Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа №: 511/1690/23
Номер провадження 3/511/895/23
"17" липня 2023 р. Суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Панчук А . І ., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Роздільнянського районного відділення поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1
-за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -
15.06.2023 року о 17 год.17 хв. рухаючись по вул. Миру в селі Павлівка Роздільнянського району Одеської області водій ОСОБА_1 керував т/з HONDA DІO без д/з в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки т/з із застосуванням приладу Драгер «ALCOTEST 6820», тест № 548 позитивний - 2,67 промілі. Від проходження медичного огляду або здачі аналізів на визначення ступеня алкогольного сп'яніння в медзакладі водій ОСОБА_1 відмовився під відеозапис. Гр. ОСОБА_1 протягом року було за ч.2 ст.130 КУпАП притягнуто до відповідальності. Таким чином ОСОБА_1 порушив п.2.9»а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду адміністративних матеріалів повідомлений належним чином, про що в справі є відповідні докази. Будь-яких пояснень, заперечень та жодних доказів на спростування вище викладеного - до суду не надав, заяв про відкладення судового засідання не надав.
Також, ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього був повідомлений співробітниками Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про те, що справа буде слухатись в Роздільнянському районному суді Одеської області, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно нього.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищевикладене, ігнорування ОСОБА_1 виклику до суду, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до частини 3 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за дії, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Санкція зазначеної статті передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Так, дослідивши матеріали справ, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 322868 від 15.06.2023 року ;
- результатом тестування на алкоголь, здійсненим за допомогою газоаналізатора «Драгер» до протоколу ААД № 322868, відповідно до якого вміст алкоголю в організмі ОСОБА_1 дорівнює 2,67‰
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Роздільнянської ЦРЛ, згідно даних, вказаних в направленні в результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння у ОСОБА_1 запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, не стійка хода ;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду позитивний 2,67‰;
- диском з відеофіксацією відносно ОСОБА_1 де зафіксований факт вчинення вказаного правопорушення;
- копією постанови Роздільнянського районного суду Одеської області від 07.10.2022 року відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП.
При розгляді даних матеріалів, особою відносно якої складено протокол не було надано доказів на спростування обставин, викладених в протоколі, та на підтвердження доводів стосовно відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Враховуючи зазначене вище, в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме він двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проаналізувавши усі наявні в справі докази, суд дійшов глибокого переконання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Суд приймає до уваги, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, і будь-які твердження водія, його особистість, не можуть бути пом'якшуючою підставою для призначення стягнення за ст.130 ч.3 КУпАП, крім того, санкція цієї статті не передбачає альтернативні види стягнень.
Згідно наявних матеріалів, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами відносно ОСОБА_1 не може бути застосовуване, з урахуванням роз'яснень, викладених в абзаці третьому пункту 28 Постанови Пленум Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.12.2008 р. N 18), а саме: позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених … ст. 130 КпАП. … Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Санкція статті 130 частини 3 КУпАП передбачає покарання у вигляді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, втім матеріали справи не містять документів, які підтверджують належність транспортного засобу HONDA DІO без д/з , яким керував ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, а тому його вилучення є недоцільним, оскільки воно суперечитиме співмірності адміністративного стягнення та вчиненого правопорушення, так як наслідки покарання в такому випадку стосуватимуться прав та інтересів інших осіб.
Крім того, відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року N 14 не можна накладати адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним і достатнім стягненням для ОСОБА_1 призначити штраф в межах санкції осудної статті без позбавлення прав та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 гривень, які слід стягнути з ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 9-11, 33, 130, 221, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі санкції цієї статті призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу. (протокол серії ААД №322868 від 15.06.2023 року)
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 гривень.
Реквізити для зарахування до державного бюджету:
отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783,
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001
код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районий суд Одеської області протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя: А. І. Панчук