобод та інтересів та задля захисту яких вона звернулась до суду.
Відповідачем є особа, яка на твердження і переконання позивача є тією особою, яка порушила права, свободи та інтереси позивача та/або зобов'язана вчинити дії або на неї має бути покладено інший обов'язок з метою їх відновлення.
Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (частина перша статті 46 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 25 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
За змістом зазначеної правової норми провадження у справі підлягає закриттю лише у випадку, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (право-попередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов'язковими для правонаступника.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1219 ЦК України визначено перелік прав та обов'язків, які не входять до складу спадщини. Зокрема, згідно даної норми, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, а саме: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства (пункти 35, 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі № 473/1433/18).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 помер після відкриття апеляційного провадження у справі, у зв'язку з чим, встановивши, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, дослідивши копію спадкової справи № 3/2023 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з якої вбачається, що спадщину після померлого прийняла його дочка - ОСОБА_1 (а.с. 153), апеляційний суд залучив до участі у справі його правонаступницю - ОСОБА_1 , яка в той же час є позивачем у цій справі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
ЦПК України не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу в одній особі, а тому за умови встановлення судом процесуального випадку, за якого позивачем і відповідачем у справі є фактично одна і та сама особа, розгляд заявленого позову у цій частині є неможливим за відсутністю спору, як такого.
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суду у складі Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 907/551/17.
З огляду на вищевикладене, апеляційне провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами з підстав процесуального правонаступництва позивача стосовно прав і обов'язків відповідача, оскільки у зв'язку з поєднанням в одній особі відповідача та позивача та переходу до останнього всіх прав та обов'язків відповідача, судовий розгляд позовних вимог щодо виділу частки зі спільного майна не призведе до відновлення порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивача, за відсутності спору, як такого.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 07 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , про виділ частки зі спільного майна - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складений 17 липня 2023 року.
Головуючий
Судді: