Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/394/23
Провадження № 2-а/670/13/23
12 липня 2023 року смт. Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Волкової О.М.
з участю секретаря Сікорської В.О.
представника позивача Соловей О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,
У червні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Соловей О.В. звернувся до суду в її інтересах із вказаним позовом, у якому просив визнати протиправними дії інспектора сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП у Хмельницькій області капітана поліції Воха В.Г. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, та скасувати постанову ЕГА № 6244363 від 20.04.2022 року про накладення на ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП штрафу у розмірі 850 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою серії ЕГА № 6244363 від 20.04.2022 року,винесеною поліцейським сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління Національної поліції України у Хмельницькій області капітаном поліції Вох В.Г., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП у виді 850 гривень штрафу.
Як слідує із змісту постанови, «15 квітня 2022 року в 14 годин 48 хвилин Хмельницька область Віньковецький район, с. Майдан Карачієвецький ОСОБА_2 здійснила завідомо неправдивий виклик на лінію 102 та повідомила, про факт вчинення неправомірних дій працівниками поліції, хоча насправді такого факту не було».
Позивач вважає, що дана постанова є незаконною, а тому підлягає скасуванню, оскільки відповідно до змісту постанови завідомо неправдивий виклик здійснила ОСОБА_2 , а тому ОСОБА_1 не повинна нести відповідальності за дії іншої особи.
Ухвалою судді від 03.07.2023 року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду, як такий, що пропущений нею з поважних причин, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» їй відстрочено сплату судового збору за подачу даного позову до суду до винесення рішення у справі, та відкрите спрощене провадження у справі.
У судовому засіданні представник позивача Соловей О.В. підтримав заявлені вимоги з підстав, зазначених у позові, та просив задовольнити.
Представник відповідача, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового засідання, у суд не з'явився.
Представник відповідача за довіреністю Файчук А.С. надіслав відзив на адміністративний позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Вказував, що із доводами викладеними у адміністративному позові він не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. 20.04.2022 року близько 14 години 48 хвилин гр. ОСОБА_1 (в оскаржуваній постанові зазначено помилково прізвище ОСОБА_2 ) здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції на спецлінію «102», повідомивши про факт погрози фізичною розправою, хоча насправді такого факту не було, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП. Як повідомили поліцейські, 20.04.2022 року, внаслідок їхнього реагування вони здійснили виїзд до ОСОБА_1 (с. Майдан-Карачієвецький), яка по приїзду працівників поліції повідомила про факт неправомірних дій з боку працівників поліції, однак такого факту не було. За результатами реагування, було встановлено, що зазначені ОСОБА_1 обставини, не знаходять свого підтвердження, а також те, що працівники поліції неправомірних дій не вчиняли, а тому, як наслідок дзвінок на спецлінію «102» з метою виклику працівників поліції було здійснено завідомо неправдиво, та працівниками поліції було прийнято рішення про винесення постанови ЕГА № 6244363 від 20.04.2022 року. А тому, із врахуванням обставин, що 20 квітня 2022 року, працівниками Хмельницького РУП було здійснено реагування на повідомлення ОСОБА_1 , які не знаходили свого підтвердження та як наслідок була складена постанова за ст. 183 КУпАП, є підстави вважати, що позивачка, зловживала своїми правами громадянина України та безпідставно просила реагування працівників поліції на подію, яка насправді не відбулась. Отже підставою для розгляду справи та притягнення позивача до адміністративної відповідальності є скоєння правопорушення передбаченого статті 183 КУпАП, про що зазначено в постанові винесеній суб'єктом владних повноважень капітаном поліції Вох Віктором Григоровичем.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України при розгляді справ, визначених зокрема і ст. 286 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді, у зв'язку з чим суд розглянув справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить такого.
Судом встановлено, що згідно постанови про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 6244363 від 20.04.2022 року, інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП у Хмельницькій області капітаном поліції Вохом В.Г. на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 850 гривень за порушення вимог ст. 183 КУпАП, а саме: 15 квітня 2022 року о 14 год. 48 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 здійснила завідомо неправдивий виклик на лінію 102 та повідомила про факт вчинення неправомірних дій працівниками поліції, хоча насправді такого факту не було.
Не погоджуючись із цією постановою, ОСОБА_1 звернулася до суду із проханням визнати її незаконною та скасувати.
Диспозиція статті 183 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, поліції, медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Відповідно до вимог ст. 222 КУпАП України розгляд справ про правопорушення, передбачені ст. 183 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Винність діяння є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст. 9 КУпАП.
В адміністративному позові позивачка ОСОБА_1 категорично заперечує свою вину у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, вказуючи, що це ОСОБА_2 здійснювала виклик поліції, і що в судовому засіданні підтвердив представник Соловей О.В ..
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для справи.
Згідно ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова про адміністративне правопорушення від 20.04.2022 року не може оцінюватися судом в розумінні ст. 73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б її обґрунтовували вину позивачки,в матеріалах справи відсутні. Крім того, фабула постанова містить посилання про вчинення вказаного правопорушення іншою особою.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В порушення зазначених вимог закону, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, що є порушенням вимог ст. 251 КУпАП.
Відповідно до вищевикладеного, єдиним доказом вчинення позивачкою адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, яка містить посилання на вчинення правопорушення іншою особою, жодного іншого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, відповідачем по справі не надано.
Тому суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові.
Враховуючи, що відповідачем не надано суду достовірних доказів на підтвердження факту вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, суд доходить висновку про невиконання обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, що покладений на нього ст. 77 КАС України, у зв'язку із чим дана постанова підлягає скасуванню.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, суд доходить до висновку про наявність підстав для визнання неправомірних дій поліцейського Воха В.Г. при винесені оскаржуваної постанови, та як наслідок її скасування та закриття провадження по справі.
При розподілі судових витрат суд враховує наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 відступила від висновків Верховного Суду України, одночасно зазначивши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Відтак, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які не передбачають пільг за подання позовної заяви і відповідних скарг у цих правовідносинах.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення, за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при зверненні до суду з адміністративним позовом про оскарження постанови щодо накладення адміністративного стягнення позивач зобов'язаний сплатити судовий збір, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 гривні за кожну позовну вимогу.
Водночас відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тому враховуючи, що представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Соловей О.В. позовна заява подана до суду в електронній формі, а позивачці при зверненні до суду було відстрочено сплату судового збору, то відповідно до положень ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь Держави за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати за подання до суду позовної заяви в розмірі 429 грн 44 коп. судового збору.
Керуючись наведеним, ст. 77, ст. 242, ст.ст. 244-246, ст. 255, ст. 286, ст. 293, ст. 295 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.
Визнати протиправними дії інспектора сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП у Хмельницькій області капітана поліції Воха В.Г. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, та скасувати постанову ЕГА № 6244363 від 20.04.2022 року про накладення на ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП штрафу у розмірі 850 грн.
Провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 40108824, м. Хмельницький вул. Зарічанська, 7, Хмельницька область, 29000) на користь Держави витрати по оплаті судового збору в розмірі 429,44 грн (чотириста двадцять дев'ять гривень 44 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення суду складено 17.07.2023 року.
Суддя О.М. Волкова