Справа № 522/1233/19
Провадження 2/522/2636/23
05 липня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Звонецької І.М.,
розглянувши у загальному позовному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Прокуратури Одеської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Управління Державної казначейської служби України в м. Одеса про відшкодування шкоди завданої незаконними діями прокуратури.,-
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Прокуратури Одеської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Управління Державної казначейської служби України в м. Одеса про відшкодування шкоди завданої незаконними діями прокуратури.
Позивач обґрунтовує позов наступним чином. В провадженні слідчого відділу прокуратури Одеської області перебувала кримінальна справа №04200800470 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 321 та ч. 4 ст. 321 КК України.
В рамках даної кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 , було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_2 та в процесі обшуку було вилучено грошові кошти в національній валюті та іноземних валютах доларах США та Євро.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 31.08.2015 року по справі №522/14402/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, про виключення майна з опису та звільнення з-під арешту, вищевказані грошові кошти були виключені з опису та звільнені з-під арешту.
Позивач вказує, що в рамках розслідування вказаної кримінальної справи прокуратурою Одеської області було незаконно вилучено та накладено арешт на грошові кошти особи, яка не мала жодного відношення до розслідування вищевказаної кримінально справи.
З огляду на наведене, грошові кошти у сумі 39500 доларів США (що за курсом НБУ станом на 24.12.2018 року еквівалентно 1 083 485 грн.), 1750 Євро (що за курсом НБУ станом на 24.12.2018 року еквівалентно 54 792 грн. 50 коп.) та 124355 гривень, загальна сума яких складає 1 262 632,5 грн. підлягають стягненню (поверненню) на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 30 січня 2019 року провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду.
25 лютого 2019 року від відповідача Державної казначейської служби України до справи надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
22 березня 2019 року від відповідача Прокуратури Одеської області до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до якого відповідач позов не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
01 квітня 2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 04 квітня 2019 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
08 квітня 2019 року від Прокуратури Одеської області до суду надійшли письмові заперечення.
14.05.2019 року від представника Прокуратури Одеської області - Горностаєвої Т. надійшла заява про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі № 522/14402/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Одесі Головного управління Міндоходів України, за участю третьої особи ОСОБА_2 про виключення з опису та звільнення з-під арешту майна.
Ухвалою суду від 22 травня 2019 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі № 522/14402/15-ц.
Постановою Одеського апеляційного суду від 18 травня 2021 року заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2015 року скасовано. Відмовлено в позові ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа: ОСОБА_2 , про виключення з опису та звільнення з-під арешту майна.
Ухвалою суду від 07 лютого 2023 року вирішено відновити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Прокуратури Одеської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Управління Державної казначейської служби України в м. Одеса про відшкодування шкоди завданої незаконними діями прокуратури.
У судове засідання призначене на 15 березня 2023 року сторони не з'явились, рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки направленої на адресу позивача повернуто до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». Розгляд справи відкладено на 18 квітня 2023 року.
У судове засідання призначене на 18 квітня 2023 року сторони не з'явились, представника позивача Гоцуленко С.В. сповіщено про дату судового засідання шляхом надсилання судової повістки у електронний кабінет представника в підсистемі «Електронний суд», про що складено відповідну довідку. Розгляд справи відкладено на 31 травня 2023 року.
У судове засідання призначене на 31 травня 2023 року з'явився представник відпвоідача (Одеська обласна прокуратура) - Рубанова Н.О. Рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки направленої на адресу позивача повернуто до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». Представника позивача Гоцуленко С.В. сповіщено про дату судового засідання шляхом надсилання судової повістки у електронний кабінет представника в підсистемі «Електронний суд», про що складено відповідну довідку. Також судову повістку направлено шляхом надіслання представнику позивача повідомлення у додаток «Viber», про що також складено відповідну довідку. Розгляд справи відкладено на 05 липня 2023 року.
У судове засідання призначене на 05 липня 2023 року з'явився представник відповідача (Одеська обласна прокуратура) - Рубанова Н.О. Рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки направленої на адресу позивача повернуто до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». Представника позивача Гоцуленко С.В. сповіщено про дату судового засідання шляхом надсилання судової повістки у електронний кабінет представника в підсистемі «Електронний суд», про що складено відповідну довідку. Також судову повістку направлено шляхом надіслання представнику позивача повідомлення у додаток «Viber», про що також складено відповідну довідку.
Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.
Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Виходячи з обставин справи, суд зазначає, що вжив достатніх заходів та наледно сповістив позивача про розгляд справи, при цьому, на думку суду, матеріали справи містять достатньо матеріалів для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
З'ясовано, що у провадженні слідчого відділу прокуратури області перебувала кримінальна справа № 04200800470 за обвинуваченням ОСОБА_2 та інших у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 311, ч. 3 .321 та ч. 4 ст. 321 КК України.
Постановою старшого слідчого відділу прокуратури області від 22.12.2008 у цій кримінальній справі накладено арешт на вилучені під час обшуку у ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 124355 грн., 39500 дол. США та 1750 Євро.
Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 26.07.2011 за результатами судового розгляду вищевказаної кримінальної справи ОСОБА_2 засуджено за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ст. 322, ч. 4 ст. 311, ч. 3 ст. 307 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Отже, ухвалюючи обвинувальний вирок суд першої інстанції вирішив питання щодо речових доказів по справі, зокрема, постановив грошові кошти в загальній сумі 124355 грн, 39500 дол. США та 1750 Євро конфіскувати та передати в дохід держави.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 09.02.2012 вирок суду першої інстанції змінено, в частині осудження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ст. 322 КК України, за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України вирок відносно ОСОБА_2 та інших скасовано та провадження по справі припинено на підставі ст. 6 ч. 1 п. 2 КК України та ОСОБА_2 засуджено за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. З ст. 311, ч. 3, ч. 4 ст. 321 КК України та призначено йому покарання до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.11.2012 вирок суду першої інстанції від 26.07.2011 та ухвалу суду апеляційної інстанції від 09.02.2012 залишено без змін.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 31.08.2015 року по справі №522/14402/15-ц за розовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, про виключення майна з опису та звільнення з-під арешту, вищевказані грошові кошти були виключені з опису та звільнені з-під арешту.
Виключено з акта опису та звільнено з-під арешту грошові кошти у розмірі 39 500,00 дол. США, 1 750,00 євро та 124 355,00 грн, накладеного відповідно до постанови старшого слідчого відділу прокуратури Одеської області радника юстиції Заперченка В. С. від 22 грудня 2008 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником переданих на зберігання ОСОБА_2 коштів на підставі договору та розписки, його права підлягають захисту на підставі статей 321, 391 Цивільного кодексу України, статті 41 Конституції України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2015 року заяву ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про перегляд заочного рішення від 21 вересня 2015 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвалою від 07 лютого 2018 року Приморський районний суд м. Одеси замінив позивача ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступника ОСОБА_1 .
Не погодившись з рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2015 року, особа, яка не брала участі у справі, прокуратура Одеської області 06 березня 2019 року через засоби поштового зв'язку оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Одеського апеляційного суду від 18 травня 2021 року апеляційну скаргу прокуратури Одеської області задоволено.
Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2015 року скасовано.
Відмовлено в позові ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, за участю третьої особи - ОСОБА_2 , про виключення з опису та звільнення з-під арешту майна.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сторона позивача не довела ті обставини, на які вона посилалась як на підставу своїх вимог.
У касаційній скарзі, поданій у липні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гоцуленка С. В., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду України від 07 червня 2023 року вирішено касаційну скаргу адвоката Гоцуленка Сергія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 18 травня 2021 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції постанови Верховного Суду України.
Відповідно до ст.15, ч.2 ст.16, ч.1 ст.20 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Так, відповідно до п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема принцип диспозитивності, який відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2015 року скасовано, суд не вбачає жодних правих підстав для задоволення позовних вимог.
Матеріалами справи не доведено, що в рамках вищевказаної кримінальної справи прокуратурою Одеської області були незаконно вилучені грошові кошти у сумі 39500 доларів США, 1750 Євро та 124355 гривень та незаконно накладено на них арешт, чим було завдано ОСОБА_1 майнової шкоди на відповідні суми вилучених грошових коштів. Отже відсутні підстави для стягнення цих коштів на користь позивача.
Таким чином, суд встановлює, що обставини на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог матеріалами справи не підтверджуються, а заявлені грошові кошти правомірно були конфісковані у дохід держави. У зв'язку з чим, суд відмовляє в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Прокуратури Одеської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Управління Державної казначейської служби України в м. Одеса про відшкодування шкоди завданої незаконними діями прокуратури - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення виготовлений 17.07.2023 року.
Суддя А.В. Науменко
05.07.23